<<
>>

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент є невід’ємною складовою загальної системи управ­ління підприємством. Тому його організаційне забезпечення має бути інтегроване з загальною структурою управління підприємством.

Таке поєднання дає змогу забезпечити координацію дій системи фінансового менеджменту з іншими управ­лінськими системами підприємства і підвищити ефективність контролю за реалі­зацією прийнятих рішень з фінансових питань.

Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту являє собою взаємозв’язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів під­приємства, які забезпечують розроблення і прийняття управлінських рішень з окремих напрямів його фінансової діяльності і несуть відповідальність за резуль­тати цих рішень.

Принципи організаційного забезпечення фінансового менеджменту як однієї зі складових загальної організаційної системи управління підприємством визна­чають їх побудову як за ієрархічною, так і за функціональною ознаками.

За ієрархічною ознакою організаційні структури фінансового управління підприємством можуть бути дво- або трирівневими. Перший рівень - це фінан­сові служби управління підприємством у цілому, другий - його структурні оди­ниці (відділи, служби, цехи), третій - підрозділи (дільниці, бригади).

За функціональною ознакою фінансові служби управління підприємством можуть поділятися за функціями фінансового управління (фінансовий аналіз, фінансове планування, фінансове прогнозування, фінансовий облік, фінансовий контроль).

На практиці поєднується побудова служб фінансового управління підпри­ємством за обома ознаками (ієрархічна та функціональна).

На рис. 2.1 показані ієрархічна та функціональна ознаки побудови фінан­сових служб управління підприємством.

А. Ієрархічний принцип побудови фінансових служб управління підпри­ємством

Б.

Функціональний принцип побудови фінансової служби управління під­приємством

Рис. 2.1 - Ієрархічна та функціональна ознаки побудови фінансових служб управління підприємством

Функціональна будова центрів управління фінансовою діяльністю суттєво відрізняється на підприємствах різних масштабів (мале, середнє, велике).

На малих підприємствах функціональні служби управління, як правило,

не створюються. Функції цього типу управління у зв’язку з незначним обсягом діяльності покладаються на власника малого підприємства, його директора чи бухгалтера.

На середніх підприємствах функції фінансового управління виконує фінан­совий менеджер, який входить до складу функціонального економічного підроз­ділу, чи спеціалізований фінансовий структурний відділ, який здійснює управління всіма основними аспектами фінансової діяльності.

На великих підприємствах створюється найбільш диверсифікована система функціональних фінансових структурних підрозділів, які підпорядковані фінан­совій дирекції. Сучасний досвід організаційного забезпечення фінансового менедж­менту в компаніях США і Західної Європи показує, що в структурі комплексу спеціалізованих фінансових служб обов’язково є бухгалтерія. У цих країнах тради­ційно статус фінансового директора вищий статусу головного бухгалтера, який підпорядковується фінансовому директору, а не генеральному. У нашій країні ситуація протилежна - як правило, головний бухгалтер має вищий статус (а від­повідно і пріоритетне право підпису у фінансових документах), ніж фінансовий директор (рис. 2.2).

Рис. 2.2 - Типова схема організаційної структури фінансового управління великою акціонерною компанією (досвід спільних підприємств

та іноземних компаній)

Поряд з традиційною інтеграцією системи фінансового управління з загаль­ною системою управління підприємством у рамках єдиної інтегрованої органі­заційної структури в останні роки на практиці використовуються й інші, більш прогресивні форми такої інтеграції.

Однією з таких форм є концепція управління окремими напрямами фінансової діяльності підприємства на основі «центрів від­повідальності». Ця концепція, розроблена американським економістом Дж. Хіг- гінсом, має широке практичне використання в управлінні формуванням власних фінансових ресурсів, управлінні грошовими потоками, інвестиціями і деякими іншими аспектами фінансової діяльності підприємства.

Центр відповідальності (рис. 2.3) являє собою структурний підрозділ підпри­ємства, який повністю контролює ті чи інші напрями фінансової діяльності, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення і в межах цих напрямів несе повну відповідальність за досягнення планових (або нормативних) показників, що характеризують стан фінансової діяльності цього підрозділу.

Рис. 2.3 - Основні типи центрів відповідальності, сформовані в системі організаційного забезпечення фінансового управління підприємством

Як випливає з наведеного визначення, права керівника підрозділу - центру відповідальності, пов’язаного з окремими аспектами управління фінансовою діяль­ністю, повинні кореспондуватися з мірою відповідальності за наявності контролю з боку вищестоящої структури (органу) фінансового управління.

Відмінності у функціональному спрямуванні діяльності таких структурних підрозділів, їх місце в організаційній структурі фінансового управління дають змогу виділити чотири типи центрів відповідальності на підприємстві: центр витрат, центр доходу, центр прибутку і центр інвестицій.

Центр витрат - це структурний підрозділ, керівник якого несе відпові­дальність тільки за витрачання коштів відповідно до доведеного йому бюджету. У зв’язку з функціональним напрямком своєї діяльності такий структурний під­розділ не може самостійно впливати на обсяг доходів, а також на суму прибутку. Прикладом центру витрат є постачально-заготівельний чи виробничий підрозділ підприємства.

Центр доходу - це структурний підрозділ, керівник якого несе відповідаль­ність тільки за формування доходів у встановлених обсягах. З огляду на функціо­нальний напрям своєї діяльності такий структурний підрозділ не може самостійно впливати на весь обсяг витрат на реалізацію продукції, а також на суму прибутку. Прикладом центру доходу є збутовий підрозділ підприємства.

Центр прибутку - це структурний підрозділ, керівник якого несе відпо­відальність за доведені йому завдання щодо формування прибутку. У зв’язку з функціональним напрямом своєї діяльності такий структурний підрозділ повністю контролює як формування доходів від реалізації продукції, так і обсяг витрат на її виготовлення. Прикладом центру прибутку є структурний підрозділ із закінченим циклом виробництва та реалізації окремих видів продукції.

Центр інвестицій - це структурний підрозділ, керівник якого несе відпо­відальність за використання наданих йому інвестиційних ресурсів і отримання необхідного прибутку від інвестиційної діяльності. Основним контрольним показ­ником при цьому є рівень прибутку на інвестований капітал. Прикладом центру інвестицій є дочірня фірма підприємства чи відокремлений у його складі спеці­альний структурний підрозділ, який здійснює виключно інвестиційну діяльність.

Формування системи організаційного забезпечення фінансового менедж­менту на підставі центрів відповідальності передбачає такий алгоритм дій.

Основні етапи формування системи організаційного забезпечення фінансо­вого управління на підставі центрів відповідальності такі:

♦ дослідження особливостей функціонування окремих структурних підрозділів з позиції їх впливу на окремі аспекти формування та використання фінансових ресурсів;

♦ визначення основних типів центрів відповідальності в розрізі структурних підрозділів підприємства;

♦ формування системи прав, обов’язків і міри відповідальності керівників струк­турних підрозділів, визначених як центри відповідальності;

♦ розроблення та доведення центрам відповідальності планових (нормативних) фінансових завдань у формі поточних чи капітальних бюджетів;

♦ забезпечення контролю виконання встановлених завдань центрами відпові­дальності шляхом отримання відповідної інформації (звітів), її аналізу і з’ясу­вання причин відхилень.

Побудова системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту шляхом створення центрів відповідальності різних типів залежить від багатьох чинників - обсягів діяльності підприємства, багатофункціональності цієї діяль­ності, чисельності персоналу, організаційної структури виробництва, організа­ційно-правової форми діяльності та ін. Тому визначення чисельності та складу центрів відповідальності потребує індивідуального дослідження для кожного під­приємства. Сформовані центри відповідальності мають бути укомплектовані квалі­фікованими менеджерами, здатними не тільки забезпечувати виконання вста­новлених завдань, а й розробляти пропозиції вищестоящим органам управління з підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів у межах контрольованої ними діяльності підрозділів.

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту систематично вдо­сконалюється. Значною мірою на ступінь його розвитку впливають структурно- технологічні зміни за видами економічної діяльності та формами власності.

Типове місце фінансово-управлінських структур у загальній структурі управ­ління фірмою показано на рис. 2.4.

Рис. 2.4 - Місце фінансово-управлінських організаційних структур у загальній структурі управління фірмою (типова структура)

Отже, очолює фінансову службу фірми заступник директора (віце-прези­дент), який підпорядковується першому керівникові фірми. Практично він виконує функції фінансового директора фірми. Йому підпорядковуються завідувачі фінан­сового відділу, облікового відділу (або заступники з обліково-фінансових та еко­номічних питань).

Завідувач фінансового відділу несе повну відповідальність за планування структури капіталу фірми, оптимізацію операцій з цінними паперами та інші фінан­сові операції.

Основна мета фінансової служби підприємства - приймати і обґрунтовувати фінансові рішення, які відповідають досягненню фірмою її завдань і цілей. До числа основних складових цієї мети можна віднести максимізацію прибутку та акціонерного капіталу фірми, прискорення руху грошових коштів, забезпечення фінансової стійкості фірми.

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту має забезпечувати ефективне формування і використання всіх видів фінансових ресурсів фірми. Структурно-логічна модель організації фінансового менеджменту зображена на рис. 2.5.

Рис. 2.5 - Структурно-логічна модель організації фінансового менеджменту

Із рисунка видно, що структурно-логічна модель організації фінансового менеджменту складається з двох підсистем (яка керує і якою керують). Цією системою регулюються фінансові відносини з формування та використання фінан­сових ресурсів, оптимізації руху грошових потоків та кругообігу капіталу.

Організаційна система фінансового менеджменту охоплює комплекс фінан­сових елементів, методів, важелів, за допомогою яких регулюються всі фінансові відносини фірми.

Фінансове управління фірмою здійснюється на основі комплексу страте­гічних та тактичних заходів. Стратегічні заходи визначають загальні напрями та способи використання фінансових коштів для досягнення основних цілей діяль­ності фірми. На цій основі фінансова служба фірми зосереджує зусилля на певних

засобах досягнення цілей.

Конкретні методи та прийоми досягнення фінансових цілей у своїй сукуп­ності являють собою тактику фінансового менеджменту.

Фінансове управління підприємством є складною, багатогранною і дина­мічною системою, яка постійно розвивається та вдосконалюється. Вона контактує як із внутрішнім, так і з зовнішнім середовищем, що впливають на її розвиток.

Фінансовий менеджмент - складний управлінський комплекс, який акуму­лює в собі елементи грошово-кредитних операцій, операцій з цінними паперами, валютних операцій, операцій з нерухомістю, а також стратегічного та оперативно­тактичного менеджменту.

2.1.

<< | >>
Источник: Базецька Г. І.. Фінансовий менеджмент: конспект лекцій (для студентів 6 курсу заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, спеці­альності 7.050107 (7.03050401) «Економіка підприємства» факультету ФПО і ЗН) / Г. І. Базецька; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ,2011. - 254 с.. 2011

Еще по теме Організаційне забезпечення фінансового менеджменту: