2.4. Контроль у системі управління державним боргом
Для вдосконалення системи управління державним боргом і підвищення рівня ефективності використання зазначених коштів важливим чинником повинен стати контроль. Контроль має проводитися на всіх етапах формування та обслуговування державного боргу: під час планування, прогнозування, здійснення державних запозичень і перевірки ефективності їх використання; для визначення доцільності запозичення коштів і для фінансування державних програм, і для фінансування витрат господарських суб’єктів-резидентів у наданні державних гарантій.
Одночасно контроль має здійснюватися під час проведення фінансово-кредитних розрахунків між усіма суб’єктами системи управління державним боргом.
Дієвість контролю може бути забезпечена впровадженням єдиної та достовірної системи обліку державного боргу за посилення фінансової дисципліни та відповідальності за її порушення на усіх рівнях і в усіх сферах фінансово-кредитних відносин. Створення відповідного правового поля з регламентацією завдань органів, наділених соціальними повноваженнями, та переліком фінансових санкцій, визначених за порушення взятих на себе фінансово-кредитних зобов’язань, дасть змогу забезпечити своєчасне відшкодування коштів, визначити персональну відповідальність осіб, дії яких призвели до невиконання умов кредитних угод, анулювання коштів позик, неефективного використання запозичених ресурсів і додаткових фінансових витрат державного бюджету.
Згідно з чинним законодавством до контролюючих органів системи управління державним боргом належать Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Національний банк України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Рахункова палата України.
Верховна Рада України здійснює контроль за розмірами державних запозичень і станом державної заборгованості у затвердженні Бюджетної резолюції, державного бюджету на поточний рік і під час розгляду та затвердження звітів уряду, Національного банку України про їхню діяльність, звіту про виконання бюджету за минулий бюджетний період.
До повноважень Верховної Ради України належать затвердження рішень про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата [23].Міністерство фінансів України відповідно до його завдань і функцій для розробки боргової стратегії має здійснювати контроль абсолютних і відносних показників заборгованості держави, зіставляти національні фактичні показники боргового навантаження держави з критичними показниками, визначеними міжнародними фінансово-кредитними організаціями, контролювати своєчасне та повне виконання державних зобов’язань відповідно до графіка платежів.
Державне казначейство України здійснює бухгалтерський облік надходжень і витрат Державного бюджету України та контроль за дотриманням правил ведення обліку, за відповідністю платежів взятим зобов’язанням і бюджетним асигнуванням [112].
Національний банк України як центральний депозитарій здійснює облік, контроль за надходженням і використанням кредитних ресурсів державного бюджету до спеціальних рахунків НБУ, де обліковуються кредитні ресурси від МВФ, Світового банку. Як центральний банк країни він контролює і регулює розміри грошової маси, визначає облікову ставку, акумулює золотовалютні резерви, складає платіжний баланс країни [130].
Державна контрольно-ревізійна служба України контролює цільове використання та своєчасне повернення кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України.
Рахункова палата України здійснює контроль у системі управління державним боргом відповідно до Закону України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року. До повноважень Рахункової палати України належать контроль за утворенням і обслуговуванням державного боргу та ефективністю використання й управління коштами Державного бюджету України [139].
Пізніше до закону вносилися зміни та доповнення.
Нині Рахункова палата Верховної Ради України є постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю, який підзвітний Верховній Раді України. На Рахункову палату покладено завдання:— організації і контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів;
— контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних і кредитно-фінансових ресурсів;
— контролю за дотриманням законності у наданні Україною позик та економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, не передбачених у державному бюджеті;
— регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій тощо.
Відповідно до визначених завдань Рахункова палата набула повноважень щодо отримання від керівників установ і організацій, які перевіряються, всієї необхідної документації та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність і здійснення експертно-аналітичного, інформаційного видів діяльності для проведення оперативного контролю, комплексних ревізій, тематичних перевірок, експертизи проектів, аналізу, дослідження і підготовки висновків до Верховної Ради України та її комітетів за підсумками проведеної роботи.
У структурі Рахункової плати України виділено департамент контролю державного боргу та діяльності банківських установ, який здійснює контроль (відповідно до ст. 24 закону «Про Рахункову палату») за законністю договорів, раціональним та ефективним використанням кредитів і позик, які отримує Україна від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій. Департамент перевіряє ефективність розміщення централізованих валютних і фінансово-кредитних ресурсів, які надаються на зворотній основі. Матеріали контрольних заходів обов’язково розглядаються на засіданнях колегії Рахункової палати.
Матеріали перевірок, ревізій та інших видів контролю спрямовуються до відповідних центральних органів виконавчої влади, а в разі потреби (якщо виявлено зловживання) – до правоохоронних органів, Президента України для розгляду і застосування необхідних заходів.
Завдання і запитання для самостійної роботи
1. Сформулюйте мету управління державним боргом.
2. Визначте сутність і складники системи управління державним боргом.
3. Що є об’єктом управління державним боргом?
4. Які органи державного управління є суб’єктами системи управління державним боргом України? Які завдання стоять перед ними?
5. У чому полягає сутність боргового планування?
6. Визначте принципи боргового планування.
7. У чому специфіка боргового планування?
8. Розкрийте сутність і складники боргового механізму.
9. Обґрунтуйте необхідність та особливості контролю в системі управління державним боргом.
10. Запишіть у словник визначення таких термінів: управління державним боргом (у широкому та вузькому розумінні), система управління державним боргом, борговий механізм, боргове планування, боргова політика, об’єкти управління державним боргом, суб’єкти управління державним боргом.