10.3.5. Фінансування культурно-просвітніх установ.
Фінансування культурно-просвітніх установ здійснюється як бюджетним фінансуванням так і за рахунок платних послуг.
Установи культури можуть здійснювати свою фінансову діяльність, як на основі кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку.
У кошторисному порядку фінансуються ті установи культури, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші й послуги яких повинні мати доступний характер, - бібліотеки, музеї, заповідники. Клуби, палаци й будинки культури в цей час фінансуються на мінімальному рівні.Комерційний розрахунок може бути повним або частковим. Повний розрахунок передбачає повну самооплатність і одержання прибутку, частковий характеризується покриттям витрат як за рахунок бюджетних асигнувань, так і за рахунок надання платних послуг. Такий метод фінансової діяльності встановлюється, наприклад, відносно театрів загальнонаціонального значення.
Фінансування бібліотек ґрунтується на показнику бібліотечних фондів. Фонд заробітної плати бібліотекарів визначається множенням кількості посад, розраховане по встановлених нормативах бібліотечного фонду на одну посаду, на середню ставку заробітної плати. Фонд заробітної плати обслуговуючого персоналу бібліотек установлюється по типовим штатним розклади.
В аналогічному порядку фінансуються музеї. Чисельність штатних працівників-фахівців визначається по нормативах музейних фондів на одного працівника, посади обслуговуючого персоналу - по типових штатних розкладах. Частина витрат на утримання музею здійснюється за рахунок установленої вхідної плати.
Клуби, палаци й будинку культури фінансуються в змішаному порядку, тобто за рахунок бюджету й отриманих доходів від платних послуг. За рахунок бюджету фінансується лише заробітна плата. Штатний розклад розробляється окремо для кожної установи залежно від того, які кружки, секції в ньому функціонують.