Оцінка фінансової звітності як основа прийняття фінансових рішень

Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, які складені на під­ставі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім корис­тувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

У світовій і національній практиці побудова фінансової звітності базується на принципах:

а) відкритості інформації;

б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її підставі;

в) корисності чи значущості та вірогідності;

г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпретації фінансової звітності.

Г оловна мета аналізу фінансових звітів - своєчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішити такі завдання:

1. На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками вироб­ничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану з над­ходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції поліпшення фінан­сового стану підприємства.

2. Прогнозування можливих фінансових результатів, тобто прибутку та рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позикових ресурсів, розроблення моделей фінансового стану за різних варіантів використання ресурсів.

3. Розроблення конкретних заходів, які спрямовані на ефективніше вико­ристання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підпри­ємства є звітний бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові резуль­тати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті звітів.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

- участі співвласників у капіталі підприємства;

- придбання, продажу та володіння цінними паперами;

- оцінки якості управління;

- оцінки спроможності підприємства своєчасно виконувати свої фінансові зобо­в’ язання;

- оцінки спроможності підприємства своєчасно виконувати свої фінансові зобо­в’ язання;

- забезпеченості підприємства джерелами формування фінансових ресурсів;

- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

- своєчасного коригування фінансової діяльності підприємства.

За допомогою аналізу фінансових звітів проводять:

1) попереднє (загальне) оцінювання фінансового стану підприємства та змін

його фінансових показників за звітний період;

2) аналіз оборотності оборотних активів;

3) аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

4) аналіз фінансових результатів підприємства;

5) оцінювання потенційного банкрутства;

6) аналіз дохідності (рентабельності);

7) аналіз використання капіталу;

8) аналіз рівня самофінансування;

9) аналіз валютної самоокупності.

Аналізуючи фінансові звіти, використовують різні методи та прийоми. До прийомів аналізу відносять:

1) горизонтальний (часовий) аналіз;

2) вертикальний (структурний) аналіз;

3) трендовий аналіз;

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів);

5) порівняльний аналіз;

6) факторний аналіз.

Методи аналізу можна звести до двох основних груп: неформалізовані:

- експертних оцінок;

- порівняльні;

- побудова системи показників;

формалізовані:

- ланцюгових підставок;

- арифметичних різниць;

- балансовий;

- відсоткових чисел;

- простих і складних процентів;

- дисконтування.

Баланс - звіт по фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквід­ність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.

Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними є визначенням фінансо­вого стану підприємства та змін у ньому, є:

- активи;

- зобов’язання;

- власний капітал.

Активи і зобов’язання при їх аналізі не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу пови­нен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Під час аналізу балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.

Г оризонтальний аналіз полягає у зіставленні фінансових даних підприєм­ства за два періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях.

10.3.