<<
>>

Ціноутворення на ринку робочої сили.

Оскільки робоча сила є товаром, то її ціна, як і всіх інших товарів, регулюється співвідношенням між попитом і пропозицією. При рівновазі між попитом та пропозицією праці утворюється рівноважний рівень зарплати.

При зниженні попиту або збільшенні пропозиції ціна робочої сили зменшуватиметься, і навпаки. В цілому механізм ціноутворення на ринку робочої сили допомагають з'ясувати концепція граничної корисності та теорія попиту і пропозиції.

Попит на працю - це кількість праці певної категорії працівників, яку підприємці готові й здатні використати в даний період часу за певних умов.

Попит на працю залежить від факторів:

- попит на продукцію, що виробляється за допомогою даної праці. Навіть при загальному високому безробітті, на якісь товари може зберігатися високий попит й, відповідно, буце високим попит на працю їхніх виробників;

- обсяг використовуваних ресурсів і змінність роботи підприємств. Так, якщо кожен верстат обслуговує один робітник, то відповідна кількість верстатів обумовлює попит на працю конкретних працівників (але при цьому верстати можуть працювати в декілька змін);

- співвідношення між витратами на зарплату працівників і на техніку, яка здатна їх замінити. При високій зарплаті вигідніше заміняти працівників додатковим обладнанням, при низькій зарплаті - навпаки;

- можливість заміщення праці капіталом. Загалом механізація й автоматизація виробництва ведуть до скорочення попиту на працю, але цей вплив технічного прогресу є неоднозначним. Так, він може привести до скорочення попиту на працю в галузях, де відбувається механізація виробництва, але збільшити попит на працю в галузях, що виготовляють нову техніку та її обслуговують;

- зарплата окремих категорій працівників. Високий рівень зарплати скорочує попит на працю. Однак, якщо при цьому встановлені високі ціни на виготовлену за допомогою цієї праці продукцію і підприємство отримує високі доходи від продажу, то це дає можливість платити високу зарплату без шкоди для прибутку;

- система освіти (насамперед, професійної освіти).

Пропозиція праці - це кількість праці, яку певна категорія працівників готова й здатна запропонувати в даний період часу за певних умов.

На пропозицію праці впливають наступні фактори:

- мобільність відповідних категорій працівників. При розвиненій транспортній системі пропозицію праці на одній території можна забезпечити за рахунок осіб, що проживають на інших територіях. А ефективне функціонування ринку житла дає можливість купувати житло в тих населених пунктах, де є попит на конкретні види праці;

- розходження в рівні зарплати різних категорій працівників. Більш висока зарплата приваблює працівників, і пропозиція їхньої праці збільшується. І навпаки, низька зарплата відштовхує робітників, зменшуючи пропозицію праці. Разом з тим, при досягненні досить високого рівня подальше зростання зарплати може привести до скорочення пропозиції праці через те, що працівники віддають перевагу додатковому вільному часу.

Попит та пропозиція праці для окремого підприємства. Механізм формування рівня зарплати залежить від моделі ринку Тому розглянемо кілька варіантів ринків праці залежно від стану конкуренції на них.

Характерною рисою досконалоконкурентного ринка праці є наявність значної кількості конкуруючих підприємств і численної групи працівників з однаковою кваліфікацією. За таких умов окреме підприємство не може контролювати ринкову ставку зарплати і сприймає її як заздалегідь задану величину. У такий ситуації всі працівники отримують однакову зарплату, а від підприємця залежить тільки кількість найманих робітників. Тому пропозиція праці для окремого підприємства є абсолютно еластичною за ціною, тобто крива пропозиції SL горизонтальна, проходить на рівні рівноважної ставки зарплати W* та співпадає з кривими ATCl (середні загальні затрати) і MCl (граничні затрати). Попит на працю для окремого підприємства буце визначатися кривою граничного продукту в грошовому вираженні (MRPL) і в силу дії закону спадної граничної продуктивності ресурсу буце мати вигляд убутної кривої Dl (рис. 12.1).

Рівноважний обсяг праці визначається правилом оптимізації, яке для конкурентного ринку праці має вигляд: MRPL=W (точка перетину кривих DL і SL).

Як видно з рис. 12.1, доки крива MRPl буце перевищувати криву MCl (тобто рівноважну зарплату), підприємство буде збільшувати кількість працівників до обсягу L, оскільки кожна додаткова одиниця праці принесе більше доходів, ніж витрат. Якщо ж крива MRPL знаходиться нижче кривої MCL, то витрати підприємства на кожну додаткову одиницю праці будуть перевищувати приріст доходу від її використання. Тобто підприємство вимушено буце звільняти працівників до обсягу L .

Рис. 12.1 Рівновага окремого підприємства на досконало-конкурентному ринку праці

На рис. 12.2 зображено первинну рівновагу на ринку праці в точці Ео. Якщо рівноважна зарплата зросте з Wo до Wb то крива пропозиції зміститься з Slo до SLi, а точка рівноваги - з точки Ео в точку Еь Рівноважна кількість найнятих працівників при цьому скоротиться з Lo до L |. Таким чином, відповідно до неокласичної теорії, кількість зайнятих зворотно пропорційна рівню середньої зарплати.

Однак, досконала конкуренція на ринку праці є скоріше виключенням, ніж правилом. Доволі поширеною ситуацією на ринку праці є монополія покупця трудових послуг, тобто монопсонія. Такий ринок властивий для невеликого міста, все населення якого зайняте на певному підприємстві. За умови, що трудові ресурси не можуть швидко змінити місце проживання або кваліфікацію, фірма диктує зарплату. Оскільки на ринку монопсонії діє один покупець трудових послуг, то його крива пропозиції буде збігатися з галузевою і матиме висхідний нахил. Тому для збільшення залучення трудових ресурсів фірма змушена буде виплачувати більшу зарплату.

Рис. 12.2 Встановлення рівноваги досконалоконку рентному ринку праці

Монополізація ринку праці можлива також з боку продавця.

Важлива роль у цьому приділяється профспілковим об'єднанням працівників. Профспілка - це об'єднання працівників, що володіє правом на ведення переговорів з підприємцем від імені й за дорученням своїх членів. Профспілки можуть впливати на рівень зарплати через збільшення попиту на працю, а також через пропозицію трудових ресурсів.

Попит та пропозиція праці для галузі. Рівновага на галузевому ринку праці встановлюється в точці перетину галузевих кривих попиту на працю DL та пропозиції праці SL. Як правило, великі галузі економіки є основними споживачами найманої праці певної спеціальності. За таких умов залежність між пропозицією праці та ставкою зарплати буде прямою, а крива пропозиції праці SL матиме висхідний нахил. Це пояснюється тим, що галузі з високою ставкою зарплати стають привабливими ддя працівників інших галузей, наслідком чого є їхнє перетікання у високооплачувані галузі та відтік з низькооплачуваних.

Встановлення рівноваги на галузевому ринку розглянемо на прикладі змін попиту на працю. На рис. 12.3 зображено первинну рівновагу на ринку праці в точці Ео. Припустимо, що попит на продукцію, яка виготовляється за допомогою даної праці, скоротився. Відповідно скоротиться й попит на працівників галузі, крива попиту зміститься з DLo до DLi, а точка рівноваги - з точки Ео в точку Еь В результаті рівноважна ставка зарплати зменшиться з Wo до Wi, а рівноважна кількість найнятих працівників - з Lo до Lj.

Рис. 12.3 Встановлення рівноваги на галузевому ринку праці

Вибір між зростанням доходу та збільшенням часу відпочинку. Кожен працівник повинен здійснювати вибір між зростанням доходу та збільшенням часу відпочинку. При цьому критерієм оптимальності вибору виступає максимізація корисності,

тобто працівник порівнює ефект від однієї години відпочинку з тими благами, які він може придбати за доход за одну годину роботи (за реальну заробітну плату). Таким чином, доход і відпочинок - це два альтернативних товари, між якими споживач повинен зробити вибір.

Зміна ставки заробітної плати викликає два ефекти, які визначають поведінку працівника: ефект заміщення та ефект доходу. Ефект заміщення полягає в тому, що при збільшенні ставки зарплати відбувається збільшення пропозиції праці та скорочення вільного часу. Збільшення робочого часу дає можливість більше заробляти, а отже, більше споживати економічних благ, але це зростання споживання здійснюється за рахунок скорочення часу відпочинку, оскільки чим вищою є ставка зарплати, тим дорожчою є кожна година відпочинку. Ефект доходу відображує зменшення пропозиції праці та скорочення робочого часу при збільшенні ставки зарплати. Пояснюється це тим, що вища ставка заробітної плати дає змогу отримати вищий дохід за менших затрат робочого часу. Співвідношення між ефектом доходу та ефектом заміщення залежить від індивідуальних уподобань суб’єктів, їх сімейного стану, стартових економічних умов, пріоритетів у системі цінностей тощо.

У загальному вигляді крива індивідуальної пропозиції праці SL зображена на рис.

12.4.

Рис. 12.4 Крива індивідуальної пропозиції праці

За відносно низьких ставок реальної зарплати крива має висхідний нахил (ефект заміщення більше ефекту доходу тобто при збільшенні ставки зарплати відбувається скорочення вільного часу). Однак, починаючи зі ставки Wo, працівник скорочує пропозицію праці і починає більше цінувати вільний час (крім того, збільшення робочого дня має свою межу). Така реакція на зростання ставки зарплати обумовлює негативний нахил кривої пропозиції праці (при цьому ефект доходу більше ефекту заміщення).

12.2.

<< | >>
Источник: Дмитриченко Л.І.. Політична економія. Підручник / Наук, редактор Л. І. Дмитриченко. - Донецьк: ТОВ «Східний видавничий дім»,2012. - 712 с.. 2012

Еще по теме Ціноутворення на ринку робочої сили.:

- Антимонопольное право - Бюджетна система України - Бюджетная система РФ - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инвестиции - Инновации - Инфляция - Информатика для экономистов - История экономики - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Логистика - Макроэкономика - Математические методы в экономике - Международная экономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги и налогообложение - Организация производства - Основы экономики - Отраслевая экономика - Политическая экономия - Региональная экономика России - Стандартизация и управление качеством продукции - Страховая деятельность - Теория управления экономическими системами - Товароведение - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Эконометрика - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятий - Экономика природопользования - Экономика регионов - Экономика труда - Экономическая география - Экономическая история - Экономическая статистика - Экономическая теория - Экономический анализ -