Висновки
І.Зародження політичної економії відбулося у древніх Вавілонії, Індії та Китаї; Греції та Римі, в творах представників економічної думки середньовіччя, і було зумовлено потребою у вивченні механізму функціонування суспільного виробництва та його організації.
Меркантилізм є першою школою політичної економії, яка досліджує закономірності накопичення в умовах орієнтації промисловості на експорт. Меркантилізм розглядається як економічна політика держав, яка спрямована на накопичення капіталу в грошовій формі за допомогою активних грошового і торговельного балансів.2. Класична школа заклала основи економічного знання, здійснила спробу системного аналізу економіки вільної конкуренції, які вперше виявили характерні риси цього типу економічної системи, відіграла визначальну роль у становленні політичної економії. Класичної школі була притаманна певна метафізичність, відсутність історичного підходу до аналізу економічних явищ.
3.Історична школа встановила взаємозв'язок між рівнем економічного розвитку економіки країни і моделлю економічної політики, яка враховує національну специфіку. Маркс розробив цілісну філософсько-економічну систему суспільного розвитку, в основі якої лежить методологічна посилка про визначальну роль матеріального виробництва і продуктивних сил в еволюції економічних систем.
4. Маржиналізм запропонував модель постановки та вирішення економічних проблем, на основі якої можна досягти зростання ефективності суспільного виробництва і оптимізації використання обмежених ресурсів. Маржиналізм виходить з аналізу граничних величин і зіставлення витрат на виробництво продуктів з корисним ефектом, який отримується споживачем; з вивчення рівноважного стану економіці в умовах пріоритету споживання у визначенні пропорцій суспільного відтворення.
5.1нституціоналізм вивчає генезис та еволюцію економічних інститутів в ході суспільного розвитку за допомогою міждисциплінарного підходу, у взаємозв'язку з політикою,правом, релігією, наукою тощо.
Д.М.Кейнс сформулював теоретичні положення концепції макроекономічного державного регулювання економіки і систему конкретних рекомендацій, яка доопрацьована його послідовниками. Неокласичний напрямок економічної думки поєднав методологію та інструментарій маржиналізму з пріоритетом аналізу відносин виробництва, який є характерним для класичної школи. Неоліберали розробили систему регулювання економіки, що дає змогу запобігти блокуванню дії ринкових регуляторів з боку монополій. Неоконсерватори пропонують забезпечити рівноважне економічне зростання за допомогою засобів державної економічної політики пропозиції.б.Розвиток економічної думки в Україні тісно пов'язаний з еволюцією цієї науки в Західній Європі і в Росії, однак мав свою специфіку, що надало яскравість і самобутність
творам українських економістів. М.И.Туган-Барановський став основоположником багатьох напрямків світової економічної думки, вніс істотний внесок у розвиток методології економічних досліджень. Спільна робота сучасних українських економістів має створити обгрунтовану інноваційну модель економічного розвитку України.
Основні терміни й поняття: політична економія, меркантилізм, класична ттікола політичної економії, фізіократизм, історична школа, марксизм, маржиналізм, інституціоналізм, кейнсіанство, неокласичний напрямок, неолібералізм, неоконсерватизм.