Тести
1. Міжнародний поділ праці — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей
виробництва;
г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів
для світового ринку;
д) правильних відповідей немає.
2. Міжнародна спеціалізація виробництва — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами прані різних галузей
виробництва;
г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів
ддя світового ринку;
д) комбінування виробництва.
3. Міжгалузева спеціалізація — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей
виробництва;
г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів
для світового ринку;
д) виключне право певної країни на виробництво певного виду продукції.
4. Міжнародне виробниче кооперування - це
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і
обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей
виробництва;
г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів
для світового ринку;
д) розподіл зусиль держав у виконанні певних видів діяльності.
5. Ознаками міжнародної економіки є:
а) розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;
б) розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології;
в) міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);
г) всі відповіді правильні;
д) всі відповіді помилкові.
6. Міжнародна економіка вивчає:
а) закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами га послугами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;
б) закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);
в) закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків;
г) всі відповіді вірні;
д) всі відповіді помилкові.
7. Міжнародна торгівля — це:
а) сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі всього світу;
б) стійкий обмін продуктами виробництва між контрагентами з різних країн;
в) сукупність зовнішньоекономічних операцій різних країн світу;
г) сукупність експортних та імпортних операцій;
д) сукупність усіх економічних операцій між країнами світу.
8. Торговельне сальдо — це:
а) сума вартісних обсягів експорту та імпорту;
б) різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;
в) сума вартісних обсягів експорту, імпорту та абсорбції;
г) різниця вартісних обсягів експорту, імпорту та абсорбції;
д) частка вартісних обсягів експорту та імпорту:.
9. Торговельний оборот — це:
а) сума вартісних обсягів експорту та імпорту;
б) сума вартісних обсягів експорту, імпорту та абсорбції;
в) різниця вартісних обсягів експорту, імпорту та абсорбції;
г) різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;
д) частка вартісних обсягів експорту та імпорту.
10. Демпінг - це:
а) продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від витрат виробництва (собівартості цих товарів), для отримання конкурентних переваг в експорті на тому чи іншому ринку;
б) продаж товарів на ринках інших країн за цінами, вищими від витрат виробництва (собівартості цих товарів), ддя отримання додаткового прибутку в експорті на тому чи іншому ринку;
в) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою використання тарифних інструментів торгівельної політики;
г) додатковий податок на специфічні товари, що перетинають кордон країни при транзиті;
д) плата за товар, який перетинає митний кордон.
11. Протекціонізм — це:
а) продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від витрат виробництва (собівартості цих товарів) для отримання конкурентних переваг
в експорті на тому чи іншому ринку;
б) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою використання тарифних і нетарифних інструментів торгівельної політики;
в) додатковий податок на специфічні товари, перетинаючи кордон країни при транзиті;
г) плата за товар, який перетинає митний кордон.
12. Експортні мита — це:
а) мита, які вводяться на основі однобічних рішень органів державної влади країн;
б) мита, які застосовуються у випадку ввезення на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж їх нормальна ціна в країні експорту, якщо такий імпорт завдає шкоду місцевим виробникам подібних товарів або заважає організації й розширенню національного виробництва таких товарів;
в) мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави;
г) мита, що поєднують у собі адвалорні й специфічні мита;
д) правильна відповідь відсутня.
13.
Імпортні мита - це:а) мита, які вводяться на основі односторонніх рішень органів державної влади країн;
б) мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави;
в) мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни;
г) мита, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, головним чином сільськогосподарською;
д) правильна відповідь відсутня.
14. Міграція робочої сили — це:
а) в’їзд працездатного населення в певну країну з-за кордону;
б) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;
в) виїзд непрацездатного населення з певної країни за кордону;
г) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном більше року, викликане причинами економічного або неекономічного характеру;
д) правильна відповідь відсутня.
15. Еміграція — це:
а) в’їзд працездатного населення в певну країну з-за кордону;
б) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;
в) виїзд непрацездатного населення з певної країни за кордон;
г) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном більше року викликане причинами економічного або неекономічного характеру;
д) правильні відповіді а) і б).
16. Імміграція -це:
а) в’їзд працездатного населення в певну країну з-за кордону;
б) виїзд непрацездатного населення з певної країни за кордон;
в) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;
г) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном більше року викликане причинами економічного або неекономічного характеру;
д) правильні відповіді а) і б).
17. Експортери робочої сили мають такі вигоди:
а) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування
б) збільшення інвестицій з-за кордону, зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників, зменшення безробіття;
в) збільшення кількості висококваліфікованих фахівців, зменшення питомих витрат на оплату праці, звільнення місцевих робітників від виконання некваліфікованої або непрестижно!' роботи;
г) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування, збільшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників;
д) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування, збільшення інвестицій з-за кордону, збільшення обсягів виробництва, зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників.
18. Імпортери робочої сили мають такі вигоди:
а) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування
б) збільшення інвестицій з-за кордону зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників, зменшення безробіття;
в) збільшення кількості висококваліфікованих фахівців, зменшення витрат на оплату праці, збільшення обсягів виробництва, звільнення місцевих робітників від виконання некваліфікованої або непрестижно!' роботи;
г) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування, збільшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників;
д) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування, збільшення інвестицій з-за кордону, збільшення обсягів виробництва, зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників.
19. Формами міжнародного руху капіталу є:
a) короткострокові, довгострокові;
б) прямі закордонні,
в) портфельні закордонні;
г) міждержавні та міжорганізаційні;
д) правильні відповіді б) і в).
b) офіційні, капітал міжнародних організацій, приватний капітал.
20. Формами міжнародного руху капіталу за цільовим призначенням є:
а) короткострокові, довгострокові;
б) підприємницький та позиковий капітал;
в) державний капітал, приватний капітал;
г) гроші та портфельні закордонні інвестиції;
д) правильні відповіді а) і г).
21. Прямий інвестор — це:
а) акціонерне або неакціонерне підприємство, в якому резиденту іншої країни належить понад 10% акцій та голосів;
б) державні та приватні органи, фізичні та юридичні особи, а також їх об'єднання, які володіють підприємством з інвестиціями з-за кордону;
в) підприємства, в яких іноземному інвестору належить більше 50%;
г) підприємства, в яких іноземному інвестору належить близько 100%
д) правильна відповідь відсутня
22. Прямі закордонні інвестиції— це:
а) придбання тривалого інтересу резидентом однієї країни у підприємстві - резиденті іншої країни;
б) вкладення капіталу в іноземні цінні папери;
в) розміщення капіталу в національні та іноземні цінні папери;
г) вкладення капіталу у будь-якій формі з метою отримання прибутку та економічного інтересу резидентами однієї країни у резидентів іншої країни;
д) вкладення капіталу у реальні цінності матеріальні (основний капітал, товарно- матеріальні запаси тощо) і нематеріальні (інвестиції в нові технології, маркетинг, інновації тощо) з ціллю одержання прибутку.
23. Уряду найвигідніше залучення інвестицій у формі:
а) прямих інвестицій;
б) портфельних інвестицій;
в) інших інвестицій;
г) для уряду форма інвестицій не має значення;
д) немає правильної відповіді.
24. Платіжний баланс - це:
а) співвідношення між прибутками й видатками державного бюджету;
б) різниця між іноземними і закордонними інвестиціями;
в) різниця між валютними резервами і зовнішніми фінансовими зобов’язаннями;
г) співвідношення платежів країни закордон і надходженнями з-за кордону до країни за певний період;
д) правильні відповіді а) і г).
25. Торговельний баланс —це:
а) поточний баланс;
б) баланс платежів і прибутків;
в) баланс експорту-і імпорту товарів;
г) співвідношення між експортом і імпортом товарів та послуг
д) правильна відповідь відсутня.
26. Активний платіжний баланс — це:
а) постійна зовнішньоекономічна діяльність країни;
б) надходження платежів у країну перевищують платежі закордон;
в) надходження платежів у країну менше платежів закордон;
г) баланс, що формується приватними економічними суб’єктами;
д) баланс, що формується державними інститутами.