Задать вопрос юристу

Тема 11. ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

Методичні вказівки до вивчення теми

При вивченні цієї теми треба акцентувати увагу на таких питаннях:

1. Сутність і цілі внутрішньофірмового фінансового прогнозування та планування.

2.

Система прогнозування фінансової діяльності,

3. Поточне фінансове планування.

4. Система оперативного фінансового планування (бюджетування).

При розгляді першого питання „Сутність і цілі внутрішньофірмового фінансового прогнозування та планування” необхідно мати на увазі, що ефективне управління можливе за прогнозування і планування, тобто управлінські рішення необхідно аналізувати, передбачати, приймати і контролювати їх виконання. Управління фінансами підприємства за цих умов можливе при прогнозуванні і плануванні всіх грошових потоків, господарських процесів усіх суб'єктів господарювання.

Фінансове планування — це процес розробки системи фінансових планів і бюджетів щодо забезпечення функціонування і розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в наступному періоді. У ринковій економіці фінансове планування, як і в попередні роки в адміністративно-командній економіці, не носить директивного централізованого і галузевого характеру, а має чисто внутрішньофірмові ознаки.

Мета внутрішньофірмового фінансового планування — забезпечити фінансові можливості для успішної господарської діяльності, досягти прибутковості і конкурентоспроможності підприємства.

Значення фінансового прогнозування і планування полягає в тому, що воно:

- втілює стратегічні цілі у форму конкретних фінансово - економічних показників;

- забезпечує фінансовими ресурсами операційну та інвестиційну діяльність підприємства;

- визначає життєздатність проекту підприємства в умовах конкуренції;

- є фактором отримання фінансової підтримки з боку як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

Внутрішньофірмове фінансове планування базується на:

- прогнозуванні фінансової діяльності;

- поточному фінансовому плануванні;

- оперативному фінансовому плануванні.

Першим етапом планування діяльності СПД є прогнозування основних напрямів і цільових параметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінансової стратегії, покликаної визначити завдання і параметри поточного фінансового планування. У свою чергу, поточне фінансове планування створює основу для розробки і доведення до безпосередніх виконавців оперативних фінансових планів, бюджетів по основних напрямах фінансової діяльності підприємства.

При розгляді питання «Система прогнозування фінансової діяльності» слід мати на увазі, що перспективне фінансове планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності, спрямованої перш за все на розробку фінансової стратегії підприємства.

Етапи формування фінансової стратегії включають наступні етапи:

1. Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

2. Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища і кон'юнктури фінансового ринку.

3. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства.

4. Конкретизація цільових показників фінансової стратегії по періодах її реалізації.

5. Розробка фінансової політики по напрямах фінансової діяльності, що вивчаються.

6. Розробка систем організаційно-економічних заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії.

7. Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох фінансових документів:

- прогнозу звіту про прибутки й збитки;

- прогнозу руху грошових коштів (потоків);

- прогнозу бухгалтерського балансу.

Після складання цих прогнозів визначають стратегію фінансування підприємства, сутність якої полягає у:

- формуванні структури і витрат капіталу;

- визначенні джерел довгострокового фінансування;

- виборі способів нарощування капіталу на перспективу.

Розробка фінансової стратегії і фінансової політики щодо найважливіших напрямів фінансової діяльності дає змогу приймати ефективні управлінські рішення, пов'язані з фінансовим розвитком підприємства.

Фінансове прогнозування являє собою основу для фінансового планування на підприємстві (тобто складання стратегічних, поточних і оперативних планів) і для фінансового бюджетування (тобто складання загального, фінансового й оперативного бюджетів).

Прогнозування складається з вивчення можливого фінансового стану підприємства на довгострокову перспективу. На відміну від планування метою прогнозування є не розробка прогнозів на практиці, оскільки вони є лише припущенням можливих змін. Прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких дозволяє визначити один з варіантів розвитку фінансової діяльності підприємства.

Основою фінансового прогнозування є прогноз продажів і відповідних їм витрат; кінцевою метою - розрахунок потреб у зовнішнім фінансуванні.

Основні кроки прогнозування потреб фінансування є такими:

1. Складання прогнозу продажів статистичними та іншими доступними методами.

2. Складання прогнозу змінних витрат.

3. Складання прогнозу інвестицій в основні й оборотні активи, необхідні для досягнення потрібного обсягу продажів.

4. Розрахунок потреб у зовнішнім фінансуванні і пошук відповідних джерел з урахуванням принципу формування раціональної структури джерел засобів

Таблиця 11.1 - Системи фінансового планування та форми реалізації його результатів на підприємстві

Системи фінансового планування Форми реалізації результатів фінансового планування Період

планування

Прогнозування фінансової діяльності Розробка загальної фінансової стратегії і фінансової політики за основними напрямами фінансової діяльності підприємства До 3-х років

Поточне планування фінансової діяльності Розробка поточних фінансових планів за окремими питаннями фінансової діяльності 1 рік

Оперативне планування фінансової діяльності Розробка і доведення до виконавців бюджетів, платіжних календарів та інших форм оперативних планових завдань з усіх питань фінансової діяльності Місяць, квартал

Методи фінансового прогнозування

Перший метод – бюджетний заснований на концепції грошових потоків зводиться до розрахунку фінансової частини бізнес-плану.

Другий метод має дві модифікації: „метод відсотка від продажів” і „метод формули”.

Всі обчислення робляться на основі трьох припущень:

1. Змінні витрати, що впливають як на активи, так і на зобов'язання (при нарощуванні обсягу продажів на визначену кількість відсотків, збільшуються в середньому на стільки ж відсотків).

Це означає, що і поточні активи, і поточні пасиви складатимуть в плановому періоді колишній відсоток від виторгу.

2. Відсоток збільшення вартості основних засобів розраховують під заданий відсоток нарощування обороту відповідно до технологічних умов бізнесу і з урахуванням наявності недовантажених основних засобів на початок періоду прогнозування, ступеня матеріального і морального зносу наявних засобів виробництва і т.п.

3. Довгострокові зобов'язання й акціонерний капітал беруть для прогнозу незмінними. Нерозподілений прибуток прогнозують з урахуванням норми розподілу чистого прибутку на дивіденди і чистої рентабельності реалізованої продукції: до нерозподіленого прибутку базового періоду додають прогнозований чистий прибуток (добуток прогнозованого виторгу на чисту рентабельність реалізованої продукції) і віднімають дивіденди (прогнозований чистий прибуток, помножений на норму розподілу чистого прибутку на дивіденди).

Прорахувавши все це, з'ясовують, скільки пасивів не вистачає, щоб покрити необхідні активи пасивами - це і буде потрібна сума додаткового зовнішнього фінансування. Розрахувати цю суму можна також за формулою (11.4).

Чиста рентабельність реалізованої продукції = Чистий прибуток / Виторг від реалізації = Чистий прибуток = Виторг від реалізації ? Чиста рентабельність реалізованої продукції,

11.1
(ДивідендиФакт / Чистий прибуток факт ) = Норма розподілу чистого прибутку на дивіденди,

11.2
(Чистий прибутокфакт / Виручка факт ) = Чиста рентабельність реалізованої продукції,

11.3
Потреба в додатковому зовнішньому фінансуванні = Необхідний приріст основних активів + [Афакт ? Темп приросту виручки – Пфакт ? Темп приросту виручки] – Чистий прибутокфакт / Виручка факт? Виручка прогноз? (1 – Дивіденди Факт / Чистий прибутокфакт ),

11.4

де Афакт, Пфакт – змінювані активи і пасиви звітного балансу.

Формула (11.4) свідчить, що потреба в зовнішньому фінансуванні тим більше, ніж більші нинішні активи, темп приросту виторгу і норма розподілу чистого прибутку на дивіденди, і тим менше, ніж більші нинішні пасиви і чиста рентабельність реалізованої продукції.

При вивченні питання „Поточне фінансове планування” необхідно виходити з того, що поточне фінансове планування розглядається як складова перспективного фінансового плану і є конкретизацією його показників на поточний плановий період. Дане планування полягає в розробці конкретних видів поточних фінансових планів, які дозволяють визначити на наступний період усі джерела фінансування розвитку підприємства, сформувати структуру його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність підприємства, визначити структуру його активів і капіталу на кінець періоду, що планується. Поточний фінансовий план розробляють на рік з розбивкою по кварталах.

Основними видами поточних фінансових планів підприємства є:

- план доходів і видатків з операційної діяльності;

- план доходів і видатків з інвестиційної діяльності;

- план надходжень і видатків грошових коштів (план руху грошових коштів);

- прогнозний баланс.

План доходів і видатків з операційної діяльності є одним з основних видів поточного фінансового плану підприємства, метою розробки якого є визначення суми чистого прибутку від виробничо – комерційної діяльності підприємства.

План доходів і видатків з інвестиційної діяльності відображає основні напрями фінансового забезпечення цієї діяльності. Метою розробки цього плану є визначення обсягу та потреби у фінансових ресурсах для реалізації запланованих інвестиційних програм, а також можливість надходження цих ресурсів у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

План надходжень і видатків грошових коштів відображає результати прогнозування грошових потоків підприємства. Метою його розробки є забезпечення постійної платоспроможності підприємства на всіх етапах планового періоду.

Прогнозний баланс відображає результати прогнозування складу активів і структури фінансових засобів, що використовуються підприємством, на кінець планового періоду. Мета розробки прогнозного балансу — визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, а також фінансування оптимальної структури капіталу, що забезпечує достатню фінансову стійкість підприємства в періоді, що планується.

Баланс — це зведена таблиця, в якій відображаються джерела капіталу (пасив) і напрями його розміщення (актив). Баланс активів і пасивів необхідний для того, щоб визначити, в які види активів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких видів пасивів підприємство фінансує створення цих активів.

При розгляді питання „Система оперативного фінансового планування (бюджетування)” треба мати на увазі, що воно необхідне для оперативного контролю за фактичним надходженням і фактичними грошовими видатками. Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства. Головною формою такого фінансового завдання є бюджет (кошторис).

Бюджет — це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місяцях (і менших періодах), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Бюджет є інструментом як планування, так і контролю. На початку періоду діяльності бюджет — це план або норматив; в кінці періоду діяльності він слугує засобом контролю, за допомогою якого фінансові менеджери можуть оцінити ефективність діяльності і прийняти управлінські рішення щодо вдосконалення діяльності підприємства в майбутньому.

Розробка бюджетів спрямована на вирішення наступних завдань:

1) визначення обсягу і видатків, що пов'язані з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства;

2) забезпечення покриття цих видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.

Особливою формою бюджету є платіжний календар, що розробляється за окремими видами руху грошових коштів і по підприємству в цілому.

Правильно складений платіжний календар дозволяє виявити фінансові помилки, недостатність коштів, з'ясувати причину такого стану, намітити відповідні заходи і таким чином оперативно уникнути фінансових ускладнень та забезпечити платоспроможність підприємства.

Бюджетування не може існувати без зворотного зв’язку. Його роль виконує контроль виконання бюджету.

Питання до теми

1. Сутність і цілі внутрішньо фірмового фінансового прогнозування і планування.

2. Значення фінансового прогнозування і планування в фінансовому менеджменті.

3. Система прогнозування фінансової діяльності.

4. Перспективне фінансове планування і фінансова стратегія.

5. Система поточного планування фінансової діяльності.

6. Сутність і значення плану надходжень і видатків грошових коштів (план доходів і витрат грошових коштів) підприємства.

7. Значення прогнозного балансу.

8. Сутність і призначення оперативного фінансового планування.

9. Зміст бюджету та його класифікація.

10. Поняття «бюджетування», характеристика бюджетів за сферами діяльності підприємства.

Література

1. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91.

2. Закон України «Про банкрутство» від 14.05.92.

3. Бланк И.А. Финансовий менеджмент: Уч.курс. - К.: Ника-центр, 2004, С.96-144.

4. Савчук В.П. Управление финансами предприятия. Учебное пособие – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2003. - С.243-307.

5. Финансовий менеджмент. Уч. пособие/Под ред.проф. Стояновой Е.С.- М.: Перспектива, 2004. - С.406 – 429.

6. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник/ За ред.проф. Кірейцева Г.Г. – К.: ЦУЛ, 2002. - С. 416-447.

<< | >>
Источник: З.М. Мочаліна. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення модуля дисципліни „Фінансовий менеджмент” (для магістрів спец. 8050106 „Облік і аудит”). – Харків: ХНАМГ,2006. − 157 с.. 2006

Еще по теме Тема 11. ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ:

  1. Тема 11. ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ