ДОДАТКИ:

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА

«Про удосконалення правового регулювання перевезення пасажирів

міським електричним транспортом»

(для Донецької міської ради)

Донецьк – 2012

ПРО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

перевезення пасажирів

міським електричним транспортом

Зростаюча аварійність в Україні взагалі, у містах зокрема, вимагає негайного розгляду питань, пов’язаних зі страхуванням життя і здоров’я пасажирів міського транспорту.

Зменшити витрати комунальних підприємств міського транспорту можливо за рахунок перекладення відшкодування збитків, завданих ДТП за участю їх транспортних засобів, на рахунок страховика. У випадку належності страхової компанії до комунальних підприємств її прибуток буде поповнювати бюджет територіальної громади.

Статтею 7 Закону України «Про страхування» визначено види обов’язкового страхування. Серед них пунктом 6 передбачено особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

При перевезенні пасажирів авіаційним, морським, річковим, залізничним та міжміським автомобільним транспортом їх життя і здоров’я підлягає обов’язковому страхуванню. Однак при перевезенні пасажирів таким самим автобусом чи мікроавтобусом або засобом міського електричного транспорту на відстань, що може бути більшою ніж при міжміському перевезенні, проте знаходиться в межах одного великого міста, їх життя та здоров’я не страхується. Це є невірним.

Згідно із нормами п. 6 ст. 7 Закону України «Про страхування», ст. 21 Закону України «Про транспорт», ст. 1 Закону України «Про міський електричний транспорт» обов’язкове страхування повинно поширюватися і на перевезення пасажирів авто- та електротранспортом.

Страховий платіж необхідно включити до вартості разового або місячного проїзного квитка. Додаткову оплату суми страхового платежу можна буде отримати внаслідок підвищення вартості проїзду. Страховий платіж при страхуванні життя та здоров’я пасажирів становить близько одного відсотка від вартості квитка, а часто і менше. Підвищення вартості разового проїзду на 1 чи 2 копійки через запровадження страхування викличе негативний соціальний ефект. Саме тому обов’язкове страхування життя і здоров’я пасажирів міського авто- та електротранспорту доцільно запроваджувати під час чергового підвищення вартості проїзду через об’єктивне здорожчання пального, електроенергії, запчастин, збільшення рівня оплати праці водіїв тощо. Технічно страхування повинно виглядати наступним чином:

1) людина - потенційний пасажир на вході до транспортного засобу буде купувати разовий проїзний квиток, до вартості якого буде включено страховий платіж. Не купивши квиток, не взявши його у кондуктора або віддавши його кондуктору за кілька зупинок перед виходом, пасажир втратить можливість на відшкодування шкоди, завданої аварією його життю і здоров’ю;

2) на квитку має бути зазначено назву й адресу страхової компанії, може бути зазначено суму страхового платежу. Аналогічне є зараз на проїзних квитках у поїзді. У випадку аварії та завдання шкоди життю або здоров’ю пасажира його родичі або він особисто зможуть звернутися за вказаною адресою до страхової компанії або до її представництва у певному місті України з вимогою про відшкодування шкоди. Разовий або місячний проїзний квиток буде обов’язковим правопідтверджуючим документом серед документів, що додаються при зверненні до суду;

3) особи, які звільняються від оплати проїзду у міському авто- та електротранспорті, також повинні підлягати обов’язковому страхуванню:

їм слід надавати квитки з нульовою вартістю. Цей квиток повинен також містити назву й адресу страхової компанії. На місці вартості проїзду буде вказано «0 гривень», проте на місці суми страхового платежу може бути вказано, що пасажира застраховано на суму страхового платежу, яка дорівнює сумі, яку сплачують інші пасажири.

Водій і кондуктор є зацікавленими у завищенні кількості пільгових пасажирів: можуть викидати або знищувати квитки, оскільки звітувати за них вирученими грошима не потрібно. Їхні підприємства будуть вимагати повернення з бюджету оплати вартості цих квитків, а страхові компанії – вартості страхових платежів. Можливість завищення кількості безоплатних квитків може стати аргументом державі на користь заміни безоплатного проїзду підвищенням соціальних стандартів;

4) страхова компанія буде обиратися органами місцевого самоврядування за правилами, аналогічними правилам для автоперевізників. Вона повинна буде мати свої представництва у більшості міст, в яких здійснює господарську діяльність. Або у кожному місті повинна бути своя державна, муніципальна або приватна страхова компанія, яка буде надавати послуги пасажирам міського транспорту. Представник страховика зможе бути присутнім на місці пригоди з метою встановлення осіб, які постраждали, характеру та попереднього розміру завданої шкоди, надання попереднього висновку про наявність або відсутність причинного зв’язку між пригодою за участю транспортного засобу міського транспорту та завданою шкодою пасажиру, виявлення свідків події.

З метою виправлення ситуації зі страхуванням пасажирів авто- та електротранспорту у містах запропоновані доповнення до законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про міський електричний транспорт».

Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення доповнень до Закону України «Про автомобільний транспорт» та Закону України «Про міський електричний транспорт»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України «Про автомобільний транспорт» наступні доповнення.

1. У частині 2 статті 5 після підпункту «захист прав споживачів під час їх транспортного обслуговування;» додати підпункт «забезпечення страхування життя і здоров’я споживачів під час їх транспортного обслуговування».

2. У частині 2 статті 7 після підпункту «забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), чи надання дозволу на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу;» додати підпункт «забезпечувати укладання договору страхування життя і здоров’я пасажирів на автобусних маршрутах загального користування зі страховою компанією - переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), та забезпечувати контроль за виконанням нею умов договору».

3. В останньому підпункті частини 2 статті 39 зі змістом «для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка)» у дужках після слова «зразка» додати слова «та квиток на проїзд в міському автобусі з нульовою ціною і зазначенням вартості страхування».

4. Додати статті 44?; 45?; 46? зі змістом:

«Стаття 44?. Визначення умов страхування та проведення конкурсу

Організація проведення конкурсу та визначення умов страхування покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До обов’язкових умов конкурсу на страхування пасажирів належать:

визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована максимальна сума страхових платежів, що стягуватимуться на певному маршруті (маршрутах) загального користування;

державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування та страхування населення.

Договір з переможцем конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають на строк від трьох до п’яти років.

Страхова компанія - переможець конкурсу повинна самостійно забезпечувати страхування пасажирів.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, а також громадських організацій.

До конкурсного комітету не можуть входити представники суб’єктів господарювання - страхових компаній, які є учасниками конкурсу або які діють на страховому ринку у сфері перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.

Загальний порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України, особливості – органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 45?. Вимоги до страхових компаній, які допускаються до участі в конкурсі

У конкурсі на визначення страхової компанії, що надаватиме страхові послуги на автобусному маршруті загального користування, можуть брати участь страхові компанії, які мають ліцензію на страхування здоров’я та життя, зареєстровані та/або діють та/або мають представництва на території міста, в якому діє автобусний маршрут.

До участі в конкурсі не допускаються страхові компанії, які:

визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб’єкта господарювання;

подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію.

Стаття 46?. Проведення конкурсу на страхування пасажирів на автобусному маршруті загального користування

Для участі в конкурсі на страхування пасажирів на автобусному маршруті загального користування страхова компанія подає конкурсному комітету такі документи:

заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір надавати страхові послуги претендент;

нотаріально засвідчені копії установчих документів;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - страховика;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва органу статистики про внесення відомостей про страхову компанію до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

нотаріально засвідчену копію ліцензії на право надання послуг зі страхування життя і здоров’я пасажирів;

засвідчену копію бухгалтерського балансу станом на 1 число місяця, в якому проводиться конкурс;

розрахунок умов здійснення страхової діяльності;

документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

При визначенні переможця конкурсу у розрахунок беруться два критерії – мінімальний розмір страхового платежу та максимальний розмір страхової виплати. В разі рівних пропозицій претендентів перевага надається страховій компанії, яка зареєстрована у місті, в якому здійснюються перевезення. У випадку рівності після цього – компанії, яка має більший статутний фонд.

Фінансування проведення конкурсу здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, внесених претендентами як плату за участь у конкурсі, а також за рахунок власних коштів.

Якщо конкурс не відбувся або переможця не було визначено, претендентам повертають плату за участь у конкурсі, а витрати на підготовку конкурсу відносять на рахунок органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування».

ІІ. До Закону України «Про міський електричний транспорт» внести наступні доповнення.

1. У пункті 2 статті 7 після останнього підпункту «забезпечення захисту прав споживачів транспортних послуг» додати підпункт «забезпечення страхування життя та здоров’я споживачів транспортних послуг».

2. Пункт 3 статті 8 викласти у наступній редакції: «3. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної політики у сфері міського електричного транспорту, а також розробляють регіональні та місцеві програми його розвитку і забезпечують їх виконання, встановлюють тарифи на проїзд, організовують перевезення пасажирів та здійснюють контроль за ним, організовують страхування пасажирів та здійснюють контроль за ним, встановлюють порядок справляння плати за проїзд, інформують населення про зміни, що стосуються надання транспортних послуг, забезпечують координацію роботи, пов'язаної з функціонуванням міського електричного транспорту та інших видів міського транспорту, створюють належні дорожні умови для здійснення перевезень, реалізують заходи з розвитку, вдосконалення та облаштування маршрутної мережі, виконують інші функції щодо створення безпечних умов діяльності у сфері міського електричного транспорту згідно із законодавством.»¹.

3. Додати статті 21; 22; 23 зі змістом:

«Стаття 21. Визначення умов страхування та проведення конкурсу

Життя і здоров’я пасажирів підлягає обов’язковому страхуванню.

Організація проведення конкурсу та визначення умов страхування покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До обов’язкових умов конкурсу на страхування пасажирів належать:

визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована максимальна сума страхових платежів, що стягуватимуться на певному маршруті (маршрутах) загального користування;

державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування та страхування населення.

Договір з переможцем конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають на строк від трьох до п’яти років.

Страхова компанія - переможець конкурсу повинна самостійно забезпечувати страхування пасажирів.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань міського електричного транспорту загального користування, а також громадських організацій.

До конкурсного комітету не можуть входити представники суб’єктів господарювання - страхових компаній, які є учасниками конкурсу або які діють на страховому ринку у сфері перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.

Загальний порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України, особливості – органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 22. Вимоги до страхових компаній, які допускаються до участі в конкурсі

У конкурсі на визначення страхової компанії, що надаватиме страхові послуги у сфері міського електричного транспорту загального користування, можуть брати участь страхові компанії, які мають ліцензію на страхування здоров’я та життя, зареєстровані та/або діють та/або мають представництва на території міста, в якому здійснюються перевезення міським електричним транспортом загального користування.

До участі в конкурсі не допускаються страхові компанії, які:

визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб’єкта господарювання;

подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію.

Стаття 23. Проведення конкурсу на страхування пасажирів на міському електричному транспорті загального користування

Для участі в конкурсі на страхування пасажирів на міському електричному транспорті загального користування страхова компанія подає конкурсному комітету такі документи:

заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір надавати страхові послуги претендент;

нотаріально засвідчені копії установчих документів;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - страховика;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва органу статистики про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

нотаріально засвідчену копію ліцензії на право надання послуг зі страхування життя і здоров’я пасажирів;

засвідчену копію бухгалтерського балансу станом на 1 число місяця, в якому проводиться конкурс;

розрахунок умов здійснення страхової діяльності;

документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

При визначенні переможця конкурсу у розрахунок беруться два критерії – мінімальний розмір страхового платежу та максимальний розмір страхової виплати. В разі рівних пропозицій претендентів перевага надається страховій компанії, яка зареєстрована у місті, в якому здійснюються перевезення. У випадку рівності після цього – компанії, яка має більший статутний фонд.

Фінансування проведення конкурсу здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, внесених претендентами як плату за участь у конкурсі, а також за рахунок власних коштів.

Якщо конкурс не відбувся або переможця не було визначено, претендентам повертають плату за участь у конкурсі, а витрати на підготовку конкурсу відносять на рахунок органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування».

Президент України

Додаток Б

Додаток В