Предмет і об’єкт фінансового менеджменту
Фінансовий менеджмент на підприємстві, виступаючи в ролі керованої та керуючої системи має свій предмет та об'єкт, які виділяють його в окрему прикладну науку.
Предметом фінансового менеджменту є процеси та явища, що відбуваються у фінансовій діяльності підприємства, її результати та наслідки розподілу — споживання (дивіденди) або капіталізація прибутку.
Об єктом фінансового менеджменту являються фінансові відносини, які складаються в результаті господарської взаємодії підприємства з внутрішніми та зовнішнім економічним середовищем.
На підприємстві фінансовий менеджмент можна розглядати, як у якості керованої системи, що має свої специфічні особливості та закономірності так і у якості керуючої системи, як одного з напрямів загального управління на підприємстві.
![]() Рис. 1.3 — Процес функціонування системи фінансового управління на підприємстві |
Фінансовий менеджмент як керована система залежить від рівня державного регулювання підприємницької діяльності через справляння прямих та непрямих податків контролю за ціноутворенням та заробітною платою і т.д.
Фінансовий менеджмент як керуюча система є об'єктом управління, що знаходиться під дією цілеспрямованих управлінських рішень та загальних принципів організації управління — планування, аналізу та контролю.
Управління фінансами підприємства забезпечується сукупністю фінансової інформації, необхідної для аналізу, яку процесі прийняття управлінських рішень, так і в ході контролю за виконанням управлінських функцій.
Користувачі фінансової інформації, які безпосередньо, чи опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства та його результатах, виступають у якості суб'єкта фінансового менеджменту.
Кожен суб'єкт фінансового менеджменту вивчає фінансову інформацію із врахуванням своїх особистих інтересів.
Як суб'єкт управління фінансовий менеджмент підприємства включає:
—органи державного управління;
—фінансові і податкові органи;
—власника;
—апарат управління підприємством.
У процесі управління підприємством важливу роль відіграє його статус юридичної особи, тобто організації, що має у власності, господарському веденні або оперативному управлінні відособлене майно і відповідає за своїми обов'язками цим майном, може від свого імені здобувати і здійснювати майнові й особисті немайнові права, мати обов'язки, бути позивачем у суді. Юридична особа в обов'язковому порядку має самостійний баланс або кошторис.
Управління фінансовою діяльністю підприємства, що є юридичною особою, діяльність якого націлена на отримання прибутку, має наступні особливості:
—ґрунтується на відособленому майні, яким юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями;
—основні показники діяльності відображаються у самостійній фінансовій звітності, що подається в статистиці, податкові й інші органи;
—юридична особа виступає на ринку капіталу від свого імені, укладає договори і забезпечує їх виконання;
— всі отримані доходи є власністю юридичної особи і підставою для стягнення податків і зборів у встановленому законодавством порядку.
Юридична особа має засновників і учасників, що беруть участь в утворенні його майна і тому можуть мати зобов'язальні права у відношенні цієї юридичної особи або речові права на його майно. Зобов'язальні права мають учасники господарських товариств і суспільств, а також виробничих і споживчих кооперативів. У силу зобов'язання господарські товариства і суспільства, виробничі і споживчі кооперативи зобов'язані зробити і користь засновників або учасників такі дії, як передачу майна, виконання робіт, сплату грошей і т.д. Засновник або учасник вправі вимагати незалежного виконання зобов'язань. Зазначені зобов'язання виникають, як правило з договору. Права власності або інші речові права мають засновники державних і муніципальних унітарних підприємств, а також дочірніх підприємств і установ, фінансованих власником. Засновники не мають майнових прав у відношенні суспільних і релігійних організацій, благодійних і інших фондів, об'єднань юридичних осіб у виді асоціацій, союзів і інших.
Цільовий характер діяльності юридичної особи визначає його приналежність до комерційної, або некомерційної організації. Отримання прибутку як основна мета діяльності — відмінна риса комерційної організації. Некомерційна організація таку мету не переслідує в якості основний і отриманий прибуток не розподіляє між учасниками.
1.1.