<<
>>

4.6. Ревізія розрахунків з Пенсійним фондом та органами соціального страхування

Метою ревізії розрахунків із соціального страхування є контроль за правильністю, повнотою та своєчасністю здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період та перевірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування.

Перевірка порядку здійснення операцій по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню здійснюється в такій послідовності:

1. Правильність нарахування внесків до Пенсійного фонду , Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду страхування на випадок безробіття, Фонду страхування від нещасного випадків на виробництві ;

2. Дотримання порядку призначень і виплат з Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності соціальної допомоги працівникам;

3. Правильність і своєчасність розрахунків з органами соціального страхування.

Перед початком ревізії розрахунків із соціального страхування передусім необхідно перевірити, чи зареєстрована бюджетна установа, організація як платник страхових внесків за місцем свого знаходження уповноваженими особами Пенсійного Фонду, відділення Фонду соціального страхування або галузевого комітету профспілок. Реєстрація повинна рути проведена в 10-денний строк з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію установи або організації.

Перевірити, чи передбачаються умовами колективного дого­вору встановлені в установі, організації виплати заробітної плати.

Законодавчими актами України передбачено соціальне стра­хування працівників бюджетних установ та організацій. Внески до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування нале­жать до загальнодержавних обов'язкових платежів.

На сьогодні законодавчо врегульовані та реалізуються наступні види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

1. пенсійне страхування регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.

№ 1058-IV;

2. страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності – Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV;

3. страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням – Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-III від 22.02.2001 р.;

4. страхування на випадок безробіття – Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 p. № 1533-III;

Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цих є внески роботодавців і застрахованих осіб.

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням та на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлюються окремим законом – Закон України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. № 2213-III. Базою оподаткування є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Для найманих працівників - суми оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням становить 1,5% для роботодавців; 0,5 % - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи; 1,0 % - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Відповідно до статті 2 Закону України від 11.01.2001р. № 2213-111 „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам:

ü власником за рахунок коштів установи, організації за основним місцем роботи за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності;

ü Фондом соціального страхування з тимчасової працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Розмір страхових тарифів для бюджетних установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання затверджений Законом України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22 лютого 2001 р. № 2272-III. Базою оподаткування є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), що піддягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Для найманих працівників утримання не провадяться.

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлює Верховна Рада України. Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік. На сьогодні, тимчасово, розмір внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1.

Внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33,2 % нараховується на:

1.

Фактичні витрати на оплату праці (грошового забезпечення працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

2. Суми винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодою цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. 3. Суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів працедавця, і допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Для найманих осіб внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховується у розмірі: 0,5 % – із заробітної плати або частини заробітної плати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2 % – з частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб.

При ревізії розрахунків з Фондом соціального страхування України на випадок безробіття керуються положеннями наступних законодавчих та нормативних документів : Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р. № 2213-111 зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 9.04.2004р. № 1678 – IV, Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2.03.2000 р. № 1533-ІІІ, “Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття” затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339.

Нарахування до цього фонду повинне проводитись в розмірі 1,6 % суми фактичних витрат на оплату праці працюючих. Утримання до фонду повинне здійснюватись в розмірі 0,5 % від суми основної і додаткової заробітної плати працівників, включаючи інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі натуральній формі , що визначаються згідно з нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці” та підлягають обкладанню податком з доходів з фізичних осіб.

У випадку якщо внесок з працівника не утримується, то на нього повинна бути документація (посвідчення), що підтверджує статус інваліда чи пенсіонера, які згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2.03.2000 р. № 1533-ІІІ не сплачують даний вид внеску. При ревізії обов’язково потрібно перевірити чи не обкладаються внеском суми заробітної плати (доходу), що не включаються в фонд заробітної плати (допомога з тимчасової непрацездатності, матеріальна допомога тощо).

Роботодавець повинен надавати виконавчій дирекції Фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття відомості про прийняття на роботу, заробітну плату, сплату страхових внесків. В свою чергу виконавча дирекція Фонду повинна перевірити достовірність цих даних. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, в тому числі через ухилення від реєстрації як платника внесків, або неповної їх спати страхувальниками сплачується суму донарахованих внесків, штраф та пеню.

Здійснюючи ревізію розрахунків з органами страхування, важливо перевірити використання страхувальником коштів Фонду соціального страхування, зокрема:

ü цільове використання коштів Фонду соціального страхування;

ü наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки непрацездатності, довідки та ін.).

Стосовно виданих авансів доцільно провести звірку підписів одних і тих же працівників в різних платіжних відомостях, наприклад, на одержання авансу і на одержання заробітної плати, а також перевірити чи проведені загальнообов’язкові утримання з сум нарахованих авансів.

Далі потрібно перевірити правильність підрахунку сум здійснених утримань за видами, загалом, а також по кожному працівнику зокрема.

В розрахунковій відомості потрібно пересвідчитись у відповідності різниці графи “Всього нараховано” і “Всього утримано”.

<< | >>
Источник: Зорій Н.М., Мельник Н.Г.. Контроль в бюджетній сфері. – Тернопіль: Економічна думка,2007. –160 с.. 2007

Еще по теме 4.6. Ревізія розрахунків з Пенсійним фондом та органами соціального страхування:

  1. РОЗГОРНУТА ПРОГРАМА КУРСУ
  2. 3.2. Структурні трансформації щодо поглиблення соціальної орієнтації економіки
  3. Лекція 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМА
  4. 11.1. Завдання і принципи організації обліку праці та її оплати
  5. ТЕСТИ з курсу «Організація обліку, контролю й аналізу»
  6. 2.2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
  7. 7.9. ДЕРЖАВНЕ МИТО
  8. Оцінка стану бухгалтерського обліку операцій на рахунках в банках
  9. ЗМІСТ
  10. 2.4. Методика перевірки виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи
  11. 3.3. Ревізія операцій на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства
  12. 4.1. Контроль і ревізія розрахунків з оплати праці
  13. 4.1.1. Завдання та джерела інформації ревізії розрахунків з оплати праці
  14. 4.1.2. Методика ревізії розрахунків з оплати праці
  15. 4.2. Ревізія розрахунків з підзвітними особами
  16. 4.4. Ревізія розрахунків з покупцями та замовниками
- Антимонопольное право - Бюджетна система України - Бюджетная система РФ - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инвестиции - Инновации - Инфляция - Информатика для экономистов - История экономики - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Логистика - Макроэкономика - Математические методы в экономике - Международная экономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги и налогообложение - Организация производства - Основы экономики - Отраслевая экономика - Политическая экономия - Региональная экономика России - Стандартизация и управление качеством продукции - Страховая деятельность - Теория управления экономическими системами - Товароведение - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Эконометрика - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятий - Экономика природопользования - Экономика регионов - Экономика труда - Экономическая география - Экономическая история - Экономическая статистика - Экономическая теория - Экономический анализ -