4.4. Міжнародні фінансово-кредитні організації

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – спеціалізована установа ООН, створена 1945 року для сприяння міжнародному співробітництву в сфері валютної політики, забезпечення збалансованого розвитку міжнародної торгівлі, підтримки стабільності виплат та упорядкування валютних відносин між країнами-членами, ліквідації незбалансованості платіжних балансів країн-членів тощо.

Для досягнення визначеної мети за рахунок власних і залучених коштів фонд надає кредити для підтримки платіжних балансів країн – членів МВФ.

Для отримання кредитних ресурсів офіційні органи країн-членів (казначейство, центральний банк) подають документи, які засвідчують потреби у кредитних ресурсах.

Обмеженням розмірів кредитів МВФ є умови:

— національна валюта країни-позичальника має не перевищувати 25% квоти за рік;

— загальний обсяг не повинен бути більшим за 200% квоти.

Рівень доходу за кредитами МВФ визначається відповідно до співвідношення доходів і витрат у період конкретного року. МВФ надає кредитні ресурси на термін від 5 до 10 років з пільговим періодом (під час якого не виплачується основний борг) від 3,3 до 5 років.

МВФ для надання фінансової допомоги країнам використовує такі види кредитування:

а) зовнішнє:

— програма stand-by;

— програма розширеного кредитування EFF;

б) пільгове:

— розширене фінансування структурної перебудови ESAF (під 0,5% річних на 15 років і відстроченням 5 років) – для найбідніших;

— фінансування системних перетворень SТF;

в) компенсаційне та надзвичайне кредитування ССFF (терміном 4–5 років за ставкою libor «+» 0,25%);

г) додаткове резервне кредитування SRF (на 1,5 року під 7,5% річних) [177].

Важливою умовою отримання кредитних ресурсів від МВФ є погодження позичальника (уряду і центрального банку країни) на виконання конкретних узгоджених політичних чи економічних умов, які передбачають здійснення заходів з оздоровлення бюджетної та кредитно-грошової сфер, з удосконалення системи зовнішньоекономічного врегулювання.

Відмова позичальника від використання висунутих МВФ умов закриває перед країною можливість отримання кредитних ресурсів не тільки від МВФ, а й від інших міжнародних фінансових організацій і доступ до ресурсів світового ринку капіталів. І навпаки: отримання кредитних ресурсів від МВФ свідчить про зростаючі можливості отримати додаткові фінансові ресурси на світовому ринку капіталів, провести реструктуризацію державного боргу тощо.

МВФ здійснює контроль за використанням запозичених коштів і за дотриманням позичальником висунутих перед ним вимог. Часткове виконання урядом країни-позичальника досягнених домовленостей призводить до припинення надходження наступного траншу кредитних ресурсів МВФ.

Значну роль відіграє МВФ як посередник в отриманні кредитних ресурсів від країн-кредиторів. Для перегляду кредитних умов відстрочення сплати боргу обов’язковою умовою стало узгодження з МВФ стабілізаційних програм для країн-боржників. Стабілізаційні програми спрямовані на скорочення бюджетного та платіжного дефіцитів, формування ринкової економіки, розширення сфери приватної підприємницької діяльності та скорочення державного сектору, обмеження внутрішнього споживання, державних соціальних витрат, розширення експорту та створення сприятливих умов для участі іноземного капіталу тощо. При цьому країни-боржники мали виконувати кредитні умови, обмежуючи внутрішнє споживання та інвестиції і нарощуючи експорт. Сальдо кредитування МВФ країн, що розвиваються, наведене в табл. 4.1, свідчить про широке застосування різних механізмів фінансування. Механізми фінансування передбачають наявність різних термінів кредитування, умов отримання кредитів, виділення резервів під конкретні програми, внаслідок реалізації яких країни мають досягти певних показників.

Найбільшими боржниками МВФ 1999 року були Росія (19,29% питомої ваги всієї сукупної заборгованості перед Фондом), Індонезія (12,98%), Бразилія (11,18%) (див. додаток 1).

Світовий банк (СБ). До складу Світового банку входять:

— Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

— Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

— Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

— Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ);

— Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС).

Взаємовідносини між ними базуються на юридичній, фінансовій самостійності та підпорядкованості раді управляючих Світового банку.

Мета функціонування Світового банку – економічний розвиток країн-членів за допомогою перерозподілу фінансових ресурсів, зростання життєвого рівня та скорочення безробіття.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – один з найстаріших фінансово-кредитних інститутів – створений 1944 року для кредитування країн – учасниць Банку.

Фінансові ресурси МБРР утворюються шляхом акціонування членів Банку, запозичення на світовому фінансовому ринку, надходження коштів від реалізації кредитних та інвестиційних проектів.

МБРР надає кредитні ресурси для реконструкції, розвитку та стимулювання довгострокового збалансованого економічного зростання в країнах-позичальниках. МБРР проводить кредитну підтримку розвитку ринкової економіки та системи охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. Банк надає моновалютні та мультивалютні позики. Проте одним з принципів його діяльності є відмова від реструктуризації сформованої заборгованості. Кредитні ресурси надаються відповідно до умов надання кредитних ресурсів певній групі країн. Так, наприклад, Росія належить до другої групи країн, кредитні ресурси яким надаються на 17 років з 5-річним пільговим періодом. Фінансові умови кредитування залежать від типів позик. У МБРР (як і ЄБРР) існує спеціальна процедура подання коштів.

Фінансування закупівель у рамках позик визначається за підсумками проведення міжнародних тендерів.

Позики, зазвичай, надають на 15–20 років за спеціально визначеною відсотковою ставкою відповідно до фінансових підсумків діяльності.

МБРР надає кредитні ресурси і урядам країн-позичальників, і під їх суверенні гарантії.

Кредитні ресурси МБРР надає у вигляді фінансових позик та інвестиційних проектів.

До фінансових позик входять:

— реабілітаційні позики;

— позики на структурну перебудову економіки;

— позики на реформування системи соціального захисту;

— позики на структурну перебудову окремих галузей.

Інвестиційні проекти МБРР охоплюють такі види проектів:

— реабілітаційні (наприклад нафтовий);

— житловий;

— на фінансування розвитку міського громадського транспорту;

— на відбудову та утримання доріг;

— на реконструкцію автодорожніх мостів;

— на придбання медичного обладнання;

— на розвиток регіональної соціальної інфраструктури;

— на розвиток фінансових установ;

— на підтримку підприємств;

— на вдосконалення охорони навколишнього середовища;

— на розвиток ринку цінних паперів;

— на проведення земельної реформи;

— на проведення правової реформи;

— на модернізацію податкової служби;

— на структурну перебудову вугільної галузі;

— на реформування системи охорони здоров’я та інші.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – міжнародна фінансово-кредитна організація, що спеціалізується на кредитуванні найбідніших країн-членів для забезпечення їх економічного зростання, підвищення життєвого рівня.

Формування фінансових ресурсів проводиться за рахунок членських внесків країн-учасниць, повернення кредитних ресурсів і коштів МБРР.

Кредитування МАР здійснює на пільгових умовах: термін повернення кредитних ресурсів становить від 35 до 40 років з 10-річним пільговим періодом. Кредитні ресурси надаються на безвідсоткових умовах, але умови кредитування передбачають сплату комісійних для покриття адміністративних витрат.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – міжнародна фінансово-кредитна організація, створена для сприяння приватним капіталовкладенням у країнах, які розвиваються. На відміну від МБРР, який кредитує країни із середнім рівнем доходу, МФК здійснює інвестування ресурсів у приватні підприємства країн, що розвиваються, без гарантії урядів.

Для досягнення визначеної мети МФК формує фінансові ресурси за рахунок статутного капіталу, членських внесків, надходжень за кредитними проектами та прибутку.

Специфічність кредитування МФК полягає в тому, що кредитні ресурси надаються рентабельним приватним підприємствам на термін від 5 до 15 років через 25-відсоткову участь у проекті. Погашення кредитної заборгованості підприємства передбачається за рахунок прибутку від реалізації проекту.

Заборгованість приватних підприємств країн – учасниць МФК, з одного боку, не впливає на формування зовнішнього державного боргу, та, з іншого – є значним джерелом фінансування капіталовкладень приватного сектору.

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) – агентство, що входить до групи Світового банку і створене для надання інвесторам гарантій від некомерційних ризиків під час вкладання коштів у проекти країн-членів.

Світовий банк надає кредитні ресурси для покриття бюджетного дефіциту та реформування економічної системи країни. Кредитні ресурси надаються відповідно до категорії, до якої належить країна (високий рівень доходів, середній рівень доходів, низький рівень доходів). Відсоткові ставки за кредитами можуть бути фіксованими, плаваючими або відповідно до libor.

Україна належить до країн із середнім рівнем доходів. Для країн цієї категорії кредитні ресурси надаються терміном на 17 років (з 5-річним пільговим періодом, під час якого сплачуються лише відсотки). Для України визначено плаваючу відсоткову ставку, яка з урахуванням загальної маржі Світового банку дорівнює 6,5% річних.

Фінансування може відбуватися за видами кредитних проектів:

— інвестиційні (передбачають технічну реконструкцію окремих існуючих підприємств, створення нових підприємств або використовуються для поповнення обігових коштів наявних підприємств);

— інституційні.

В умовах зростання світової заборгованості для оцінки її розмірів Світовий банк розробив систему кредитів залежно від стану заборгованості країн (залежно від відношення боргу до експорту та ВВП країни):

— до країн з надмірною заборгованістю належать країни, в яких показники відношення зовнішньої заборгованості до експорту і ВВП перевищують відповідно 220% і 80%;

— до країн з помірною заборгованістю – країни, де зазначені показники вищі 60%;

— до країн з низкою заборгованістю – країни, в яких показники нижчі 60%.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – міжнародна організація, створена 1990 року для сприяння європейській інтеграції та проведення економічних реформ з упровадження ринкового управління економікою в країнах Центральної Європи. Для досягнення визначеної мети ЄБРР підтримує розвиток регіональної інтеграції і проведення структурних і галузевих реформ, сприяє розвитку приватної підприємницької діяльності малого та середнього бізнесу, фінансує створення, розвиток і реконструкцію наявних потенційно конкурентоспроможних підприємств (зокрема й приватизованих), а також здійснює кредитування реконструкції об’єктів інфраструктури.

Фінансові ресурси ЄБРР формуються через акціонування членів Банку, залучення додаткових ресурсів і коштів, що надходять у рахунок погашення наданих позик, гарантій та інших доходів. За рахунок коштів ЄБРР здійснюється фінансування рентабельних проектів розвитку, технічного співробітництва, підготовки та впровадження інвестиційних проектів (зокрема й шляхом участі в акціонерному капіталі компаній і кредитування проектів), кредитування низькорентабельних галузей соціальної інфраструктури. Пріоритетними напрямами фінансування для ЄБРР є фінансова сфера, енергетика, об’єкти телекомунікацій, транспортна сфера та агробізнес.

ЄБРР здійснює кредитування державного та приватного секторів. Кредитування державного сектору здійснюється за допомогою повних (суверенних) або часткових (від політичних ризиків) гарантій уряду країни-позичальника.

Суверенні позики від ЄБРР отримує уряд країни-позичальника (Міністерство фінансів країни), а Міністерство фінансів потім укладає угоду з кінцевим позичальником про перекредитування запозичених коштів.

Отримання позичальником кредитних ресурсів від ЄБРР під часткову гарантію передбачає покриття урядом країни-позичальника тільки некомерційних ризиків, а комерційні ризики мають бути відшкодовані кінцевим позичальником.

Суверенні позики (кредитування урядів країн) надаються на термін до 15 років з 5-річним пільговим періодом і відсотковою ставкою libor, збільшеною на 1% (марка ЄБРР).

Приватне кредитування ЄБРР здійснює на основі самоокупності кредитних проектів. Для отримання приватного кредиту позичальник складає і подає до банку бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування проекту.

Отримання ресурсів від ЄБРР у вигляді кредитів (позик чи участі в акціонерному капіталі) або отримання гарантій Банку відбувається внаслідок подання відповідних пропозицій позичальником і їх позитивної оцінки радою директорів (з урахуванням експертних оцінок проектів).

ЄБРР бере участь у проекті на умовах фінансування ним не більше 35% загальної вартості проекту, але не менш як 5 млн. дол. США. При цьому власний внесок позичальника має становити не менше 30% вартості проекту.

Для зниження рівня ризиків за проектами, що фінансуються, ЄБРР вимагає страхового покриття ризиків.

Важливою умовою для фінансової підтримки Банком є забезпечення кредитних ресурсів активами проекту (будівлі, споруди, земля, закладні на рухоме майно, застава акцій компанії тощо). Обігові кошти не можуть бути використані як застава. Вартість активів, що є забезпеченням кредиту, має бути не меншою 130% обсягів кредиту.

Для забезпечення підтримки малого та середнього бізнесу, розвитку підприємницької діяльності ЄБРР створює в країнах розвинену систему фінансових посередників (зокрема й за допомогою місцевих комерційних банків, фондів та ін.). За участі фінансових посередників Банк здійснює кредитування із застосуванням кредитних ліній, гарантій, створення фондів підтримки малих підприємств, регіональних венчурних та інвестиційних фондів, а також пряме та спільне кредитування конкретних проектів.

Кредитні ресурси за такими проектами від ЄБРР надаються на термін від 5 до 10 років. Зазвичай, кредитний проект передбачає пільговий період, за який об’єкт має вийти на проектну потужність (для приватних проектів він визначається до 2 років). Відсоткова ставка за такими проектами libor «+» 4 або 5%. Для кредитування малого та середнього бізнесу Банк надає кредити від 20 тис. до 2,5 млн. дол. США з терміном погашення від 1 до 3 років для придбання основних коштів.

Погашення таких кредитів відбувається щомісячно рівними частками разом із щомісячною сплатою відсотків. Відсоткова ставка коливається від 17 до 25% річних залежно від рентабельності проекту та позиції Банку.

Відсоткова ставка за кредитними проектами ЄБРР перевищує розміри плати за аналогічні послуги інших міжнародних фінансових організацій, але є нижчою, ніж ставка за аналогічні послуги на національному ринку. Це пов’язано з бажанням Банку за рахунок кредитної маржі забезпечити страхування від ризиків. За базову ставку береться ставка libor (3 або 6 місяців).

ЄБРР не кредитує проекти, що завдають шкоди навколишньому середовищу чи людям (виробництво горілчаних чи тютюнових виробів, зброї тощо) та не надає гарантій за експортними кредитами і не здійснює страхування.

Використання ресурсів світового ринку дає змогу проводити фінансування державою або за її участі як гаранта більшої кількості програм, ніж забезпечують внутрішні можливості економічної системи країни.

Залучення іноземних і міжнародних ресурсів, що впливає на формування державного боргу України, може відбуватися такими основними шляхами:

— прямі запозичення держави на міжнародному ринку позикових капіталів;

— отримання державою кредитів від міжнародних організацій як фінансової допомоги;

— залучення іноземних ресурсів резидентами під гарантії уряду.

Здійснення прямих запозичень держави на міжнародному ринку позикових капіталів регулюється національним і міжнародним законодавством. Кошти, отримані від таких запозичень, використовуються для фінансування поточних витрат уряду, зокрема погашення та сплати відсотків за сформованим раніше державним боргом.

Отримання кредитів від міжнародних фінансових організацій (МФО) у вигляді фінансової допомоги може відрізнятися умовами надання, термінами, наявністю пільгового періоду та гранту, відсотковими ставками за використання кредитних ресурсів тощо.

Умови отримання кредитних ресурсів можуть передбачати і наявність програми макроекономічної стабільності та економічного зростання, розробленої й узгодженої з кредитором (МВФ), і виконання окремих соціально-економічних, політичних вимог кредитора.

Зазвичай, така фінансова допомога надходить від МВФ, СБ, ЄБРР у вигляді проектів макроекономічної стабілізації економіки (системні проекти), інвестиційних проектів і проектів технічної допомоги.

Системні кредитні проекти використовують для проведення економічної реформи в Україні, включаючи реформування державного сектору, структурні та інституціональні зміни в галузях і секторах народного господарства.

Системні проекти спрямовані на:

— фінансову стабілізацію економіки;

— здійснення структурних змін в економіці;

— реформування економічних відносин;

— здійснення адміністративної реформи;

— реформування системи державного управління;

— реформування юридичної системи тощо.

Інвестиційні кредитні проекти передбачають внесення інвестиційних ресурсів у виробничу сферу. До них належать проекти розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництва на умовах самоокупності та внутрішнього співфінансування.

Для укладення угод за інвестиційними кредитними проектами, крім позитивної оцінки експертами бізнес-плану та економічної доцільності, необхідне дотримання вимог чинного законодавства щодо процедури отримання іноземних кредитів, що надаються під гарантію уряду України [111], суб’єктами господарювання – резидентами України.

Залучення іноземних ресурсів резидентами під гарантію уряду здійснюється відповідно до чинного національного законодавства і виражається у вигляді експортних кредитів, що укладаються на двосторонній основі.

Такі кредити є «пов’язаними», тобто кредитні ресурси виділяються для придбання певних товарів, обладнання тощо.

Для зменшення ризиків кредитори вимагають гарантій держави щодо повернення кредитних ресурсів. І хоча такі кредити для держави є умовними, невиконання більшістю резидентів-позичальників узятих на себе зобов’язань (97%) змусило Міністерство фінансів України гарантовані кредити обліковувати в складі державного боргу та здійснювати витрати на виконання обов’язків гаранта.