Історія грошей України.

Історично першими грошима в традиційному розумінні цього слова в Київській Русі були арабські дірхеми, європейські динарії та візантійські соліди [10 с.6]. Руські майстри переплавляли іноземні монети на злитки, котрі отримали назву “гривні".

Наприкінці X ст. Русь вступає в новий етап свого розвитку, з розвитком економічної і військової могутності, з прийняттям християнства Київська Русь стає впливовою і поважною державою тогочасної Європи. Перед київським князем постає питання про карбування власної монети. За зразок були взяті візантійські соліди Василя II і Костянтина VIII.

Починаючи із XIV століття із погіршенням політичного становища в Україні знову карбувалося чимало видів монет; різні князівства мали свої гроші. Водночас в країні ходили угорські дукати, італійські золоті флорини, золотоординські дірхеми, кримсько­татарські монети (ачке).

Після Переяславської ради Україна була приєднана до Росії. З метою витіснити іноземні гроші в 1654 році російським урядом проводиться грошова реформа. Був випущений рубль, що цінувався на рахунок талера. В 1650 році Варшавський Сейм прийняв постанову про випуск солі да (шеляга). В 1661-1666 роках почали карбуватися польські злоті з низькопробного срібла. Крім того в Україні ходили леви (левендаальтери) з 1575 року (монета Нідерландів), а також дукати країн Західної Європи.

Тільки грошова реформа 1700-1718 років, що її провів Петро І, призвела до витіснення іноземної валюти з України і закріплення в обігу срібного рубля. Однак даний процес був доволі тривалим: ще впродовж декількох десятиріч населення паралельно використовувало старі — польські і нові — російські монету. Паперові гроші в Україні з’явилися у 1769 році, за часів правління Катерини II.

Державотворчі процеси в Україні в 1917-1920 роках потребували створення і власної грошової системи.

випуск державних казначейських білетів. За законом в обігу знаходилися карбованці і гривні із розрахунку 2 грн. = 1 крб. = 100 шагам. Окрім того легальним засобом обігу залишалися карбованці царського і Тимчасового урядів.

1 березня 1918 р. Центральна Рада приймає новий закон, згідно з яким гривна оголошується платіжним засобом України і дорівнює 100 шагам. Шаги теж випускали у вигляді паперових грошей, металеві гроші практично зникли з обігу [11 с.43].

Під час першої світової війни та визвольних змагань українського народу у зв'язку з браком розмінної монети з'явилась велика кількість міських та регіональних грошових знаків т. зв. бон, чеків, розмінних знаків, тощо.

Після встановлення на українських землях більшовицького режиму, а згодом і включення їх до складу СРСР тут були поширені знаки радянського зразка. На західноукраїнських землях у міжвоєнний період використовувались гроші держав, до складу яких вони входили: у Галичині польська марка, а з 1924 — злотий, що дорівнював 100 грошів, на Закарпатті - чехословацька крона, яка ділилася на 100 геллерів, а на Буковині — румунська лея, що складалася з 100 бані.

Після відновлення державної незалежності України 1991 р. взято курс на запровадження в обіг власної грошової одиниці. Тимчасово з 1 січня 1992 року були введені в обіг купони. Деякий час вони існували паралельно зі звичайними радянськими грошима. З 10 січня 1992 року купони були замінені купоно-карбованцями як основним засобом платежу. Перші купоно-карбованці були виготовлені у Франції, вони не мали серйозних засобів захисту від підробок (номерів, складних захисних малюнків), оскільки вважалися лише тимчасовою ланкою в грошово-кредитному обігу.

25 серпня 1996 року Президент Л.Д. Кучма підписав Указ “Про грошову реформу в Україні" згідно з яким в Україні запроваджувалася нова національна валюта - гривня. Друк українських грошей здійснювався в Канаді, а пізніше у Великобританії. Дизайн гривень був розроблений українськими художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим під безпосереднім керівництвом тодішнього голови НБУ В.П. Матвієнка. У вересні 1996 року гривню було запроваджено у грошовий обіг України.

У 2008 році швейцарські фінансисти під час щорічного засідання комісії з естетики Міжнародного Фінансового Банку (IFB) визнали гривню найкрасивішою валютою світу. Критерії конкурсу містили в собі не тільки естетичне оформлення грошових знаків, їхню платоспроможність і банківське забезпечення, але й історичне значення зображення на валюті (особистості та архітектурні споруди).