Взаємодія та координація інститутів монетарної та макропруденційної політики у країнах ЄС

Одним із пріоритетних напрямів загальноєвропейської інтеграції є інтеграція банківської системи Союзу, що здійснюється у формі формування Банківського союзу ЄС, гармонізації банківського законодавства, створення інтегрованої системи банківського нагляду та запровадження уніфікованих прав та стандартівбанківського нагляду.

З 2014 р. у ЄС діє Єдиний наглядовий механізм (ЄНМ), відповідальний за пруденційний нагляд за всіма кредитними установами в країнах-членах. ЄНМ поєднуєсильні сторони ЄЦБ та національних компетентних установ (НКУ). ЄНМ спирається на експертну оцінку макроекономічної та фінансової стабільності ЄЦБ, а також на значні й довгострокові знання та навички НКУ щодо нагляду за кредитними установами в межах своєї юрисдикції з

урахуванням їхніх економічних, організаційних та культурних особливостей. Крім того, в обох структурах ЄНМ задіяно висококваліфікований персонал. ЄЦБ та НКУ виконують свої завдання в умовах тісної співпраці згідно з визначеними принципами.

Наглядові принципи

Підхід ЄНМ базується на принципах, які визначаютьдіяльність ЄЦБ як на централізованому рівні, так і на національному рівнітає необхідними для ефективного функціонування системи.^[150]

Принцип 1 - застосування найкращих практик

ЄНМ прагне демонструвати найкращу - з точки зору цілей, інструментів та повноважень - практику.ЄНМ постійно вдосконалює модель нагляду, що спирається на сучасні практики та процеси нагляду в усіх країнах Європи та включає досвід різних наглядових органів держав-членів для забезпечення безпеки та надійності банківського сектора ЄС. Методології здійснення нагляду підлягають процесу постійного перегляду щодо відповідності міжнародним стандартам та внутрішній перевірці практичного досвіду роботи - із тим, щоб визначити напрями для покращення.

Принцип 2 - цілісність та децентралізація

Усі учасники ЄНМ співпрацюють для досягнення якісних результатів нагляду.

НКУ до кредитних установ при здійсненні нагляду, а також забезпечувати необхідну безперервність та послідовність нагляду у країнах - членах ЄС.

Принцип 3 - однорідність усередині ЄНМ

Наглядові принципи та процедури застосовуються до кредитних установ у всіх державах-членах у належним чином узгодженому порядку, щоб забезпечити узгодженість дій нагляду тауникнути перекосів у процедурах оздоровлення та фрагментації. Цей принцип ЄНМ підтримує як єдину систему нагляду.

Принцип 4 - узгодженість з єдиним ринком

ЄНМ дотримується єдиних правил у здійсненні нагляду. ЄНМ інтегрує нагляд у великій кількості юрисдикцій, підтримує та сприяє подальшомурозробленню єдиних Правил з банківського нагляду. ЄНМ повністю відкритий для всіх країн - членів ЄС, чия валюта не євро і хто вирішив співпрацювати. З огляду на свою центральну роль у ЄНМ ЄЦБ сприяє подальшому посиленню процесу конвергенції в Єдиному ринку щодо наглядових завдань, покладених на ньогоРегламентом ЄНМ.

Принцип 5 - незалежність та підзвітність

Наглядові завдання виконуються незалежно. Нагляд також підпорядковується високим стандартам демократичної звітності для забезпечення впевненості у проведенні цієї публічної функції у країнах- членах. Відповідно до Регламенту ЄНМ, ЄЦБ та НКУ забезпечуватимуть демократичну звітність як на європейському, так і на національному рівнях.

Принцип 6 - підхід, що ґрунтується на оцінці ризику

При здійсненні нагляду ЄЦБ дотримується підходу, що ґрунтується на оцінці ризику.

Принцип 7 - пропорційність

Наглядова практика ЄНМ є сумісною з системною значимістю та профілем ризику кредитних установ, що перебувають під наглядом. Реалізація цього принципу сприяє ефективному розподілу обмежених ресурсів нагляду. Відповідно, інтенсивність нагляду ЄНM змінюється в розрізі кредитних установ. При цьому увага зосереджується на найбільших та найскладніших системних групах, а також на більш відповідних філіях у значній банківській групі.

Принцип 8— Належний рівень нагляду за всіма кредитами установами

ЄНM застосовує мінімальний рівень контролю за діяльністювсіх кредитних установ та забезпечує належний рівень взаємодії з усіма важливими установами, незалежно від ризику падіння. ЄНМ здійснює категоризацію кредитних установ відповідно до їх впливу на фінансову стабільність і встановлює мінімальний рівень залучення для кожної категорії.

Принцип 9 — ефективні та своєчасні коригувальні заходи

ЄНM працює для забезпечення безпеки та надійності окремої кредитної установи, а також стабільності європейської фінансової системи та фінансових систем країн-членів. ЄНМ активно контролює кредитні установи у країнах-членах, щоб зменшити ймовірність падіння та потенційну шкоду, приділяючи особливу увагу зменшенню ризику невпорядкованого провалу значних установ. Існує тісний зв'язок між оцінкою та виправними діями. Наглядовий підхід ЄНМ сприяє своєчасним наглядовим діям та ретельному моніторингу відповідних дій кредитних установ. ЄНМ втручається якомога раніше, тим самим зменшуючи потенційні втрати для кредиторів кредитної установи (включаючи вкладників).

та банкрутство, з метою уникнення, зокрема, суттєвого негативного впливу на фінансову систему та захисту державних коштів шляхом мінімізації використання надзвичайної державної фінансової підтримки.

Єдиний наглядовий механізм

З 2014 р. у ЄС дії Єдиний наглядовий механізм (ЄНМ, Single Supervisory Mechanism, SSM). ЄНМ відповідає за пруденційний нагляд за всіма кредитними установами у країнах-членах. Це є гарантією того, що політика ЄС щодо пруденційного нагляду за кредитними установами здійснюється узгоджено та ефективно, а кредитні установи контролюються якомога якісніше. Це сприяє єдиному підходу до нагляду за кредитними установами для підвищення надійності банківської системи Єврозони.ЄНМ виконує три основні функції: забезпечення безпеки та надійності європейської банківської системи; підвищення фінансової інтеграції та стабільності; забезпечення послідовного нагляду.

Створення ЄНМ стало свого роду відповіддю на уроки, отримані в результаті фінансової кризи. ЄНМ базується на загальноприйнятих принципах та стандартах. Механізм ЄНМ становлять : ЄЦБ та національні компетентні установи (НКУ) країн-членів ЄС, таким чиномвін об’єднує сильні сторони, досвід та експертизу всіх цих установ. Нагляд у системі ЄНМ здійснюється ЄЦБ спільно з НКУ країн - членів ЄС.

На основі Регламенту ЄНМ ЄЦБ, маючи великий досвід у сфері макроекономічної політики та аналізу фінансової стабільності, здійснює чітко визначені наглядові завдання з метою захисту стабільності європейської фінансової системи разом із НКУ.

ЄЦБ відповідає за ефективне та послідовне функціонування ЄНM і здійснює нагляд за функціонуванням системи, заснований на розподілі обов’язків між ЄЦБ та НКУ, як це визначено у Правилах ЄНМ. Також ЄЦБдбає про єдність та цілісність Єдиного ринку ЄС на основі однакового ставлення до кредитних установ з метою запобігання регуляторному арбітражу. На цьому тлі ЄЦБ також повинен зменшити наглядовий тягар для

транскордонних кредитних установ. ЄЦБ розглядає різні типи, бізнес-моделі та розміри кредитних установ, а також системні переваги різноманітності банківської галузі. При виконанні своїх пруденційних завдань, як визначено в Регламенті ЄНМ, ЄЦБ застосовує усі відповідні закони ЄС та, де можливо, сприяє його адаптації стосовно законодавства країн -членів. Якщо відповідний закон надає державам-членам можливість вибору, ЄЦБ також застосовує національне законодавство - задля користування можливостями вибору. У своїй діяльності ЄЦБ скеровується технічними стандартами, що розроблені Європейським банківським органом (ЕБО) та прийняті Європейською Комісією, а також Європейськими правилами з нагляду, що розроблені ЄБО.

Більше того, у сферах, які не охоплюються цим набором правил або якщо виникає необхідність подальшої гармонізації при проведенні щоденного нагляду, ЄЦБ видає свої власні стандарти.

Регламент діяльності ЄНМ визначає такі положення щодо його діяльності, як^[151]:

- наглядові принципи ЄНМ;

- порядок функціонування ЄНМ, а саме: розподіл завдань між ЄЦБ та НКУ; процес прийняття рішень усередині ЄНМ; операційна структура ЄНМ; наглядовий цикл ЄНМ.

- порядок здійснення нагляду врамках ЄНМ: надання дозволів, придбання кваліфікованих пакетів акцій, відкликання дозволів; нагляд за значущими установами; нагляд за менш значущими установами; загальний контроль за якістю та плануванням.

Розподіл завдань між ЄЦБ та НКУ. Загалом ЄНМ несе відповідальність за нагляд у близько 4700 підконтрольних юридичних осіб у відповідних державах-членах. Для забезпечення ефективного нагляду

відповідні наглядові функції та обов’язки ЄЦБ та НКУ розподіляються на підставі значущості наглядових установ^[152].

Регламент ЄНМ та Рамковий регламент ЄНМ містять кілька критеріїв, відповідно до яких кредитні установи класифікуються як значущі або менш значущі.

Класифікація установ як значущих або менш значущих. Щоб визначити, чи є кредитна установа значущою, ЄНМ проводить регулярний огляд: усі кредитні установи, уповноважені в межах учасників-членів, оцінюються, щоб визначити, чи відповідають вони критеріям значущості.

Кредитна установа вважатиметься значущою, якщо буде виконано будь-яка із таких умов ^[153]:

- загальна вартість активів установи перевищує 30 млрд. євро або - якщо загальна вартість її активів не перевищує 5 млрд. євро, проте перевищує 20% національного ВВП;

- якщо установа є однією з трьох найбільш значущих кредитних установ, що створені в державі-члені;

- установа є одержувачем прямої допомоги від Європейського механізму стабілізації;

- загальна вартість активів установи перевищує 5 млрд. євро, а співвід - ношення її транскордонних активів/пасивів у більш ніж одній іншій державі - члені-учасниці до його загальних активів / зобов’язань перевищує 20%.

Незважаючи на виконання цих критеріїв, ЄНМ може оголосити установу суттєвою для забезпечення послідовного застосування високоякісних наглядових стандартів. ЄЦБ або НКУ можуть вимагати подання певної інформації (або повторної подачі), щоб сприяти прийняттю рішення.

У результаті звичайної ділової активності або у виняткових випадках (наприклад, об’єднання чи придбання) статус кредитних установ може

змінюватися. Якщо група або кредитна установа, що вважається менш значущою, відповідає будь-якому з відповідних критеріїв уперше, вона оголошується значущою, а НКУ передає відповідальність за безпосередній нагляд ЄЦБ. І навпаки, коли кредитна установа не може бути значущою, то в такому випадку наглядова відповідальність за це повертається відповідній НКУ. В обох випадках - ЄЦБ і НКУ - цю проблему ретельно вивчають та обговорюють і, якщо виникають особливі обставини, то вони планують і здійснюють передачу обов’язків нагляду, щоб забезпечити постійний та ефективний нагляд.

Щоб уникнути швидких або неодноразових змін обов’язків нагляду між НКУ та ЄЦБ (наприклад, якщо активи кредитної установи коливаються в межах 30 млрд. євро), то при класифікації застосовується механізм модерації: зміна статусу від менш значущої до значущої відбувається, якщо тільки один критерій виконується в будь-який рік, значуща група чи кредитна установа будуть претендувати на рекласифікацію як менш значущі, якщо відповідні критерії не будуть виконані упродовж трьох послідовних календарних років.

Установи негайно повідомляють про рішення ЄНМ щодо передачі наглядових повноважень від НКУ до ЄЦБ, або навпаки: до прийняття рішення ЄЦБ установі надається можливість подати письмові коментарі. Під час переходу до нового органу нагляду установи у міру необхідності отримують відповідні повідомлення та представляються новій команді контролюючих органів. Коли перехід завершиться, буде організовано офіційну нараду щодо переходу, в якій беруть участь представники наглядової установи, а також нових та попередніх наглядачів.

ЄЦБ також бере участь у здійсненні нагляду за транскордонними установами та групами як home-спостерігача або host-спостерігача у Коледжі спостерігачів. Більше того, ЄЦБ бере участь у додатковому нагляді за фінансовими конгломератами, а саме - кредитними установами, що входять до складу конгломерату, і виконує обов’язки координатора, відповідно до Директиви про фінансові конгломерати.

Створений відповідно до Директиви про вимоги щодо капіталу (CRD IV), Коледж Спостерігачів (КС) є інструментом співпраці та координації між НКУ, відповідальними за нагляд за різними складовими транскордонних банківських груп. КС створюють рамкові умови для наглядових органів та компетентних органів щодо виконання ними завдань, зазначених у CRD IV, наприклад, щодо спільних рішень стосовно адекватності власних коштів та їх необхідного рівня, а також щодо ліквідності та схвалених моделей.

У рамках ЄН^ ЄЦБ може мати такі функції в КС для значних банківських груп^[154]: головного спостерігача у коледжах, до складу яких входять наглядові органи з держав - не членів (європейські колегіуми) або з країн, що не входять до ЄС (міжнародні колегіуми); керівник приймаючої сторони для коледжів спостерігачів, де головний наглядовий орган перебуває у державі - не члені (або країні, що знаходиться за межами ЄС).

Операційна структура ЄНМ

ЄЦБ створив чотири спеціалізованих Генеральні директорати (ГД) для виконання наглядових завдань, наданих ЄЦБ у співпраці з НКУ^[155]:

- два ГД із мікропруденційного нагляду I та II, які несуть відповідальність за безпосередній щоденний нагляд за значними установами;

- ГД з мікропруденційного нагляду III, який відповідає за нагляд заменш значущими установами, що здійснюється НКУ;

- ГД з мікропруденційного нагляду IV виконує горизонтальні та спеціалізовані завдання стосовно всіх кредитних установ під наглядом ЄНМ та надає спеціалізовану експертизу щодо конкретних аспектів нагляду, наприклад, внутрішніх моделей та інспекцій на місці;

Крім того, спеціальний Секретаріат підтримує діяльність Спостережної ради, допомагаючи при підготовці зустрічей та відповідних правових питань.

Спільні наглядові колективи. Щоденний нагляд за значними установами здійснюється спільними наглядовими колективами (СНК). СНК складають персонал як ЄЦБ, так і НКУ країн, де створені кредитні установи, банківські дочірні компанії або значні транскордонні філії відповідної банківської групи. СНК створені для кожної важливої установи. Розмір, загальний склад та організація СНК можуть відрізнятися залежно від характеру, складності, масштабу, бізнес-моделі та профілю ризику кредитної установи, що спостерігається. Кожним СНК керує координатор з ЄЦБ (який, як правило, не з тієї країни, де перебуває установа, за якою здійснюється нагляд), який відповідає за виконання наглядових завдань та заходів, включених до Програми наглядових іспитів для кожної окремої важливої кредитної установи. Заступники координатора СНК відповідають за чітко визначені тематичні чи географічні сфери нагляду. Вони підтримують координатора СНК у щоденному нагляді за значимими кредитними установами, а також висловлюють погляди стосовно відповідних НКУ. Для певних завдань з конкретною тематичною спрямованістю або завдань, де потрібні певні технічні знання, СНК може вимагати додаткової підтримки від горизонтальних і спеціалізованих підрозділів експертизи в ЄЦБ (наприклад, ГД IV, виконує горизонтальні та спеціалізовані завдання стосовно всіх кредитних установ).

У випадку, якщо у СНК велика кількість співробітників, основний СНК становлять СНК - координатор в ЄЦБ та (національні) субкоординатори у НКУ^[156]. Основний СНК організовує розподіл завдань серед членів СНК, готує та переглядає Програми наглядових іспитів та здійснює моніторинг їхньої реалізації, а також здійснює консолідовану оцінку ризиків, капіталу та ліквідності. Ключів СНК висловлює спільну думку всіх членів НКУ.

Координатори СНК призначаються на період від трьох до п’яти років залежно від профілю ризику та складності установи. Очікується, що координатори та члени СНК регулярно переобиратимуться.

Десять горизонтальних та спеціалізованих підрозділів ГД IV із мікропруденційного нагляду надають підтримку СНК та НКУ при здійсненні нагляду як значними, так і менш значущими кредитними установами, а саме: аналізу ризиків, наглядової політики, планування та координування Програм наглядового іспиту,централізованих виїзних інспекцій, внутрішніх моделей, заходів впливу та санкцій, дозволів, кризового менеджменту, забезпечення наглядової якості, методології та стандартів. Горизонтальні підрозділи тісно взаємодіють із СНК, наприклад, визначаючи та впроваджуючи загальні методи та стандарти, пропонуючи підтримку з методологічних питань та допомагаючи їм вдосконалювати свій підхід. Мета полягає у забезпеченні узгодженості підходів щодо нагляду за СНК.

ЄНМ активно сприяє створенню спільної наглядової культури шляхом об’єднання співробітників різних НКУ в СНК у контексті нагляду за менш значущими установами, а також у горизонтальній та спеціалізованій структурах. У цьому сенсі ЄЦБ також відіграє певну роль у організації обміну персоналом між НКУ як важливого інструменту досягнення погляду на спільність цілей. Ця спільна культура є основою узгодженої наглядової практики та підходів у всіх задіяних державах-членах.

Наглядові завдання підтримуються спільними службами ЄЦБ, включаючи послуги з кадрових ресурсів, інформаційних систем, комунікацій, бюджету та організації, приміщень та внутрішнього аудиту, а також юридичних та статистичних служб. Таким чином ЄНМ може експлуатувати операційну синергію, зберігаючи при цьому необхідне відокремлення між грошово-кредитною політикою та банківським наглядом.

Наглядова політика. Європейська банківська нормативно-правова база дотримується Базельських угод та узгоджується з єдиними правилами, що застосовуються до всіх фінансових установ на єдиному ринку. Відділ

Наглядової політики ЄЦБ допомагає розробляти нормативні пруденційні вимоги для значущих та менш значущих банків, наприклад, щодо практики управління ризиками, вимог до капіталу, а також політики та практики винагород.

Відділ наглядової політики координує міжнародне співробітництво та бере активну участь у різних глобальних та європейських форумах, таких як Європейська бізнес-асоціація, Європейська комісія із системного ризику, Базельський комітет з банківського нагляду та Рада з фінансової стабільності. Відділ наглядової політики підтримує роботу СНК у КС шляхом розроблення та оновлення угод про співпрацю. Крім того, Відділ встановлює та координує співпрацю з країнами, що не є членами ЄС, наприклад, шляхом укладання Меморандумів про взаєморозуміння.

ЄНМ тісно співпрацює з іншими європейськими інституціями та органами, зокрема, такими, як:

- Європейська рада із системних ризиків. Європейська рада із системних ризиків (ЄРСР) здійснює контроль за ризиками у фінансовій системі в рамках ЄС (макропруденційний нагляд). Якщо ЄЦБ використовує макропруденційні інструменти, визначені у Директиві IV з вимог щодо капіталу або Положення з вимог щодо капіталу (CRR), або на вимогу національних органів влади, або шляхом прийняття більш жорстких заходів, ніж ті, що ухвалюються на національному рівні, йому необхідно брати до уваги рекомендації ЄРСР. Тісна співпраця між ЄЦБ та ЄРСР та розвиток інформаційних потоків є взаємовигідними: це покращує здатність ЄРСР ефективно ідентифікувати, аналізувати та контролювати системні ризики в ЄС, тоді як ЄНМ може скористатися експертним досвідом ЄРСР, що охоплює всю фінансову систему, включаючи інші фінансові установи, ринки та продукти^[157];

- Європейський банківський орган. ЄЦБ тісно співпрацює з європейськими органами нагляду, зокрема Європейським банківським органом (ЄБО). Як орган з банківського нагляду ЄНМ повинен виконувати свої завдання відповідно до правил ЄБО. ЄНМ бере участь у роботі ЄБО і значною мірою сприяє зближенню наглядової практики шляхом інтеграції нагляду серед різних юрисдикцій^[158];

- Єдиний регуляційний механізм. Єдиний регуляційний механізм (ЄРМ) є одним з компонентів Банківського союзу поряд з ЄНМ та Єдиною схемою гарантування вкладів. Він покликаний централізувати ключові компетенції та ресурси для управління банкрутством будь-якої кредитної установи в країнах-учасницях. ЄРМ доповнює ЄНМ. Це є гарантією у разі, якщо банк, який підпадає під нагляд ЄНМ і стикається з серйозними труднощами, ефективно управляти питаннями банкрутства з мінімальними витратами для платників податків та реальної економіки. Взаємодія та співпраця органів нагляду та заходів впливу є ключовим елементом ЄРМ. Таким чином, органи нагляду за виконанням рішень - ЄЦБ та ЄРМ -без зайвої затримки інформуватимуть один одного про стан кредитної організації в умовах кризи та обговорювати, як ефективно вирішувати будь -які пов'язані із цим питання. ЄНМ допомагає ЄРM у питанні уникнення дублювання завдань^[159];

- Європейський механізм стабільності. Із утворенням ЄРМ

Європейський механізм стабільності (ЄМС) зможе безпосередньо рекапіталізувати установи, у випадку, якщо ті не здатні, або, швидше за все, найближчим часом не зможуть виконати вимоги щодо капіталу, встановлені ЄЦБ як наглядовим органом, та можуть становити серйозну загрозу

фінансовій стабільності Єврозони загалом або її державам-членам. Функціонування інструменту рекапіталізації потребує ефективної співпраці та розвитку надійних інформаційних потоків між ЄНМ, ЄМС та національними органами з питань урегулювання кризових явищ. Якщо кредитна установа, що перебуває у складному стані,що безпосередньо контролюється ЄЦБ, повинна бути рекапіталізована, ЄЦБ несе відповідальність за формування необхідної інформації. Для установ, які він безпосередньо не контролює, ЄЦБ після повідомлення про клопотання щодо прямої підтримки ЄМС має негайно почати підготовку до безпосереднього нагляду за відповідною кредитною установою. ЄЦБ також бере активну участь у переговорах з ЄМС та керівництвом проблемної кредитної установи стосовно умов угоди з рекапіталізації ^[160].

Методологія нагляду та стандарти найвищої якості є необхідними для досягнення послідовних та ефективних результатів нагляду. ЄЦБ створив спеціальний підрозділ з розроблення методології та стандартів, який регулярно переглядає та розробляє методологію нагляду. Методології та стандарти нагляду також можуть розвиватися міжнародними органами стандартизації щодо гармонізації регулювання у фінансовому секторі або з боку органів влади ЄС з розроблення єдиної правил.

ЄЦБ може розробляти власні правила, керівні принципи та інструкції щодо методологій нагляду та спільних стандартів, беручи до уваги розвиток міжнародних та європейських регламентів та роль ЄБО у створенні єдиної редакції правил для забезпечення гармонізованої наглядової практики та узгодженості результатів нагляду в межах ЄНМ.

Загальний набір методологій та стандартів охоплює такі теми, як деталі процесу наглядового розгляду та оцінки (SREP), а також процедури повідомлення та подання заявки для контролюючих організацій^[161].

Крім СНК, який здійснює щоденний аналіз ризиків кредитної установи, ризики також аналізуються горизонтально відділом аналізу ризиків, який забезпечує бенчмаркінг та контекстуальну інформацію лінійним наглядачам. Оцінка ризиків вимагає від кредитних установ розуміння зовнішнього контексту, в якому вони працюють. Отже, відділ аналізу ризиків також розглядає загальносистемні ризики, такі що виникають унаслідок міжнародних дисбалансів або надмірної концентрації ризику, що потенційно може призвести до секторних бульбашок (наприклад, житлової або комерційної нерухомості). Аналіз ризиків також спирається на аналізи, проведені іншими секторами діяльності ЄЦБ, зокрема макропруденційним аналізом. Секторальний аналіз також полегшує розуміння ключових ринкових змін. Аналізи ризиків, проведені СНК і відділом аналізу ризику, доповнюють один одного. Відділ аналізу ризиків здійснює моніторинг загального середовища ризику СНМ і забезпечує своєчасний та глибокий аналіз ризиків між установами. СНК є важливим джерелом інституційної інформації для відділу аналізу ризиків.

Адекватний, надійний і найсучасніший нагляд та аналіз ризиків ґрунтуються на точних наглядових даних. Отже, ЄЦБ підтримує тісне співробітництво з НКУ та їх підрозділами, які є першими отримувачами даних наглядової звітності. Відділи звітності та статистики ЄЦБ виконують власні перевірки якості, перш ніж дані використовуються для нагляду та аналізу ризиків та прийняття рішень. ЄНМ визначає графік звітності, що містить інформацію про терміни та формати звітування, з урахуванням гармонізованих вимог, що застосовуються в усіх країнах ЄС.

Регламентом ЄНМ передбачено створення «насправді інтегрованого наглядового механізму». На практиці це означає, що основні процеси, як правило, однакові для всіх кредитних установ, незалежно від того, є вони значущими чи менш значущими, за участю як ЄЦБ, так і НКУ. Це також передбачає єдиний наглядовий підхід до кожної кредитної установи, які

підпадають під контроль ЄНМ, - однакову наглядову методологію з урахуванням принципу пропорційності.

Нижче наведено загальні процедури, що застосовуються як до значущих, так і для менш значущих установ, а також до підходів щодо нагляду за обома категоріями, наведено повноваження ЄЦБ щодо надання та відкликання дозволу будь-якої кредитної установи.

Дозволи, придбання кваліфікованих пакетів акцій, відкликання дозволів

ЄЦБ має повноваження надавати та відкликати дозвіл будь-якої кредитної установи та оцінити придбання холдингів у кредитних установах у єврозоні. Це здійснюється спільно з НКР. ЄЦБ також повинен забезпечити дотримання банківських правил ЄС та правил ЄБО і застосовувати єдині правила наляду. Там, де це доцільно, він також може розглянути питання про встановлення додаткових пруденційних вимог до кредитних установ з метою забезпечення фінансової стабільності. Відповідальність за виконання цих завдань відповідає відділ авторизації ЄЦБ. Регламентом ЄНМ встановлено низку процедур, відомих як "загальні процедури", що в остаточному підсумку приймаються ЄЦБ незалежно від значимості відповідної кредитної установи. Це процедури отримання дозволів на здійснення діяльності кредитною установою, відкликання таких дозволів та оцінка придбань істотних пакетів акцій. Рамковий регламент ЕІIM визначає, яким чином ЄЦБ та НКУ беруть участь у цих загальних процедурах.

Надання дозволів та придбання кваліфікованих пакетів акцій

Загальні процедури ЄНМ регулюються такими ключовими принципами:

- заявки на отримання дозволів та повідомлення про придбання істотного холдингу завжди направляються суб’єктом-заявником до відповідної НКУ; для передбачуваних придбань кваліфікованих пакетів акцій, відповідна НКУ є НКУ держави-члена, де заснована установа, що купується;

-НКУ протягом 15 робочих днів повідомляє ЄЦБ про отримання заяви на надання дозволу. Що стосується повідомлення про намір придбання

істотної участі: НКУ повідомляє ЄЦБ про таке повідомлення не пізніше, ніж через п’ять робочих днів після підтвердження про його отримання заявником. Тому заявники повинні забезпечити повне та добре структуроване їх заповнення. Якщо в першому розгляді заявки виявляються пропуски або невідповідності, НКУ-одержувач негайно звертається до заявника з проханням внести необхідні зміни;

- після того, як заявки були подані та перевірені, вони підлягають додатковій оцінці НКУ, ЄЦБ та інших зацікавлених НКУ. Оцінка спрямована на забезпечення того, щоб всі відповідні сторони отримали глибоке розуміння бізнес-моделі та її життєздатності. З цією метою ця оцінка охоплює всі критерії, встановлені відповідними національними законами та законами ЄС.

Якщо НКУ переконається, що заявка відповідає національним умовам отримання дозволів, вона представляє ЄЦБ проект рішення, що містить оцінку та рекомендації. Що стосується кваліфікованих пакетів акцій, НКУ пропонує проект рішення ЄЦБ, де НКУ схвалює придбання або виступає проти. Остаточне рішення про схвалення або відхилення залишається після того, як ЄЦБ здійснює звичайні процедури щодо прийняття рішень. Якщо заявка повинна бути відхилена або є необхідність виконання додаткових умов, вона стане предметом процедури розгляду справи. Після того, як остаточне рішення буде досягнуто, заявник отримає повідомлення НКУ, що обробляє заявку (у випадку заявки на ліцензування) або ЄЦБ (у випадку придбання кваліфікованих пакетів акцій).

Відзив дозволів. Як ЄЦБ, так і НКУ країн-учасниць, де створено установу, мають право пропонувати вилучення банківської ліцензії. НКУ можуть запропонувати вилучення на вимогу відповідної кредитної установи або в інших випадках за власною ініціативою відповідно до національного законодавства. ЄЦБ може ініціювати відкликання у випадках, передбачених відповідними законами ЄС. ЄЦБ та відповідні НКУ проводять консультації стосовно будь-яких пропозицій щодо відкликання ліцензії. Ці консультації

мають на меті забезпечити, щоб перед прийняттям рішення відповідні органи (тобто НК, національні органи з питань дозвільного характеру та ЄЦБ) мали достатньо часу для аналізу та коментування пропозицій, висловлення потенційних заперечень та прийняття необхідних заходів та рішень задля збереження безперервності діяльності.

Після консультацій орган, який подає пропозицію, створює проект рішення, де пояснюється обґрунтування запропонованого скасування ліцензії та відображаються результати консультацій. Після цього остаточне рішення покладено на ЄЦБ.

Перед тим, як проект рішення подано до ЄЦБ установі, про яку йдеться, надається представити свою власну точку зору з цього питання і вона має право бути почутою ЄЦБ. Остаточне рішення ЄЦБ повідомляється відповідній кредитній установі, НКУ та національному органу з питань банкрутства.

Нагляд за значними установами

Планування нагляду. Планування наглядової діяльності вирішується через двоетапний процес: стратегічне планування та оперативне планування. Стратегічне планування координується Відділом планування та координації наглядових перевірок ЄЦБ. Цей процес охоплює визначення стратегічних пріоритетів та концентрує увагу на наглядовій роботі на наступні 12-18 місяців. Конкретніше він враховує такі фактори, як оцінка ризиків та уразливості фінансового сектора, а також вказівки та рекомендації, випущені іншими європейськими органами, зокрема ЄРСР та ЄБО, висновки СНК у результаті проведення SREP та пріоритети, виокремленні відповідними НКУ. Стратегічний план визначає характер, глибину та частоту діяльності, що повинна бути включена до індивідуальних програм наглядових перевірок (ІНП), які визначаються для кожної значущої установи.

Оперативне планування здійснюється СНК за координації відділом ЄЦБ з планування та координації ІНП. СНК виробляють ІНП, де викладені основні завдання та напрями діяльності протягом наступних 12 місяців,

графіки та цілі, необхідність проведення перевірок на місці та внутрішні моделі дослідження. Відділ планування та координації ІНП разом з відповідними горизонтальними функціями та НКУ координує розподіл ресурсів та здійснює експертизу для забезпечення того, щоб кожна СНК могла виконувати річні наглядові завдання та заходи. Незважаючи на те, що основні елементи окремих ІНП обговорюються з кредитною установою заздалегідь, СНК завжди можуть вдаватися до спеціальних завдань та заходів, які не входять до нагляду, особливо для вирішення швидкозмінних ризиків в окремих установах або на більш широкому системному рівні.

Існує кілька інструментів для здійснення основних наглядових заходів. Під час щоденного нагляду СНК аналізує звіти про нагляд, фінансові звіти та внутрішню документацію установ, за якими здійснюється нагляд; проводить чергові та спеціальні зустрічі з контрольованими кредитними установами на різних рівнях працівників; проводити постійний аналіз ризиків і постійний аналіз схвалених моделей ризику; також здійснює аналіз та оцінку планів відновлення кредитних установ.

Згідно зі статтею 24 Рамкового регламенту ЄНМ будь-який документ, надісланий до ЄЦБ контрольованою кредитною установою (або будь-якою іншою юридичною чи фізичною особою, що є об’єктом нагляду з боку ЄЦБ), може бути підготовлений на будь-якій з офіційних мов ЄС. ЄЦБ, контрольовані кредитні установи та будь-яка інша юридична чи фізична особа, що є об’єктом нагляду з боку ЄЦБ, можуть погодитися використовувати одну офіційну мову ЄС у своєму письмовому повідомленні.

Право на створення кредитних установ у системі ЄНМ. Якщо значуща установа держави-членабажає створити філію на території іншої держави-члена, вона повинна повідомити НКУ країни-члена, де вона має головний офіс та надає необхідну документацію. Після отримання цього повідомлення НКУ негайно інформує відділ реєстрації ЄЦБ, який потім оцінює адекватність адміністративної структури з огляду на передбачувані заходи. Якщо ЄЦБ не приймає рішення впродовж двох місяців після

отримання повідомлення від кредитної установи, значна установа може заснувати філію та розпочати свою діяльність. Кредитна установа в державі- учасниці, що бажає створити філію або надати свободу щодо послуг на території держави, яка не бере участі, інформує відповідну НКУ про свій намір. Кредитна установа у державі-учасниці, що бажає створити філію або здійснювати вільно надавати послуги на території держави, що не є членом, вона має інформувати відповідну НКУ про свій намір. Після отримання такого повідомлення від значущої установи відповідна НКУ негайно інформує ЄЦБ, який потім проводить необхідну оцінку.

Внутрішні моделі.CRD IV встановлює два різні види наглядових заходів, пов’язаних з внутрішніми моделями, що використовуються для розрахунку мінімальних вимог до капіталу: ті, що стосуються схвалення таких моделей (або їх суттєвих змін/розширень) та тих, що стосуються постійного нагляду за моделлю. Загальний порядок затвердження внутрішніх моделей для розрахунку мінімальних вимог щодо капіталу, передбачених CRD для значущих та менш значущих банків, включає різні етапи, включаючи СНК як контактну установу для значущих установ, що підтримується Відділом внутрішніх моделей ЄЦБ. Для менш значущих установ НКУ є контактною особою. У відповідних випадках проводяться дискусії з кредитною установою для вирішення критичних питань та встановлення оперативного графіку процесу затвердження.

СНК, яка підтримується Відділом внутрішніх моделей ЄЦБ, перевіряє, чи відповідає кредитна установа юридичним вимогам та відповідним Рекомендаціям ЄБО. На цьому етапі кредитні установи повинні бути готовими до інтенсивної взаємодії та співпраці, щоб процес був безперешкодним та ефективним для всіх сторін. Цей процес включає низку інструментів, включаючи перевірки виїзну та безвиїзну. Ці заходи проводяться спеціалізованою командою проекту, відповідальною за весь процес оцінки моделі. Команди проекту можуть становити члени СНК, експерти з горизонтальних підрозділів ЄЦБ та спеціалізовані експерти

моделей з НКУ, очолювані менеджерами проектів, які звітують координатору СНК.

На підставі звіту команди проекту СНК, за підтримки Відділу внутрішніх моделей ЄЦБ, готує пропозицію щодо прийняття проекту рішення для затвердження Спостережною радою та Радою керуючих. Пропозиція включає погляди СНК щодо дозволу (або відмови) використання внутрішніх моделей для розрахунку вимог до капіталу. Умови, такі як додаткові вимоги до звітності, а також додаткові наглядові заходи, можуть бути додані до дозволу.

Крім того, метою постійного нагляду за моделлю є постійне дотримання кредитною установою встановлених вимог. Вона включає аналіз ризиків, капіталу та інших аспектів моделі, аналіз підтвердження моделей кредитних установ та оцінку (несуттєвих) змін моделі. До уваги, повний огляд внутрішніх моделей з особливим акцентом на відповідність у світлі найкращої практики та змін у бізнес-стратегії відбувається регулярно, принаймні кожні три роки. Огляди проводяться СНК, де це необхідно за підтримки Відділу внутрішніх моделей. Щорічний бенчмаркінг, який передбачено статтею 78 CRD, здійснюється ЄБО та ЄНМ як компетентними установами.

Оцінка придатності членів органів управління. Належна оцінка членів органу управління значущих та менш значущих установ є ключовою частиною наглядової діяльності. Учасники повинні мати достатньо гарну репутацію та володіти достатніми знаннями, навичками та досвідом для виконання своїх обов’язків. У випадку первинного дозволу (ліцензування) кредитної організації, відповідна та належна оцінка виконується як частина процедури авторизації.

У випадку необхідності внесення змін до складу органу управління значущої установи, надсилається повідомлення відповідній НКУ, яка потім інформує відповідну СНК та відділ з дозволу ЄЦБ, який разом із персоналом НКУ збирає необхідну документацію (що може включати прийняття участі в

інтерв’ю з висунутим кандидатом). За сприяння НКУ СНК та відділ дозволів ЄЦБ спільно проводять оцінку, а потім подають докладну пропозицію Спостережній раді та Раді керуючих для прийняття рішення.

Виїзні інспекції^[162]

ЄНM здійснює перевірки на місці (виїзні) у приміщенні кредитної установи, тобто поглиблені дослідження ризиків, контролю за ризиками та управління із заздалегідь визначеним обсягом та строками. Ці перевірки здійснюються на основі принципів ризикованості та пропорційності.

ЄЦБ створив Централізований відділ перевірок на місцях, який, серед іншого, відповідальний за щорічне планування інспекцій на місцях.

Потреба в інспекції на місці визначається СНК у контексті SREP і запланована в тісному співробітництві з відділом ЄЦБ з планування та координування програм з наглядових перевірок.Обсяг і частота перевірок на місцях пропонуються СНК, з огляду на загальну стратегію нагляду, програму наглядових перевірок та характеристики кредитної організації (тобто розмір, характер діяльності, культуру ризику, виявлені слабкі сторони). На додаток до цих планових перевірок спеціальні інспекції можуть проводитися у відповідь на події або інцидент, що виник у кредитній установі та вимагає негайного нагляду. Якщо вважатиметься за потрібне, подальші перевірки можуть проводитись для оцінки прогресу кредитної установи щодо здійснення коригувальних або виправних заходів, виявлених під часпопередньої планової або спеціальної інспекції.

Загалом мета перевірок на місцях - вивчити та оцінити рівень, характер та особливості ризиків, зважаючи на культуру управління ризиками; вивчити й оцінити доцільність та якість структури корпоративного управління і внутрішнього контролю кредитної установи з урахуванням характеру її бізнесу та ризиків; оцінити системи управління та процеси управління ризиками, зосереджуючи увагу на виявленні слабких чи уразливих місць, які

можуть вплинути на адекватність капіталу та ліквідності установи; вивчити якість статей балансу та фінансовий стан кредитної установи; оцінити дотримання банківського законодавства; проводити огляди таких тем, як ключові ризики, контроль, управління.

Різні види інспекцій можуть проводитись ЄЦБ. Оскільки повномасштабні перевірки охоплюють широкий спектр ризиків та діяльності відповідної кредитної установи з метою забезпечення цілісного бачення кредитної організації, цільові перевірки зосереджуються на певній частині бізнесу кредитної установи або на конкретній проблемі чи ризикові. Тематичні огляди зосереджені на одній проблемі (наприклад, бізнес-сфері, типах транзакцій) у групі однорангових кредитних установ. Наприклад, СНК може вимагати тематичний огляд контролю конкретного ризику або процесу управління між установами. Тематичні огляди можуть також ініціюватися на основі макропруденційного та секторального аналізу, що визначають загрози фінансовій стабільності через слабкі економічні сектори або поширення ризикованих практик у банківському секторі. Склад команди - з точки зору розміру, навичок, досвіду та стажу роботи - буде пристосований до кожної індивідуальної інспекції. Штатний склад інспекційних груп перебуває у центрі уваги ЄЦБ у тісному співробітництві з НКУ. Голова інспекційної групи (керівник місії) та інспектори призначаються ЄЦБ після консультацій з НКУ. Члени СНК можуть брати участь в інспекціях як інспектори, але не як керівники місії, щоб забезпечити проведення незалежних перевірок на місці. Якщо це необхідно та доцільно, ЄЦБ може залучити зовнішніх експертів. Результати перевірок на місцях відображаються у письмовому звіті про перевірені сфери та висновки. Звіт підписується керівником місії та надсилається до відповідної НКТ та НКР. На підставі звіту СНК розробляє рекомендації, потім надсилає звіт та рекомендації кредитній установі, а загалом закликає до заключної зустрічі з установою. Відповідно до Регламенту ЄНМ, ЄЦБ може в будь-який час використовувати свої слідчі повноваження щодо менш значущих банків.

Кризовий менеджмент^[163]. Після адаптування до національного законодавства Директиви щодо відновлення та банкрутство банків (ДВББ), ЄЦБ як банківський наглядовий орган матиме змогу своєчасно реагувати, якщо кредитна установа не виконає або може порушити вимоги CRD IV та забезпечить, щоб кредитні установи затвердили надійні плани відновлення.

ЄЦБ створив відділ управління кризовими ситуаціями, якому було поставлено завдання підтримувати СНК під час кризи. Відділ управління кризовими ситуаціями ЄЦБ також переглядає наглядові плани відновлення значущих кредитних установ, що перебувають під наглядом, та проводить подальший аналіз, який дозволяє проводити порівняльний аналіз, контроль якості, перевірку послідовності та експертну підтримку СНК. Що стосується планування резолюції, то ЄНМ має консультативну роль у рамках ДВББ та регламенту СРМ. Відділ управління кризовими ситуаціями є ключовим гравцем у цьому консультативному процесі. Більш того, відділ управління кризовими ситуаціями ЄЦБ та СНГ беруть участь у групах з управління кризами.

Протягом кількох останніх років було створено низку груп та укладено угоди з метою посилення співпраці та координації між різними сторонами (наприклад, НКУ, національними центральними банками, органами з питань банкрутства). Основна мета полягає в підвищенні готовності всіх залучених сторін у звичайні часи та підвищенні їх здатності своєчасно та ефективно діяти в кризовій ситуації. У складі ЄНМ представники відділу з управління кризовими ситуаціями ЄЦБ та СНК братимуть участь у групах з управління кризовими ситуаціями (Crisis Management Groups, CMGs) та групами зі стабільності транснаціональних операцій (Cross-Border Stability Groups, CBSGs). У випадках, коли ЄНМ виконує завдання НКУ, то відділ з управління кризовими ситуаціями та СНК спільно відповідатимуть за ці групи.

Групи управління кризовими ситуаціями. Згідно з ключовими атрибутами ефективних режимів врегулювання кризових ситуацій,

опублікованими Радою з фінансової стабільності (РФС) у жовтні 2011 р., головні та місцеві НКУ глобальних системно важливих фінансових установ (G-SIFI) мають підтримувати CMGs. Метою цих груп є посилення координації та співпраці між місцевими та приймаючими НКУ G-SIFI щодо підготовки та сприяння ефективному управлінню та/або вирішенню ситуації з установою у разі кризи з транскордонного фінансування. Органи нагляду, центральні банки, органи з питань банкрутства, міністерства фінансів та органи державної влади, які є відповідальними за прийняття рішення з питань банкрутства, повинні брати участь у CMGs. Також вони повинні тісно співпрацювати з органами влади інших юрисдикцій, на території яких є системна присутність установи, яка перебуває у кризовому стані. Оскільки CMGнесуть відповідальність за відновлення та за банкрутство, наприклад, за відповідні програми з цих питань, вонимають одночасно очолюватися як представником контролюючого органу, так і представником органу з питань банкрутства.

Групи з транскордонної стабільності^[164]. Вже у 2008 р. на рівні ЄС було підписано Меморандум про взаєморозуміння, яким були введені Угоди про добровільне спеціальне співробітництво між сторонами з питань загальної фінансової стабільності, що виникають через наявність однієї чи кількох фінансових груп. Згідно з Меморандумом відповідні сторони Угоди про добровільне спеціальне співробітництво можуть домовитися, зокрема, про створення та використання Групи з транскордонної стабільності як площадки для співпраці з метою підвищення їх готовності реагувати на кризу та сприяти управлінню та/або вирішенню проблеми транскордонної фінансової кризи.

Використання наглядових заходів та повноважень. ЄЦБ наділений повноваженням вимагати від значних кредитних установ держав-членів вживати заходів на ранньому етапі для вирішення проблем, пов’язаних із дотриманням пруденційних вимог, надійності управління та достатності

покриття ризиків для забезпечення життєздатності кредитних установ. Перш ніж використовувати свої наглядові повноваження стосовно значних кредитних установ, ЄЦБ може насамперед розглянути проблеми неформально, наприклад, провести зустріч з керівництвом кредитної установи або відправити листа про наміри щодо втручання в діяльність установи з метою сприяння докризового врегулювання ситуації.

Заходів вживають залежно від серйозності недоліків, необхідного строку, ступеня обізнаності про кредитну установу, можливості та надійності корпоративних органів, а також наявності людських, технічних та капітальних ресурсів у кредитній установі. Якщо заходи засновані на національному законодавстві країни-учасниці, відповідній НКУ можуть запропонувати підтримку, щоб забезпечити охоплення всіх юридичних передумов.

Наглядові повноваження включають заходи, що характеризуються збільшенням інтенсивності за змістом і формою і можуть передбачати:

- чіткий перелік цілей та часових рамок їх досягнення, покладаючись на власну відповідальність кредитної установи з метою визначення найефективніших заходів без застосування інших обмежень або правил, ніж ті, що встановлені у правовій системі;

- вживання спеціальних заходів для пруденційних цілей, таких як вимога до кредитної установи застосувати конкретні заходи стосовно регуляторних питань (організація управління ризиками та внутрішнього контролю, адекватність капіталу, допустимі володіння, обмеження ризику, розкриття інформації) або операційні ліміти чи заборони;

- використання інших юридичних повноважень втручання, спрямованих на виправлення або вирішення порушень, бездіяльності або особливої недбалості;

- зобов’язання кредитної установи представити план відновленнявідповідно до вимог нагляду.

За використання наглядових повноважень ЄЦБ здійснює моніторинг шляхом своєчасної оцінки щодо дотримання кредитною установою рекомендацій, наглядових заходів чи інших наглядових рішень, які накладаються на неї. Подальша діяльність базується на поточних наглядових заходах та інспекціях на місцях. ЄЦБ реагуватиме, якщо буде виявлено невідповідності. Процедури моніторингу гарантують, що ЄЦБ належним чином реагує на будь-які невідповідності або недоліки, виявлені в кредитній установі при здійсненні наглядових заходів, таким чином зменшуючи ризик її банкрутства.

Реалізація рішень та санкції^[165]. Якщо нормативні вимоги були порушені, наглядовий орган може застосовувати до кредитної установи та/або її управління санкції. ЄЦБ може накладати на кредитні установи адміністративні грошові штрафи у розмірі, що вдвічі перевищує суму отриманої прибутковості або втрат внаслідок порушення, якщо це може бути визначено, або до 10% загального річного обороту за попередній робочий рік. Крім того, у випадку порушення рішення про нагляд або регулювання ЄЦБ, останній може застосовувати періодичні штрафи з метою примушення винних виконувати попереднє наглядове рішення чи розпорядження ЄЦБ. Періодичні штрафи будуть розраховуватись щодня, доки відповідні особи не виконають наглядового рішення чи розпорядження ЄЦБ, за умови, що накладаються вони на період не більше шести місяців.

Відділ з питань примусу та санкцій ЄЦБ проводить розслідування та видає рішення, що порушення, у разі їх виявлення, дійсно передбаченізаконодавством ЄС, національним законодавством чи постановою/рішенням ЄЦБ, та відбуваються на щоденній основі. Після встановлення фактів СНК спрямовує справу до відділу забезпечення виконання та санкцій. Відділ забезпечення виконання та санкції діє незалежно від Спостережної ради, щоб забезпечити неупередженість членів Спостережної ради при прийнятті рішення щодо санкцій.

Відділ забезпечення виконання та санкцій також відповідає за оброблення повідомлень про порушення відповідного законодавства ЄС кредитними установами або компетентними органами (включаючи ЄЦБ). ЄЦБ створив механізм звітності, щоб заохочувати та надавати можливість установам бути обізнаними про можливі порушення законодавства ЄС, за дотриманням яких спостерігають наглядові установи та компетентні органи та повідомляють про подібні порушення ЄЦБ. Такі повідомлення про порушення є ефективним інструментом для виявлення випадків неправомірного здійснення бізнесу.

Огляд процесів та процедур, які ЄЦБ застосовує для нагляду за менш значущими установами

Збір інформації^[166]

Кредитні установи в ЄС пов’язані взаємним коротко - та довгостроковим кредитуванням та торговими операціями. Важливоздійснювати аналіз на секторальному рівні, щоб уникнути ефекту зниження активності та оцінити необхідні наглядові заходу ЄЦБ та НКУ стосовно менш значущих установ. Для здійснення функцій нагляду та фінансової стабільності в ЄС, ЄЦБ регулярно отримує кількісну та якісну інформацію щодо діяльності менш значущих установ. Ця інформація подається у встановленому виді для ЄЦБ та НКУ. Інформація, яку отримує ЄЦБ, дає змогу ідентифікувати специфічні ризики окремих установ та здійснювати секторальний аналіз, уможливлюючи досягнення ним наглядових цілей. Базуючись на аналізі, ЄЦБ також може ідентифікувати певні місця в директивах, правилах та загальних інструкціях, що потребують доопрацювання в частині послідовності спостереження та запровадження високих наглядових стандартів.

Додатково до регулярної інформації, що надходить від НКУ (включаючи наглядові звіти компетентних органам), та дотримуючись принципу пропорціональності, ЄЦБ задля виконання наглядових завдань

також може запросити додаткову інформацію від менш значущих установ, як правило, НКУ.

Спостережна діяльність¹⁶⁶

ЄЦБ відповідає за проведення загального спостереження за НКУ задля забезпечення адекватного та гармонійного наглядового спостереження за менш значущими установами. Спостережна діяльність здійснюється через проведення оглядів специфічних завдань (найбільш ризикованих) як серед всіх так і серед окремих НКУ. Це забезпечує цільовий погляд до КНУ як на рівні окремих установ, так і на рівні групи однакових установ.

На додаток НКУ забезпечують матеріали та проекти наглядових рішень та процедур для ЄЦБ. Обсяг цих рішень та процедур визначений Рамковими правилами ЄНМ. Ці документи містять процедури, які мають значний вплив на менш значущі установи та процедури відкликання членів управлінської ради або призначення окремих керівників. При забезпеченні обміну документами між ЄЦБ та НКУ необхідно уникати надмірного потоку документів та дотримуватись балансу. Важливим також є досягнення інтегрованості з ЄНМ.

НКУ регулярно звітують ЄЦБ про діяльність менш значущих установ у формі, визначеній ЄЦБ. Крім того, існують деякі процедури звітності НКУ щодо виконання їхніх завдань по відношенню до менш значущих установ.

ЄЦБ також моніторить, як НКУ дотримуються наглядових стандартів, процесів та процедур ЄНМ стосовно менш значущих установ. Процес нагляду включає оцінку відповідності стандартів принципу гармонійності, а також відповідності однакових ситуацій однаковим наслідкам скрізь ЄНМ. ЄЦБ також пропонує зміни до існуючих правил та процесів за необхідності досягнення гармонійності, а також розробляє стандарти з наглядової практики.Наглядова діяльність ЄЦБ включає й оцінку відповідності наглядової діяльності стандартам ЄНМ, а також можливості щодо її

вдосконалення заради єдиної цілі гармонізації та ефективності нагляду в рамках ЄНМ.

Застосування повноважень ЄЦБ^[167]

ЄЦБ у співпраці з НКУ регулярно визначає, чи змінюєтьсястатус установи зменш значущої на значущу відповідно до критеріїв ЄНМ та навпаки. Він також визначає, чи потрібно змінювати наглядову відповідальність НКУ для окремої індивідуальної установи. У будь-який момент ЄЦБ може з власної ініціативи вирішити, чи потрібно встановлювати прямий нагляд за менш значущими установами для забезпечення постійності застосування високих наглядових стандартів у випадках, коли НКУ їх не дотримуються високих наглядових стандартів. Варто зазначити, що погіршення фінансового стану менш значущих установ чи необхідність запровадження кризового управління слугує підставами для того, щоб ЄЦБ перебирав нагляд від НКУ до себе.

Загальний контроль якості та планування^[168]

Здійснення нагляду за менш значущими та значущими установами вимагає загального механізму, шо забезпечує послідовність та високі стандарти ЄНМ до всіх установ, які перебувають під наглядом,та дозволяє застосувати однакові підходи для двох видів кредитних установ, що базуються на принципі пропорційності.

Забезпечення якості

Метою якісного спостереження є оцінка послідовності застосування загальних методологічних засад та їх дотримання. За допомогою якісного спостереження здійснюється моніторинг якості наглядової практики. Горизонтальний якісний контроль за діяльністю СНК здійснює IV Департамент мікропруденційного нагляду, тоді як якісний нагляд НКУ за менш значущими установами - відділ ЄЦБ з нагляду та відносин з НКУ через III Департамент мікропруденційного нагляду.

Найбільш важливим є те, що ЄНМ здійснює нагляд серед країн - членів ЄС та залучає як національні наглядові органи, так і ЄЦБ.

Планування контролю

Відділ ЄЦБ з планування та координації перевірок регулярно перевіряє, чи виконали СНК специфічні завдання Наглядових програм із проведення перевірок, а також вимагають їх виконання у випадку необхідності застосування заходів коригування. Планування нагляду за менш значущими установами здійснює НКУ, а за необхідності - ІІІ відділ з мікропруденційного нагляду.Програми перевірок розробляються на основі попередніх досліджень. За необхідності причетні сторони обговорюють результати планування з метою вдосконалення та гармонізації майбутніх заходів.

4.4