<<
>>

3. ТОРГИ

ПОНЯТТЯ ТОРГІВ. У практиці сучасної міжнародної торгівлі торги займають особливе місце. Це змагальний спосіб купівлі і продажу товарів чи здавання підрядів на здійснення окремих робіт на певних умовах.
Торги дають змогу зосередити в одному місці велику кількість постачальників чи підрядчиків. До торгів звичайно звертаються державні установи, муніципальні органи і приватні фірми при будівництві залізниць, портових, іригаційних, комунальних споруд, промислових підприємств, при закупівлі приладів, матеріалів, устаткування, сировини, продуктів харчування. Державні і муніципальні органи звичайно не займаються регулярними комерційними операціями, не мають комерційного апарату. Тому вони організовують торги шляхом зосередження великого числа конкуруючих фірм в одному місці. Оголошення про торги публікуються заздалегідь у пресі. Фірми, що бажають взяти участь у торгах, звичайно спочатку дають заставу в 1-3% від вартості очікуваної угоди. Держава звільняється від застави. З метою широкого маневрування організатори торгів установлюють складну процедуру, пов'язану з різноманітними формальностями. Це робиться для того, щоб заздалегідь відхилити невигідні пропозиції. Торги підрозділяються на публічні і негласні. У публічних торгах можуть брати участь усі бажаючі фірми, у тому числі й іноземні. До участі в негласних торгах залучається обмежена кількість найбільших фірм. Через їх посередництво закуповуються складні машини, устаткування, будуються різноманітні об'єкти. Є ще й одиничні торги, коли до угоди залучається лише одна фірма. ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВ. Оголошення в пресі публікуються за 1-2 місяці до їх початку. Торговельні палати, консули, торговельні радники, торговельні центри інформують свої країни про майбутні торги. Умови проведення торгів містяться в так званому тендері. Якщо мова йде про торги на виконання конкретних робіт, то до тендерів додаються описи, креслення, плани. Якщо торги вимагають певних послуг, то звичайно пропозиції даються в письмовому вигляді й оголошуються в день торгу. Запізнілі пропозиції не приймаються. Усі пропозиції публікуються в пресі. Оферента присутні при оголошенні їхніх пропозицій. Якщо .кілька пропозицій однакові, то може бути влаштований аукціон. Якщо і це не дасть результату, то питання вирішує жереб. Організатори торгів не зобов'язані вказувати причини відхилень пропозицій. Прикладом такої зовнішньоекономічної операції може бути організація торгів з купівлі меблів і устаткування для ООН. Торги на будівництво першої черги металургійного заводу в Алжирі виграла ФРН, на будівництво другої черги - Росія. Україна не брала участі в закордонних торгах.
<< | >>
Источник: Кредісов А.І.. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. К.2002. - 552 с.. 2002

Еще по теме 3. ТОРГИ:

- Антимонопольное право - Бюджетна система України - Бюджетная система РФ - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инвестиции - Инновации - Инфляция - Информатика для экономистов - История экономики - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Логистика - Макроэкономика - Математические методы в экономике - Международная экономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги и налогообложение - Организация производства - Основы экономики - Отраслевая экономика - Политическая экономия - Региональная экономика России - Стандартизация и управление качеством продукции - Страховая деятельность - Теория управления экономическими системами - Товароведение - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Эконометрика - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятий - Экономика природопользования - Экономика регионов - Экономика труда - Экономическая география - Экономическая история - Экономическая статистика - Экономическая теория - Экономический анализ -