3.3 Джерела фінансування дефіциту бюджету.
Бюджетний дефіцит не може мати однозначної оцінки, тому що існують різні види бюджетного дефіциту.
За формою прояву бюджетний дефіцит підрозділяється на відкритий і схований:
- відкритий - офіційно визнаний у законі про бюджет;
- схований - державою офіційно не визнається.
У чому суть схованого дефіциту? Це завищення планових обсягів доходів, включення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Схований дефіцит - більш негативне явище, чим відкритий.З причин виникнення бюджетний дефіцит буває змушеним і свідомим.
Змушений є наслідком низького рівня ВВП. Обумовлений недоліком фінансових ресурсів у країні.
Свідомий визначається характером фінансової політики держави - воно намагається знизити рівень оподатковування для стимулювання економіки. У той же час недолік ресурсів держава мобілізує за допомогою позик. Крім того, використання державних позик необхідно для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для цінних паперів установлюється мінімальний рівень процентних ставок при їхній максимальній надійності, за допомогою цінних паперів держава стимулює або стримує фінансовий ринок.
По напрямках дефіцитного фінансування розрізняють активні і пасивний бюджетний дефіцити.
Активний дефіцит - це напрямок засобів на інвестиції в економіку, що сприяє збільшенню ВВП.
Пасивний дефіцит - це покриття поточних витрат.
Джерелами покриття дефіциту виступають:
1. Державні позики;
2. Грошова емісія.
Використання державних позик вимагає:
- нарахування тимчасово вільних засобів у кредиторів держави;
- довіра з боку кредиторів до держави;
- зацікавленість кредиторів роздобути високі гарантії повернення боргу і зручної для кредитора процентної політики;
- наявність реальних доходів від використання позикових засобів, що дають можливість повернути борг і виплатити відсотки.
Державні позики вимагають чіткої системи погашення державного боргу. Джерелами цього погашення можуть бути:
1. Додаткові податкові надходження, що одержує держава, завдяки збільшенню ВВП, на основі інвестування позикових засобів;
2. Збільшення рівня оподатковування;
3. Зменшення витрат бюджету;
4. Випуск нових позик.
Грошова емісія: може використовуватися тільки у випадку твердого контролю за використанням цих грошей. Вона виходить з обмеження відносини бюджетного дефіциту до ВВП на рівні 2-3%. У випадку використання грошової емісії основним фактором дефіциту є напрямок цих засобів - в інвестиції або на поточні витрати. Якщо засоби направляються в інвестиції, то це дає можливість одержати визначений дохід, що, у свою чергу, амортизує ріст інфляції. У випадку використання засобів на поточні витрати інфляція стає необоротною.
Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання і, в ідеалі, збалансування доходів і витрат бюджету.
Конкретні заходи держави в цьому напрямку можуть бути різними, але в результаті усі вони зводяться до створення можливостей зростання доходів і скорочення витрат бюджету. З цією метою необхідно:
1) удосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;
2) підсилити відповідальність суб'єктів господарювання і їхніх керівників, зокрема особисте майнове і кримінальну, за дотримання вимог податкового законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом і державними позабюджетними фондами;
3) удосконалити інструменти залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення;
4) забезпечити фінансову підтримку малого і середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва;
5) ввести твердий режим економії бюджетних засобів;
6) перейти від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання;
7) ввести науково обґрунтовану систему прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і витрат бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості.