Економічні категорії й закони.
Розвиток суспільства здійснюється відповідно об’єктивним законам. Відомо, що закон - це стійкий, такий, що постійно повторюється зв’язок явищ і процесів. Економічні закони - внутрішньо необхідні, стійкі, істотні зв’язки економічних явищ і процесів.
Економічні закони відображають суть виробничих відносин. Необхідно відрізняти економічні явища і економічні закони. Явища ширші, ніж закони, оскільки вони включають випадкові і нестійкі зв’язки. Закони ж розкривають лише глибинні сутнісні форми економічних процесів.Економічні закони не можна ототожнювати із законами природи. їх схожість виявляється в тому, що вони діють незалежно від волі людей, тобто об'єктивно. Проте між ними є ряд істотних і принципових відмінностей'.
- закони природи діють вічно, а економічні закони носять історичний, скороминучий характер;
- відкриття і вживання нових законів природознавства проходить більш менш гладко; а в економічній області воно супроводжується опором відживаючих сил суспільства;
- економічні закони - це закони суспільних відносин. Діяльність людей залежить від різних обставин (політичних, ідеологічних, релігійних тощо). Тому економічні закони не можуть виявлятися так безумовно, як закони природи. Вони діють як тендентіії
Важливо підкреслити, що кожен економічний закон не діє сам по собі, ізольовано від інших законів, а функціонує як їх сукупність, інакше кажучи, як система законів. Виділяються історичний і функціональний принципи кіасифікації економічних законів.
За історичним принципом розрізняють:
- загальні закони, що діють на всіх етапах розвитку суспільного виробництва. До них відносяться закони, що регулюють взаємодію людини з природою, закони розвитку продуктивних сил; закони зростання продуктивності суспільної праці, закон усуспільнення виробництва тощо.;
- особливі закони, що діють на деяких етапах розвитку виробництва.
Йдеться про закони, пов’язані з товарним виробництвом: закон вартості, закон попиту і пропозиції, закони грошового обігу тощо.;- специфічні закони, що виражають суть системи суспільно-економічних стосунків, даного способу виробництва. Так, в історії суспільного виробництва діяли і зійшли зі сцени специфічні закони первісного, рабовласницького і феодального суспільства. Розвиток виробництва в ринковій економіці визначають специфічні закони ринку, конкуренції, накопичення капіталу;
За функціональним принципом виділяють'.
- закони виробництва, що регулюють (відповідно до попиту) об’єм, структуру і номенклатуру виробництва предметів споживання й засобів виробництва;
- закони розподілу, що регулюють розподіл всіх видів ресурсів по галузях народного господарства, а також розподіл виробленого продукту між учасниками суспільного виробництва;
- закони обміну, що регулюють обмін результатами діяльності між людьми;
- закони споживання, що регулюють особисте і виробниче споживання, а також споживання особисте й суспільне.
Таким чином, система виробничих відносин виявляється у всіх сферах суспільного виробництва і реалізується через систему економічних законів.
Слід розрізняти механізм дії і механізм використання економічних законів. Лише на основі пізнання сутності законів і механізму їх дії можна забезпечити стабільний і ефективний розвиток економічної системи. Вперше про це висловився французький економіст фізіократичної течії класичної школи політичної економії - Ф.Кене. Він наголошував, що люди мають вивчати механізм дії об’єктивних законів і використовувати їх у власній практичній діяльності.
Кожна наука досліджує й представляє свій предмет за допомогою властивих їй понять і категорій. Економічна наука також використовує специфічні поняття і категорії.
Економічні категорії - це так звані імена виробничих стосунків, що існують в суспільств. Прикладом економічних категорій можуть бути: товар, гроші, вартість, ціна, прибуток, рента, позичковий відсоток, заробітна плата тощо.
Економічні категорії, як і економічні закони, за своєю суттю мають об’єктивний історичний характер. Ц,е означає, що вони виникають з появою певних виробничих відносин і відмирають із зникненням цих відносин. Пізнаючи економічні процеси і виробничі відносини, відображаючи їх в своїй свідомості, люди дають імена цим процесам, тобто формулюють економічні категорії. Так, до виникнення обміну продукт
праці був безпосередньо продуктом праці. А з виникненням обміну і відповідних виробничих стосунків обміну, продукт праці став товаром. Зі зникненням товарного виробництва категорії товару, вартості і ціни відімруть. Але вони назавжди залишаться в історії економічної науки.
2.3.