Висновки
1. Позичковий капітал - це певна сума вільних грошей, які надаються їх власником у тимчасове користування іншій особі (підприємцю) з метою отримання процента.
2. У традиційному для економічної літератури визначенні позичковий процент характеризується як плата за послугу банку - за користування різноманітними формами кредиту (банківського, комерційного, споживчого та ін.).
3.
Джерелом позичкового процента є використання функціонуючим капіталістом грошового капіталу у процесі створення додаткової вартості як найманими працівниками, так і управлінською працею самого підприємця, менеджерами. Іншим джерелом процента є праця банківських працівників, які забезпечують рух значної частини сукупного капіталу4. Розмір позичкового процента визначається нормою процента, яка характеризується відношенням суми грошей, що виплачується у формі процента, до суми грошей, які віддаються в позику; або відношенням суми річного доходу, одержуваного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позику і помноженого на 100.
5. У політико-економічному аспекті кредит, що надається капіталістичними банками, можна визначити як форму руху позичкового капіталу, що виражає відносини економічної власності між кредиторами і позичальниками з приводу надання певної частки власності у позику, контролю за її використанням і привласненням позичкового відсотка, внаслідок чого грошовий капітал перетворюється на позичковий.
6. Розрізняють такі основні форми сучасного кредиту, а отже, і кредитних відносин: комерційний, банківський, споживчий, державний, іпотечний, міжнародний.
7. Банк у політико-економічному контексті комплексно можна визначити як певну сукупність відносин економічної власності між найманими банківськими працівниками і банкірами з приводу привласнення результатів найманої праці у процесі перетворення вільних грошових коштів на грошовий капітал та забезпечення нею руху позичкового капіталу у формі кредиту під час проведення банківських операцій, зокрема здійснення контролю за використанням промисловими капіталістами кредитних ресурсів та їх своєчасного повернення разом із позичковим відсотком.
8. Існує багато різних видів банків. Проте за своїми функціональним призначенням і належністю вони можуть бути зведені у дві великі групи: центральні (федеральні) банки і комерційні банки. В сукупності і взаємодії всі банки складають національну банківську систему.
Основні терміни й поняття: активні операції, банк, банківські монополії, грошовий капітал, кредит, кредитний інститут, кредитно-грошова система, норма обов’язкового резервування, норма процента, облікова ставка, пасивні операції,
позичковий процент; страхові компанії.