<<
>>

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛУ БЮДЖЕТУ МІСТА СУМИ ТА ІНШИХ МІСТ УКРАЇНИ

Для формування кількісних і якісних критеріїв розвитку міста проведемо порівняльний аналіз міст Суми, Чернігів, Полтава. Обрані для порівняння міста є схожими за багатьма характеристиками як економічного розвитку, так і географічного, соціального та адміністративного характеру.

Перш за все, дані міста мають близьке територіальне розміщення, спільні особливості історично-економічного розвитку. За адміністративною ознакою вони є обласними центрами, і належать до однієї ланки бюджетної системи.

За загальними показниками економічного і соціального розвитку Суми, Полтава та Чернігів мають приблизно однакову (близько 300 тис. чол.) чисельність населення, у тому числі і чисельність зайнятого населення (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

г% • • •

Загальні показники соціально-економічного розвитку міст Суми, Полтава та Чернігів

Показники м.Суми м. Полтава м. Чернігів
Чисельність населення за станом на 01.01.2010, тис. чол. 272, 3 300,5 297,4
Чисельність зайнятого населення у 2009 р., тис. чол. 105,7 102,3 102,0
Середньомісячна заробітна плата у 2009 р., грн. 1795,0 1905,0 1610,0
Обсяг реалізації промислової продукції у 2009 р., млн грн. 5143,0 7117,7 3424,5
Обсяг іноземних інвестицій

за станом на 01.01.2009, млн дол. США

89,3 52,1 27,7

В економіці аналізованих міст провідну роль відіграє промислове виробництво, а саме такі його галузі, як машинобудування, хімічна, харчова промисловість, електроенергетика.

При цьому у галузевій структурі промисловості Полтави основною є паливна промисловість (добування і переробка паливно-енергетичних корисних копалин - нафти, газоконденсату і природного газу), важливими в економіці міста є також харчова промисловість, машинобудування і металообробка.

На частку названих галузей припадає більше 80 % всього промислового виробництва Полтави.

Що стосується Чернігова, то галузями, які визначають розвиток промислового виробництва у місті і мають найбільш вагомі частки у галузевій структурі, є: харчова промисловість (42,3 % загального обсягу промислового виробництва у 2008 р.), хімічна (16,2 %), машинобудування (15,1 %), електроенергетика (9,4 %) та легка промисловість (8,3 %).

У місті Суми основною галуззю промислового виробництва є машинобудування (63,4 % обсягу реалізації промислової продукції міста у 2009 р.), значну частку в структурі промисловості міста займають також хімічна та нафтохімічна промисловість (11,5 %), металургія та обробка металу (10,1 %), електроенергетика (7,9 %).

Слід відзначити, що найбільші обсяги промислового виробництва, а також вищий рівень середньомісячної заробітної плати характерний для міста Полтави, а найменший рівень цих показників серед аналізованих міст має Чернігів. Натомість для міста Суми характерний більший обсяг іноземних інвестицій порівняно з Полтавою та Черніговом.

Важливим аспектом при порівнянні економічного стану міст при розробці стратегій їх розвитку є аналіз бюджетної складової. Порівнянність показників бюджетів даних міст обумовлена їх приналежністю до однієї ланки бюджетної системи.

Проведемо порівняльну характеристику бюджетів міст Сум, Полтави та Чернігова за дохідною і витратною частинами у 2009 р. та плановими показниками на 2010 р. Витрати і доходи бюджетів даних міст є зіставними і знаходяться в діапазоні від 530 млн грн. до 610 млн грн. у 2009 р. та від 640 млн грн. до 700 млн грн. за планом на 2010 р. (рис. 3.30). Це є безпосереднім відображенням визначених вище спільних характеристик соціально-економічного розвитку досліджуваних міст.

Доходи міських бюджетів виражають певні відносини суспільства, які виникають в процесі формування, розподілу та використання фінансових ресурсів місцевого рівня, і використовуються органами місцевої влади для забезпечення поточних і майбутніх завдань соціально-економічного розвитку міста.

Аналізуючи особливості формування доходної частини міських бюджетів, можна відзначити, що протягом аналізованого періоду структура надходжень бюджетів міст Суми, Полтава та Чернігів є досить стабільною. Найбільшу частку в структурі доходів усіх аналізованих міст як у 2009 р., так і за планом 2010 р., займають податкові надходження, значною також є частка офіційних трансфертів (рис. 3.31).

Слід відмітити, що в бюджетах міст Суми та Полтава питома вага податкових надходжень складає близько 63-66 %, тоді як їх частка в доходах бюджету міста Чернігів не перевищує 49 %. Натомість пито-

ма вага міжбюджетних трансфертів в структурі доходів бюджету міста Чернігова в середньому становила 44 %, тоді як в містах Суми та Полтава відповідний показник знаходився в межах від 26 до 33 %.

Рис. 3.30. Доходи і видатки міських бюджетів у 2009-2010 рр. (з урахуванням трансфертів), млн грн.

Рис. 3.31. Структура доходів бюджетів міст Суми, Полтава та Чернігів у 2009-2010 рр., %

Відносно великий рівень формування доходів за рахунок офіційних трансфертів у Чернігові пов’язаний із нижчою податкоспро - можністю даного міста. Так, основним джерелом податкових надходжень, що зараховуються до міського бюджету, є податок з доходів фізичних осіб. В Чернігові частка надходжень від сплати даного податку за аналізований період в середньому складала 78 %. Проте в абсолютній сумі надходження від сплати податку з доходів фізичних осіб у місті Чернігів були значно нижчими, ніж у містах Суми та Полтава (рис. 3.32).

Рис.

3.32. Склад та структура податкових надходжень бюджетів міст Суми, Полтава та Чернігів у 2009-2010 рр., тис. грн.

Недостатній рівень надходжень від сплати ПДФО у Чернігові пов’язаний із меншою базою оподаткування у порівнянні з іншими аналізованими містами. Так, розмір середньомісячної заробітної плати в Чернігові у 2009 р. становив 1610,0 грн., що на 10,3 % менше середньомісячного розміру заробітної плати у місті Суми (1795,0 грн.), та на 15,5 % менше відповідного показника у місті Полтава (1905,0 грн.). По-перше, така ситуація обумовлена особливостями галузевої структури економіки у зазначених містах, що було проаналізовано вище. По-друге, обсяги промислового виробництва в Чернігові у 2009 р. були майже вдвічі меншими, ніж у Полтаві та Сумах (див. табл. 3.7).

Характеризуючи видаткову частину бюджетів міст Суми, Полтава та Чернігів, можна відмітити, що хоча за абсолютною величиною обсяги видатків з бюджетів даних міст є однаковими, їх структура має певні відмінності. Зокрема, однією з основних статей витрат у бюдже

тах міст Суми та Чернігів є видатки на освіту: у 2009 р. їх частка складала відповідно 30,1 % і 28,5 %. У той же час питома вага витрат на освіту в структурі бюджету міста Полтава є однією з найменших, і у 2009 р. становила 1,9 % (додаток В).

Крім цього, суттєвими відмінностями характеризуються і обсяги витрат на соціальний захист та соціальне забезпечення. Так, у бюджеті міста Суми частка даних витрат є значною і у 2009 р. становила 22,1 %, тоді як у бюджетах міст Чернігів та Полтава їх питома вага не перевищує 1 % і у 2009 р. складала 0,1 % та 0,7 % відповідно. Дані показники не є свідченням недостатності фінансування освіти та соціального забезпечення у даних містах, а пояснюються особливостями організації міжбюджетних відносин у досліджуваних містах. Так, наприклад, районним радам у місті Чернігів (Деснянській та Новозаводській) делеговані повноваження в галузях житлово-комунального господарства та будівництва, а також у сфері соціального захисту населення [165]. На виконання зазначених повноважень районними у місті радами в бюджеті Чернігова передбачено ряд дотацій та субсидій, що відображаються за статтею видатків “Міжбюджетні трансферти”.

Аналогічний розподіл повноважень між міською та районними у місті радами характерний і для Полтави. Таким чином, загальний обсяг видатків на освіту, соціальний захист та соціальне забезпечення в міських бюджетах Полтави та Чернігова відображається як за основними статтями, так і у складі дотацій та субсидій. Цим пояснюється висока частка міжбюджетних трансфертів у структурі видатків бюджетів міст Чернігів та Полтава - відповідно 28,8 % та 57,8 % у 2009 р. (див. додаток Ж).

Підтвердженням зіставності зазначених напрямків витрат є дані моніторингу виконання міських бюджетів. Так, наприклад, у 2009 р. обсяг витрат на освіту в місті Полтава становив 176,4 млн грн., тобто відповідав рівню витрат на освіту в Сумах і Чернігові (рис. 3.33).

На основі даних моніторингу виконання видаткової частини бюджетів міст України побудована порівняльна таблиця 3.8. Так, за результатами 2009 р. найбільший рівень виконання запланованих витрат на освіту характерний таким містам, як Чернівці та Полтава (99,4 %), Вінниця (99,6 %), Черкаси (99,7 %), Житомир (99,9 %). Стовідсоткове виконання запланованих видатків на охорону здоров’я за результатами 2009 р. було наявне в процесі використання коштів бюджетів таких міст, як Івано-Франківськ, Полтава, Житомир. При цьому найнижчі обсяги витрат на охорону здоров’я були здійснені в бюджетах міст Тернопіль (81 442 тис. грн.), Івано-Франківськ (90 059 тис. грн.), Чернівці (92 015 тис. грн.), Кіровоград (93 746 тис. грн.).

Рис. 3.33. Видатки на освіту за показниками бюджетів та даними моніторингу у містах Суми, Полтава та Чернігів у 2009 р.,

млн грн.

Що стосується витрат на культуру та мистецтво, то привертає увагу той факт, що в місті Миколаїв на забезпечення культурного розвитку міста за результатами 2009 р. було виділено 34 903 тис. грн., що є найбільшим значенням серед аналогічних показників аналізованих міст. Найнижчими є витрати на культуру та мистецтво міст Чернівці (13 703 тис. грн.), Кіровоград (13 879 тис. грн.), Житомир (13 795 тис. грн.) (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Склад видатків бюджетів міст України, виконаних у 2009 р.

Місто Освіта Охорона

здоров’я

Культура і мистецтво Фізична культура і спорт ЖКГ
тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

Суми 165 906 98,1 106 471 99,5 14 263 93,2 4 693 98,1 37 388 99,4
Чернівці 157 477 99,4 92 015 99,6 13 703 98,4 3 507 99,6 13 682 96,7
Чернігів 174 131 97,7 116 528 99,8 15 680 97,4 8 221 98,1 17 858 97,7
Черкаси 175 595 99,7 118 432 99,0 18 730 99,6 6 255 99,4 18 325 98,2
Вінниця 201 911 99,6 133 659 97,7 20 720 96,1 9 812 98,4 24 030 92,7

Місто Освіта Охорона

здоров’я

Культура і мистецтво Фізична культура і спорт ЖКГ
тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

Івано-

Франківськ

145 406 98,5 90 059 100,0 16 332 98,3 5 035 99,2 18 170 98,8
Кіровоград 169 518 95,5 93 746 97,3 13 879 98,7 4 430 99,3 13 099 82,0
Полтава 176 364 99,4 118 794 100,0 22 415 100,0 7 941 100,0 0 0,0
Херсон 217 921 98,7 131 906 99,5 20 237 98,3 4 566 96,2 10 969 99,5
Тернопіль 161 950 98,7 81 422 99,9 14 771 96,7 9 462 98,2 14 237 100,0
Житомир 181 498 99,9 100 822 100,0 13 795 99,4 2 015 99,6 9 771 100,0
Миколаїв 273 977 99,8 177 662 99,9 34 903 99,4 19 879 99,6 10 562 99,6

Що стосується останніх тенденцій, то за результатами I півріччя 2010 р. витрати на освіту в більшості досліджуваних міст України були виконані більше, ніж на 50 %. Лише в місті Суми за I півріччя 2010 р. у витратній частині місцевого бюджету було профінансовано видатків на освітні послуг в розмірі 87 186 тис. грн., що відповідає 44,5 % виконання плану (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Склад видатків бюджетів міст України, виконаних за I півріччя 2010 р.

Місто Освіта Охорона

здоров’я

Культура і мистецтво Фізична культура і спорт ЖКГ
тис. грн. %

вик.

тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

тис.

грн.

%

вик.

Суми 87 186 44,5 55 998 43,2 7 547 44,0 2 416 40,1 15 111 40,9
Чернівці 101 783 54,5 53 901 46,2 8 339 46,8 1 972 42,0 8 868 44,8
Чернігів 110 748 53,9 67 477 46,9 8 363 40,1 4 025 48,0 11 496 52,4
Черкаси 111 532 55,5 68 936 47,8 13 315 53,1 3 301 43,7 8 117 44,3
Вінниця 125 934 52,5 75 726 46,0 13 323 43,9 5 221 43,7 12 162 31,1
Івано-

Франківськ

89 942 50,5 48 350 44,0 8 840 49,2 2 664 58,4 6 927 32,0
Кіровоград 111 392 54,5 58 402 48,8 7 528 43,2 2 103 44,4 8 408 51,6
Полтава 105 131 50,3 66 851 46,2 12 928 54,8 3 969 50,1 10 486 46,7
Херсон 135 321 51,8 70 310 42,6 10 936 43,1 2 388 40,4 8 482 46,2
Тернопіль 96 622 50,7 44 360 44,0 7 786 41,6 4 918 46,3 9 911 73,9
Житомир 113 463 52,6 56 680 43,7 8 192 49,5 995 38,3 5 653 37,2
Миколаїв 169 819 54,0 100 486 46,8 19 779 50,0 10 028 51,3 19 975 63,7

У частині фінансування витрат на охорону здоров’я за результатами I півріччя 2010 р. жодне місто не виконало 50 % плану. Найбільший обсяг видатків на охорону здоров’я був здійснений у місті Миколаїв - 100 486 тис. грн. (рівень виконання планових видатків при цьому склав 46,8 %), найменший - у Тернополі - 44 360 тис. грн. (виконано на 44,0 %).

Що стосується фінансування витрат на культуру, мистецтво та спорт, то в більшості досліджуваних міст України план виконано в середньому на рівні 45 %. Найменш профінансованими за I півріччя 2010 р. залишилися фізична культура та спорт у містах Житомир (995 тис. грн.), Чернівці (1 972 тис. грн.), Кіровоград (2 103 тис. грн.), Суми (2 416 тис. грн.). Найбільший обсяг видатків здійснений в місті Миколаїв - 10 028 тис. грн., що відповідає 51,3 % плану.

Доцільним є проведення порівняльного аналізу витрат установ соціального захисту та соціального забезпечення у досліджуваних містах України. Так, за результатами 2009 р. в усіх досліджуваних містах найбільший обсяг витрат на забезпечення функціонування єдиного центру соціальної служби для молоді був здійснений в містах Полтава - 1 292 тис. грн. та Чернівці - 1 055 тис. грн. (рис. 3.34).

Рис. 3.34. Динаміка обсягів видатків на забезпечення функціонування центру соціальної служби для молоді у 2009 р. - I півріччя 2010 р. в містах України, тис. грн.

Аналізуючи дану статтю витрат, неможливо не звернути увагу на кількість заходів, що проводиться вищезазначеною установою. Так, наприклад, при фінансуванні в обсязі 509 тис. грн. в місті Черкаси за 2009 р. був проведений лише 1 захід, у той час як в місті Житомир з обсягом витрат в сумі 449 тис. грн. - 10 заходів, в місті Кіровоград з обсягом понесених видатків 605 тис. грн. було здійснено 55 заходів (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Видатки на забезпечення діяльності установ соціального захисту в містах України, виконаних за 2009 р.

Місто Центри соціальних служб для молоді Територіальні центри соціальної допомоги на дому Інші установи соціального захисту населення
тис.

грн.

%

вик.

Заходи,

од.

тис.

грн.

%

вик.

Кількість громадян, що обслуговуються, чол. тис. грн.
Суми 176 99,27 7 2 547 98,46 2 550 892
Чернівці 1 055 88,05 310 4 494 98,94 17 477 0
Чернігів 420 98,85 89 5 121 99,35 7 595 44
Черкаси 509 100,00 1 3 438 99,79 4 991 0
Вінниця 702 99,90 62 3 325 99,71 5 849 187
Івано-

Франківськ

296 97,66 4 1 273 99,75 2 997 1 232
Кіровоград 605 98,92 55 4 172 94,33 7 871 257
Полтава 1 292 100,00 345 6 705 99,62 11 588 378
Херсон 250 96,27 7 2 430 99,60 4 150 333
Тернопіль 387 98,42 0 2 199 100,00 3 398 0
Житомир 449 99,34 10 3 956 99,31 1 880 0
Миколаїв 331 98,61 23 7 851 99,85 2 514 1 810

Найбільшу кількість заходів щодо соціальної допомоги молоді в 2009 р. було проведено в містах з найбільшим фінансуванням: Чернівці - 310, Полтава - 345. При цьому рівень виконання запланованих витрат був найменшим саме у місті Чернівці - 88,05 %. Стовідсоткове виконання у 2009 р. витрат на забезпечення діяльності установ соціального захисту було притаманне містам Черкаси, Полтава, Тернопіль.

Що стосується витрат на забезпечення діяльності територіальних центрів соціальної допомоги на дому, то за результатами 2009 р. найбільший обсяг витрат був профінансований в місті Миколаїв - 7 851 тис. грн. та в місті Полтава - 6 705 тис. грн. Хоча при цьому рівень витрат

на одну особу, що обслуговується в даних містах, склав відповідно у 2009 р. 3 грн. 12 коп. та 58 коп. (рис. 3.35).

Рис. 3.35. Обсяг витрат на одну особу, що обслуговується територіальним центром соціальної допомоги на дому у 2009 р. - I півріччі 2010 р. у містах України, грн.

Найнижчий рівень відповідних витрат спостерігається в містах Чернігів - 26 коп. та 25. коп. за аналізовані роки, що безперечно свідчить про надто низький рівень соціального забезпечення людей, що потребують обслуговування на дому.

Обсяги видатків, що фактично виконані за результатами I півріччя 2010 р. в досліджуваних містах України в напряму фінансування діяльності установ соціальної сфери наведені в таблиці 3.11.

Так, досить низьким є рівень виконання запланованих витрат у першому півріччі поточного року в переважній більшості міст. Перевищує 50 % виконання витратної частини бюджету лише місто Полтава - 56,3 %.

Отже, проведене аналітичне дослідження свідчить про порівнянність міст Суми, Полтава та Чернігів за рядом показників: соціальний та економічний розвиток (галузева структура економіки, чисельність зайнятого населення, середньомісячна заробітна плата, обсяг реалізації промислової продукції та ін.); адміністративний статус та територіальне розміщення; особливості формування та використання коштів міських бюджетів.

Проводячи аналітичне дослідження щодо практики формування та використання фінансових ресурсів бюджетів міст України, необхідно зупинитись на аналізі існуючих міжбюджетних відносин.

Видатки на забезпечення діяльності установ соціального захисту в містах України, виконаних за I півріччя 2010 р.

Місто Центри соціальних служб для молоді Територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому Інші установи соціального захисту населення
тис. грн. %

вик.

Заходи,

од.

тис.

грн.

% вик. Кількість громадян, що обслуговуються, чол. тис. грн.
Суми 91,3 40,7 4 1134,2 36,0 1815 459,6
Чернівці 417,0 42,0 127 2262,8 44,6 8969 0,0
Чернігів 239,3 46,7 30 2533,6 41,0 5827 0,0
Черкаси 224,5 46,8 1 1808,8 42,4 3712 0,0
Вінниця 328,8 36,0 24 1829,1 44,9 5176 101,7
Івано-

Франківськ

121,8 35,8 4 578,8 41,3 923 286,1
Кіровоград 320,7 45,5 3 2013,8 39,1 5725 131,8
Полтава 478,8 56,3 120 3432,1 39,8 8454 0,0
Херсон 133,1 46,8 7 1424,3 40,1 4071 150,9
Тернопіль 185,5 36,4 43 1222,7 41,0 3398 0,0
Житомир 210,7 38,8 7 1853,8 36,3 1880 0,0
Миколаїв 168,6 45,1 9 4405,5 45,4 2202 9365,5

Ключовою проблемою системи міжбюджетних відносин між центром і містами є встановлення нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів та порядок і принципи надання трансфертів з Державного бюджету України. Існуюча практика щорічного перегляду нормативів відрахувань перешкоджає планувати розвиток та інвестування економічно визначальних і соціально значущих для конкретного регіону, міста галузей виробництва. Особливо це стосується областей і міст-“донорів”.

Варто звернути увагу на те, що з 2007 по 2010 р. кількість бюджетів, що мають безпосередні відносини з Державним бюджетом є стабільною та встановилась на рівні 691. З них лише бюджети 22 міст є “донорами”, тобто обсяг надходжень, що спрямовується ними у Державний бюджет, перевищує розмір дотацій, які вони отримують з бюджетів вищих рівнів. До двадцятки міст бюджетів-донорів у 2010 р. входить бюджет міста Києва, 4 обласних центрів - Запоріжжя, Донецька, Дніпропетровська, Сум та 17 бюджетів інших міст України. При цьому найбільша кількість міст, бюджети яких не є реципієнтами, розташовані у найбільш промислово розвинутих регіонах України: Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях.

Загальною є тенденція щодо зростання надходжень до Держав - ного бюджету України з бюджетів двадцяти найбільших міст-донорів з 2005 по 2009 р. Середньорічний темп приросту обсягів дотацій до Державного бюджету по першим найбільшим містам-донорам (Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Бориспіль) за період з 2005 по 2009 р. складав 113,06 %. При цьому середньорічний темп приросту надходжень з бюджетів інших 16 міст-донорів за аналогічний період складав в середньому 24,56 %. Це є безпосереднім підтвердженням того, що найбільший приріст надходжень з міських бюджетів до централізованого фонду грошових ресурсів країни протягом останніх шести років забезпечує чотири міста - Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Бориспіль.

У порівнянні з містами Суми та Полтава, місто Чернігів протягом аналізованого періоду залишався суто дотаційним, при цьому обсяги дотацій міжбюджетного вирівнювання були на досить значному рівні. Так, найбільший обсяг міжбюджетних трансфертів був передбачений у 2006 р. - 86 543 тис. грн., у 2008 р. - 135 678 тис. грн., у 2010 р. - 112 471 тис. грн. (рис. 3.36).

Рис. 3.36. Динаміка дотацій міжбюджетного вирівнювання з та до бюджетів міст Суми, Полтава, Чернігів за період з 2005 по 2010 р., тис. грн.

Дана тенденція обумовлена синергетичним ефектом від взаємодії наступних факторів:

• місто Чернігів займає перше місце серед міст України за кількістю населення в пенсійному віці. Тобто в структурі населення даного міста низька питома вага населення у працездатному віці. А як відомо, витрати на соціальний захист людей пенсійного віку та мало- захищених верств населення є досить високими;

• як було з’ясовано на початку дослідження, рівень середньомісячної заробітної плати в місті Чернігові є досить низьким (у 2009 р. становив 1610,0 грн., у той час як в місті Суми та Полтава відповідно - 1795,0 грн. та 1905 грн. Відповідно і база оподаткування для платників податку з доходів фізичних осіб є нижчою;

• галузева структура економіки Чернігова є досить недосконалою. Майже не представлені на території міста об’єкти високорентабельних та прибуткових галузей промисловості (на відміну від міста Суми, наприклад). А підприємства харчової, легкої та хімічної промисловості не забезпечують достатній обсяг надходжень до бюджету міста. Тому і обсяг реалізованої продукції є значно меншим у порівнянні з містами Суми та Полтава (у 2009 р. даний показник склав відповідно 3424,5 млн грн., 5143,0 млн грн., 7117,7 млн грн.).

Що стосується структури надходжень серед 20 найбільших міст- донорів бюджетних ресурсів, то у 2009 р. 8 міст забезпечило майже 95,13 % всіх міжбюджетних трансфертів до центрального фонду грошових коштів України (рис. 3.37).

Міський бюджет Києва у 2009 р. забезпечив 84,89 % загальних надходжень до Державного бюджету України, що не є дивним, адже більшість фінансових потоків концентрується саме в столиці держави. З іншого боку, цей факт є свідченням нерівномірного розподілу фіскальних потоків між найбільшими містами-мільйонерами країни. Майже 10 % загальних міжбюджетних надходжень до централізованого фонду країни забезпечили дотації з бюджетів 7 міст, серед яких: Донецьк (3,45 %), Дніпропетровськ (3,09 %), Бориспіль (0,81 %) тощо. Інші 16 міст-донорів забезпечили у 2009 р. лише 4,87 % загальних надходжень від дотацій міжбюджетного вирівнювання.

Несуттєво, проте зазнала змін структура надходжень до центрального бюджету країни з бюджетів міст-донорів у 2010 р. (відповідно до ЗУ “Про Державний бюджет України на 2010 р.”). Так, питома вага дотацій міжбюджетного вирівнювання, що передаються до Державного бюджету з міського бюджету Києва, збільшиться на 5,39 %. Дане зростання має компенсувати зменшення відносних часток відповідних надходжень з інших міст-донорів (рис. 3.38).

Рис. 3.37. Структура надходжень до Державного бюджету України з міських бюджетів міст-донорів у 2009 р., %

Рис. 3.38. Структура надходжень до Державного бюджету України з бюджетів міст-донорів у 2010 р., %

На нашу думку, однією з передумов успішного економічного і соціального розвитку будь-якого міста, забезпечення якісного рівня життя населення є наявність стійкої фінансової бази. Аналіз підтвердив, що більшість міст України є реципієнтами (в деяких містах протягом 2005-2009 рр. рівень державних дотацій більше, ніж в 2 рази, перевищував власні доходи місцевих бюджетів).

Це зумовлено кризовими явищами у розвитку їх виробничо- господарського потенціалу, що традиційно орієнтувався на монофункці- ональні перспективи. Проте є і 22 міста-донори, що забезпечують додаткові надходження до Державного бюджету України. Для збільшення частки фінансових ресурсів, що залишаються у розпорядженні міста, об’єктивізації бюджетного планування, виключення суб’єктивізму в розподілі засобів між бюджетами, найбільш доцільним є використання європейської моделі формування нормативів відрахувань і податків, які збираються на території міста. Суть цієї моделі полягає, по-перше, в об’єктивізації визначення нормативу відрахувань від регулюючих доходів, по-друге, у формуванні зв’язку між величиною цього нормативу та економічним і демографічним потенціалом міста, що дозволило б пов’язати доходи (економічні показники) з ресурсними можливостями міста.

Отже, місцеві бюджети є важливим інструментом макроекономі- чного регулювання, за їх допомогою перерозподіляється приблизно 1/6 виробленого ВВП України. Доходи, які акумулюються у місцевих бюджетах, використовуються на утримання установ соціально- культурної сфери, підприємств житлово-комунального комплексу, виплати допомоги із соціального захисту та соціального забезпечення. Саме через місцеві бюджети проходить перерозподіл суспільного продукту між різними сферами діяльності та соціальними групами населення. У них зосереджено понад 80 % усіх фінансових ресурсів, якими розпоряджаються органи місцевого самоврядування. Тому питання пошуку альтернативних напрямів забезпечення фінансової стійкості та самостійності бюджетів міст, інноваційних форм, методів, інструментів поповнення доходної частини є досить актуальним та вимагає науково-методичного вирішення.

<< | >>
Источник: Балацький Є.О.. Бюджет міста у системі фінансів території [Текст] : монографія / Є. О. Балацький. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2011. - 302 с.. 2011

Еще по теме ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛУ БЮДЖЕТУ МІСТА СУМИ ТА ІНШИХ МІСТ УКРАЇНИ: