<<
>>

5.1. Ревізія основних засобів

Завданнями ревізії основних засобів є: перевірка ефективного їх використання та збереження в установі; перевірка правильності документального оформлення надходження, переміщення та використання; правильності нарахування зносу та списання; перевірка правильності відображення операцій з основними засобами в бухгалтерському обліку.

Основні поняття та категорії, які стосуються як необоротних активів так і їх обліку, регулюються Інструкцією з обліку необоротних активів бюджетних установ затвердженої Наказом Державного казначейства України 17.07.2000 № 64 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 № 30).

Джерелами ревізії операцій з основними засобами є:

ü акти прийому-передачі засобів (форма № ОЗ-1 бюджет);

ü акти приймання – здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (форма ОЗ –2 бюджет);

ü інвентарні картки обліку основних (форми № ОЗ-6,8);

ü описи інвентарних карток з обліку основних засобів (форма № ОЗ-10);

ü акти про ліквідацію основних засобів (форми № ОЗ-3, 4);

ü акт про списання з балансу бюджетної установи вилученої бібліотечної літератури (форма ОЗ–5 бюджет);

ü інвентарні списки основних засобів за місцем їхнього розташування, експлуатації та матеріально-відповідальних осіб (форма № ОЗ-11);

ü відомість на нарахування зносу на основні засоби (форма № ОЗ-12);

ü акти інвентаризації та порівняльні відомості за результатами інвентаризації основних засобів;

ü кошториси та плани капітального ремонту основних засобів;

ü дефектні акти на проведення капітальних ремонтів;

ü нагромаджувальна відомість по вибуттю і переміщенню необоротних активів (меморіальний ордер №9), книга „Журнал-Головна”, баланс, звітність про рух основних засобів .

Ревізію операцій з основними засобами необхідно розпочинати з вивчення матеріалів попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи на своєчасність їхнього проведення та оформлення, відображення результатів в обліку.

Повноту об’єктів інвентаризації встановлюють порівнянням інвентарних описів з даними аналітичного обліку в оборотних відомостях. Наступним етапом ревізії є проведення вибіркової інвентаризації в місцях зберігання та розміщення основних засобів. При виявленні нестач, крадіжок керівник ревізійної групи може прийняти рішення про проведення суцільної інвентаризації.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками основних засобів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в порядку, визначеному “Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-мате­ріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженою наказом Державного казначейства України від 05.10.2005р.№184 та “Інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетної установи”, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.2001р. №142/181:

1) основні засоби, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів за спеціальним фондом з подальшим установленням причин виникнення лишків і винних у цьому осіб;

2) недостача основних засобів внаслідок псування списується з балансу установи та відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і псування матеріальних цінностей;

3) втрати і недостачі, коли винні особи не встановлені та справи знаходяться в органах дізнання чи досудового слідства, списуються з балансу установи і зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або до надання відповідної інформації від органів дізнання чи досудового слідства за цими справами

Визначення розміру збитків та відшкодування нестачі основних засобів здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 „Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” з врахуванням балансової вартості основних засобів (з врахуванням зносу), але не нижче 50 % від балансової вартості на час встановлення фактів нестачі з врахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору і визначається за формулою:

Рз = (((Бв – З) Іінф + ПДВ + Азб)) 2;

де: Рз – розмір відшкодування збитків;

Бв - балансова вартість основних засобів на момент встановлення нестачі;

З- величина зносу;

Іінф - загальний індекс інфляції;

ПДВ - податок на додану вартість;

Азб - розмір акцизного збору.

4) втрати і нестачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, у тих випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому в такому порядку:

ü за кошторисами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, їхніх управлінь і відділів, виконавчих органів місцевих рад, незалежно від суми по кожному випадку нестач або псування матеріальних цінностей — відповідно з дозволу керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій, начальників управлінь (відділів), голів виконавчих органів місцевих рад;

ü за кошторисами установ, які утримуються за рахунок бюд­жету:

а) на суму до 2500 грн. включно за кожним випадком недостач або псувань ма­теріальних цінностей — з дозволу керівника установи;

б) на суму від 2500 грн. до 5000 грн. включно за кожним випадком нестач або псування матеріальних цінностей — з дозволу керівника вищестоящої установи;

в) на суму понад 5000 грн. за кожним випадком недостач або втрат — з дозволу керівника центрального органу виконавчої влади, голів місцевих дер­жавних адміністрацій.

Ревізія основних засобів включає в себе перевірку повноти оприбуткування і пооб’єктного обліку в установі, яка заключається в перевірці обґрунтованості придбання окремих об’єктів основних засобів, перевірки повноти та своєчасності оприбуткування, правильності оцінки основних засобів, враховуючи особливості документального оформлення відповідно до джерел надходження (нове будівництво, придбання, безкоштовне надходження, оренди, приватизації державного майна, переоцінки) .

При проведенні контролю за придбанням основних засобів необхідно впевнитись, що воно проводиться у відповідності з умовами щодо закупівлі матеріальних цінностей через тендерні торги.

Підставою для прийняття на баланс прийнятих основних засобів служать наступні документи: акт про введення в експлуатацію будівель, споруд в експлуатацію, рахунки-фактури, інші документи постачальників, на яких матеріально-відповідальна особа повинна підписатись в підтвердження факту поступлення об’єктів основних засобів чи введення в експлуатацію. Для перевірки повноти оприбуткування основних засобів документи на прихід звіряються з даними аналітичного обліку. По даних пооб’єктного аналітичного обліку ревізору необхідно встановити, чи не оприбутковані в складі основних засобів об’єкти малоцінних і швидкозношуваних предметів і навпаки.

Особливу увагу при проведенні ревізії необоротних активів слід звертати на відображення у книзі “Журнал – Головна” операцій на матеріальних рахунках та відповідної узгодженості їх із збільшенням або зменшенням фонду в необоротних активах. На практиці ревізорам часто доводиться зустрічатись з випадками , коли придбані об’єкти основних засобів відразу без зарахування на матеріальні рахунки, списуються на видатки установи бухгалтерським проведенням : “Д-т 801 К-т 675 (364)”, тоді як оприбуткування необоротних активів в бюджетних установах повинно відображатись двома записами: “Д-т 101-122 К-т 675 (364) та одночасно Д-т 801-802, 811-813 К-т 401.

Правильність відображення операцій по руху основних засобів в бухгалтерському обліку перевіряється шляхом звірки їх з даними документів, якими оформляється відпуск основних засобів в експлуатацію. При ревізії руху основних засобів необхідно перевірити правильність занесених в нагромаджувальну відомість по вибуттю і переміщенню необоротних активів (меморіальний ордер №9) сум по кожному документу на відпуск. В кінці місяця підсумки по субрахунках заносяться в книгу “Журнал-Головна”.

Особлива увага при ревізії приділяється питанню правильності списання основних засобів, які не придатні для подальшого використання внаслідок спрацювання чи морального зносу. У ході перевірки вибуття основних засобів встановлюється причина списання , доцільність і законність операції. Для цього використовуються договори на реалізацію основних засобів, акти на списання , акти прийому-передачі основних засобів, дані аналітичного обліку. При цьому виясняють, чи оформлялось дане списання відповідними актами на списання форми ОЗ-3, ОЗ-4, ОЗ-5, підписаними керівником установи чи вищестоящої організації.

Продаж основних засобів згідно з “Інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетної установи”, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.2001р. №142/181 може здійснюватись бюджетними установами тільки через біржі, аукціони, та за конкурсом як майна, що є державною власністю. Кошти отримані від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід бюджету, а від продажу інших основних засобів витрачаються на придбання необоротних активів та їх ремонт, модернізацію та здійснення інших видатків за кошторисом.

Перевіряючи операції зі списання основних засобів вибулих із експлуатації внаслідок стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій, ревізор повинен вияснити:

ü підставу для списання (акти, висновки відповідних органів);

ü факти допущеної халатності при збереженні або порушеннях правил експлуатації основних засобів;

ü встановлення винуватців та вжиття заходів із відшкодування втрат та недопущення їх надалі.

При ліквідації основних засобів ревізором звертається увага на правильність та повноту оприбуткування матеріалів, одержаних від ліквідації основних засобів.

<< | >>
Источник: Зорій Н.М., Мельник Н.Г.. Контроль в бюджетній сфері. – Тернопіль: Економічна думка,2007. –160 с.. 2007

Еще по теме 5.1. Ревізія основних засобів:

  1. 17. Облік основних засобів.
  2. 17.1. Визначення осн. понять та хар-ка рахунків з обліку основних засобів.
  3. 5. Джерела фінансування ремонту основних засобів.
  4. 8.1. Організація обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів
  5. Картка обліку руху основних засобів
  6. Інвентарний список основних засобів
  7. Джерела інформації для проведення аналізу використання основних засобів
  8. Основні принципи економічного контролю
  9. Класифікація ревізій
  10. Оформлення результатів ревізії
  11. Тема 10. КОНТРОЛЬ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ
  12. Перевірка правильності документування господарських операцій з основними засобами та їх аналітичного обліку
  13. Контроль капітальних інвестицій в основні засоби
  14. Оцінка стану бухгалтерського обліку господарських операцій з основними засобами
- Антимонопольное право - Бюджетна система України - Бюджетная система РФ - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инвестиции - Инновации - Инфляция - Информатика для экономистов - История экономики - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Логистика - Макроэкономика - Математические методы в экономике - Международная экономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги и налогообложение - Организация производства - Основы экономики - Отраслевая экономика - Политическая экономия - Региональная экономика России - Стандартизация и управление качеством продукции - Страховая деятельность - Теория управления экономическими системами - Товароведение - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Эконометрика - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятий - Экономика природопользования - Экономика регионов - Экономика труда - Экономическая география - Экономическая история - Экономическая статистика - Экономическая теория - Экономический анализ -