Величина вартості товару та фактори, що на неї впливають. Закон вартості, його зміст і функції.
Виходячи з логіки викладу матеріалу необхідно розглянути фактори, що впливають на вартість товару а також механізм дії закону вартості як головного економічного закону товарного виробництва.
Величина вартості товару визначається такими факторами .
1. Рівень продуктивності праці. Продуктивність праці - це кількість продукції, що виробляється за одиницю часу. Таким чином, з ростом продуктивності праці загальна вартість маси товару залишається незмінною, а вартість кожної одиниці товару зменшується. Суспільна вартість зміниться лише в тому випадку коли більш висока продуктивність праці охопить більшість підприємств, що виготовляють даний товар. Якщо ж продуктивність праці підвищиться тільки на деяких підприємствах, то це буце означати зменшення лише індивідуальних витрат на їхні товари. Ринковий обмін в цьому випадку буце регулюватися попередньою більш високою суспільною вартістю. Це вигідно тим підприємствам, індивідуальні витрати яких нижче суспільних.
2. Рівень інтенсивності праці. Інтенсивність праці - це витрати праці в одиницю часу. Зростання інтенсивності праці тотожне продовженню робочого дня. При більш інтенсивній праці за одиницю часу створюється більша вартість, ніж при менш інтенсивній. Таким чином, величина загальної маси товарів прямо пропорційна рівню інтенсивності праці (чим більш інтенсивна праця, тим більш суспільна вартість).
3. Рівень складності праці. Проста праця - некваліфікована, яку в змозі виконати будь-яка здорова людина без попереднього придбання будь-якої кваліфікації (наприклад землекоп). Складна праця - кваліфікована, для виконання якої потрібно попереднє навчання за фахом (ювелір, токар). Складна праця в одиницю часу створює більшу вартість, ніж проста, а значить рівень складності праці прямо пропорційно впливає на вартість товару.
Закон вартості — особливий економічний закон, виражає внутрішньо необхідні, суттєві та стійкі зв'язки між суспільно необхідною працею, витраченою на виробництво товару (з урахуванням умов її праці відтворення), і цінами товарів в умовах відносної відповідності попиту та пропозиції.
У найбільш загальній формі закон вартості має імперативом обмін еквівалентів, тобто обмін товарів та послуг між виробниками та їх купівлю на ринку відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виготовлення.Першою властивістю закону вартості є відображення внутрішньо необхідних, суттєвих і стійких зв'язків між індивідуальним і суспільно необхідним робочим часом. У
такому аспекті він набуває значущість закону сфери безпосереднього виробництва. Згідно із законом вартості, обмінні пропорції при обміні товарів регулюються суспільно- необхідними витратами. Спонукаючи товаровиробників знижувати індивідуальну вартість їхніх товарів (за рахунок поліпшення організації виробництва, впровадження нової техніки, зростання обсягів виробництва і т. д.), даний закон служить рушійним початком розвитку продуктивних сил.
Друга властивість закону вартості - обмін еквівалентів, тобто обмін товарів відповідно до кількості та якості витраченої на них суспільно необхідної праці. У цьому випадку регулююча дія закону вартості проявляється у сфері обміну.
Третя властивість закону вартості - наявність стійких зв'язків між виробниками одного виду товарів через конкуренцію, мали здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншого. Роль рушійної сили розвитку виробництва закон вартості у цьому випадку полягає в нерозривній єдності сфер безпосереднього виробництва й обміну.
Четвертою властивістю закону вартості є стійкий зв'язок між попитом і пропозицією. Якщо їх відносна рівновага порушується, то обмін товарів здійснюється не відповідно до кількості витраченого на них суспільно необхідного робочого часу. Так, при недостатній кількості товарів ринкову вартість завжди регулюють товари, виготовлені в гірших умовах, а при надмірній їх кількості - вироблені у кращих умовах. Конкретизує дану властивість взаємозв'язок між кількістю і якістю суспільної праці, витраченої на виробництво певного товару, і суспільною потребою. Якщо кількість праці відповідає розмірам суспільної потреби, то товар продається за його вартістю.
Таким чином, закон вартості стихійно регулює пропорції розподілу суспільної праці між галузями.Слід мати на увазі, що закон вартості виражає внутрішньо необхідні зв'язки між працею виробника товарів у минулому і теперішніми умовами виробництва. Тому вартість товарів зумовлюється не тим реальним робочим часом, який витрачено на їх виробництво, а тим, що має бути сьогодні витрачено на їх відтворення. Оскільки цей закон відображає внутрішньо необхідні і стійкі зв'язки між вартістю і цінами товарів, остільки він регулює рух цін так, що збільшення або зменшення необхідного робочого часу або веде до зниження підвищення цін виробництва.
Механізм дії закону вартості історично розвивається. В сучасному суспільстві ціни не на всі товари регулюються законом вартості. У планово-ринковій економіці розширюється коло об'єктів, в основі ціни яких лежить капіталізація (необроблена земля, цінні папери і т. ін.). Капіталізація доходів - це визначення ціни певного об'єкта купівлі- продажу на основі доходу, який він приносить. Крім того, існує ціноутворення, коли ціна встановлюється залежно від співвідношення попиту і пропозиції (твори мистецтва тощо).
У класичному вигляді закон вартості діяв тільки в умовах простого товарного виробництва. В епоху домонополістичного капіталізму з перетворенням вартості товарів на ціни виробництва закон вартості діяв у формі коливання цін навколо цін виробництва, а під час встановлення панування монополій - у формі їх коливання навколо монопольних цін виробництва. Саме в еволюційній динаміці коливання цін навколо якісно нових трансформованих форм вартості полягає історичний характер дії закону вартості. Крім того його, історизм виявляється в тому, що такі коливання все більше набувають організованого характеру (на відміну від стихійного характеру на нижчій стадії розвитку капіталізму) і що у процесі поглиблення міжнародного суспільного поділу праці виникають інтернаціональні форми дії закону вартості і т.д.
Основні функції закону вартості.
Закон вартості є:1) регулятором товарного виробництва. Дану функцію він виконує не самостійно, а в поєднанні з іншими економічними законами. Так, він діє в єдності із законами відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, зростання продуктивності праці та ін.;
2) рушійною силою розвитку продуктивних сил. В умовах товарної форми виробництва товаровиробники постійно змушені вдосконалювати нову техніку, технологію, поліпшувати якість продукції, підвищувати продуктивність праці, знижувати індивідуальні витрати виробництва. Хто не робить цього, може швидко стати банкрутом. Тому при даній формі організації суспільного виробництва значно прискорюється прогрес у розвитку продуктивних сил;
3) основою диференціації виробників. Постійне коливання тгін, зміни в ринковій кон'юнктурі призводять до розорення і витіснення з ринку маси дрібних виробників. За сучасних умов цей процес стосується дрібних, середніх і навіть великих фірм, призводить до посилення їх майнової диференціації.
Дія закону вартості поряд з іншими факторами сприяє формуванню ринкової економіки та її еволюції.