<<
>>

Перевірка правильності визначення зносу (амортизації) основних засобів

Перевірку розпочинають, виходячи з того, що знос розглядається діючими чинниками як сума амортизації об’єкта основних засобів, накопичена з початку терміну іх корисного використання.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості активу протягом строку його корисного використання.

Строк корисного використання активу або строк корисної експлуатації основних засобів - це період, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об’єкт. Строк корисної експлуатації може визначатись також за кількістю одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від використання об’єкта основних засобів.

Визначає строк корисної експлуатації безпосередньо саме підприємство, враховуючи фізичну продуктивність об’єкта, його очікуваний фізичний та моральний знос, правові обмеження щодо використання об’єкта (наприклад, термін оренди).

Слушно зауважити, що земля має необмежений строк використання. То ж вона не є об’єктом амортизації. Не підлягають амортизації також інші основні засоби, які мають необмежений строк використання. Усі інші основні засоби перевіряються з урахуванням того, що:

• Нарахування амортизації повинно починатись на підприємстві з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів визнано активом;

• Якщо метод амортизації змінено, то амортизація повинна нараховуватись з місяця, наступного за місяцем зміни;

• Нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів;

• На період модернізації, реконструкції, переобладнання, консервації об’єкта основних засобів нарахування його амортизації тимчасово припиняється.

Перевіряючий з’ясовує, чи змінювався строк корисного використання активу у зв’язку зі зміною технології виробництва, покращенням його стану. Якщо строк корисного використання об’єкта став іншим, слід простежити, які корективи це викликало в нарахуванні амортизації. При цьому враховується, що накопичена за попередні періоди амортизація не коригується.

Далі перевіряючий тестує підприємство на додержання основних вимог діючих чинників щодо амортизації. Наразі перевіряється:

• Чи систематично протягом року корисної служби списується вартість об’єкту, що амортизується;

• Чи підтверджується обраний підприємством метод амортизації отриманням економічних вигод від експлуатації об’єкта;

• Чи визнаються амортизаційні відрахування, як доход за кожен звітний період (крім випадків, коли вони включаються до балансової вартості іншого активу).

В процесі перевірки орієнтуються на використання підприємством одного з наступних методів амортизації:

• Метод рівномірного (прямолінійного) списання;

• Виробничий метод (метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт);

• Методи прискореного списання:

- кумулятивний метод (тобто метод списання вартості за сумою чисел - метод суми чисел);

- метод залишку, що зменшується.

Обраний підприємством метод амортизації обумовлюється в Наказі про облікову політику. Визначившись з методом амортизації, ревізор перевіряє правильність розрахунків та списання вартості об’єкта основних засобів. У процесі перевірки слід враховувати, що:

• найчастіше підприємства використовують метод рівномірного (прямолінійного) списання.

Цей метод передбачує перевірку правильності розрахунку амортизації за алгоритмом:

Ар = (Вп - Вд): Се,

де Ар - річна сума амортизаційних відрахувань;

Вп - первісна вартість активу;

Вл - ліквідаційна вартість активу;

Се - строк корисної експлуатації активу.

За методом прямолінійного списання слід перевіряти розрахунки амортизації будівель та споруд, загальновиробничого устаткування та інших об’єктів основних засобів, сума амортизації яких залежить лише від строку їх використання.

Окрім перевірки правильності розрахунку, слід звернути увагу:

• чи однакова сума річної амортизації протягом усіх років експлуатації об’єкта;

• чи рівномірно накопичується сума зносу;

• чи рівномірно зменшується залишкова вартість об’єкта основних засобів до досягнення ліквідаційної вартості.

Таким чином, якщо на підприємстві використовувався метод рівномірного (прямолінійного) списання, то це повинно означати саме те, що вартість об’єкта рівномірно розподілена та списується протягом усього строку його служби. Впевнитись у цьому ревізор зможе звіривши річні норми та річні суми амортизації. Вони повинні залишатись постійними. При цьому амортизація постійно, на протязі усього року корисної служби об’єкта, рівномірно збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.

• Якщо підприємство обрало виробничий метод, то перевіряючий повинен враховувати, що корисність об’єкта за цим методом залежить не від часу, а від результатів його використання. Амортизація нараховується і перевіряється за алгоритмом:

На = (Вп “ Вд): Ов,

де На - виробнича ставка (норма) амортизації;

Вп - первісна вартість основних засобів;

Вл - ліквідаційна вартість основних засобів;

Ов - розрахунковий обсяг виробництва.

При перевірці правильності розрахунків слід зважити на те, що амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об’єкта прямо пропорційно кількості продукції (обсягу робіт, послуг), виготовленій за відповідні періоди протягом строку його корисної служби. Норма амортизації може встановлюватись на гривню, штуку, тонну та інші одиниці виміру продукції, робіт, послуг. Це єдиний метод нарахування амортизації, коли суми амортизації визначається безпосередньо за кожен місяць як добуток фактичного місячного обсягу виробництва і виробничої ставки амортизації:

Ам — На X Ом, 167

де Ам - сума амортизації за місяць;

На - норма амортизації;

Ом - обсяг виробництва за місяць.

Ревізор повинен пам’ятати, що використання цього методу обмежене. Він передбачений для амортизації основного технологічного устаткування, коли можна визначити очікуваний випуск продукції (робіт, послуг).

• У разі прийняття підприємством кумулятивного методу, тобто методу списання вартості основних засобів за сумою чисел, - ревізор перевіряє розрахунок амортизації сумою років строку служби відповідного об’єкта з використанням коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта (в зворотному порядку), а в знаменнику - загальна сума років експлуатації. Річна сума амортизації при цьому визначається як добуток первісної вартості об’єкта за мінусом його ліквідаційної вартості на коефіцієнт відповідного року.

У даному випадку коефіцієнт відповідного року, тобто кумулятивний коефіцієнт, є нормою амортизації. Перевірку розрахунку амортизації проводять за алгоритмом:

де Ар- річна сума амортизації;

Вп - первісна вартість основних засобів;

Вл — ліквідаційна вартість основних засобів;

К* - кумулятивний коефіцієнт.

При перевірці правильності розрахунку кумулятивної о коефіцієнта слід врахувати, що його обчислюють на кожний рік використання об’єкта.

де Кк - кумулятивний коефіцієнт;

Рс - кількість років, що залишилися до кінця очікуваного терміну використання об’єкта основних засобів;

Рц - сума кількості років (цифр років) його корисного використання.

Примітка. З роками значення кумулятивного коефіцієнта зменшується. Зменшується також сума амортизації. Основна частка первісної вартості основних засобів списується в перші роки. Якщо нарахування та списання зроблені вірно, то після останнього року експлуатації залишкова вартість об’єкта основних засобів досягає його ліквідаційної вартості.

• Якщо ж підприємство застосувало для розрахунку амортизації метод залишку, що зменшується, ревізор при перевірці повинен враховувати значно вищі корисність і продуктивність основних засобів в перші роки використання. При цьому норму амортизації застосовують до балансової (залишкової) вартості об’єкта на кінець попереднього періоду (або на початок звітного року) чи до первісної вартості на дату нарахування амортизації:

де Ар - річна сума амортизації;

В3 - залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації;

Нр - річна норма амортизації.

Таким чином, сума щорічно нарахованої амортизації повинна зменшуватись із року в рік. Нерівномірно також накопичується і сума зносу. Залишкова вартість із року в рік зменшується і після останнього року експлуатації дорівнює ліквідаційній вартості.

Примітка. У такий спосіб, як правило, амортизують об’єкти основних засобів, що піддаються швидкому моральному старінню, наприклад, комп’ютери, засоби зв’язку, транспортні засоби, меблі, тощо.

• Можливе застосування на підприємстві також методу прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта за залишковим методом та подвоєної річної норми амортизації:

де Ар - річна сума амортизації;

В3- залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації;

Нр - річна норма амортизації.

Звертається увага на правильність визначення норми амортизації. Вона повинна бути фіксована (однакова) для усіх років і дорівнювати річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженій на коефіцієнт прискорення.

Примітка. Сума амортизації повинна нараховуватись щороку меншою. Річну суму амортизації останнього року експлуатації слід визначати як різницю між залишковою вартістю об’єкта на початок останнього року експлуатації і передбачуваною ліквідаційною вартістю.

Перевіряючий повинен ретельно зіставити розраховані суми амортизації з тими, що значаться в обліку. Особливу увагу звертають на суму амортизації за останній рік експлуатації: вона повинна дорівнювати сумі, необхідній для зменшення залишкової вартості об’єкта до його ліквідаційної вартості.

У ході перевірки ревізор може зіткнутись зі складними необоротними активами, різні складові частини яких мають різні терміни технічного використання, відмінні від строку корисного використання об’єкта в цілому. У таких випадках застосовуються різні методи нарахування амортизації.

Окрім того, трапляються випадки перегляду методу нарахування амортизації. Це передбачено діючими чинниками у разі, коли відбулися суттєві зміни в очікуваному надходженні економічних вигод від використання цих активів. Наприклад, через появу нового виду обладнання, здатного ефективніше виконувати ті ж функції, прискорюється моральне старіння діючого обладнання. Його заміна передбачає прискорену амортизацію.

Слід простежити правильність списання амортизації об’єкту, стосовно якого змінено її метод. При цьому ревізор враховує, що після зміни методу суми амортизації за новим розрахунком повинні відображатись у звітності тільки за кожний наступний рік (без змін за попередні роки).

Перевіривши правильність нарахування амортизації, досліджують, чи ведеться аналітичний облік зносу за видами основних засобів.

Наостанку простежують правильність записів з нарахування зносу основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому керуються вимогами діючих чинників щодо списання амортизаційних відрахувань на витрати виробництва та обігу як частини вартості основних виробничих засобів, що відповідає їх зносу. Для перевірки використовують процедури контролю за записами у відповідних реєстрах аналітичного і бухгалтерського обліку та інших джерелах.

10.6.

<< | >>
Источник: Максімова В.Ф.. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. Одеса - 2003. 2003

Еще по теме Перевірка правильності визначення зносу (амортизації) основних засобів:

  1. Основне зо темами
  2. 13.3. Методика проведення інвентаризації окремих видів активів і зобов’язань
  3. ЗМІСТ
  4. План викладення матеріалу лекції
  5. Мета, задачі та джерела контролю
  6. Перевірка правильності документування господарських операцій з основними засобами та їх аналітичного обліку
  7. Перевірка правильності визначення зносу (амортизації) основних засобів
  8. 6. Методика внутрішнього контролю розрахунків Методика внутрішнього контролю розрахунків з покупцями
- Антимонопольное право - Бюджетна система України - Бюджетная система РФ - ВЕД України - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики России - Державне регулювання економіки в Україні - Инвестиции - Инновации - Инфляция - Информатика для экономистов - История экономики - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Логистика - Макроэкономика - Математические методы в экономике - Международная экономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги и налогообложение - Организация производства - Основы экономики - Отраслевая экономика - Политическая экономия - Региональная экономика России - Стандартизация и управление качеством продукции - Страховая деятельность - Теория управления экономическими системами - Товароведение - Философия экономики - Ценообразование - Эконометрика - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятий - Экономика природопользования - Экономика регионов - Экономика труда - Экономическая география - Экономическая история - Экономическая статистика - Экономическая теория - Экономический анализ -