Економічні інтереси.
Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета (максимізація прибутку, привласнення товару, користування або володіння певним товаром тощо).
Отже, економічні інтереси - це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання, які спонукають до певних дій, а саме - задоволення потреб.Економічний інтерес - це зумовлений відносинами власності та принципом вигоди мотив і стимул до дій щодо задоволення індивідуальних потреб в часі. Економічний інтерес є породженням і проявом потреби. Інтерес виникає, коли потреба усвідомлюється як конкретна і чітка мета (максимізація прибутку, користування або володіння певним товаром тощо). Отже, економічні інтереси - це усвідомлені потреби різних суб'єктів господарювання. Розвиток інтересу полягає у відборі найважливіших потреб для задоволення і реалізації їх.
Економічні інтереси не тотожні потребам і їхньому задоволенню. Головні відмінності:
- економічні інтереси знаходять своє втілення у поставлених цілях та діях, що скеровані на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх формують причину та форму вияву економічних інтересів.
- економічний інтерес завжди вказує на певний відповідний рівень і процес задоволення потреб.
Економічні інтереси - це причини та умови взаємодії й розвитку економічних суб'єктів. Кожна окрема економічна взаємодія існує спочатку у формі очікувань та незадоволених потреб людини.
Економічні відносини перетворюються на дійсні, мали отримують форму взаємного зв'язку. Потреби і інтереси не тільки відображають діючі відносини, а й самі є першоосновою в структурі соціально-економічних взаємовідносин.
У кожній взаємодії - між продавцями і покупцями , між виробниками і споживачами, державою і бізнесом, партнерами, у відносинах між людьми є місце елементам боротьби і співробітництва.
Взаємодія інтересів і відповідна співпраця є рушійними силами розвитку.Економічні інтереси можна також розрізнити за суб'єктами реалізації як державні, групові та особисті.
Економічні інтереси також можна розрізняти за різними критеріями:
- за ознакою суб’єкту : особисті, колективні і суспільні інтереси.
- за пріоритетом: головні та другорядні
- за часом: поточні, перспективні
- за об’єктом інтересів: майнові, фінансові, інтелектуальні, режиму праці і так далі
- за ступенем усвідомлення: дійсні та помилкові
За класичними теоріями в ринковій економіці домінують приватні інтереси, що впливають на прийняття рішень. Рішення приймаються учасниками ринку на принципах їх повної раціональності і за умови повної інформації. Приватні інтереси закономірно домінують за умови відсутності монополій, оскільки кожен учасник ринку ставить свої потреби абсолютним пріоритетом.
Це положення так званої класичної школи економіки, вперше викладеної Адамом Смітом. Суспільство Сміт розглядає як сукупність індивідів, що наділені від природи певними властивостями, які наперед визначають їхню економічну поведінку. Головними є такі, як трудове походження життєвих благ, схильність до обміну послугами або результатами своєї праці, егоїстичні інтереси — намагання поліпшити своє становище.
Трудове походження життєвих благ змушує людину жертвувати заради них «своїм дозвіллям, свободою, спокоєм». Схильність до обміну, «схильність міняти, вимінювати, обмінювати один предмет на інший» — одна з вирішальних ознак людської природи. Вона зумовлює те, що люди через поділ праці концентрують свою діяльність на якійсь певній її формі, що підвищує її продуктивність. Керуючись егоїстичними інтересами, пошуком особистої вигоди, людина оптимізує свої зусилля, а це обертається на вигоду ддя всього суспільства.
Розвиваючи вчення основоположників класичної політичної економії про «природний порядок», Сміт звільняє його від феодальних нашарувань. Він підкреслює, що за умов «природного порядку» (вільної конкуренції) складною взаємодією господарської
діяльності людей керує «невидима рука», тобто економічне життя людей підпорядковується об’єктивним закономірностям.
У трактуванні «природного порядку» Сміт виходить з двох принципів: об’єктивної закономірності природи — дії об’єктивних законів природи — «невидимої руки» і «природної свободи» людини. Вона передбачає певні соціальні умови, а саме — природну свободу людини, яка проявляється в можливостях кожної людини (за умов дотримання нею «законів справедливості») вільно захищати власні інтереси.Носіями економічних інтересів виступають суб'єкти економічних відносин. Відповідно до цього в ринковій економіці виділяють:
- економічні інтереси підприємств, спрямовані на максимізацію прибутку, зменшення витрат виробництва і підвищення конкурентоздатно сті продукції,
- економічні інтереси домогосподарів спрямовані на максимізацію користі споживних благ з урахуванням цін на них та власних доходів,
- економічні інтереси держави спрямовані на створення умов для реалізації потреб суспільства.
В кожному суспільстві існує проблема існування і узгодження суперечливих економічних інтересів. В ринковій економіці, що не підпорядковується державі, основною проблемою є невідповідність безмежності бажань і обмеженості методів та ресурсів їх реалізації. Конкретними механізмами поєднання економічних інтересів слугують підпорядкування одних іншими та узгодження інтересів суб'єктів господарювання.
Проблема пріоритетності економічних інтересів залишається досі остаточно невирішеною. Механізм їх узгодження та співіснування перебуває під вирішальним впливом найсуттєвіших характеристик кожної з відомих економічних та соціальних систем. Наприклад, в ліберальній системі найвищий пріоритет мають інтереси фірм, вільний розвиток ринку. Водночас, тоталітарні суспільства керуються загальнодержавними інтересами, причому інтереси її громадян часто ігноруються.
На даний момент в ринкових системах учасники реалізовують свої інтереси і задовольняють потреби залучаючи максимум можливих ресурсів. Водночас, нині надзвичайно актуальною є проблема дефіциту ресурсів та надспоживання, що означає, що людство стоїть на порозі створення нової, вимушено обмеженої чи поміркованішої моделі споживання.