<<
>>

Підприємство як суб'єкт ринкової економіки.

Підприємство у загальноекономічному контексті є основною ланкою народного господарства, самостійним суб'єктом, який здійснює науково-дослідну та конструкторську діяльність, забезпечує планомірно організоване виробництво товарів і послуг, займається їх реалізацією (тобто комерційною діяльністю, в яку входить також купівля необхідних для

безпосереднього виробництва матеріалів, сировини, комплектуючих тощо) з метою привласнення доходу.

Як економічне явище підприємство характеризується певною сукупністю продуктивних сил і виробничих відносин.

По-перше, воно має певну кількість засобів виробництва і робітників, що дає можливість виконувати закінчений цикл операцій і здійснювати випуск продукції.

По-друге, це певна підсистема виробничих відносин. Засоби виробництва можуть бути різних форм власності. Відносини власності на рівні підприємства реалізуються безпосередньо через працю та управління. На рівні підприємства реалізуються суспільна форма праці та різноманітні форми її організації: спеціалізація, кооперація, зміна праці, комбінування, усуспільнення тощо. Відносини розподілу конкретизуються в розподілі за вартістю робочої сили, за працею і за власністю.

За часів єдиного народногосподарського комплексу, коли все в економіці було монополізовано державою, підприємства як складові цього комплексу не були власниками майна, оскільки воно належало державі; не спрацьовували виробничий, фінансовий, інноваційний менеджмент; маркетинг, менеджмент персоналу, оскільки усі параметри економічної життєдіяльності підприємства декларувались державою через відповідні державні органи й плани; панувала єдина власність.

Дещо інша економічна ситуація в ринковій економіці, де за наявності різноманітних форм власності, видів підприємств, форм організації господарювання власник підприємства вирішує долю свого підприємства на ринку, де все визначається дією законів попиту та пропозиції.

Оскільки у власності виділяють крім економічного ще й юридичний аспект, то ознаками підприємства як юридичної особи є наявність у нього свого статусу, балансу доходів і витрат; рахунка в банку і права укладати договори з іншими юридичними особами. Суб’єктами відносин юридичної власності є саме підприємство як юридична особа, його працівники. Як юридична особа підприємство має свою назву, під якою виконує свої обов’язки, відчужує майно тощо.

Підприємства слід відрізняти від фірм, компаній. У західній економічній літературі підприємство називають фірмою. Причиною виникнення фірм американський економіст Р. Коуз називав необхідність зменшення трансакційних витрат. Ф. Найт пояснював це як результат мінімізації ризику та невизначеності. На наш погляд, ці причини є похідними щодо зумовленості появи фірм розвитком продуктивних сил, поглибленням суспільного поділу праці, передусім, в одиничній формі (спеціалізації, кооперації), з одного боку, та

необхідності концентрації на цій основі капіталу, - з другого, з метою привласнення більшої маси прибутку.

Таким чином, підприємство — це основна ланка національної економіки, яка в системі з іншими суб'єктами господарювання забезпечує виробництво товарів і послуг у порядку, передбаченому законодавством.

Підприємство - це економічна категорія, тому що в ньому реалізується практично вся система виробничих відносин. Підприємства - це фабрики, заводи, шахти, електростанції, ферми, банки, магазини, навчальні заклади й т.п.

Підприємства створюються для виробництва необхідних суспільству матеріальних благ і послуг. Стимулом для створення підприємств є одержання прибутку й задоволення потреб суспільства і його громадян.

Причини створення підприємств.

- суспільний поділ праці, що обумовлює спеціалізацію виробників;

- економічне відокремлення виробників.

Основні характерні риси підприємства .

1. Підприємство - це виробничо-технічна єдність, яка характеризується технічною, вартісною й органічною побудовою виробництва (сукупність засобів виробництва й робочої сили; спеціалізація й кооперування праці, конкуренція, змагання й обмін досвідом);

2.

Підприємство - це система виробничих відносин на всіх стадіях суспільного виробництва (у виробництві, обміні, розподілі й споживанні як усередині підприємства, так і з іншими суб'єктами діяльності, у тому числі з державою);

3. Підприємство це соціальний осередок суспільства (колектив власників, менеджерів, фахівців, робітників, об'єднаних певною кооперацією праці й загальною метою виробництва);

4. Підприємство це система економічної влади (володіння ресурсами, контроль над виробництвом і цінами на продукцію, вплив на прийняття рішень державними органами, вплив на постачальників і технологічно залежні підприємства);

5. Підприємство це юридична особа, що має розрахунковий рахунок у банку, економічну відособленість, господарську самостійність, майнову відповідальність (має певні права й обов'язки, несе відповідальність перед колективом, економічними агентами й державою).

Функції підприємства.

- виробничо-технологічна - забезпечення процесу виробництва необхідними трудовими, матеріальними й фінансовими ресурсами, розвиток НТП, удосконалювання організації й

управління виробництвом;

- економічна - полягає в маркетингових дослідженнях ринку з метою найбільш ефективної реалізації виробленого продукту у реалізації господарських зв'язків з іншими суб'єктами ринку найманні працівників і організації їх діяльності, у розподілі прибутку у сплаті податків, в інвестуванні в подальший розвиток виробництва.

- соціальна функція полягає в поліпшенні умов праці, життя й здоров'я працівників підприємства; у забезпеченні підготовки кваліфікованих працівників; у наданні пільг своїм співробітникам і т.п.

- зовнішньоекономічна функція полягає в самостійному виконанні підприємством зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законів держави.

Усі функції підприємства взаємозалежні.

Кожне підприємство, незалежно від його розмірів, від сфери діяльності й форм власності функціонує відповідно до певних принципів - принципами комерційного розрахунків і ризику

Основні принципи функціонування підприємства:

- самооплатність витрат і рентабельність',

- самофінансування (джерелом є прибуток, амортизаційні відрахування, кошти від продажу акцій і інших цінних паперів, пайові внески працівників, тощо)

- матеріальна зацікавленість у кінцевих результатах праці',

- грошовий контроль з боку банку за діяльністю підприємства',

- повна економічна відповідальність за кінцеві результати праці',

- господарська самостійність у межах, визначених законом держави.

14.2.

<< | >>
Источник: Дмитриченко Л.І.. Політична економія. Підручник / Наук, редактор Л. І. Дмитриченко. - Донецьк: ТОВ «Східний видавничий дім»,2012. - 712 с.. 2012

Еще по теме Підприємство як суб'єкт ринкової економіки.:

- Антимонопольное право - Бюджетна система України - Бюджетная система РФ - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инвестиции - Инновации - Инфляция - Информатика для экономистов - История экономики - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Логистика - Макроэкономика - Математические методы в экономике - Международная экономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги и налогообложение - Организация производства - Основы экономики - Отраслевая экономика - Политическая экономия - Региональная экономика России - Стандартизация и управление качеством продукции - Страховая деятельность - Теория управления экономическими системами - Товароведение - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Эконометрика - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятий - Экономика природопользования - Экономика регионов - Экономика труда - Экономическая география - Экономическая история - Экономическая статистика - Экономическая теория - Экономический анализ -