Висновки
1. Сучасне поняття «домогосподарство» багатогранне й багатоаспектне. Воно містить елементи соціально-демографічного, психологічного, правового, економічного й функціонально-поведінкового характеру.
Домашнє господарство - виробниче й споживче співтовариство індивідів, об'єднаних з метою реалізації функції відтворення людського капіталу, у відповідності зі своїми ціннісними орієнтирами та психологічними особливостями. Домогосподарство може складатися з однієї особи.2. Найбільш повно особливості функціонування домашніх хазяйств у різних економічних системах розкриває неоінституціональна економічна теорія. Універсальність цієї теорії полягає в тому, що вона, переборюючи обмеження, притаманні неокласичним
моделям, поширює принципи мікроекономічного аналізу на різноманітні соціальні інститути. Неоінституціоналісти першорядну увагу звертають на аналіз внутрішньої структури домашніх господарств.
3. В якості суб'єкта ринкової економіки на макрорівні домогосподарство виконує функції споживання, постачання чинників виробництва та заощадження, а на мікрорівні, на рівні окремого домогосподарства - функцію відтворення людського капіталу.
4. Сім'я - це завжди домогосподарство, тоді як домогосподарство - це не завжди сім'я за рахунок осіб, що самотньо ведуть домашнє господарство, а також осіб, що ведуть загальне з родиною домашнє господарство, але не перебувають з членами родини у відношенні споріднення. Сім’я і домогосподарство віддзеркалюють взаємозалежні, але все-таки різні аспекти життя населення: сім'я - переважно, соціально-репродуктивний, тобто спрямований на відтворення населення, домогосподарство - економічний аспект; тобто виробництво, розподіл і споживання благ і послуг. Термін «домогосподарство» має більш чітку прив'язку до територіальних границь домого сподарської одиниці і визначає існування економічних і виробничих відносин.
5. Якщо конкурентоздатність домашніх господарств забезпечує урегульованість і стабільність їх розвитку через механізми ринкової саморегуляції, то вирішення проблеми доходів населення, які б гарантували недопущення загрози потрапляння за межі бідності, здійснюється (як показує досвід країн з соціально-орієнтованою ринковою економікою) через механізми державного регулювання.
Основні терміни й поняття: домогосподарство, сім'я, людський капітал, функції домашнього господарства, споживання, заощадження, соціальна політика, політика регулювання доходів, прожитковий мінімум.