Функції іпотечного ринку

Свою роль та своє призначення у суспільстві іпотечний ринок виконує через відповідні функції.

П. Єщенко та І. Павлова виділяють такі функції іпотечного ринку:

1. мобілізуюча – залучає ресурси для фінансування іпотечних позик;
2. операційна – надає та обслуговує іпотечні кредити;
3. інвестиційна.

Відповідно до поглядів А.

1. функція акумулювання;
2. функція трансформації грошових фондів у позичковий капітал;
3. функція використання позичкового капіталу для інвестиційних цілей.

Отже, серед цільових функцій іпотечного ринку фахівці, дослідники виділяють:

1. мобілізуючу функцію – залучення заощаджень і грошових засобів, вивільнених у процесі кругообігу промислового і торгового капіталів та таких, що перебувають у формі цільових фондів і резервів;
2. трансформаційну функцію – перетворення залученого грошового капіталу в іпотечний капітал шляхом надання позик суб’єктам суспільного відтворення на тривалий період під заставу нерухомості
3. інвестиційну функцію – вкладення позиченої вартості в об’єкти ринку нерухомості.

В. Базилевич вважає, що доцільно виділяти 2 специфічні функції:

1. функцію зворотного перерозподілу – акумулювання грошових ресурсів ? наступне розміщення ? зворотній перерозподіл іпотечного капіталу;
2. функцію інвестування.

Специфічні функції іпотечного ринку:

1. реалізація вартості і споживчої вартості, які закладені в активах іпотечного ринку: іпотечних кредитах, іпотечних цінних паперах, у процесі руху іпотечного капіталу як самозростаючої вартості;
2. реалізація процесу руху іпотечного капіталу шляхом становлення інституційної структури іпотечного ринку;
3. фінансове забезпечення процесу інвестування і споживання шляхом створення умов для реалізації економічних інтересів усіх суб’єктів іпотечних фінансових відносин;
4. вплив на грошовий обіг через створення умов для безпечного руху іпотечного капіталу і регулювання грошової маси в обігу.

Зазначені функції характеризують сутність і призначення іпотечного ринку та виступають внутрішніми функціями.

Загальноринкові, загальні функції іпотечного ринку:

1. інтегруюча функція – іпотечний ринок знаходить для кожного свого суб’єкта контрагента угоди, знижує трансакційні витрати, що забезпечує взаємодію покупців фінансових активів, в результаті якої встановлюються ціни, що зрівноважують попит і пропозицію, забезпечує єдність інтересів суб’єктів іпотечних фінансових відносин (горизонтальна інтеграція), узгоджує інвестиційні попит і пропозицію (вертикальна інтеграція), сприяє постійності зв’язків на ринках іпотечного капіталу і нерухомості;
2. регулююча функція – виходячи із фактичного рівня процентної ставки, іпотечний ринок регулює основні параметри макроекономічного середовища, важливі виробничі та ринкові пропорції, що сприяє оптимізації галузевої та виробничої структур, активізації інвестиційної діяльності через ринковий ціноутворюючий механізм;
3. стимулююча функція – іпотечний механізм забезпечує:

• мотивацію економічної діяльності;
• залучення інвестицій, підвищує економічну відповідальність суб’єктів за їх раціональне використання;
• доступність будівництва і придбання об’єктів житлової нерухомості;
• сприяння формуванню у суспільстві середнього класу;

4. сануюча функція – іпотечний ринок звільняє суспільне виробництво від економічно слабких та нежиттєздатних елементів і заохочує ефективні одиниці господарювання за допомогою ринкових механізмів впливу, сприяє підвищенню ефективності суспільного виробництва;
5. інформаційна функція – іпотечний ринок забезпечує суб’єктів інформацією про поточну кон’юнктуру, що модифікує економічну поведінку, яка спрямована на реалізацію їхніх економічних інтересів [1, 233-234].

Серед найістотніших економічних функцій, виконуваних іпотечним ринком, виділяють:

• налагодження зв’язків між продавцями й покупцями, завдяки чому на взаємовигідній основі враховуються їхні інтереси;
• об’єднання місцевостей, міст та регіонів у єдиний господарський простір;
• створення системи прямих і зворотних зв’язків між усіма учасниками іпотечного ринку;
• сприяння оптимальному розподілу ресурсів;
• забезпечення інформацією суб’єктів ринку.

По-перше, об’єднує дрібні, розрізнені заощадження населення, державних структур, приватного бізнесу, іноземних інвесторів та утворює великі грошові фонди.

По-друге, трансформує кошти в позичковий капітал, який забезпечує зовнішні джерела фінансування матеріального виробництва національної економіки, надання кредитів населенню для вирішення його споживчих і житлових потреб.

По-третє, розподіляє паї учасників капіталу.

Слід зауважити, що іпотечний ринок відрізняється від інших фінансових ринків тим, що всі зобов’язання, які на ньому обертаються, забезпечені нерухомим майном. Це обумовлює його четверту функцію – ефективне використання та розвиток нерухомості. Зазначений ринок не лише перерозподіляє нерухомість з метою раціонального ї використання, а й сприяє інвестуванню в неї.

П’ятою функцією ринку іпотечного капіталу є надійне управління ризиками в процесі обігу грошових зобов’язань.

Основні потоки грошових коштів, які пов’язують суб’єктів іпотечного ринку відображено на рис. 7.2. Розглядаючи її, майте на увазі: суб’єкти, що заощадили кошти і надають їх у позичку, є інвесторами. Тому вони розміщені ліворуч. Ті, що позичають кошти під заставу нерухомого майна для фінансування видатків, є позичальниками (заставодавцями), тож розміщені на схемі праворуч.

Рис. 7.2. Основні потоки грошових коштів на іпотечному ринку

Основними інвесторами на ринку, про який ідеться, є домогосподарства, підприємства, різноманітні фонди, а іноді також уряд. Найважливіші позичальники-заставодавці – підприємства та домогосподарства. Отримавши

позику, заставодавці безпосередньо інвестують нерухомість – купують нерухоме майно, будуть та вдосконалюють нерухомість. Позичальники сплачують проценти за користування позичкою, які акумулюються посередниками і далі розподіляються між усіма інвесторами залежно від їх внеску в іпотечний капітал.

За рахунок залучених коштів позичальник інвестує нерухомість, у результаті чого вона перерозподіляється, розвивається та вдосконалюється. Зрозуміло, зазначене інвестування є ризиковим бізнесом. Однак забезпеченість позик нерухомим майном, а також системою страхування та гарантій значно підвищує надійність іпотечних операцій.

Крім основних функцій, іпотечний ринок виконує й низку допоміжних.

Одна з них – переміщення фінансових ресурсів у часі та просторі. Як відомо, рух грошових коштів та зобов’язань на іпотечному ринку обумовлений тим, що фізична або юридична особа продає свої засоби іншій з метою отримання прибутку в майбутньому. Крім того, капітал, необхідний для інвестування певної нерухомості, переміщується у просторі (з регіону в регіон).

Серед інших допоміжних функцій, які виконує іпотечний ринок, - інформаційна (індикативна, яка переважно стосується цін, що допомагає учасникам ринку приймати виважені рішення в процесі інвестування нерухомості в різних галузях економіки) та функція вирішення морально-психологічних проблем (використовувана на ринку застава нерухомості надає впевненості усім його учасникам – і кредиторам, і позичальникам).

Усі функції іпотечного ринку взаємопов’язані й становлять собою певну систему. Її представлено на рис. 7.3.

Рис. 7.3. Система фінансово-кредитних функцій іпотечного ринку