ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ВЛАСНИХ І ЗАКРІПЛЕНИХ ДОХОДІВ

Місцеві бюджети як основна база фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування є важливим інструментом впливу на темпи та пропорції соціально-економічного розвитку суспільства в цілому та окремих адміністративно-територіальних одиниць зокрема.

Так, у межах своєї компетенції органам місцевого самоврядування надане право самостійно визначати мінімальний обсяг фінансових ресурсів, формування яких необхідне для фінансового забезпечення виконання власних завдань. Тому власними доходами бюджету міста є грошові кошти, що мобілізуються до фондів фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування за рахунок податкових, неподаткових видів доходів, надходжень від операцій з капіталом, надходжень до цільових фондів з метою забезпечення ефективного виконання власних повноважень та:

• повністю належать місцевим бюджетам;

• зараховуються до місцевих бюджетів у твердо фіксованому розмірі;

• не надходять до бюджетів вищого рівня;

• не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (рис. 3.1).

Рис.

Ефективність реалізації основних завдань та функцій місцевого самоврядування, перш за все, обумовлюється достатністю сформованих доходів місцевого бюджету, до яких, окрім власних, зараховуються ще й закріплені доходи. З економічної точки зору, під закріпленими доходами бюджету міста обласного призначення можна розуміти частину фінансових ресурсів територіальної громади, що акумулюється у фондах грошових коштів органів місцевого самоврядування за рахунок, здебільшого, податкових видів надходжень з метою забезпечення ефективного виконання делегованих функцій і повноважень місцевої влади та:

• належать до доходів Державного бюджету;

• закріплюються повністю або частково за бюджетами нижчого рівня з метою збалансування місцевих бюджетів;

• враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (див. рис. 3.1).

Стабільність надходжень є визначальним індикатором рівноважного та пропорційного соціально-економічного розвитку суспільства, адже доходи місцевих бюджетів, у свою чергу, є особливим засобом перерозподілу грошових коштів у межах певної адміністративно- територіальної одиниці на користь:

• певних груп населення;

• галузей економіки;

• регулювання розвитку відповідних соціально-економічних процесів.

Практика формування доходної частини бюджетів міст обласного значення свідчить про недостатність обсягу власних та закріплених доходів для адекватного фінансування виконання власних та делегованих повноважень органів місцевої влади. А тому додатковим джерелом надходжень є міжбюджетні трансферти (див. рис. 3.1). До даної групи доходів належать кошти з Державного бюджету, що передаються з метою надання фінансової підтримки місцевого самоврядування з боку держави, яка гарантує органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, а також кошти з інших місцевих бюджетів.

Проведений аналіз динаміки доходів бюджету міста Суми свідчить про наявність тенденцій до нарощування їх обсягів, що безумовно є позитивним аспектом діяльності органів місцевого самоврядування (дохідна частина зросла приблизно у 2,5 раза впродовж 20052009 рр.).

Рис. 3.2. Структура доходів бюджету міста Суми протягом 2005-2009 рр., %

Варто відзначити негативну тенденцію, характерну бюджетам більшості міст обласного значення, а саме високий рівень залежності (практично на 50 %) протягом останніх п’яти років бюджету міста Суми від закріплених доходів. Відповідно, низький рівень частки власних доходів бюджету міста Суми не може позитивно відзначитись на створенні вагомої фінансової бази органів місцевого самоврядування та стимулювати її приріст. Так, протягом 2005-2009 рр. питома вага власних доходів у структурі надходжень до бюджету міста Суми не перевищувала 15 % (див. рис. 3.2). Таким чином, обґрунтованим є висновок, що повноцінне фінансування зобов’язань органів місцевого самоврядування вимагає забезпечення стабільними джерелами доходів бюджетів на локальному рівні.

У процесі комплексного дослідження структури та динаміки власних та закріплених доходів місцевих бюджетів необхідно відмітити недостатню забезпеченість видами надходжень, включених до складу доходів, які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Динаміка доходів бюджету міста Суми за функціональним призначенням протягом 2005-2010 рр.,

тис. грн.

Так, у 2009 р. обсяг надходжень з власних джерел фінансування зменшився на 2 565 702 грн.

Зміни у структурі закріплених доходів бюджету міста Суми протягом 2005-2009 рр. показали, що найвагомішим джерелом доходів першого кошика міського бюджету був податок з доходів фізичних осіб, частка якого впродовж аналізованих років збільшилась майже на 7 %, а саме з 84,6 % у 2005 р. до 91,5 % у 2009 р. (додаток Д, табл. Д2). Варто виділити негативну тенденцію до зниження питомої ваги надходжень від сплати єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва на 4,4 % (з 9,4 % у 2005 р. до 5 % у 2009 р.). При цьому частка зазначених надходжень у запланованій структурі закріплених доходів бюджету міста Суми на 2010 р. складає лише 4,7 %. Аналогічна ситуація щодо зниження питомої ваги в загальному обсязі доходів, що враховуються при обчисленні міжбюджетних трансфертів, простежується і в динаміці надходжень:

• від сплати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності і сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад (з 0,01 % у 2005 р. до 0,0 % у 2009 р.);

• від сплати за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, здійснювану виконавчими органами відповідних рад (з 0,2 до 0,0 % за останні чотири роки);

• від сплати за торговельний патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (з 5,1 % у 2005 р. до 1,3 % у 2009 р.).

Зазначені тенденції є свідченням низької підприємницької активності суб’єктів господарської діяльності, що бажають започаткувати власний бізнес. Об’єктивними причинами цього можуть виступати як фактори загальноекономічного розвитку країни (нестабільне податкове законодавство, високий рівень податкового навантаження на прибуток для суб’єктів малого підприємництва; високі темпи інфляції; низький рівень платоспроможного попиту в економіці, що спостерігається останні три роки; високий рівень цін на енергоресурси тощо), так і регіонального розвитку. На місцевому рівні основними перешкодами входження на нові сегменти ринку нових учасників та поповнення вже існуючих ніш є:

• високий рівень конкуренції та відповідно висока ємність як ринку послуг, так і ринку товарів;

• відсутність ефективних та дієвих заходів з боку органів місцевого самоврядування щодо стимулювання інвестиційної активності суб’єктів малого підприємництва;

• високий рівень витрат та часу на відкриття власного бізнесу відповідно до чинних вимог законодавства та місцевих виконавчих рад;

• високий рівень концентрації ринкової влади тощо.

Розглядаючи структуру закріплених доходів бюджету міста Суми, варто звернути увагу на суттєве збільшення надходжень протягом аналізованого періоду від сплати адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад. Так, в абсолютному значенні обсяг надходжень за даною статтею доходів збільшився з 232 198 грн. у 2005 р. до 4 229 356 грн. у 2009 р., тобто більше, ніж у 18 разів. Дане зростання було обумовлене стрімким підвищенням розміру штрафів за порушення правил дорожнього руху у 2009 р.

Проведене аналітичне дослідження також свідчить про те, що власна дохідна база органів місцевого самоврядування є поки що досить обмеженою, оскільки більше 50 % її формування забезпечують платежі за землю та власні надходження бюджетних установ (табл. 3.1; додаток Д, табл. Д3).

Таблиця 3.1

Структура власних доходів бюджету міста Суми у 2005-2010 рр., %

Провідним джерелом наповнення власної доходної бази бюджету міста Суми є надходження від сплати за землю, питома вага яких у загальній структурі зросла з 30,2 % у 2005 р. до 38,2 % у 2009 р. Варто відзначити, що власні надходження бюджетних установ протягом аналізованого періоду забезпечували в середньому 23 % формування власних доходів місцевого бюджету.

Крім цього, простежується високий рівень залежності доходів бюджету міста Суми від ефективної діяльності підприємств комунальної форми власності. Так, в сукупності надходження від сплати податку на прибуток підприємств комунальної власності, плати за оренду майнових комплексів комунальної власності, кошти від відчуження майна, що знаходиться в комунальній власності дозволили сформувати у 2009 р. 25,9 % доходів бюджету, що враховуються при обчисленні міжбюджетних трансфертів.

Негативною тенденцією у процесі формування власної дохідної частини бюджету міста Суми є зниження обсягів надходжень від сплати за оренду майнових комплексів комунальної власності, сплати податку на прибуток підприємств комунальної власності та сплати коштів від відчуження майна даних підприємств (рис. 3.4 ).

Рис. 3.4. Динаміка надходжень до власної доходної бази бюджету міста Суми від підприємств комунальної форми власності

у 2005-2010 рр. грн.

Так, пік зростання у 2008 р. для двох з вищезазначених джерел грошових коштів був обумовлений,з одного боку, підняттям розмірів орендної плати, що дозволило збільшити обсяги таких надходжень до 22 420 091 грн. З іншого боку, об’єктивна необхідність наростити до- ходну частину бюджету міста Суми в кризових умовах соціально- економічного розвитку протягом 2008 р. обумовила підвищення активності продажу майна, що знаходилось в комунальній власності як альтернативного джерела поповнення власної доходної бази.

Результати проведеного аналізу свідчать, що діюча система оподаткування місцевими податками і зборами не відповідає критеріям самодостатності та економічної доцільності. Так, у структурі власних грошових ресурсів бюджету міста Суми частка вказаного джерела доходів у 2009 р. займала 4,9 %, що на 6,5 % менше у порівнянні з 2005 роком (див. табл. 3.1). При цьому в абсолютному значенні обсяг надходжень від сплати місцевих податків та зборів протягом аналізованого періоду збільшився лише на 8,3 % і у 2009 р. склав 6 084 455 грн. (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Динаміка надходжень від сплати місцевих податків та зборів до бюджету міста Суми протягом 2005-2010 рр., тис. грн.

Отже, ще одним із негативних аспектів розвитку власного фінансового забезпечення є невідповідність власних доходів бюджету міста Суми законодавчо визначеним повноваженням органів місцевого самоврядування. Низький рівень наповнення доходної частини бюджету міста за рахунок місцевих податків та зборів свідчить про недостатність та обмеженість дохідної бази у вирішенні питань якісного виконання завдань органами місцевого самоврядування. Цей факт обумовлює доцільність забезпечення більшої вагомості місцевих податків і зборів при здійсненні бюджетних видатків. З огляду на це доцільним є удосконалення механізму визначення об’єкта, бази та ставок оподаткування щодо таких податків, як податок з реклами, ринковий збір, збір за паркування автотранспорту. При цьому такий механізм має враховувати суттєві зміни, що існують останнім часом у відносинах власності, соціальній сфері, реальних доходах населення, оскільки можливості, закладені у цих платежах - наявність потенційних платників та об’єктів оподаткування - використовуються ще не повною мірою. Іншим шляхом наповнення доходної частини бюджету може бути розширення переліку місцевих податків і зборів за рахунок цільових податків - податку на благоустрій міст та екологічного податку.

Результати проведеного аналітичного дослідження доводять, що вирішення проблем відповідності доходів бюджету міста Суми законодавчо визначеним повноваженням органів місцевого самоврядування тісно пов’язане з пошуком надійних та стабільних джерел їх фінансування. Здійснений аналіз показав, що податкові надходження були домінантним видом доходів у бюджеті міста Суми за період з 2005 по 2010 р. Так, у відносно стабільній структурі доходної частини місцевого бюджету найбільшу частку займають податкові надходження, які протягом аналізованого періоду складали від 58,9 до 66,5 % суми усіх доходів. Вагомою є також частка офіційних трансфертів, яка коливалася від 23,3 до 30,1 % протягом 2005-2009 рр. (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Динаміка та склад доходів бюджету міста Суми залежно від джерел надходжень у 2005-2010 рр., грн.

Зокрема, величина податкових надходжень зросла майже в 2 рази у структурі доходної частини бюджету міста Суми протягом 20052009 рр. Одночасно спостерігалася тенденція до несуттєвого зниження темпів їх приросту на 2,6 % у 2009 р.

Причиною такої ситуації були наслідки кризових явищ 2008 р., що суттєво вплинули на ефективність діяльності суб’єктів господарювання та відповідно відобразились на розмірах заробітної плати найманих працівників та прибутку підприємств. Так, внаслідок підвищення рівня безробіття та відповідно зниження кількості суб’єктів та розміру бази оподаткування щодо податку з доходів фізичних осіб обсяги надходжень з даного джерела знизились практично на 4 % у 2009 р. порівняно з попереднім (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Динаміка надходжень від сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету міста Суми у 2005-2010 рр., грн.

У 2010 р. заплановано отримати надходжень від сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 317 722,7 тис. грн., що на 10,2 % більше фактичних надходжень 2009 р. Дане збільшення передбачено за рахунок підвищення розміру заробітної плати найманих працівників в поточному році та за рахунок очікуваного зниження рівня безробіття в місті Суми.

Під час проведення аналітичного дослідження виявлено, що великі розміри податкових надходжень в частині податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва зумовили значну їх питому вагу у структурі власної дохідної бази органів місцевого самоврядування - більше 83 % (див. табл. 3.1; додаток Д, табл. Д3).

У процесі дослідження неподаткових надходжень виявлено, що джерелами даного виду доходів бюджету міста Суми були власні надходження бюджетних установ і організацій, державне мито, платежі за оренду майна цілісних майнових комплексів. Зауважимо, що реальне нарощування обсягів вказаних видів неподаткових надходжень спостерігалось у частині спеціального фонду. Відповідно, такі їх розміри та темпи приросту не забезпечують достатнього розвитку власної дохідної бази органів місцевого самоврядування (додаток Д, табл. Д3).

Варто відзначити, що одним із чинників структурних змін неподаткових надходжень бюджету міста Суми, що призвів до зниження їх частки на 1,1 % у 2009 р., була негативна динаміка питомої ваги доходів від власності та підприємницької діяльності у зв’язку з віднесенням даного виду неподаткових доходів до спеціального фонду. Наведені дані свідчать також про те, що основним та реальним джерелом неподаткових надходжень були платежі за оренду майна цілісних майнових комплексів, хоча до нарощування їх обсягів призвело збільшення ставок платежів за оренду майна.

Слід звернути увагу на ще одну складову надходжень міського бюджету - доходи від операцій з капіталом, які включають в себе надходження від продажу основного капіталу та надходження від продажу землі і нематеріальних активів. Динаміка зміни цих складових доходів протягом 2005-2009 рр. проілюстрована на рис. 3.8. Надходження від продажу основного капіталу та надходження від продажу землі і нематеріальних активів є основними статтями надходжень, які складають бюджет розвитку.

Рис. 3.8. Динаміка доходів від операцій з капіталом протягом 2005-2009 рр., тис. грн.

Як бачимо з рис. 3.8, за аналізований період 2005-2009 рр. найбільша сума надходжень від продажу основного капіталу, а саме 21 295,6 тис. грн., надійшла у 2008 р., тоді як максимальний обсяг надходжень від продажу землі в розмірі 5 174,1 тис. грн. був отриманий у 2009 р.

Підсумовуючи вищевикладене, слід відмітити, що практика формування доходів місцевого бюджету на основі аналізу власних і за - кріплених доходів є недосконалою. Вона не дозволяє ефективно забезпечувати реалізацію власних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування міста Суми. Тому особливого значення набуває вирішення проблеми зміцнення власної дохідної бази та фо - рмування такої структури доходів місцевих бюджетів, які б дозволили якнайповніше забезпечити відповідність зобов’язань і повноважень місцевих органів влади з їх фінансовими ресурсами. Результати проведеного аналітичного дослідження доводять, що вирішення проблем відповідності доходів місцевих бюджетів України законодавчо визначеним повноваженням органів місцевого самоврядування тісно пов’язано з пошуком напрямів підвищення надійності та стабільності джерел їх фінансування. Розглянуті проблеми частково будуть усунені в новій редакції Бюджетного кодексу від 2010 р. Основним фактором, що визначив зміни у формуванні дохідної бази місцевих бюджетів, є перегляд норм податкового законодавства. Зокрема, новацією стало впровадження податку на нерухоме майно, відмінне від податку на земельну ділянку. Даний податок включається до місцевих податків і зборів, зараховується у повному обсязі до відповідного місцевого бюджету та не враховується при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Впровадження податку на нерухоме майно, на нашу думку, повинно мати позитивний вплив на формування дохідної бази місцевих бюджетів та є позитивним свідченням впровадження світового досвіду в організацію місцевих фінансів в Україні.

У той же час, новою редакцією Бюджетного кодексу передбачено також зміну пропорцій розподілу між бюджетами надходжень від деяких з уже використовуваних податків і зборів. Так, наприклад, надходження плати за землю, які раніше розподілялися між різними рівнями бюджетів, зараховуватимуться в повному обсязі до відповідного бюджету місцевого самоврядування. Раніше таким правом наділялися лише міста зі спеціальним статусом - Київ та Севастополь. Що стосується нормативів відрахувань до бюджетів місцевого самоврядування податку з доходів фізичних осіб, то вони залишилися без змін.

Натомість, стаття 64 БК, яка стосується складу доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, та стаття 66 БК щодо складу доходів бюджету АРК, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, були доповнені окремими положеннями. Зокрема, до доходів бюджетів міст Києва і Севастополя були віднесені:

• 50 % збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

• 50 % збору за спеціальне водокористування (крім збору за спеціальне водокористування місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору;

• 50 % платежів за користування надрами загальнодержавного значення;

• плата за використання інших природних ресурсів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

• плата за державну реєстрацію (крім реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

• ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя, зараховується до міських бюджетів даних міст:

а) плата за ліцензії та сертифікати;

б) плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

в) плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим;

г) плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

д) плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;

е) плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Склад доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, також був змінений (стаття 69). При цьому в новій редакції Бюджетного кодексу дані доходи розподілено на:

• доходи загального фонду місцевих бюджетів;

• надходження спеціального фонду місцевих бюджетів.

У попередній редакції Бюджетного кодексу такого розмежування доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, не було. Порівняльна характеристика складу доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, за редакціями Бюджетного кодексу 2001 та 2010 років наведена у додатку Е.

Стаття 71 Бюджетного кодексу, яка регламентує склад надходжень і витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів, також була розширена та доповнена. Основною особливістю нової редакції БК стосовно даної статті стало включення до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності) відповідно до додаткових ставок такого податку у розмірах, визначених законом з питань оподаткування.

Однією з важливих новацій бюджетного законодавства є впровадження системи стимулювання нарощення доходної бази місцевих бюджетів. Зокрема, у статті 108 нової редакції Бюджетного кодексу передбачено, що з метою стимулювання місцевих органів влади до нарощування доходів бюджету здійснюється перерахування до загального фонду місцевих бюджетів 50 відсотків надходжень податку на прибуток підприємств та акцизного збору понад річні розрахункові обсяги, визначені у законі про Державний бюджет України за загальним фондом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У той же час чіткий механізм здійснення такого перерахування не зазначається, що свідчить про непрозорість проведення даних операцій та створює підґрунтя для певних порушень чи маніпуляцій у цій сфері.

Важливе місце у реформуванні бюджетної системи і створенні додаткових джерел наповнення бюджетів займає також система державних та місцевих внутрішніх і зовнішніх запозичень. Як і у попередній редакції Бюджетного кодексу, прийнятого в 2001 р., правом на здійснення внутрішніх місцевих запозичень володіють виключно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради (за винятком випадків, коли запозичення здійснюються з метою покриття тимчасових касових розривів). Що стосується зовнішніх місцевих запозичень, то коло бюджетів, які мають право на їх здійснення за новою редакцією Бюджетного кодексу, трохи розширилося. Так, якщо раніше зовнішні запозичення могли здійснюватися тільки міськими радами міст з чисельністю населення понад вісімсот тисяч мешканців за офіційними даними державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення запозичень, то за новим Бюджетним кодексом обмеження щодо чисельності населення міста встановлені на рівні п’ятисот тисяч осіб.

Крім того, у новій редакції Бюджетного кодексу визначено граничний розмір місцевого боргу та обсягу надання місцевих гарантій. Так, відповідно до частини 3 статті 18 БК загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу станом на кінець бюджетного періоду не повинен перевищувати 100 відсотків (для міста Києва - 200 відсотків) середньорічних індикативних прогнозних показників обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих внутрішніх та зовнішніх запозичень), визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди. У разі перевищення встановленої граничної величини боргу Верховна Рада АРК чи відповідна міська рада зобов’язані вжити заходи щодо приведення загального обсягу боргу у відповідність із положеннями Бюджетного кодексу.

Законодавчі зміни торкнулися також і норм, що стосуються здійснення місцевих позик на покриття тимчасових касових розривів бюджетів. Зокрема, стаття 73 БК була доповнена положеннями щодо покриття тимчасових касових розривів бюджету розвитку, а також отримання місцевими бюджетами середньострокових позик. При цьому у бюджетному законодавстві України залишилась заборона на надання позик одним бюджетом іншому. Таким чином, відповідно до нової редакції Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних місцевих рад можуть отримувати:

• позики на покриття тимчасових касових розривів, що виникають як за загальним фондом, так і за бюджетом розвитку місцевих бюджетів, у фінансових установах на строк до трьох місяців у межах по - точного бюджетного періоду, у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України стосовно бюджету Автономної Республіки Крим і міських бюджетів - у межах поточного бюджетного періоду;

• позики на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов’язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду. Обсяги таких тимчасових касових розривів в обов’язковому порядку покриваються Державним казначейством України в межах поточного бюджетного періоду за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами та з обов’язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду;

• середньострокові позики на суми невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами.

Порядок та умови отримання і погашення місцевих позик на покриття тимчасових касових розривів бюджетів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, особливе місце у фінансовому забезпеченні діяльності органів місцевого самоврядування відіграють місцеві бюджети у частині їх наповнення фінансовими ресурсами. При цьому головним принципом ефективного функціонування органів місцевої влади будь-якого міста є те, що ресурси, які виділяються місцевому самоврядуванню, повинні відповідати тим повноваженням, якими наділене місцеве самоврядування відповідно до законодавства. При цьому в новій редакції Бюджетного кодексу зроблені досить ефективні кроки на шляху становлення фінансової самодостатності місцевих бюдже - тів. Зміни, передбачені в оновленому законі, дозволяють перейти до більш високого рівня децентралізації управління державними фінансами. Так, доходи від 8 загальнодержавних податків і зборів у новій редакції Бюджетного кодексу переведено на місцевий рівень. Місцева влада матиме можливість розподіляти четверту частину податку на прибуток. Суттєво розширюється склад та структура доходів міс - цевих бюджетів. Вищезазначені заходи, за розрахунками Міністерства фінансів, додають місцевим бюджетам ресурс у обсязі щонайменше 23 млрд грн. Тому з прийняттям нової редакції Бюджетного кодексу можна говорити про появу твердого переконання у тому, що бюджетні нововведення слугуватимуть стимулом і підштовхнуть ре - формування у сфері формування власної стабільної бази фінансування органів місцевої влади та дозволять забезпечити збалансоване управління сталим місцевим та регіональним розвитком України в цілому.

3.2.