<<
>>

Сутність та особливості бюджетування внутрішніх підрозділів підприємства

Фінансове планування діяльності підприємства передбачає доведення фінан­сових показників до його структурних підрозділів. Це зумовлено тим, що в кон­курентному середовищі досягнення прибуткової діяльності підприємства в цілому можливе за умови орієнтації всіх його підрозділів на забезпечення цієї кінцевої мети.

Механізмом такої орієнтації є внутрішньофірмове фінансове планування на основі бюджетування.

Особливості фінансового планування структурних підрозділів зумовлені організаційною і технологічною структурою фірми, їх роллю і місцем у техно­логічному процесі виготовлення продукції і доведення її до споживачів. Ви­робничі підрозділи виконують комплекс технологічних операцій, пов’язаних з обробкою і виготовленням продукції. Допоміжні підрозділи надають послуги з обслуговування і ремонту обладнання, будівельно-монтажних робіт, виготов­лення інструменту й оснастки. Обслуговуючі підрозділи забезпечують енерго­постачання, транспортні, складські послуги тощо. Є ще управлінські служби, які виконують функції забезпечення, збуту, координації і планування. Як правило, внутрішні підрозділи обмежені в правах прийняття рішень, пов’язаних з фінан­сами. У зв’язку з цим система показників для кожного рівня управління має бути такою, щоб забезпечити реальне виконання визначених завдань і водночас надати достатню самостійність колективу кожного підрозділу у виявленні і ви­користанні внутрішніх резервів економії ресурсів та підвищенні матеріальної зацікавленості в результатах роботи.

Бюджетування, як один із видів фінансового планування, вдало поєднує інтереси підрозділів і підприємства в цілому, а також враховує особливості

кожного з них через систему витрат і доходів, характерних тільки для певного підрозділу. Наприклад, на рівні цеху формується основна частина собівартості продукції, тому можливе комплексне врахування резервів зниження витрат і їх впливу на кінцевий результат.

Порівняння фактичних витрат з нормативними по бюджету дає змогу управляти розміром відхилень. Для цього необхідно, щоб відповідна інформація надходила на кожен рівень управління в межах сфери відповідальності. Це потребує розробки системи бюджетів з різним ступенем деталізації.

Внутріфірмове фінансове планування базується на системі взаємопов’я­заних бюджетів, яка включає:

- бюджет окремих операцій;

- бюджетне планування доходів і витрат структурних підрозділів;

- зведений бюджет по підприємству.

Операційний бюджет - це плановий документ, який відображає надход­ження та витрати за господарськими операціями.

Прикладом операційних бюджетів можуть бути бюджет реалізації про­дукції, бюджет запасів сировини і матеріалів, бюджет витрат на оплату праці, бюджет накладних витрат тощо.

Бюджет розробляється за структурними підрозділами - цехами, дільницями, відділами. Цей бюджет називається функціональним і відображає витрати і до­ходи кожного підрозділу. Якщо підрозділ бере участь у формуванні доходу не­прямо і виявити його вклад досить важко (управлінські підрозділи), йому визна­чається бюджет витрат.

Зведений бюджет - це система окремих операційних і функціональних бюджетів.

Впровадження принципів бюджетування діяльності структурних підрозділів спрямоване на забезпечення економії матеріальних і фінансових ресурсів, скоро­чення невиробничих витрат та підвищення контролю за собівартістю продукції. Зміст принципів бюджетування розкрито на рис. 11.1.

Рис. 11.1 - Принципи бюджетування

При розробці бюджетів особливу увагу слід звернути на практичну реа­лізацію принципу гнучкості. Є декілька методів, спрямованих на підвищення гнучкості планування, за допомогою яких можна враховувати відхилення від планових показників, а в окремих випадках такі відхилення навіть заохочу­ються, якщо це дає можливість зекономити кошти.

До таких методів відносять:

- використання додаткових бюджетів;

- розробку декількох варіантів;

- метод змінних витрат бюджетів.

Складання додаткових бюджетів здійснюється для коригування і обґрунту­вання бюджетів, які встановлюють ліміти на витрати, наприклад, бюджет капі­тальних витрат підрозділу фірми. Якщо цей бюджет недостатній для здійснення технічного проекту, то необхідно розробити коригуючі бюджети для забезпе­чення виконання планового завдання.

Необхідність розробки декількох варіантів бюджетів зумовлена нестабіль­ністю зовнішнього середовища або невизначеністю внутрішніх факторів, на­приклад, зміна попиту на продукцію, завершення робіт з реконструкції вироб­ництв, освоєння нових видів продукції. Наявність декількох варіантів бюджетів дає змогу підрозділам швидко пристосовуватися до змін.

Метод змінних витрат бюджетів широко застосовується зарубіжними фір­мами. Він враховує дію операційного важеля у внутрішньофірмовому плануванні. Сутність методу полягає в тому, що розробляються таблиці змінних витрат бюджету, які показують управлінцям рівень дійсних витрат при зміні обсягів продажу і виробництва. Такі бюджети дають змогу здійснювати динамічне кори­гування планових показників.

Таким чином, бюджетування забезпечує у часі й у просторі організацію виконання планових завдань підприємства по цехах, дільницях, операціях і тим самим реалізує принципи інтегрованості, реальності, повноти й економічності.

11.4.

<< | >>
Источник: Базецька Г. І.. Фінансовий менеджмент: конспект лекцій (для студентів 6 курсу заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, спеці­альності 7.050107 (7.03050401) «Економіка підприємства» факультету ФПО і ЗН) / Г. І. Базецька; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ,2011. - 254 с.. 2011

Еще по теме Сутність та особливості бюджетування внутрішніх підрозділів підприємства: