<<
>>

Аналіз Європейського досвіду.

Події вересня 2008 року, які призвели до світової фінансової кризи яка не могла не вплинути і на Україну. падінням ВВП на 15,1 % за результатами 2009 р., проте протягом 2010 р. спостерігалося помірне відновлення економіки на середньому рівні 4 %.

Це призвело до недовиконання дохідної частини місцевих бюджетів у середньому до 10 % від річного плану, затвердженого місцевими радами на 2009 р. Суттєве зростання доходів місцевих бюджетів протягом 2010 р. відбулося за рахунок міжбюджетних трансфертів, частка яких у доходах місцевих бюджетів сягнула 49,8 % на тлі зниження доходів бюджету розвитку. Найбільш суттєвими надходженнями до місцевих бюджетів протягом останніх років традиційно є податок на доходи фізичних осіб, який у номінальному вираженні в 2010 р. збільшився на 12,3 %, порівняно з попереднім періодом. Іншою вагомою статтею доходів місцевих бюджетів є плата за землю, надходження від якої протягом 2010 р. збільшилися на 14,7 %. У структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів 97,7 % належить податковим надходженням, з яких 77,2 % формується за рахунок надходжень від податку на доходи фізичних осіб, 15,1 % - від плати за землю. Місцеві податки і збори суттєво не впливають на формування доходів місцевих бюджетів, що наочно ілюструє їхню неефективність та необхідність удосконалення цієї системи.

Відповідно до затвердженого 2 грудня 2010 р. Податкового кодексу України відбулося скорочення місцевих податків і зборів з 14 до 4, серед яких податок на нерухоме майно та три збори: за провадження деяких видів підприємницької діяльності; з місця для пар кування транспортних засобів; туристичний. Проте не всі положення Податкового кодексу України набувають чинності одночасно, що може призвести до суттєвого скорочення доходів місцевих бюджетів протягом 2011 р. У результаті стрімкого впровадження нової системи оподаткування й незадовільної інформаційно-консультаційної компанії щодо окремих норм Податкового кодексу України, суб'єкти підприємницької діяльності, які знаходилися на спрощеній системі оподаткування і сплачували єдиний податок, почали масово проходити процедуру ліквідації. Хоча єдиний податок суб'єктів малого підприємництва в податкових надходженнях місцевих бюджетів і становить близько 3 %, проте його неотримання у 2011 р. негативно позначиться на них.

Отже, дохідна частина місцевих бюджетів на початку 2011 р. формується під негативним впливом таких чинників: суттєве зростання безробіття (за даними Державного комітету статистики України, рівень безробіття в лютому досягнув рівня середини 2009 р.); впровадження нової системи оподаткування та скорочення податкової бази місцевих бюджетів; масове припинення підприємницької діяльності суб'єктами малого підприємництва. Природно, що це може кинути місцеві органи влади у "бюджетні лещата" між зменшенням надходжень, загрозами для допомоги з державного бюджету і зростанням витрат на соціальну допомогу. У таких умовах управління місцевими фінансами, скоріш за все, зводитиметься до скорочення витрат та погіршення якості послуг населенню.

В європейських країнах скорочення дохідної частини місцевих бюджетів відбулося з таких причин: через економічний спад; втрату дивідендів від банків, що частково належать місцевим органам влади; втрати і знецінення пенсійних фондів (14 голландських муніципалітетів втратили близько 85млн.

євро); зростання безробіття. Протягом 2009 р. абсолютне падіння надходжень до місцевих бюджетів було в 16 європейських країнах найглибшим (понад 10 % у реальному значенні). Падіння було в таких країнах: Республіці Сербській, Латвії, Сербії, Росії, Україні, Ісландії . Аналіз європейських країн показав, що найменший негативний вплив економічний спад справив на надходження від податків на нерухомість, помірний - на податки з доходів фізичних осіб, найтяжчий вплив - на оподаткування обороту компаній і прибутку підприємств.

Оцінимо вплив негативних чинників на податок на нерухомість і податок на доходи фізичних осіб, оскільки ці джерела доходів є найсуттєвішими у структурі доходів місцевих бюджетів в Україні. Незважаючи на те, що доступ місцевих органів влади до податків на доходи фізичних осіб у країнах ЄС суттєво відрізняється, що стосується і методів їхнього стягнення, і розподілу між бюджетами, це є потужний ресурс органів місцевого самоврядування. Зростання безробіття, вочевидь, суттєво вплинуло на надходження цього податку. Для стимулювання споживання в деяких європейських країнах було зменшено ставки цього податку на доходи фізичних осіб, зокрема в Польщі - з 40 до 32 %, в Угорщині було піднято неоподатковуваний мінімальний дохід. В Україні, згідно з Податковим комплексом України, податок на нерухоме майно стягатиметься з 1 січня 2012 р., однак плата за землю становить суттєву частку надходжень місцевих бюджетів. Динаміка податків на нерухомість в європейських країнах неоднорідна. Оподаткування нерухомості тут загалом грунтується на формальних розрахунках, які майже не оновлюються, що позбавляє даний податок динаміки. У Великобританії надходження від муніципального податку на нерухомість показують стійку позитивну динаміку протягом останніх чотирьох років. Одночасно з цим впали надходження від місцевих податків на продаж нерухомості. Так, у Болгарії таке падіння становило понад 30 %.

Отже, попри різну природу зменшення доходів місцевих бюджетів європейський досвід може бути корисним для України. У перспективі місцеві бюджети країн ЄС, як і України, стикнуться з довгостроковими наслідками демографічних змін. Концептуально вирішення проблеми місцевих бюджетів знаходиться в напрямку або збільшення дохідної частини і, відповідно, надходжень, або зменшення зобов'язань місцевого самоврядування і, відповідно, витрат. Обидва рішення мають економічну і політичну складові. Не зменшуючи вагу політичної складової, зосередьмося на економічному аналізі.

Не варто очікувати на значні зміни у фінансових взаєминах між органами державної та місцевої влади, а також на зменшення зобов'язань місцевого самоврядування шляхом передання їх на вищий рівень. Протягом 2008-2009 рр. тільки в Румунії спостерігалося зменшення обов'язків через передання на центральний рівень витрат гарантій мінімальних доходів, що фінансувалося муніципалітетами. Отже, у нових економічних умовах центральні та місцеві органи влади повинні шукати додаткові джерела надходжень. Як один із варіантів додаткового залучення фінансових ресурсів в Україні тривалий час обговорюється необхідність розбудови державно-приватного партнерства у правовій та практичній площинах. Досвід Словаччини і Польщі демонструє, що в кризових умовах проекти державно-приватних товариств призупиняються і скорочуються, тому потрібно шукати ефективну систему перерозподілу фінансових ресурсів. Дослідження європейських експертів привело до парадоксального висновку: найвразливішими виявилися ті бази надходжень місцевих бюджетів, які надто сильно покладаються на єдине джерело, будь то власні надходження чи міжбюджетні трансферти. Найбільш гнучкими виявилися такі бази, як польська, що поєднують різні джерела надходжень із раціональними формулами розподілу. Наведене твердження дозволяє зробити припущення, що впровадження Податкового кодексу України негативно позначиться на доходах місцевих бюджетів і призведе до великих касових розривів, дефіцитів і погіршення якості послуг місцевого самоврядування, що свідчить про необхідність суттєвого доопрацювання окремих норм Податкового кодексу України.

Європейські експерти бачать вирішення проблем місцевих бюджетів у реформуванні міжбюджетних відносин, покращенні підзвітності, підвищенні ефективності витрачання бюджетних коштів та відповідальності призначених посадовців. У країнах ЄС протягом 2009 р. спостерігалися численні спроби місцевого самоврядування обмежити витратну частину, переважно за рахунок скорочення адміністративно-управлінських витрат, офіційних заходів, економії на телефонних переговорах, замороження купівлі автомобілів, скорочення вакансій. Такі заходи допомагають суттєво заощадити, проте вони є тимчасовими, не мають довгострокових переваг. Після глибокого дослідження 12 країн Південно- Східної Європи та аудиту місцевого врядування було розроблено Стратегію інноваційного і належного управління на місцевому рівні. У ній було запропоновано більш тривалі ініціативи: скорочення послуг та покращення якості соціальних пільг, перегляд незабезпечених норм, територіальну реорганізацію. Зазначимо, що аналогічні ідеї були запропоновані українськими науковцями під час науково-практичних дискусій щодо пошуку оптимальної моделі адміністративно-територіальної реформи, однак до рівня розроблення практичних рекомендацій та механізмів реалізації їх не було доведено. Це додатково вказує на важливість критичного аналізу європейського досвіду покращення місцевого врядування.

Одним з основних напрямків скорочення витрат місцевих бюджетів стало усування стимулів для надання дорогих послуг, зокрема закриття установ, що працюють не на повну потужність (школи, лікарні, будинки літніх людей). Для того щоб виключити необгрунтовані витрати, Міністерство фінансів України застосовує галузевий норматив наповнення класів загальноосвітніх шкіл - 25 учнів. Потрібно враховувати, що діти шкільного віку в середньому становлять 12 % від загальної кількості жителів села (селища). Виходячи з цих показників можна також розрахувати мінімальний норматив бюджетної забезпеченості для школи в селі, що має нормативну кількість дітей - споживачів соціальної послуги "надання середньої освіти". Отже, економічна доцільність потребує скорочення маленьких сільських шкіл, які не мають наповнюваності класів на достатньому рівні. Аналогічно можна показати високу вартість надання медичної допомоги й обслуговування в невеличких селах чи селищах. Додатковою проблемою для місцевих органів влади є сувора регламентація надання зазначених послуг галузевими стандартами якості та нормами, які зосереджуються на витратній частині, а не на результаті. Таку ситуацію ускладнює система фінансування через Міністерство фінансів України та жорсткий контроль з боку галузевих міністерств.


<< | >>
Источник: Вдосконалення управління фінансами місцевої влади. Курсова робота. Київ 2011. 2011

Еще по теме Аналіз Європейського досвіду.:

  1. 2.4.2. Становлення державного управління як академічної дисципліни: досвід країн Центральної та Східної Європи
  2. ЗМІСТ
  3. 1.3. Використання територіальними громадами України європейського досвіду безпосередньої участі громадян у муніципальному управлінні
  4. 11.3. Світовий досвід реалізації інтересів громади через створення обслуговуючих кооперативів
  5. 4.2. Муніципалізація як нова парадигма місцевого економічного розвитку
  6. 4.3. Європейські орієнтири муніципалізації в Україні
  7. 4.2. Трансформація системи влади в Україні
  8. ЗМІСТ
  9. Аналіз Європейського досвіду.
  10. Додаток 7 План роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у 2001 р.
  11. Додаток 17 Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України
  12. Використання позитивного досвіду розвинених країн світу у підтримці банківських систем шляхом рефінансування
  13. Імплементація позитивного зарубіжного досвіду правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах