Порівняння особливостей діяльності фінансових посередників у країнах ЄС та в Україні
Провідними поняттями, якими оперує законодавство у сфері регулювання діяльності фінансових посередників на фондовому ринку країн ЄС, є взаємопов’язані між собою поняття: «фінансова установа» - «фінансові послуги» - «фінансові активи».
В ЄС зазначене регулюється Директивою 2013/36/EU, де відзначається, що фінансова послуга в контексті регулювання діяльності фінансових посередників на фондовому ринку країн ЄС включає: торгівлю за свій рахунок або за рахунок клієнтів; участь у випусках цінних паперів і надання
послуг, що відносяться до таких питань; управління портфелем активів та інвестиційне консультування; прийняття вкладів та інших зворотних коштів (директиви, насправді, визначають «кошти» ширше: «...у формі депозитів чи в іншій формі, наприклад, безперервна емісія облігацій та інших цінних паперів»); надання гарантій та поручительств.
Абз. 4 п. 10 Закону України визначає перелік фінансових послуг,що підлягають ліцензуванню. Відповідно до абз. 16 р. III Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», всі вони включаються до певних видів професійної діяльності, таких як: торгівля цінними паперами; управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; організація торгівлі на фондовому ринку; клірингова діяльність.
CRD IV поняття «фінансові послуги» визначає дещо вужче, коли ж застосовується MiFID або регулюється діяльність ІСІ, законодавство ЄС використовує поняття «інвестиційна послуга».У переліку інвестиційних зазначено послуги, які п. 10 ст. 4 Закону України визначає як фінансові.
Утабл. 3.1 представленаузагальненаструктура фінансових та інвестиційних послуг відповідно до вимог законодавства ЄС. Аналіз щодо відповідності показав, що в сукупності переліки авторизованих послуг ЄС, наведені в табл. 3.1, більш детальні за український аналог. Загалом перелік фінансових послуг, передбачений п. 10 ст. 4 Закону України, в основному відповідає законодавству ЄС в розумінні переліку «фінансових послуг у ЄС за видами».
Крім того, необхідно відзначити, що законодавством ЄС регулюється значно більший перелік послуг, ніж в Україні. Багато положень регулювання ЄС присвячено системі оподаткування, пруденційним вимогам, управлінню фондами альтернативних інвестицій, управлінню ризиками та конфлікту інтересів, прозорості емітентів цінних паперів, відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, алгоритмізованій торгівлі, спеціальним торговим майданчикам,спеціальнимпохідним інструментам, наприклад, товарним енергетичним деривативам, схемам торгівлі викидами (Директива
2003/87/EC) тощо. Окрім безпосереднього регулювання послуг, законодавство ЄС передбачає запровадження підходу до регулювання фінансових інструментів, що знайшло відображення навіть у зміні назви регулюючого пакету - на MiFID[120].
Таблиця 3.1
Фінансові та інвестиційні послуги в ЄС та відповідні підходи до їх регулювання
| Фінансові послуги | Інвестиційні послуги | |
| CRD IV | MiFID II | Регулювання ІСІ українським законодавством |
| Торги за власний рахунок або за рахунок клієнтів; | Прийняття та передача замовлень стосовно одного або більше фінансових інструментів; | Управління інвестиціями; |
| участь в емісії цінних паперів та надання послуг, що пов’язані з такими емісіями; | виконання замовлень від імені клієнтів; | адміністрування; |
| управління портфелем цінних паперів та консультування; | здійснення операцій за власний рахунок; | юридичні послуги та послуги поточного аналізу діяльності фонду; |
| зберігання та управління цінними паперами; | управління портфелями; | запити клієнтів; |
| управління портфелем активів та інвестиційне консультування | інвестиційні поради; | оцінювання та визначення вартості (включаючи податкові декларації); |
| розміщення фінансових інструментів на основі твердого зобов’язання; | контроль за дотриманням законодавства; | |
| розміщення фінансових інструментів не на основі твердого зобов’язання; | ведення реєстру пайовиків; | |
| управління багатосторонніми торговельними майданчиками; | розподіл прибутку; | |
| управління організованими торговельними майданчики | випуск, викуп, вилучення паїв; | |
| розрахунки за договорами (включаючи видачу сертифікатів); | ||
| облік; | ||
| маркетинг. | ||
Джерело: складено за Директивами 2009/65/ЕС, 2004/39/EC, 2011/61/EU та:Стулей В.
Поняття та перелік фінансових послуг у фінансовому законодавстві України та ЄС: Європейський досвід та рекомендації для України. Аналітична доповідь / Financial and economic analysis office in the VRU. Січень 2017. URL:https://feao.org.ua/category/products/page/5/Провідна роль фінансових посередників у країнах ЄС полягає в забезпеченні гнучкості ринку капіталу,безпечності його руху, позитивній конвергенції, зниженні уразливості, формуванні буферів фінансово - інвестиційної стабільності. Крім того, директивні органи країн ЄС націлені на зниження дисбалансів та інвестиції у продуктивні сектори економіки. Тому країни ЄС суттєву увагу приділяють ліквідності фінансового ринку та ефективності використання капіталів, цьому що сприяє в подальшомупоглибленню фінансових ринків. Відзначимо, що залежності від країни рівень глибини фінансових ринків різний. Конвергенція економічних і фінансових процесів між країнами ЄС, а також уведення в обіг спільної валюти євро призвели до збільшення транскордонних ризиків у межах Євросоюзу, коли дестабілізація в одній країні об’єднання може вплинути на макроекономічний і фінансовий стан в іншій його країні. Тому країнам ЄС, що розвиваються, сприяли значні припливи капіталу в 1995-2018 рр., рівні доходів у них поступово зближувались із рівнями в розвиненими країнами ЄС, процес конвергенції набирав обертів і поглиблення фінансового ринку в країнах ЄС, що розвиваються, поступово наближалося до рівнів розвинених країн ЄС. Таким чином рівень безпечності фінансів у ЄС покращився.
Фінансова система загалом і фінансові посередники зокрема у країнах ЄС націлені регулятором на пришвидшення процвітання в європейському регіоні, що напряму залежить від припливу капіталів, які б підвищували темпи поглиблення фінансових ринків. Через це такі індикатори, як рівень прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у певну країну, на початковому етапі євроінтеграції для країн ЄС, що розвиваються, мали вирішальну роль, а з часом і з поглибленням фінансового ринку в цих країнах фінансова система, в тому числі наявність компетентних і професійних фінансових
посередників, стали більш значимими, ніж ПІІ у межах країн ЄС.
Наразі внутрішні потужні фінансові ресурси і наявність ефективної фінансово - посередницької інфраструктури відіграють у країнах ЄСдомінуючо-провідну роль. Сучасний фінансовий сектор ЄС може вплинути на мінливість економічних процесів через «фінансовий акселератор» (Kiyotaki and J.Moore, 1997); пруденційні вимоги, розкриття інформації про ризики, стандарти кредитування для учасників цього процесу й суспільства країн ЄС є одними з найбільш безпечних у світі; а також антициклічна грошово-кредитна політика ЄЦБ і національних банків країн ЄС є оперативною та прогнозованою.Початок консолідації фондових бірж на європейському рівні став логічним продовженням відповідних інтеграційних процесів (торгова, промислова, валютна, інвестиційна інтеграція та вільне переміщення робочої сили й капіталу), що відбуваються на рівні окремих країн ЄС і координуються Європейською Комісією. Консолідація інфраструктури ринку цінних паперів країн ЄС здійснюється на трьох рівнях: національному, європейському і трансатлантичному.
Відзначимо, що ринок цінних паперів країн ЄС виділяється в світі найбільш розвиненою облігаційною торгівлею. Загалом на європейських фондових біржах у 2018 р. було сформовано 66% загального обсягу біржових угод з облігаціями у світі. Порівняно з попереднім роком обсяг торгів облігаціями в Європі скоротився на 31% (переважно через значне зменшення обсягів торгів LSE Group та Nasdaq Nordic Exchanges - на 97 та 84% відповідно; натомість суттєво зросла активність на BME Spanish Exchanges, Oslo Bors та Irish SE - на 41%, 273 та 127% відповідно). Але Європа залишається у світі лідером за активністю біржового ринку облігацій[121].
На ринку акцій в європейському регіоні у 2018 р. найбільш активними були такі біржі: BATS Chi-x Europe - 11,79 трлн дол. США, LSE Group - 4,77
трлн дол. США, Deutsche Boerse AG - 2,35 трлн дол. США, Euronext - 2,26 трлн дол. США, SIX Swiss Exchange - 1,1 трлн дол. США. Але на сьогодні Нью-Йоркська фондова біржа (NYSE) все ж таки найбільшау світі й разом з Euronext належить найбільшому біржовому холдингу - Intercontinental Exchange (ICE). Капіталізація ринку NYSE на червень-грудень 2018 р. становить 21-23 трлн дол. США, що більше сукупної капіталізації бірж європейського ринку. В котирувальному листі перебувають 2292 компанії, щоденний оборот ринку акцій становить приблизно 150-170 млрд дол. США. Наступна по величині фондова біржі світу NASDAQ на поточний момент є другою у світіза розмірами. Капіталізація лістингових компаній становить 10-11 трлн дол. США і включає3004 емітентів, що перебувають в лістингу. Середній щоденний оборот на червень-грудень 2018 р.перебував на рівні 100-130 млрд дол. США[122].
Зміна в капіталізації світового фондового ринку за останні два роки обумовлена загостренням глобальних торговельно-економічних
суперечностей, насамперед між США та Китаєм, а також між США і Євросоюзом, між США і Туреччиною. Всі ці негативні геополітичні імпульси в сучасній міжнародній економіці швидко й суттєво впливають на стан капіталізації фондових бірж і чим країна слабша та відкритіша до глобалізованих торговельно-економічних процесів, тим сильніше вона відчуває такий вплив. Тому торгові непорозуміння вплинули на економіку Туреччини, привели до девальвації її валюти і найбільшого падіння її фондової біржі серед країн Європи.
Транснаціональні компанії вважають за краще вкладати кошти в країни зі стійким діловим кліматом, де витрати, затримки і ризики зведені до мінімуму. Водночас малі та середні підприємства успішніше розвиваються там, де відсутні надмірний податковий і адміністративний тиск. Існує чіткий зв’язок між економічним зростанням і процвітанням, рівнем інвестицій і
якістю ділового клімату. Для цього необхідні ряд реформ: реформа системи оподаткування, реформа ринку праці, пенсійна реформа, а також оздоровлення фінансово-банківської системи.
Параметри розвитку вітчизняного фондового ринку не відповідають аналогічним світовим. Серед найбільш разючих невідповідностей відзначимо: недостатньо розвинений ринок корпоративних облігацій та акцій; вузький сегмент біржової торгівлі порівняно з позабіржовим і з ОВДП; відсутність єдиного центрального депозитарію та центру ліквідності й торгівлі цінними паперами (НДУ, розрахунковий центр, депозитарій НБУ та 5-10 діючих фондових бірж в Україні); нерозвиненість вітчизняного ринку деривативів; недостатня прозорість українського фондового ринку; низька ліквідність ринку; наявність значних непрогнозованих макро- і мікроризиків при інвестуванні в цінні папери.
Провідними причинами таких невідповідностей, на наш погляд, є:
1) відсутність верховенства права у сфері обігу цінних паперів України, системне порушення прав міноритарних акціонерів, бездіяльність відповідальних органів у справі покарань;
2) низький рівень корпоративної культури і стандартів у крупних вітчизняних емітентів цінних паперів;
3) відірваність державного регулювання фондового ринку від реальних потреб соціально-економічного розвитку України та відсутність комплексного розуміння ролі фондового ринку як важливої складової фінансової системи і потенційного джерела інвестицій у розвиток реального сектора економіки.
Необхідно враховувати, що значущість і дифузійність фондового ринку для економіки проявляється і в тому, що він структурно взаємопов’язаний з іншими ринками: кредитним, валютним, грошовим, страховим, сировинно - товарним. Наведені характеристики фондового ринку пояснюють складність у формуванні його інститутів, які мають комплексно поєднуватися з іншими інститутами. Відставання одного інституту від розвитку інших або розвиток
за іншими правилами і підходами впливає на ефективність дієвості інститутів фондового ринку. При цьому, якщо не виконуються основні базові функції для учасників - як в інституційному середовищі фондового ринку, так і щодо інших інститутів, тоді кредитно-інвестиційна функція ринку не може реалізуватися повноцінно, виявляються проблеми з власністю, збільшуються трансакційні витрати для учасників ринку.
В економічно розвинених країнах світу, в переважній кількості країн ЄС, а також у країнах, що розвиваються, регулятори сприяють розвитку власного фондового ринку, намагаються збільшити кількість емітентів і професійних учасників ринку, в цілому орієнтовані на середній клас і широкі суспільні інтереси.
Існуюча перманентна політична нестабільність, епізодично-локальні та егоїстичні ініціативи НКЦПФР (законопроекти №2413а, №6303д,
№9035/9500 та ін.), неузгодженість між державними органами влади, пасіонарність населення, монополізація та олігархізація не додають упевненості щодо вирішення нагальних проблем. Нереформованість цієї сфери визнає сам голова НКЦПФР[123], тому необхідно відходити від олігархічно-кулуарного формування законодавства в цій сфері та поступово й системно розвивати фондовий ринок України за стандартами країн ЄС і розвинених країн світу[124].
Відзначимо, що деяке реформування щодо інтеграції української депозитарної системи до міжнародних ринків капіталу все ж таки відбувається. Крім того, із впровадженням нового валютного законодавства (Закон України «Про валюту і валютні операції» від 07.07.2018 р.) з’явилася можливість незначні суми (до 50 тис. дол. США) оперативно використовувати для інвестування у цінні папери закордонних емітентів і
обмінювати їх при обігу на ринку цінних паперів; також не підлягають валютному контролю операції з перерахування коштів до 150 тис. грн[125]. Але загалом ці заходи майже не поліпшують кризовий стан фондового ринку України.
Порівняно з європейськими показники розвитку фінансового ринку України відрізнялися суттєвою асиметрією та відставанням. Про це свідчать такі тенденції.
З табл. 3.2 видно, що основними профільними учасниками фінансового ринку України є банківські установи, страхові організації, торговці цінними паперами, компанії з управління активами і недержавні пенсійні фонди. Табл. 3.2 показує, що кількість професійних учасників фінансового ринку України починаючи з 2010-2011 рр. системно скорочується, консолідації якогось сектора за рахунок іншого не спостерігається. Відзначимо, що кількість торговців цінними паперами є найбільшою, але провідну роль на фінансовому ринку України відіграє банківський сектор, активи якого в рази переважають активи інших учасників фінансового ринку України.
Таблиця 3.2
Кількість професійних учасників фінансового ринку України, од.
| Учасники | 1995 | 2000 | 2005 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 |
| Банківські установи | 228 | 203 | 163 | 182 | 176 | 176 | 176 | 180 | 163 | 117 | 88 |
| У т.ч. банківські установи з іноземним капіталом | 12 | 31 | 19 | 51 | 55 | 53 | 53 | 49 | 51 | 40 | 38 |
| Страхові організації | 660 | 328 | 387 | 450 | 456 | 442 | 414 | 382 | 361 | 310 | 294 |
| Торговці цінними паперами | 704 | 835 | 875 | 737 | 763 | 733 | 647 | 554 | 462 | 594 | 281 |
Закінчення таблиці 3.2
| Недержавні пенсійні фонди | 55 | 88 | 93 | 92 | 89 | 88 | 84 | 74 | 75 | 64 | 64 |
| Компанії з управління активами | 148 | 58 | 159 | 339 | 341 | 353 | 347 | 336 | 313 | 295 | 296 |
| Кількість фондових бірж | - | 9 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 9 | 8 |
Джерело: сформовано автором за даними офіційних сайтів НБУ (URL:https://bank.gov.ua), НКЦПФР (URL:http://www.nssmc.gov.ua/), Нацкомфінпослуг (URL:https://www.nfp.gov.ua/), Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) (URL:http://www.uaib.com.ua).
Аналіз табл. 3.3 показує, що загалом на фінансовому ринку України простежується стагнація, активного зростання не спостерігається в жодному із його сегментів. Враховуючи девальвацію гривні утричі та прискорення інфляційних процесів у 2014-2015 рр., відзначимо реальне суттєве зниження вартості активів у фінансовій системі, а також коливання обсягів контрактів з цінними паперами на позабіржовому ринку, який в першу чергу націлений на обіг фіктивних цінних паперів.
Таблиця 3.3
Обсяг активів учасників фінансового ринку України на кінецьроку,
млрд грн.
| Показник | 1995 | 2000 | 2005 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 |
| Вартість активів банківських установ | 2,4 | 39,6 | 141,5 | 880 | 942 | 1054 | 1127 | 1278 | 1317 | 1275 | 1336 |
| Загальні активи страхових організацій | 0,63 | 4,1 | 20,9 | 45,2 | 48,1 | 56,2 | 66,4 | 70,3 | 60,6 | 56,1 | 58,0 |
| Обсяг контрактів з цінними паперами на позабіржовому ринку | - | 37,3 | 387,4 | 1031 | 1410 | 1936 | 2267 | 1214 | 1712 | 1887 | 207,5 |
| Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на фондових біржах | - | 16,4 | 36,0 | 131,3 | 235,4 | 263,7 | 463,4 | 619,7 | 286,2 | 235,4 | 205,8 |
| Вартість чистих активів відкритих фондів КУА | - | - | 0,028 | 0,281 | 0,227 | 0,161 | 0,103 | 0,060 | 0,055 | 0,058 | 0,075 |
| Активи визнаних ІСІ в управління | - | - | 6,9 | 105,9 | 126,8 | 157,2 | 177,5 | 206,4 | 236,2 | 230,2 | 248,2 |
| Вартість активів недержавних пенсійних фондів | 0,01 | 0,02 | 0,04 | 0,9 | 1,1 | 1,4 | 1,7 | 2,1 | 2,3 | 2,1 | 2,2 |
Джерело: сформовано автором за даними офіційних сайтів НБУ (URL:https://bank.gov.ua), НКЦПФР (URL:http://www.nssmc.gov.ua/), Нацкомфінпослуг (URL:https://www.nfp.gov.ua/), Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) (URL:http://www.uaib.com.ua).
Показники вартості чистих активів відкритих фондів КУА і показники вартості активів недержавних пенсійних фондів, що виступають реальними активними учасниками (інвесторами) фондового ринку, є дуже низькими порівняно з іншими секторами, не залучають коштів у значних обсягах і не визначають траєкторію розвитку вітчизняного фондового ринку.
Станом на І кв. 2018 р. вартість чистих активів усіх фондів, які перебувають під управлінням ІСІ, становить 265 млрд грн. З них на частку венчурних фондів припадає понад 200 млрд грн[126]. При цьому є підстави вважати, що наукова та інноваційна сфера України (включаючи реальний сектор економіки) не отримують цих коштіву повному обсязі, а венчурні фонди використовуються в основному великими вітчизняними підприємствами для оптимізації та ухилення від оподаткування. Перевага венчурних фондів полягає у сплаті податку на прибуток (18%) тільки після їх закриття. При умові, що фонд створюється на 20 років, то протягом цього часу кошти можуть обертатись у різних проектах і приносити прибуток, а податок сплачується тільки при виході з інвестиції. Також перевагою для використання бізнес-структурами венчурних фондів є їх повна самостійність у питаннях інвестування коштів. Якщо для відкритих, інтервальних і закритих фондів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) встановлює певні вимоги щодо диверсифікації активів, то на венчурні фонди ці обмеження не поширюються (рис.3.1).
Дані табл. 3.4 і рис. 3.1 дають підстави зробити висновки про незрілий та напівтіньовий характер фінансового ринку України. Так, у період 20052016 рр. 95-70% торгів було зосереджено в позабіржовому сегменті. Крім того, значна частка в обсягах біржових контрактів з цінними паперами на фондових біржах припадає на ОВДП.
Рис. 3.1. Вартість активів під управлінням інститутів спільного інвестування (ІСІ) та активів венчурних фондів в Україні, млрд грн
Джерело: офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку]; офіційний сайт Української асоціації інвестиційного бізнесу.
Таблиця 3.4
Капіталізація лістингових компаній фондового ринку України та їх порівняння з виданими кредитами і отриманими депозитами в банківській системі України(на .кінець року), млрд грн
| Показник | 2000 | 2005 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
| Капіталізація лістингових компаній фондового ринку України | 12 | 147 | 170 | 180 | 277 | 312 | 58,1 | 63,5 | 19,6 | 120 | 119 |
| Кредити, надані банками | 11,8 | 143 | 723 | 733 | 802 | 815 | 911 | 1021 | 982 | 1043 | 1119 |
| Кредити, що надані суб’єктам господарювання | 10 | 109 | 541 | 610 | 561 | 654 | 728 | 616 | 847 | 870 | 919 |
| Депозити, залучені банками | 12,2 | 135 | 335 | 417 | 492 | 572 | 670 | 675 | 717 | 930 | 956 |
| Депозити, залучені у домогосподарств | 6,9 | 74 | 214 | 275 | 310 | 369 | 442 | 418 | 411 | 472 | 502 |
| Джерело: сформовано за даними офіційного сайту | НКЦПФР і Н | БУ. | |||||||||
За підсумками 2015 р. обсяг торгів на організованій частині національного ринку цінних паперів скоротився відносно попереднього року вдвічі - до 286 млрд грн, а в 2016-2017 рр. фінансовий ринок України продовжував скорочувати обсяги торгів до 235 млрд грн і до 206 млрд грн відповідно. Відзначимо, що при цьому найбільший обсяг торгів на біржовому ринку серед фінансових інструментів зафіксовано з державними облігаціями - 253,3 млрд грн (2015 р.), 147,5 млрд грн (2016 р.), 189,6 млрд грн (2017 р.), або 87-95% від сукупного обсягу біржових торгів. Обсяги основних інструментів фондового ринку (корпоративних облігаційта акцій підприємств) при цьомумізерні, характеризуються високою волатильністю і тенденцією до зниження (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі (за видом фінансового інструменту) протягом 2012-2017 рр. в Україні, млрд грн
Джерело: офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Системні проблеми незахищеності прав міноритарних акціонерів та фінансово-економічна криза 2014-2015 рр. суттєво збільшили частку торгів ОВДП. Загалом це поглибило кризові процеси на фінансовому ринку України, особливо у частині торгів корпоративними облігаціями та акціями підприємств. Капіталізація лістингових компаній суттєво знизилась (табл.3.4).
Як демонструє табл. 3.4, капіталізація лістингових компаній фондового ринку України починаючи з 2014 р. постійно скорочувалася, а на кінець 2016 р. становила лише 19,6 млрд грн, зменшившись, порівняно з 2013 р., у 15 разів. У 2017 р. обсяг капіталізації лістингових компаній помітно збільшився - до 120 млрд грн. Поряд із цим впадає у вічі відставання в рази показників капіталізації порівняно з обсягами кредитів і депозитів в економіці. Табл. 3.4 також показує, що основними донорами економіки України виступають домогосподарства, а провідним інструментом залучення
коштів є банківський депозит. Реципієнтами кредитів є суб’єкти господарювання, які на 75-90% використовують кредитні кошти на свої потреби. Показники капіталізації лістингових компаній фондового ринку України, які в 5-50 разів відстають від обсягів наданих кредитів і розміщених депозитів, свідчать про нерозвиненість, суттєву обмеженість і неліквідність фондового ринку України. Відзначимо, що в Україні відзначається наднизьке співвідношення капіталізації лістингових компаній до ВВП у %: 2012 р. - 19,66%, 2013 р.- 21,43%, 2014 р.- 29,21%, 2015 р. - 3,21%, 2016 р.- 0,82%, 2017 р.- 0,56% [127]. У світі спостерігається інша тенденція. Розвинені країни світу мають ринкову капіталізацію на рівні 100-150% ВВП, а країни, що розвиваються, - на рівні 50-90% ВВП.
В європейському контексті інструменти, що обертаються на вітчизняному фондовому ринку, є не класичними інструментами інвестування, а переважновиступають інструментами збагачення та оптимізації витрат для олігархічно-кланових груп, що наближені до влади. По суті для інвестування є лише один інструмент- ОВДП, який несе значні ризики, тому що бюджет України незбалансований, є значні зовнішні борги, при цьому відзначається суттєве негативне сальдо по торговому балансу. Крім того, класичних пенсійних фондів та страхових організацій, які б системно інвестували у фондовий ринок і користувалися б довгостроковою довірою у населення України, не існує. Фактичне закриття торгів акціями вітчизняних підприємств, завдяки ініційованій НКЦПФР процедурі squeeze - out (примусового викупу у міноритарних акціонерів їх пакетів акцій по занижених цінах) відлякує класичних інвесторів від інвестування у реальний і фінансовий сектор економіки. Тому у січні-липні 2018 р. НКЦПФР зареєструвала емісійних цінних паперів загальним обсягом 30,83 млрд грн, що виявилося на 47,4 млрд грн менше порівняно з результатом аналогічного періоду 2017 р. (78,4 млрд грн). Також зареєстровано лише 53 випуски облігацій підприємств на суму 3,4 млрд грн. Порівняно з січнем-липнем
2017 р. обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 349 млн грн[128]. Усі ці практики є нецивілізованими, неєвропейськими та антисоціальними, тому в таких умовах фінансовий ринок України не може бути інтегрований до одного з найбільш потужних фінансових ринків світу - ринку країн ЄС.
Підсумовуючи, відзначимо, що інструменти, які обертаються на вітчизняному фондовому ринку, мізерні за обсягами, малоліквідні та ризикові порівняно з європейськими фінансовими інструментами. Через це Україні потрібно підвищувати рівень професійності та прозорості в регулюванні фінансово-інвестиційного середовища. Існуючі умови відлякують від вітчизняного фінансового ринку як європейських, так і інших інвесторів, наднизький рівень ПІІ (лише 1,23 млрд дол. США за перше півріччя 2018 р.) не розвивають вітчизняний фінансовий і фондовий ринок, внутрішні інвестиції та інвестиції з офшорних зонтакож не є значними для системного поглиблення вітчизняного фінансово-інвестиційного ринку. Крім того, відзначається й значна доларизація накопичень населення України та його недовіра як до банківських установ, так і до фінансово-інвестиційних компаній. Усе це в комплексі не дає можливості побудувати в Україні дієвий фінансовий і фондовий ринок за європейськими стандартами.
3.5.