2.2. Задачі, принципи і методи бюджетного планування.

Бюджетне планування має свої задачі і повинне ґрунтуватися на відповідних принципах і методах.

Задачі бюджетного планування:

1) забезпечити необхідні макроекономічні пропорції розвитку держави;

2) виявляти реальні джерела надходжень в усіх напрямках і всіх платниках податків і зборів на всіх бюджетних рівнях;

3) ефективно розподіляти по напрямках і між регіонами бюджетні витрати;

4) сприяти найбільш ефективному використанню бюджетних засобів галузями народного господарства;

5) забезпечувати мінімальний рівень соціальних потреб;

6) створити необхідні соціальні резерви, що використовуються на планові і позапланові заходи;

7) передбачити в системі здійснення бюджетних платежів можливість прозорого бюджетного контролю.

8) принципи бюджетного планування:

1) наукова обґрунтованість;

2) оптимальна збалансованість між рівнем оподатковування суб'єктів - платників податків і рівнем соціальних виплат;

3) визначення реального взаємозв'язку між прогнозованими і поточними бюджетними планами

4) директивний, контрольований характер бюджетних виплат;

5) єдність загальнодержавного і місцевого бюджетів;

6) наявність відповідних бюджетних резервів;

7) демократичність.

Методи бюджетного планування:

- Метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, що були досягнуті в попередній період, що коректуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, що відбивають зміни, що передбачаються в планований період.

- Нормативний метод. За основу беруться нормативи, що регламентують види надходжень і витрат. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей народного господарства і фізичних осіб. Цей метод дає можливість цілком виявити бюджетні резерви і сприяє їхній економії.

- Балансовий метод. В допомогу цьому методу вдається досягти відповідності між джерелами надходжень і джерелами витрат по видах і регіонам. Цей метод дозволяє встановити взаємозв'язок з загальною кількістю фінансових ресурсів у державі по міністерствах, регіонах, відомствах і відповідних потребах, що можуть бути забезпечені.

- Предметно-цільовий метод. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного і соціального розвитку, дає можливість виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм.