<<
>>

ВСТУП

Завдання трансформації економічної системи України на найближчі роки обумовлюються як положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, так і підготовкою національних інститутів до вступу до ЄС, як передбачено Стратегією сталого розвитку «Україна-2020».

Цим обумовлюється актуальність дослідження та необхідність прогнозування й планування наступних кроків щодо розширення кола норм та правил, які повинні бути адаптовані до стандартів ЄС, а також подальшого поглиблення наших економічних відносин у банківській сфері, у сфері лібералізації та уніфікації ринку капіталу, формування та розвитку прогресивних фіскальних інститутів.

Основною метою дослідження є ідентифікація якісних поступальних змін фінансових інститутів ЄС (фіскальних інститутів, інститутів банківської системи, фондового і страхового ринків); аналіз і прогноз впливу поточного та перспективного фінансового регулювання в ЄС на систему фінансових інститутів в Україні; розроблення пропозицій щодо модернізації національних фінансових інститутів з урахуванням необхідності їх наближення та адаптації до стандартів ЄС.

Україна обрала стратегічний курс на євроінтеграцію та у зв’язку із цим прийняла зобов’язання законодавчо, регулятивно та адміністративно реформувати власну економіку і фінансову систему за принципами та правилами країн Євросоюзу. Фінансовий ринок і фінансове регулювання в економіках ЄС відіграють значну роль, а тому застосування правильних механізмів трансформації сфери фінансів є вкрай важливим для повноцінної інтеграції до європейських структур. Дослідження впливу законодавчих стандартів і норм, пруденційних та регулятивних заходів, що практикуються у країнах ЄС, вивчення інституційного та інфраструктурного середовища фінансового ринку в європейських країнах є в цьому контексті актуальним і необхідним при розробленні курсу економічних реформ.

Проблеми європейської економічної та фінансової інтеграції, а також інтернаціоналізації фінансових ринків України, залучення їх до більш тісної співпраці з країнами ЄС досліджували такі вчені, як: О.

Білорус, С. Гальчинський, В. Геєць, Є. Жук, А. Ламфалуссі, Я. Міркін, С. Мошенський, Ю. Пахомов, О. Плотніков, Д. Сорос, Д. Стігліц, А. Федоренко, І. Школьник та ін. При цьому іноземні дослідники зосереджували свою увагу на дослідженні внутрішніх суперечностей у країнах ЄС та їх впливу на економічні процеси і фінансову стабільність. Зважаючи на сучасні тенденції з глобальної нестабільності на фінансових ринках, виникає потреба в більш досконалих та актуалізованих дослідженнях трансформації законодавчих механізмів регулювання фінансових ринків в країнах ЄС, вдосконалення пруденційних та регулятивних заходів. Украй важливим є аналіз цієї сфери з позиції інститутів та інфраструктури з представленням власного бачення щодо перспективи імплементації цих інститутів в Україні, враховуючи специфічний соціально-економічний стан нашої держави.

Вітчизняні дослідники приділяють чимало уваги питанням

функціонування Монетарного союзу ЄС, серед них: С. Боринець,

A. Гальчинський, М. Дудченко, О. Єременко, Л. Кістерський, О. Плотніков, О. Рогач, В. Сікора, В. Степаненко, В. Суторміна, В. Федосов, А. Філіпенко, О. Шнирков та ін. Менше уваги приділено аналізу проблем уніфікації банківського законодавства та створення Банківського союзу ЄС, хоча загалом банківська система країн ЄС розглядається в роботах О.Беспалової, Я. Грудзевич, О. Другова, Н. Єрпильова, І. Зарицької, К. Ковальської, Б. Криволапова, О. Лицерави, П. Мельника, Н. Прокопенко, І. Пузанова,

B. Рисіна, І. Семеген, Т. Смовженко та ін. Однак слід зазначити, що глибокого аналізу функціонування системи банківських інститутів ЄС, де було би представлено комплексний огляд принципів, методів та інструментів фінансового регулювання як на загальноєвропейському, так і на національних рівнях, не було здійснено.

До останньої світової кризи вчені та експерти приділяли недостатньо уваги проблемам забезпечення фінансової стабільності, проте у посткризовий період зайнялися ними досить активно. Зокрема, йдеться навіть не про окремих дослідників, як-от К.

Боріо, Ч.-Х. Лім, Х.-С. Шін, Ч. Гудхарт та ін., а про наукові доповіді й праці міжнародних організацій - МВФ, Банку міжнародних розрахунків, Європейського центрального банку та ін.

Серед вітчизняних науковців проблема нівелювання системних ризиків і забезпечення фінансової стабільності викликала чималий інтерес. Так, у працях В. Міщенка, С. Науменкової, Т. Унковської, С. Буковинського, Т. Смовженко, О. Яременка та ін. знайшли відображення проблеми визначення, оцінки та розроблення заходів щодо запобігання системним ризикам та управління ними, аналізу інструментарію макропруденційної політики та удосконалення банківського регулювання й нагляду. Разом із тим нові виклики для фінансової системи України, пов’язані із імплементацією Угоди про асоціацію з ЄС, поряд із застарілими проблемами, актуалізують завдання щодо вдосконалення, розвитку та впровадження інститутів макропруденційної політики для забезпечення фінансової стабільності та наближення до стандартів ЄС.

Після глобальної фінансово-економічної кризи питання управління державними фінансами та посилення їх інститутів опинилися на вістрі політичних дебатів у країнах ЄС, оскільки навантаження державних боргів у більшості країн суттєво збільшилося, відповідно зросла потреба у координації фіскальної політики країн - членів єврозони та уніфікації підходів до вирішення типових фіскальних проблем членів ЄС. Глобальні тенденції розвитку фіскальних інститутів і рушійні сили прогресивних змін у сфері державних фінансів досліджувалися у працях Ф. Балассона, Н. Будіної, А. Вебера, Ч. Віплоша, А. Гоша, К. Дебруна, Д. Емері, М. Канджіано, Т. Кінди, Г. Копітца, М. Кумара, М. Лазара, Д. Ласта, Е. Ліпера, М. Мора, Т. Накати, К. Нерліх, Д. Острі, М. Петрі, Д. Праммера, Л. Райза, Ф. Розера, І. Тімозі, Б. Фабіана, А. Феделіно, Д. Франко, Д. Харріса, Р. Хеммінга та ін.

А от специфічні проблеми України, пов’язані з архаїчністю та неефективністю національних фіскальних інститутів у контексті посилення євроінтеграційних процесів, належного відображення у працях вітчизняних вчених не знайшли.

В Україні практично відсутні роботи, де би комплексно досліджувалися усі аспекти діяльності та модифікації фінансових інститутів ЄС: банківських інститутів, інститутів фондового ринку, фіскальних інститутів, а також перспективи посилення та уніфікації фінансових інститутів ЄС (розширення Валютного союзу, формування Банківського союзу та єдиного ринку капіталів, можливості для створення Фіскального союзу та ін.).Утім, перелічені проблеми мають не тільки принципове значення для подальшого розвитку Європейського Союзу, а й для України набувають особливого значення після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки зацікавленість у процесах, які відбуваються в галузі фінансових відносин усередині Євросоюзу таким чином переводиться з суто теоретичної у практичну площину.

За таких умов вироблення стратегічного курсу модернізації фінансових інститутів України та пошук шляхів їх адаптації до вимог і стандартів ЄС має спиратися на глибоке дослідження процесів розвитку фінансових інститутів у країнах ЄС, прогнозування напрямів їх трансформації в майбутньому та аналіз впливу зазначених змін на систему відповідних інститутів в Україні.

У ході проведення дослідження вирішено такі основні завдання:

- виявлено напрями розвитку і механізми позитивних зрушень функціонування фіскальних інститутів ЄС (наднаціональних фіскальних норм, правил, процедур і суверенних інститутів держав - членів ЄС);

- з’ясовані особливості та основні прояви процесу трансформації банківської системи ЄС у напрямі вдосконалення Валютного союзу та створення Банківського союзу;

- визначено загальні критерії, принципи і підходи до регулювання ринку цінних паперів і страхового ринку країнами ЄС, а також перспективи формування єдиного ринку капіталу ЄС;

- передбачено напрями подальшого розвитку процесів у сфері фінансового регулювання ЄС та його потенційного впливу на фінансову систему України з урахуванням продовження процесу євроінтеграції; виявлено ключові тенденції, динаміку та структурні складові модернізації фінансових інститутів України, розкрито концептуальні розбіжності, законодавчі прогалини та невідповідності тенденцій розвитку фінансових інститутів ЄС та України;

- надано пропозиції щодо модернізації фінансових інститутів України (фіскальних інститутів, інститутів банківської системи, фондового і страхового ринків) з урахуванням динамічних змін фінансових інститутів ЄС та їх впливу на систему банківської діяльності в Україні, процеси на фондовому і страховому ринках, управління національними державними фінансами.

В Україні існує потреба у створенні науково-аналітичної бази для моніторингу і прогнозування якісних динамічних змін фінансових інститутів ЄС, а також ідентифікації поточного і перспективного впливу фінансових інститутів ЄС на систему фінансового регулювання в Україні, зважаючи на необхідність виконання Україною положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також подальшого вдосконалення національних фінансових інститутів при підготовці України до вступу в ЄС. Звідси випливає необхідність розширення кола норм та правил, які повинні бути адаптовані до стандартів ЄС, а також подальшого поглиблення наших економічних стосунків у банківській галузі, у сфері регулювання процесів на ринку капіталу та становлення прогресивних фіскальних інститутів.

У монографії розкрито особливості та прогресивні зміни системи фінансового регулювання в ЄС, визначено перспективні напрями розвитку фінансових інститутів ЄС та запропоновано систему заходів, методів та

інструментів трансформації (становлення) фінансових інститутів України для забезпечення повноцінної асоціації України з ЄС і наближення перспектив членства нашої держави у цій організації

Дослідження за темою монографії, зокрема, опубліковані в наукових працях відповідальних виконавців сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕП НАН України, серед яких найбільш вагомими є колективна монографія[1], розділи у колективних монографіях[2], статті у зарубіжних та національних виданнях[3].

1.

<< | >>
Источник: Розвиток фінансових інститутів ЄС та виклики для фінансової політики p64України : монографія / [Борзенко О.О., Богдан Т.П., Шаров О.М. та ін.] ; НАН України, ДУ«Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». - Електрон. ресурс. - К.,2019. - 372 с. : 42 табл., 20 рис.. 2019

Еще по теме ВСТУП: