Структура податкових надходжень у країнах ЄС та Україні: порівняльний аналіз

Забезпечуючи прозорість та транспарентність інформації щодо стану фіскальної сфери, Генеральний директорат з питань оподаткування та митного союзу Європейської Комісії щорічно публікує доповідь про основні тенденції у сфері оподаткування: «Taxation trends in the European Union»^[40].

Важливим для проведення компаративного аналізу сфери оподаткування ЄС є прийнята структуризація податків за різними ознаками:

A. Структура за типами податків: прямі та непрямі;

B. Структура за рівнем управління: центральним (наднаціональним), державним, локальним (місцевим), фонди соціального забезпечення;

C. Структура за економічною функцією: споживання, праця, капітал;

D. Екологічні податки;

E. Податки на майно;

F. Неявні податкові ставки.

Дані табл. 1.4 свідчать, що протягом 2004-2016 рр. рівень податкового навантаження країн ЄСзагаломмав сталу тенденцію до зростання і збільшився на 1,65% - до 38,9% від ВВП. При цьому відбулося зростання питомої ваги практично усіх видів і груп податків за різними структурними ознаками. Аналіз структури податків за різними ознаками дав змогу визначити такі тенденції.

Таблиця 1.4

Динаміка рівнів оподаткування країн ЄС загалом за різними структурними ознаками

Джерело:Taxation Trends in the European Union.

Taxation and Customs Union. B-1049 Brussels. Table EU.1: Tax Revenue. р. 158, 159. URL: http://ec.europa. eu/taxtrends

Насамперед слід зауважити, що у статистичних звітах до сфери оподаткування за типами податків (група А) включають непрямі податки,

прямі податки та соціальні внески. Питома вага кожної групи податків у ВВП для ЄС-28є дещо вищою за 13%, а соціальних внесків - близько 12%. У групі В (рівень управління) у 2016 р. 52,4% сукупних податкових надходжень (включаючи соціальні внески) було отримано центральним чи федеральним урядом, 30,6% - нараховано до фондів соціального страхування, 16,5% - до місцевих бюджетів, 0,5% надходжень накопичені інституціями Європейського Союзу (головним чином надходжень від ПДВ, а також з митних платежів та сільськогосподарських мит). У структурі податків за економічною функцією (група С) найбільшу питому вагу мають податки на працю (19,3% у 2016 р., з яких понад половину оплачують працюючі), друге місце посідають податки на споживання (11,1%), третє - податки на капітал (8,4%). Екологічні податки (група D) становлять 2,4-2,5% від ВВП, податки на майно (група Е) - 2,6%.

Згідно з даними табл. 1.5 для країн єврозони рівень податкового навантаження на ці країни є вищим і збільшився протягом 2004-2016 рр. з 38,0 до 40,1% від ВВП. Рівень оподаткування у співвідношенні до ВВП суттєво відрізняється між державами - членами ЄС. Так, наприклад рівень оподаткування в Данії - країні із найвищим рівнем оподаткування (46,6%), майже удвічі перевищує аналогічний показник для Ірландії (останнє місце - 23,3%). Слід також зауважити, що рівень оподаткування країн, які стали членами ЄС після 2004 р., є значно нижчим, ніж середній показник для ЄС - 28. Виняток становить лише Угорщина (8-ме місце в рейтингу). Найменший рівень оподаткування (крім Ірландії) традиційно фіксується для Болгарії та Румунії.

Важливим для порівняння податкового навантаження країн ЄС та України є аналіз динаміки рівня оподаткування країн Євросоюзу без соціальних внесків (табл. 1.6). Лідерами за величиною показника є Данія (46,8%), Швеція (41,3%) та Фінляндія (31,3%). Для 11 країн ЄС-28 рівень оподаткування є вищим, ніж середній по ЄС (26,8%). Рівень оподаткування країн Економічного та монетарного союзу (Єврозони, ЕМС-19) є нижчим,

ніж для країн ЄС-28, хоча ця різниця має тенденцію до скорочення (1,2% в 2004 р. і 0,7% -ув 2016 р.). Найнижчий рівень оподаткування у Литви (17,7%), Румунії (17,9%) та Словаччині (18,1%).

Динаміка відношення суми податків і соціальних внесків країн ЄС до ВВП, %

Таблиця 1.5

Джерело:Taxation Trends in the European Union. 2018 Edition. Table 1: Total taxes (including compulsory actual social contributions) as % of GDP.URL:http://ec.europa.eu/taxtrends

Динаміка відношення суми прямих і непрямих податків країн ЄС до ВВП, %

Таблиця 1.6

Джерело:Taxation Trends in the European Union. 2018 Edition. Table 2: Total taxes (excluding social contributions) as % of GDP. URL:http://ec.europa.eu/taxtrends

Стосовно динаміки показника рівня оподаткування непрямими податками країн ЄС можна відзначити таке (див. табл. 1.7). Середня величина показника для країн ЄС-28 та країн Єврозони має сталу динаміку до зростання і становить 13,6 та 13,2%, відповідно. Найбільше навантаження непрямими податками за підсумками 2016 р. спостерігається для Швеції (22,6%), Хорватії (19,5%) та Угорщини (18,3%), найменше - для Ірландії (8,7%), Словаччини (10,8%) та Німеччини (10,9%).

Таблиця 1.7

Динаміка відношення непрямих податків країн ЄС до ВВП, %

Джерело:Taxation Trends in the European Union.2018 Edition . Table 3: Indirect taxes as % of GDP - Total. URL:http://ec.europa.eu/taxtrends

Динаміка показника рівня оподаткування прямими податками країн ЄС характеризується таким (див. табл. 1.8). Середній рівень оподаткування прямими податками по ЄС-28 є дещо вищим порівняно із величиною показника для країн Єврозони (13,3 та 12,9% відповідно). Найвищий рівень оподаткування спостерігається в Данії (30,2%), Швеції (18,6) та Бельгії (17,1%), найнижчий - у Болгарії (5,6%), Литві (5,7%) та Румунії (6,5%).

Таблиця 1.8

Динаміка відношення прямих податків країн ЄС до ВВП, %

Джерело:Taxation Trends in the European Union.2018 Edition. Table 13: Direct taxes as % of GDP - Total. URL:http://ec.europa.eu/taxtrends

Відомо, що обов’язкові соціальні внески сплачуються роботодавцями та працівниками країн ЄС в систему соціального страхування, яка призначена для покриття пенсій, охорони здоров’я та інших умов соціального забезпечення. Загалом питома вага соціальних внесків у ВВП для країн Єврозони є вищою, ніж для країн ЄС-28 (14,1 та 12,1%, відповідно). Найвищий рівень цього показника у 2016 р. відзначений для Франції (16,8%), Німеччини (14,2%) та Нідерландів (14,8%), найнижчий - в Данії (0,1%), Швеції (2,7%) та Ірландії (3,9%). У Данії існує особлива причина для надзвичайно низької частки

соціальних внесків: більшість соціальних витрат фінансуються за рахунок загального оподаткування. Це вимагає високих прямих податкових ставок, і дійсно частка прямого оподаткування до загальних податкових надходжень у Данії на сьогодні є найвищою в Євросоюзі (табл. 1.9).

Таблиця 1.9

Динаміка відношення соціальних внесків країн ЄС до ВВП, %

Джерело:Taxation Trends in the European Union. 2018 Edition .Table 22: Social contributions as % of total taxation - Total (compulsory actual contributions). URL:http://ec.europa.eu/taxtrends

У країнах ЄС існують податкові системи з високими частками соціальних внесків у загальних податкових надходженнях та відносно

низькими частками прямих податкових надходжень (табл. 1.10). Ряд держав- членів мають набагато нижчу частку прямих податків. Багато які з цих країн запровадили системи єдиної ставки, що, як правило, сприяє скороченню рівнів прямих податкових ставок. Ці нижчі частки прямих податків компенсуються або порівняно більшою часткою непрямих податків (наприклад, Болгарія (53,6%), Хорватія (51,7%) та Угорщини (46,6%)), або відносно більшими частками соціальних внесків (наприклад, Словаччина (43,8%), Чехія (42,3%) та Литва (40,9%)).

Таблиця 1.10

Структура податкових надходжень в країнах ЄС за підсумками 2016 р.

Джерело: складено за даними : Taxation Trends in the European Union. 2018 Edition /European Commission, DG Taxation and Customs Union. B-1049 Brussels. URL: http://ec.europa. eu/taxtrends

На відміну від прийнятої в ЄС практики структуризації податків в Україні, згідно із Податковим кодексом, справляють загальнодержавні та місцеві податки і збори. До загальнодержавних належать такі податки і збори: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито. До місцевих податків належать: податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю і єдиний податок. До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів і туристичний збір.

Офіційна статистика Міністерства фінансів структурує надходження до державного бюджету таким чином^[41]: податок та збір на доходи фізичних осіб; податок на прибуток підприємств; рентна плата за користування надрами; акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); податок на додану вартість (ПДВ), у т.ч. ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням відшкодування ПДВ (сальдо); земельний податок та орендна плата; ввізне мито; власні надходження бюджетних установ; конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.

Слід відзначити, що єдиним офіційним джерелом для оцінювання податкового навантаження в Україні наразі є звіти Міністерства фінансів України, що публікуються на офіційному сайті відомства. Так, згідно зі звітом «Доходи бюджету за січень-грудень 2017 року»^[42], питома вага податкових надходжень у ВВП протягом 2011-2017 рр. коливалася в межах 23-28% (рис.1.4). Тобто рівень суто податкового навантаження в Україні за 2017 р. (27% від ВВП) є дещо вищим, ніж середній показник для країн ЄС -28

(26,8%) і значно вищим (до 9%), ніж показник групи країн Центральної та

Східної Європи й Балтії, які є членами Євросоюзу.

Аналізуючи рис. 1.4, можна зробити висновок, що основний податковий тягар в Україні лягає на плечі кінцевих споживачів через акцизні збори, податки на додану вартість та податки з доходів фізичних осіб.

Тенденція перенесення податкового тиску на фізичних осіб посилилась після 2014 р. Про це свідчать й дані Міністерства фінансів України щодо тенденцій

оподаткування за окремими видами податків.

млрд грн

Рис. 1.4. Податкові надходження до зведеного бюджету

та їх частка у ВВП

Джерело: Доходи бюджету за січень-грудень 2017 року. URL:

http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=400657

Обсяг надходжень податку на додану вартість з урахуванням бюджетного відшкодування сягнув у 2017 р. 314,0 млрд грн. Структура надходжень свідчить про сталу динаміку збільшення обсягів сплаченого до бюджету податку на додану вартість, а також сум повернутого з бюджету податку на додану вартість на рахунки платників у банку протягом 2015-

2017 рр. У 2017 р. приріст надходжень податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становив 23,6%, податку на додану вартість із увезених на територію України товарів 38,1%, бюджетного відшкодування податку на додану вартість - 27,2%. Частка податку у ВВП протягом 2014-2017 рр. збільшилась з 8,8 до 10,5% (рис. 1.5).

млрд грн

Рис. 1.5. Надходження ПДВ (сальдо)

Джерело: Доходи бюджету за січень-грудень 2017 року / Міністерство фінансів України. URL:https://www.minfin.gov.ua/news/view/dokhody-biudzhetu-za-sichen-hruden-- roku?category=bjudzhet&subcategory=bjudzhet-potochnogo-roku

Наведені дані свідчать, що питома вага ПДВ у ВВП для України у розмірі 10,5% є значно вищою, ніж для ЄС-28 у розмірі 7% (див. табл. 1.4), навіть за умови існування норми щодо повернення ПДВ для експортерів.

Ставки ПДВ у ЄС кожна країна-член встановлює самостійно. Законодавство ЄС визначаєлише мінімальний розмір основної (стандартної) ставки, яка,відповідно до Директиви, не повиннабути меншою ніж 15%.

Країнам ЄС притаманна стабільність ставки ПДВ (табл. 1.11). У 2017 р. лише дві країни-члени змінили свої стандартні ставки ПДВ: Греція(з 23 до 24%) та Румунія (з 20 до 19%). Як результат, середня стандартна ставка ЄС - 28 до 2017 р. залишилася на рівні 21,5%. Найвища ставка ПДВ встановлена в

Угорщині (27%), за нею йдуть Хорватія, Данія та Швеція (25%). Найнижчі показники - у Люксембурзі (17%) та Мальті (18%).

Таблиця 1.11

Ставки ПДВ у державах - членах ЄС, 2004-2017 рр., %

Продовження табл. 1.11

Джерело:Taxation Trends in the European Union.2018 Edition /European Commission, DG

Taxation and Customs Union. B-1049 Brussels. URL:http://ec.europa.eu/taxtrends

Податок та збір на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) є одним із бюджетоформуючих податків, його частка у ВВП зросла до 6,2% ВВП у 2017 р. (рис. 1.6).Цей податок є стабільним джерелом наповнення бюджетів, і в кризові роки його надходження не схильні до зменшення як у номінальному виразі, так і у ВВП.

Підвищення з 1 січня 2017 р. мінімальної заробітної плати удвічі продовжило тенденцію збільшення частки ПДФО у ВВП та його ролі у формуванні дохідної частини бюджетів. У 2016 р. встановлено єдину ставку ПДФО від доходу 18% замість диференційованої - 15 та 20%. Загалом фактична сума надходжень у 2017 р. ПДФО та військового збору становить 185,7 млрд грн.

Податок на доходи фізичних осіб у ЄС-28 становить 9,3% від ВВП і є вищим, ніж в Україні. Найвищий рівень ставки податку на доходи фізичних осіб на початку 2018 р. становивдля ЄС-28 39% (простий середній рівень) і з 2013 р. практично не змінився. Середній рівень ставки податку для єврозони збільшився в 2018 р. до 42,6% проти 42,3% у 2017 р.

млрд грн

Рис. 1.6. Надходження ПДФО та його частка у ВВП

Джерело: Доходи бюджету за січень-грудень 2017 року / Міністерство фінансів України.

URL:https://www.minfin.gov.ua/news/view/dokhody-biudzhetu-za-sichen-hruden-- roku?category=bjudzhet&subcategory=bjudzhet-potochnogo-roku

Слід зауважити, що цей податок є досить диференційованим для країн ЄС-28 (див. табл. 1.12) - розкид найвищої та найнижчої ставки становить 5,7 раза. Найвищі ставки ПДФО зафіксовано в 2018 р.у Швеції (57,1%), Данії (55,8%) та Греції (55%), найнижчі - в Румунії (10%), Болгарії (10%) та Угорщині (15%). Латвія та Франція підвищили свої ставки - на 8,4 та 1,3% відповідно, тоді як Португалія, Румунія та Фінляндія знизили свої ставки відповідно на 3,2, 6,0 та 0,3 в.п.

Таблиця 1.12

Максимальні ставки ПДФО у державах - членах ЄС, 2004-2018 рр., %

Продовження таблиці 1.12

Джерело:Taxation Trends in the European Union.2018 Edition /European Commission, DG

Taxation and Customs Union. B-1049 Brussels.URL:http://ec. europa. eu/taxtrends

Більшість із країн - членів ЄС застосовує прогресивну шкалу оподаткування доходів громадян. Наприклад, у Франції особи з низьким доходом звільняються від податку, а річні доходи в межах 5963 євро оподатковуються за ставкою 0%; річні доходи від 5963 євро до 11896 євро - за ставкою 5,5%; річні доходи від 11 897 євро до 26 420 євро - за ставкою 14%; доходи від 26 421 євро до 70 830 євро - за ставкою 30%; від 70 831 до 150 000 євро - за ставкою 41%; від 150 001 до 1 000 000 євро - за ставкою 45%^[43]. У Німеччині також діє прогресивна система оподаткування: неоподаткований мінімум доходу на одну людину становить 8,13 тис. євро на рік, а початкова ставка прибуткового податку - 14%. Для платників податків

з річним доходом понад 52,88 тис. євро ставка становить 42%. Дохід понад 250,7 тис. євро оподатковується за максимальною ставкою - 45%.

У ЄС також передбачено низку податкових знижок (стандартних та нестандартних). До стандартних знижок належать: неоподатковуваний мінімум, «сімейні знижки», «знижки на утриманців», оподаткування за нульовою ставкою та податковий кредит. При цьому варто мати на увазі, що в державах можуть одночасно застосовуватися різні форми податкових пільг. Наприклад, неоподатковуваний мінімум, що означає звільнення від сплати податків з мінімальних доходів у визначеному законом розмірі, надають усім платникам податків, незалежно від їхнього родинного стану чи наявності утриманців. Цей вид податкових пільг передбачений у законодавстві усіх країн - членів ЄС. Нестандартні знижки встановлюють стосовно профспілкових внесків, витрат, пов’язаних з виробничою діяльністю, основних медичних витрат, відсотків, що сплачують за позиками чи за кредит на придбання будинку, витрат на благодійні цілі тощо.

За результатами аналізу особливостей встановлення окремих видів податків і зборів в Україні та країнах ЄС виявлено відмінності у наднаціональному регулюванні прямих і непрямих податків. Зокрема, законодавче регулювання ЄС у сфері прямого оподаткування обмежене винятково приведенням податкових законів у різних країнах у їх часткову відповідність один з одним. Застосування заходів податкового регулювання у цьому напрямі є необхідним та, відповідно, реалізується лише тією мірою, що забезпечує поліпшення функціонування внутрішнього європейського ринку та вирішення загальних транскордонних проблем, таких як ухилення від оподаткування. Водночас законодавство у сфері непрямого оподаткування в ЄС спрямоване на гармонізацію національних законів. Зафіксовано такі тенденції у загальній структурі державних податкових систем: загальний рівень оподаткування змінюється асиметрично, але загаломзростає; структура податкових надходжень суттєво не змінюється.

1.4.