<<

ЗАКОНОДАВЧИХ ВИЗНАЧЕНЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ ФІНАНСОВОГО РИНКУ7

Аваліст — юридична або фізнчна особа, яка гарантує оплату векселя. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Авалювання — оформлення юридичною або фізичною особою авалю за векселем, тобто прийняття зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб у разі неоплати векселя платником у строк або, якщо немає змоги одержати платіж за векселем, у строк.

Правління Національного банку України Постанова «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Аваль — вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов'язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами «вважати за аваль» або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням, оформляється на векселі або на алонжі, підписується авалі стом.

Правління Національного Банку України Постанова «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Автоматизована карткова система — ирограмно-технічний комплекс, за допомогою якого забезпечується виконання функцій членом(ами) чи учасником(ами) НСМЕП щодо емісії карток, оброблення інформації за операціями з їх застосуванням, управління терміналами і банкоматами тощо.

Правління Національного Банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 №620.

' Словник складено і використанням інформації офіційного сайту в Інтернсті «Нормативні акти України».

Автоматизоване робоче місце трейдера (АРМ трейдера) — програмне забезпечення робочого місця трейдера (ЕРТ або ВЕРТ). використовуючи яке, трейдер безпосередньо сам подас заявки в електронну систему торгів, укладає угоди, отримує звіти за укладеними угодами і інформацію про поточний стан ринку по місцю розташування АРМу.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Агент з розміщення депозитарних розписок — юридична особа, яка відповідно до договору з Фондом державного майна України, бере на себе зобов'язання щодо продажу депозитарних розписок на державні акції ВАТ на міжнародних фондових ринках. Фонд державного майна України Наказ «Про затвердження Положення про порядок здійснення конкурсного відбору агентів з розміщення депозитарних розписок на державні акції на міжнародних фондових ринках (Положення, п.1)»№ 1378 від 31.07.2001.

Агент з розміщення та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування — торговець цінними паперами, який отримав у встановленому порядку ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів — діяльності з випуску та обігу цінних паперів, та діє в інтересах емітента на підставі договору з компанією з управління активами про надання послуг з розміщення та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення «Про затвердження Положення про порядок розрахунків з учасниками пайового інвестиційного фонду при розміщенні інвестиційних сертифікатів шляхом прилюдної пропозиції» (Положення, п. 1.2)16.03.2005 №111.

Акредитив — це умовне грошове зобов'язання, що надасться банком- емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта — Наказодав- ця акредитива (та від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива.

Правління Національного банку України Постанова «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Акредитив імпортний — акредитив, який відкривається уповноваженим банком-емітентом за дорученням Наказодавця акредитива або від власного імені на користь бснефіціара, розташованого за межами України або в межах України за умови відкриття транс- ферабельного(переказного)акредитива.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (Положення, и.1.4) 03.12.2003 № 514.

Активні депозитні операції — це вкладання тимчасово вільних ресурсів одних банків в інших кредитних установах, в тому числі і в центральному банку.

Національний банк України Порядок обліку власної валюти банків і роз'яснення по деяких рахунках (п.10) від 23.05.95 р. № 17003/409.

Активні операції банку — операції банку, спрямовані на розміщення ресурсів банку. Обліковуються за активом балансу або на активних рахунках позабалансового обліку.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Активні рахунки у цінних паперах — рахунки в цінних паперах, що відкриваються депозитарною установою згідно з її Регламентом та/або її Внутрішнім положенням про депозитарну діяльність та чинним законодавством з метою забезпечення депозитарного обліку депозитарних активів, зокрема, для відображення місця їх знаходження (зберігання) та стану випуску цінних паперів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26.05.98 м. Київ.

Актуарна вартість потоку платежів (страхових внесків, страхових виплат) на визначену дату математичне очікування вартості потоку на цю дату.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя (Методика, п.1.2) 27.01.2004 № 24.

Актуарні прибутки (збитки) — прибутки (збитки), які є різницею між попередніми актуарними припущеннями і тим, що фактично відбулося, з урахуванням зміни актуарних припущень. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» (Положення (стандарт), п.З) 28.10.2003 № 601.

Актуарні припущення — демографічні та фінансові припущення, що використовуються для обчислення теперішньої вартості зобов'язання за програмою з визначеною виплатою. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» (Положення (стандарт), п.З) 28.10.2003 № 601.

Актуарні розрахунки — фінансовий аналіз коротко- і довгострокових наслідків функціонування системи загальнообов'язкового держа- вного пенсійного страхування, що містить прогноз фінансових потоків, оцінку фінансових зобов'язань, довгостроковий прогноз стану та стабільності системи, докладний аналіз коротко- і довгострокових фінансових наслідків будь-яких змін у цій системі. Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст.І) м. Київ, 9 липня 2003 p. № 1058-IV.

Акцепт — це згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п. 1.4) 21.01.2004 №22.

Акцепт векселя — напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Акціонерне товариство — господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Господарський кодекс України (ст.80) м. Київ, 16 січня 2003 p. № 436-1V.

Акціонерний капітал — капітал відділень, усі акції дочірніх і асоційованих підприємств, крім привілейованих акцій без права голосу, а також інші капіталовкладення (capital contributions) прямого інвестора, що збільшують статутний фонд підприємства прямого інвестування.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.З, Інструкція до форми № І-ПЬ, Розд. Прямі інвестиції) № 433 від 01.09.99 р.

Акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 6), м. Київ, 23 лютого 2006, № 3480-IV.

Амортизаційна вартість облігацій — залишкова номінальна вартість облігацій на поточну дату, яка утворилась у результаті по- ступового зменшення (амортизації) номінальної вартості облігацій відповідно до умов їх випуску.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення про порядок здійснення іноземних інвестицій шляхом набуття у власність нерезидентами облігацій внутрішніх державних позик (Положення, п.1.8) 19.01.2004 № 17.

Андеррайтер — юридична особа, яка, відповідно до укладеного з емітентом договору андеррайтингу, здійснює розміщення облігацій емітента. Андеррайтером може бути виключно особа, яка у встановленому порядку одержала ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів — діяльності по випуску та обігу цінних паперів (торговець цінними паперами). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Андеррайтинг — купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Антирозбавляюча потенційна проста акція — фінансовий інструмент або інша угода, конвертація яких у прості акції приведе до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 24 «Прибуток на акцію» (Положення (стандарт), гі.3)№ 344 від 16.07.2001.

Асоційований член фондової біржі — юридична особа, яка користується, але не володіє біржовим брокерським місцем терміном не менше одного разу способом, визначеним статутом та/або правилами біржі, має право укладати угоди від свого імені та виконує вимоги всіх законодавчих та нормативних актів щодо ринку цінних паперів та вимоги статуту і правил біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційннх систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п. 1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Аукціон — конкурсний спосіб організації торгівлі, згідно з яким укладання угод з фінансовими інструментами здійснюється у заздалегідь визначений час методом накопичення та одночасного виконання замовлень на купівлю і продаж цінних паперів або безперервного виконання замовлень, поданих в усній, письмовій або електронній формі.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на ЗО липня 1999 р.) (п.п. 1.26,8.1) №4 від 15.05.96 м. Київ (Доповнено згідно з Рішенням Асоціації «ПФТС» №7 від 01.06.2001).

Аутсорсинг — виконання певних функцій і робіт, які традиційно вважаються «внутрішніми» і виконуються штатними працівниками, шляхом залучення зовнішніх незалежних сторін на договірній основі. Використовується для оптимізації витрат і процесів у банку.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Афілійована особа банку — будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка мас істотну участь у банку. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 ірудня 2000 р. №2121-111.

Афілійована особа інвестиційного фонду чи інвестиційної компанії — інвестиційний керуючий, засновники, а також учасники, кожен з яких володіє не менше як 25 відсотками інвестиційних сертифікатів.

Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (Розд. 1, п.2) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94.

Багатоемітентна платіжна система — платіжна система, яка включає двох і більше емітентів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137.

База даних про вкладників — фізичних осіб — програмно-апаратний комплекс банку-учасника (тимчасового учасника) Фонду, що забезпечує накопичення, збереження, належне використання інформації про вкладників — фізичних осіб, достатньої необхідної для здійснення Фондом гарантованих відшкодувань за вкладами з дня настання недоступності вкладів.

Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішення Про затвердження Інструкції про порядок формування бази даних про вкладників — фізичних осіб у банках-учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Інструкція, п. 1.3) № 13 від 14.11.2002.

Базис розрахунку резервів (страхових премій) — сукупність значень параметрів, що впливають на розміри резервів (страхових премій). За договором базис розрахунку резервів може відрізнятися від базису розрахунку страхових премій.

Державна комісія з реі-улювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя (Методика, п.І.2) 27.01.2004 № 24.

Базисний ризик (щодо процентної ставки) — ризик того, що під час переоцінки змінної процентної ставки амплітуда зміни ставки не буде повністю збігатися з амплітудою коливання базової ставки. Наприклад, у разі зміни ставки LIBOR (ринкової ставки) на гри процентних пункти ставка дохідності за активами банку може змінитися лише на один процентний пункт. У цьому разі зв'язок між кореіуванням ставок не буде достатньо щільним, тому оцінка ризику методом стрес-тестування не буде повністю достовірною. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Базова ставка — ставка, від величини якої вираховується значення змінної процентної ставки під час її переоцінки. Як правило, використовують як базові, так звані, «безризикові» ставки (на зразок LIBOR) або прайм-ставки, або «специфічні» ставки (на зразок собівартості залучених коштів банку).

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-мснеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 № 361.

Базовий актив — товари, цінні папери, кошти та їх характеристики, що є предметом виконання зобов'язань за деривативом. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів (положення, п.1) від 19 квітня 1999р. №632.

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.З) № 87 від 31.03.99 м. Київ.

Баланс випуску цінних паперів у системі реєстру — стан обліку цінних паперів одного випуску (категорії), при якому кількість іменних цінних паперів, що обліковуються на емісійному рахунку емітента, дорівнює сумарній кількості іменних цінних паперів даного випуску (категорії), що обліковуються на всіх особових рахунках, відкритих у системі реєстру цього емітента.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення рссстрів власників іменних цінних паперів (Положення, п.І.І) № 60 від 26.05.98 м. Київ (Доповнено згідно з Наказом Держкомісціннихпаперів № 190 від 19.06.2001).

Баланс фінансових ресурсів комплексний прогнозний розрахунок, у якому відображається обсяг утворюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки держави. Наказ Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства статистики Про затвердження Методологічних вказівок щодо складання балансу фінансових ресурсів (методологічні вказівки, Розд.1) від 18.04.96 р. №49/76/117.

Балансова вартість [цінних паперів] вартість, за якою цінний папір обліковується в балансі. Для боргових цінних паперів — це вартість з урахуванням амортизації дисконту або премії та суми нарахованих процентів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355.

Балансова вартість іноземної валюти— вартість іноземної валюти в грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним (обліковим) курсом (далі офіційний курс) гривні до іноземних валют).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України (Інструкція, п.1.3) 17.11.2004 № 555.

Банк — юридична особа, яка мас виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Банк даних про сумнівні фінансові операції— це сукупність відомостей інформаційних баз даних щодо фінансових операцій, які проводяться суб'єктами підприємницької діяльності та фізичними особами і відповідають критеріям сумнівних. Метою формування банку даних про сумнівні фінансові операції є створення інформаційних масивів для здійснення комплексного аналізу відомостей щодо знаходження доходів у нелегальному обігу, виявлення тенденцій і механізмів, які використовуються у процесах легалізації злочинних доходів, та розробки заходів протидії таким проявам.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Положення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) 21.05.2003 № 233.

Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 відсотків.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня 2000 р.№ 2121-111.

Банківська корпорація — це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків — учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а' також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.Ю) м. Київ, 7 грудня 2000 р. № 2121-111

Банківська ліцензія — документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ. 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ.

Банківська персоналізація картки — операція, під час здійснення якої на смарт-картку записуються відповідні банківські ключі, ідентифікатори платіжних додатків платіжної картки, ліміти платіжних додатків платіжної картки, дати закінчення дії платіжних додатків платіжної картки (у межах дати закінчення дії платіжної картки), а також визначається можливість виконання операцій з відповідним рахунком завантаження та її використання як корпоративної.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 №620.

Банківська платіжна картка — пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого отримувачеві банківської платіжної картки надається змога здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.

Державна митна служба України Про роз'яснення Національним банком України окремих термінів, що застосовуються в Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України № 4/09-5894-ЕП від 18.12.2001.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до закону. Господарський кодекс України (ст.334) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Банківська таємниця — банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. У разі розголошення банком відомостей, шо становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Цивільний кодекс України (ст.1076) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-1У.

Банківська холдингова група — це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Дочірній банк не мас права володіти акціями материнського банку. У разі якщо дочірній банк набув право власності на акції материнського банку, він зобов'язаний відчужити їх у місячний термін. Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що угода про їх створення передбачає покладання на головний банк групи додаткових організаційних функцій стосовно банків — членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст. 11) м. Київ, 7 ірудня 2000 р. №2121-111.

Банківське регулювання одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.

Закон України Про Національний банк України (ст. 1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-Х1У.

Банківський день — кожен робочий день, коли українські банки відчинені і приймають до виконання платіжні доручення. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на 30 липня 1999 р.) (п. 1.2) № 4 від 15.05.96 м. Київ.

Банківський день у системі електронних міжбанківських переказів Національного банку (далі — банківський день) — позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних міжбанківських переказів Національного банку, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Банківський платіжний інструмент — засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ ірошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Банківський продукт — це стандартизовані процедури, що забезпечують виконання банками операцій, згрупованих за відповідними типами та ознаками.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п. 1.10) 18.06.2003 № 254.

Банківські консорціуми — це тимчасові об'єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій, або для кредитування однієї, але великої угоди і засновані банками на паритетних засадах.

Національний банк України Емісійно-кредитний департамент Положення про порядок здійснення консорціумного креди тування (и.2) № 37 від 21.02.96 м. Київ.

Банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Митний Кодекс України (ст.1) м. Київ. 11 липня 2002 р. № 92-ІУ.

Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово- фінансових іруп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України. Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання. Учасники банківського об'єднання перед своєю власною назвою вказують назву банківського об'єднання. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.9) м. Київ. 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Банківські реквізити — номер банківського рахунка, назва установи банку, її код (МФО).

Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (положення, Розд. І. и.1.1) від 26.05.98 № 60.

Безвідклична гарантія — гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) 15.12.2004 № 639.

Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів. унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперовий носіях чи в електронному вигляді. Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) 21.01.2004 № 22 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005).

Бездокументарна форма цінного паперу — здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного 06І17 цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 ірудня 1997 р. №710/97-ВР.

Безкупонний ощадний (депозитний) сертифікат — це сертифікат, який не має окремих відривних купонів, проценти сплачуються разом з поверненням суми вкладу (депозиту).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, и.1.1) 03.12.2003 X2 516.

Безнадійна фінансова операція — операція, імовірність виконання зобов'язань за якою з боку клієнта фінансової установи (з урахуванням фінансового стану клієнта та рівня забезпечення) практично відсутня; ризик за такою операцією дорівнює сумі заборгованості за нею.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912.

Безнадійний кредит — прострочений або неповерненин кредит, за яким с документальне підтвердження про неможливість стягнення; непо- вернений кредит, за яким минув с ірок позовної давності; прострочений кредит, за яким кредитним комітетом прийнято обгрунтоване рішення про визнання кредиту безнадійним; неповернений кредит, крім випадків, коли кредитним комітетом прийнято обгрунтоване рішення про відстрочення визнання кредиту безнадійним. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок (Положення, п. 1.2) 16.01.2004 Х° 7.

«Безнадійні» кредитні операції— це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (п.2.) Х° 279 від 06.07.2000 м. Київ.

Безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах — списання, зарахування або переказ цінних паперів на рахунку у цінних паперах власника без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами, а також у зв'язку Із зміною дісздатності, закінчення терміну прав користування внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені чинним законодавством.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження 1 Іоложення про депозитарну діяльність (п. 1.2) Хэ б 1 від 26.05.98 м. Київ.

Бенефіціар — 1) особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив;

  1. особа, на користь якої надасться гарантія;
  2. це юридична особа-резидент, яка отримує кошти міжнародних фінансових організацій в рамках інвестиційного проекту.
    1. Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п. 1.4) 21.01.2004 X» 22;
    2. Правління Національного Банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, и.2) 15.12.2004 Х° 639;

3) Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку підтвердження належності товарів до інвестиційних проектів міжнародних фінансових організацій, для реалізації яких при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України може видаватися податковий вексель із строком погашення до кінця поточного бюджетного р. (Порядок, п.1.1) 02.06.2004 № 367.

Білети державних лотерей — це розрахункові документи, бланки яких є документами суворого обліку та виготовлені друкарським способом відповідно до гі.2.7 Положення (або ввезені на підставі ліцензії на випуск та проведення державної лотереї) за затвердженими зразками, що додаються до відповідних Умов випуску та проведення лотереї згідно з Положенням про порядок реєстрації випуску та проведення державних грошових лотерей в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 № 574 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску та проведення державних ірошових лотерей в Україні», та які видаються при реєстрації розрахункових операцій при розповсюдженні державних лотерей.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження но- рмативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Положення, п.10.1) № 614 від 01.12.2000 м. Київ.

Біржа — цілком інтегрований механізм та розрахунковий центр, який гарантує виконання договірних зобов'язань у разі невиконання стороною договору платіжний зобов'язань, та здійснює управління розрахунком платежів у момент виконання укладених на біржі договорів.

Кабінет міністрів України Постанова Про схвалення Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України (Концепція, п.5.1.3) від 16 листопада 2002 р. № 1789 м. Київ.

Біржова операція — дії, які здійснюють брокери/ділери та/або фахівці біржі в процесі укладення біржової угоди (збір замовлень, їх узагальнення та класифікація, котирування та оголошення курсу на біржовий товар, звірення параметрів угоди тощо). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговсльно- інформаційних систем і реіулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п. 1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржова послуга — послуга, яка надається клієнтам біржою або членами біржі з метою задоволення їх потреб, пов'язаних з біржовою торгівлею (інформування, консультування, арбітражне та технічне обслуговування тощо).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційнкх систем і реіулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржова рада — орган управління біржею, який обирається загальними зборами біржі на визначений строк і здійснює свої функції в межах компетенції, визначеної статутом біржі. Державна комісія з цінних паперів та фондовою ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення. Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржова торгівля — організоване укладення цивільно-правових угод, які ведуть до зміни права власності на цінні папери з обов'язковою наявністю у організатора торгівлі єдиного торговельного залу і правил торгівлі для осіб, що мають виключне право на укладення цих угод за свій рахунок для іншої особи. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж іа торговельно- інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржова угода — одночасне прийняття учасниками біржового ринку (що називаються сторонами/контрагентами угоди) прав та зобов'язань по придбанню (для покупця) та продажу (для продавця) певної кількості біржового товару; угода вважається укладеною після її реєстрації біржею.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) №3(53) від 29.09.2000.

Біржове брокерське місце — засвідчене відповідним договором право на здійснення біржової торгівлі в установленому порядку. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговсльно- інформаційннх систем і реіулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) №9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржове замовлення — визначений правилами біржі письмовий (на спеціальному бланку) або усний спосіб оголошення брокером/ділером відкритої пропозиції на купівлю чи продаж цінних паперів, який є достатньою підставою- для котирування та/або прийняття біржової угоди до виконання.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і реіуіповання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) №9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржовий бюлетень — офіційне видання біржі, в якому публікуються курси цінних паперів та супровідна інформація, яка не може бути віднесена до конфіденційної або до такої, що згідно з чинним законодавством не підлягає розголошенню.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і реіулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) №9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржовий день (торговельна сесія) — визначений правилами біржі робочий день або період часу, протягом якого відбувається біржовий аукціон і фіксуються біржові курси, на рівні яких розпочинається укладення біржових угод на наступному аукціоні. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговсльно- інформаційних систем і реіулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.І)№9 від 15.01.97 м. Київ.'

Біржовий індекс — середній показник біржової активності, який узагальнює динаміку цін на цінні папери і свідчить про зміни в рівні цін за певний час.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і реіулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.І) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржовий комітет — орган управління Біржі в період між Загальними Зборами Засновників, який працює згідно зі Статутом Біржі. Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Валютній Секції Української міжбанківської валютної біржі (Глосарій) № 30 від 16.07.97 м. Київ.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) Хч 1(35) від 20 лютого 1998 р м. Київ.

Біржовий контракт договір про виконання угоди щодо поставки біржового товару проти оплат коштів, укладення якого є можливим лише між членами біржі за формою, встановленою правилами біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговсльно- інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення. Розд. І. п.1) №9 від 15.01.97 м. Київ'

Біржовий рахунок пасішно-актнвний рахунок, відкритий у розрахунково-кліринговій системі біржі.

Закон України Про державну підтримку сільського господарства України (ст.2) м. Київ, 24 червня 2004 р. № 1877-ІУ.

Біржовий ринок оптовий ринок цінних паперів з обмеженим колом відомих учасників, для яких установлені правила допуску до торгівлі цінними паперами, правила здійснення біржових угод та процедури вирішення спірних питань.

Правління Національного Банку України Постанова Про затвердження Положення про механізми рефінансування банків України (Положення, глава І) № 82 від 28.02.2002 м. Київ.

Біржовий товар іноземна валюта, цінні папери, будь-які інші фінансові інструменти та товари, які є предметом торгів на біржі згідно з її правилами та положеннями та чинним законодавством і до здійснення операцій з якими біржею висовуют ься вимоги щодо порядку укладання угод, здійснення розрахунків і застосовуються заходи по регулюванню ринку.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Біржова операція — дії, які здійснюють брокери/ділери та/або фахівці біржі в процесі укладення біржової угоди (збір замовлень, їх узагальнення та класифікація, котирування та оголошення курсу на біржовий товар, звірення параметрів угоди тощо). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційннх систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п.І) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржові торги — торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, долущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Господарський кодекс України (сг.281) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-1V

Блокування акцій — дії реєстратора щодо повного припинення обігу акцій на визначений термін або до виконання певних умов. Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Тимчасового положення про реєстри акціонерів відкритих акціонерних товариств, що створюються на базі приватизованих підприємств (п.І.5) № 823 від 04.07.95 м. Київ.

Блокування іменних цінних паперів — операція реєстроутримувача щодо припинення реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями, що обмежують обіг на визначений строк та/або до настання певної події. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розділ І, п. 1.1) № 60 від 26.05.98 м. Київ.

Блокування платіжної картки — переведення картки в стан, у якому неможливо виконувати будь-які фінансові операції за допомогою її платіжних додатків.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620.

Борговий цінний папір — цінний папір, за яким емітент несе зобов'язання повернути у визначений термін кошти, інвестовані в його діяльність, та сплатити дохід чи надати інші майнові права, за винятком прав на участь в управлінні справами емітента. Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (п.2) № 466 від 30.12.97 р.

Брокери — фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту. Обов'язки їхні полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі.

Закон України Про товарну біржу (ст.іб) м. Київ, 10 грудня 1991 р. № 1956-ХП.

Брокерська контора — окремий підрозділ члена біржі, що зареєстрований на біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ Брокерське місце — засвідчене відповідним договором право учасника на здійснення біржової торгівлі на біржі.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) №3(53) від 29.09.2000.

Бюро кредитних історій — юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію.

Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.З) м. Київ, 23 червня 2005 р № 2704-ІУ.

Валюта України — ірошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу. Митний Кодекс України (ст. 1) м. Київ, 11 липня 2002 p. № 92-IV.

Валюта ціни будь-яка валюта, в якій встановлюється, згідно з умовами договору, ціна товару.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (Інструкція, п.1.1) № 136 від 24.03.99 р.

Валютна операція на умовах «спот» — валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, и.4) 10.08.2005X2 281.

Валютна операція на умовах «mod» — валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження норма)нвно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 №281.

Валютна операція на умовах «том» — валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, її.4) 10.08.2005 №281.

Валютна операція на умовах «форвард» — валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше, ніж на другий робочий день після дня укладення договору.

Правління Національного Банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових акгів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 №281.

Валютна позиція — співвідношення вимог га зобов'язань банку в іноземній валюті. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою в разі, якщо обсяг зобов'язань по проданій валюті перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог по купленій валюті перевищує обсяг зобов'язань.

Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-Х IV.

Валютна Секція (ВС) — сегмент біржового ринку, де укладаються угоди з купівлі та продажу іноземної валюти.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила членства у Валютній Секції Української міжбанківської валютної біржі (Глосарій) № 30 від 16 липня 1997 р. м. Київ.

Валютний дериватив — стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому.

І Іравила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України; Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Валютний курс — співвідношення грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни, встановлене Національним банком України.

Державне казначейство України Наказ Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті (Порядок, п.1.2) № 126 від 24.07.2001 (В редакції Наказу Державного казначейства №96 від 27.05.2005).

Валютний ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Валютний ризик можна поділити на:

ризик трансакції;

ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик);

економічний валютний ризик. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) 15.03.2004 № 104.

Валютний своп — одночасне укладання спот га протилежної форвардної угоди. Іноземна валюта, придбана згідно з угодою спот, знову продасться після закінчення певного проміжку часу, і, відповідно, валюта, що продасться згідно з угодою спот, після закінчення певного проміжку часу купується знову. Обидві угоди укладаються з одним і тим самим партнером, при цьому курси, дати валютування та способи платежу встановлюються в момент укладання угоди.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Валютні кошти — валютні цінності: — іноземна валюта готівкою, — платіжні документи (чеки, векселі, трапи, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті, цінні папери (акції, облігації, купони до них, бонн, векселі та інші) в іноземній валюті, — золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність (ст. 1) м. Київ, 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ.

Валютні операції:

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні ціннос- ті;

операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Декрет Кабінету міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю (ст. 1) м. Київ, 19 лютого 1993 р. № 15-93.

Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, с такі:

надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик; операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою;

операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом;

операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за факторингом; здійснення прямих інвестицій в Україну; здійснення резидентами прямих інвестицій за межі України; здійснення портфельних інвестицій в Україну; здійснення резидентами портфельних інвестицій за межі України;

виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними інвесторами від прямих інвестицій та розміщених серед нерезидентів цінних паперів українських емітентів; операції з цінними паперами;

розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках; перекази для здійснення розрахунків, пов'язаних з експортом та імпортом продукції, робіт, послуг, які передбачають відстрочення платежу на строк понад 90 днів (комерційні кредити);

міжнародні перекази за угодами, пов'язаними з накопиченням пенсійних активів; '

інші валютні операції, які не с поточними. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, и. 12) 10.08.2005 № 281.

Валютні цінності:

валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та с законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на ірошові знаки, які перебувають в обігу;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські Накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;

банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Митний кодекс України (ст.І) м. Київ, 11 липня 2002 р. № 92-1У.

Валютно-обмінні операції

купівля у фізичних осіб — резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових іривень на готівкову іноземну валюту;

купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.ІЗ) 10.08.2005 № 281.

Варіаційна маржа — грошова сума, яка має бути нарахована на кліринговий рахунок учасника біржової торгівлі терміновими контрактами або списана з цього рахунка за підсумками клірингу щодо кожного біржового дня (торговельної сесії).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п.І) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Вартість застави вартість, визначена за звичайними цінами на момент оцінки ризику даного кредиту в порядку, установленому законодавством України.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування нсбанківськимн фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами.заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912.

Вартість чистих активів інституту спільного інвестування — величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов'язань інституту спільного інвестування. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Векселедавець — юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Векселедержатель — особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її Наказу, або індосований на пред'явника, або ж шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про операції банків з векселями. Положення про операції банків з векселями. (Розд. І, Глава 2, п. 2) Л'-gt; 258 від 28.05.99 p., реєстр. № 653 від 01.06.99р.

Векселедержатель перший — особа, на ім'я якої виписано переказ- ний вексель і за Наказом якої слід сплатити певну суму грошей за цим векселем.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, и. 1.2) 16.12.2002 Л'її 508.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Закон України Про цінні папери і фондову біржу (ст.21) м. Київ. 18 червня 1991 p. № 1201-ХП.

Вексель доміцильований — вексель, у якому зазначене місце оплати не збігається з місцем проживання векселедержателя. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Вексель місцевий вексель, який підлягає оплаті в місцезнаходженні векселедержателя.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Вексель опротестований — вексель, щодо якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати або акцепту цього векселя.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Вексель переказний — вексель, який містить письмовий Наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третій особі. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (І Іоложсння, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Вексель простий — вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений сірок визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю).

Правління Національного банку України Посгаиова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Вексельне досьє — інформація, яка містить відомості про платоспроможність, характер діяльності всіх зобов'язаних за векселем осіб, а також своєчасність здійснення ними розрахунків. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, и.1.1) 24.12.2003 № 584.

Вексельні реквізити — обов'язкові елементи тексту векселя, що в сукупності становлять вексельне зобов'язання та перетворюють його з простого цивільного боргового зобов'язання в зобов'язання, що регулюється нормами законодавства про вексельний обіг. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про операції банків з векселями Положення Про операції банків з векселями (Розд.І, Глава 2, п.2) №258 від 28.05.99 р., ресстр. №653 від 01.06.99 р.

Венчурний фонд — недиверсифікований інститут спільного інвестування закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого більш ніж на 50 відсотків складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів) (Положення, п.1.2) № 201 від 02.07.2002 м. Київ.

Взаємний фонд інвестиційної компанії— філіал, який від імені інвестиційної компанії здійсшос спільне інвестування. Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (п.2) м. Київ, від 19 лютого 1994 р. № 55/94.

Визначення кредитного рейтингу (рейтингування) — це діяльність з надання професійних послуг на ринку цінних паперів, спрямована на визначення кредитоспроможності об'єкта рейтингування, яка може бути проведена рейтинговим агентством. Закон України Про державне рсі-улювання ринку цінних паперів в Україні (ст. 1) м. Київ, ЗО жовтня 1996 р. №448/96-ВР (Введено згідно із Законом № 3201-IV від 15.12.2005).

Викуп цінних паперів інституту спільного інвестування — сплата емітентом інвестору вартості частини чистих активів інституту спільного інвестування пропорційно кількості цінних паперів інституту спільного інвестування, що належать інвесторові, з припиненням права власності інвестора на ці цінні папери. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Виписка з реєстру [власників іменних цінних паперів] письмовий документ встановленого зразка, що підтверджує запис у реєстрі власників іменних цінних паперів щодо власника та належних йому іменних цінних паперів або щодо номінального утримувача та переданих йому для знерухомлення іменних цінних паперів власників. Виписка видається реєстроутримувачем. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (п. 1.1) № 60 від 26 травня 1998 р. м. Київ.

Випуск облігацій — зареєстрована у встановленому порядку сукупність облігацій одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають їх власникам однакові права.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Випуск та проведення лотерей — господарська діяльність операторів, що включає в себе прийняття сплати участі у лотереї, проведення розіграшів лотерей, виплату призів (виграшів) та інші господарські операції, що прямо або опосередковано забезпечують проведення лотерей, та здійснюється на підставі виданої Міністерством фінансів України ліцензії (крім розіграшів, зазначених у абзаці 2 пункту 1.1 цих Ліцензійних умов).

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва міністерство фінансів України Наказ ІІро затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (Ліцензійні умови, п.1.2) № 128/1037 від 12.12.2002.

Випуск цінних паперів — сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.І) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

Відклична гарантія — гарантія, умови якої можуть бути в будь-який час змінені і вона може бути відкликана банком-гарантом за заявою принципала без попереднього повідомлення бенефіціара. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) 15.12.2004 № 639.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком- емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива. Цивільний кодекс України (ст.1094) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-1У.

Відкрита валютна позиція — валютна позиція у відповідній валюті, коли активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов'язань за незавершеними операціями) не рівні між собою, внаслідок чого з'являється можливість отримання додаткових прибутків або ризик додаткових збитків у результаті зміни обмінних курсів валют.

Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) №gt; 520 від 16.12.98 р. м. Київ.

Відкрита підписка — розміщення цінних паперів шляхом відкритого продажу.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Відкриті позиції — договори купівлі-продажу цінних паперів, що укладені торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами, але не виконані на дату розрахунку вимог ліквідності. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок складання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами та подання відповідних документів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Положення, п.1.7) 08.06.2004 № 279.

Відкритий інвестиційний фонд фонд, який випускає інвестиційні сертифікати з зобов'язанням перед учасниками щодо їх викупу. Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (Розд. 1, п.2) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94.

Відкритий пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд, учасниками якого можуть бути'будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення (ст.1) м. Київ, 9 липня 2003 р. № 1057-1V.

Відкритий продаж [цінних паперів] — відчуження цінних паперів особам, коло яких заздалегідь не визначене. Будь-яке відчуження цінних паперів з використанням прилюдної пропозиції вважається відкритим продажем.

Закон України Про інститути спільното інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Відкритий ринок — ринок, на якому здійснюються операції з купівлі- продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента. Використовується центральними банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових дерії' жавних цінних паперів з метою регулювання грошової маси. Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, внаслідок продажу — зменшується.

Закон України Про Національний банк України (сг.І) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-Х1У.

Відкриті фонди — недержавні пенсійні фонди, учасниками яких можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їхньої роботи.

Державний комітет статистики України Департамент макроекономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спостережень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.Б. 125) 18.04.2005 №96.

«Відмиванням грошей» іменується таке вчинення злочинних дій у міжнародному масштабі, як: — перетворення та передача майна з відома, іцо це майно одержано в результаті кримінальної діяльності або у співучасті у такій діяльності з метою укриття чи маскування незаконного походження або надання допомоги будь-якій особі, що втягнена у таку діяльність, з метою уникнення юридичних наслідків цієї діяльності; — покриття або маскування справжніх джерел, місцезнаходження, розміщення, переміщення, належність прав або власність майна з відома, що таке майно одержано в результаті кримінальної діяльності або співучасті у такій діяльності; — придбання, володіння або користування майном з відома, що таке майно одержано в результаті кримінальної діяльності або співучасті у такій діяльності; — співучасть, надання допомоги, спроби щодо вчинення або надання допомоги у вчиненні, підбурюванні, сприянні або наданні порад щодо вчинення дій, зазначених у попередньому пункті. Обізнаність та намір як елемент вищезазначених дій можуть бути визначені з урахуванням об'єктивних обставин. Відмиванням грошей будуть вважатись також дії, в результаті яких було одержано майно з метою відмивання коштів, що були вчинені на території третьої держави- учасниці або третьої країни.

Рада європейських співтовариств Директива про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей (91/308/ЄЕС) (ст.1) 19 червня 1991 р.

Відсотковий ризик — імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін відсоткових ставок. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Вільні резерви — це частка власних коштів страховика, яка резервується з мстою забезпечення платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності. Закон України Про страхування (ст. 30) м. Київ, 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР (В редакції Закону № 2745-111 від 04.10.2001).

Віртуальний банківський регіон — сукупність банківських установ, які обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 системи електронних платежів Національного банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбапківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.І, гл.І) 17.03.2004 № 110.

Вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 ірудня 2000 р. №2121-111.

Вклади (депозити) на вимогу — це грошові кошти або банківські метали, що розмішені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 № 516 (В редакції Постанови НБУ № 437 від 15.09.2004).

Вклади (депозити) строкові— це ірошові кошти або банківські метали, розміщені вкладниками в банку на визначений договором строк. Правління Національного банку "України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 № 516 (В редакції Постанови НБУ № 437 від 15.09.2004).

Вкладник — юридична чи фізична особа, яка здійснила розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) сертифікат банку на договірних умовах.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 № 516 (В редакції Постанови НБУ № 437 від 15.09.2004).

Власний капітал — різниця між сукупною вартістю активів юридичної особи та вартістю її зобов'язань перед третіми особами. Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення (ст.1) м. Київ, 9 липня 2003 р. № 1057-1V.

Власник акцій — фізична або юридична особа, що володіє, користується та розпоряджається акціями на підставі права власності. Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Тимчасового положення про реестри акціонерів відкритих акціонерних товариств, що створюються на базі приватизованих підприємств (п.1.5 Положення) № 823 від 04 липня 1995 р. м. Київ.

Власник депозиту (вкладник або депонент) — фізична особа, якою або на користь якої з банком укладено договір про здійснення операцій за депозитними (вкладними) та поточними рахунками. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішення Про затвердження Інструкції про порядок формування бази даних про вкладників — фізичних осіб у банках-учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Інструкція, п.І.З) № ІЗ від 14. II.2002.

Власник облігацій — фізична або юридична особа, якій облігації належать на праві власності.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.І) 17.07.2003 № 322.

Власник пакета акцій — юридична або фізична особа (резидент або нерезидент), на особовому рахунку в цінних паперах якого в Реєстратора (Емітента) обліковуються акції певного емітента в кількості, що становить 10 і більше відсотків статутного капіталу емітента, або номінальний утримувач цих акцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про складання адміністративних даних шодо здійснення діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та подання відповідних документів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Положення, п. 1.3) 24.06.2003 № 290.

Власник рахунка в банку (далі — власник рахунка) — особа, яка відкриває рахунок у банку і мас право розпоряджатися коштами на ньому.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, и.1.4) 21.01.2004 № 22 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005).

Власник цінних паперів — особа, яка має право власності на цінні папери відповідно до закону та/або договору управління майном. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР (Введено згідно із Законом №980-ІУ від 19.06.2003).

Власні операції банку з купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти

— це операції, проведені на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями з власної ініціативи банку в межах лімітів відкритої валютної позиції банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-нравових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 №281.

Внутрішні перевірки кредитної діяльності — перевірка кредитної діяльності банку, яка здійснюсгься банком самостійно або на основі послуги аутсорсингу та основною ідеєю якої є забезпечення незалежної оцінки якості та надійності процесу кредитного адміністрування банку.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Внутрішні рейтинги — стандартизована оцінка індивідуального кредитного ризику, яка виражається як узагальнений показник, що має літерну або цифрову семантику. Банк визначає рейтинг контрагента самостійно, на підставі внутрішньої методології, не використовуючи рейтинги сторонніх, зовнішніх організацій. Згідно з підходом внутрішніх рейтингів у кредитному процесі кожний позичальник банку оцінюється за відповідними параметрами і належить до однієї з категорій (рейтингу), які заздалегідь визначені банком. Таким чином банк визначає портфель своїх позичальників за рівнем ризикованості операцій з ними.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Внутрішній аудит банку — це незалежна експертна діяльність служби внутрішнього аудиту банку для перевірки й оцінки адекватності та ефективності системи "внутрішнього контролю та якості виконання призначених обов'язків співробітниками банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України (и. 1.3 Положеная) № 114 від 20 березня 1998 р. м. Київ (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку №494 від 03.12.2001).

Внутрішній контроль в банку — це сукупність процедур, які забезпечують достовірність та повноту інформації, яка передається керівництву банку, дотримання внутрішніх та зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій банку, збереження активів банку і його клієнтів, оптимальне використання ресурсів банку, управління ризиками, забезпечення чіткого виконання розпоряджень органів управління банку в досягненні мети, яка поставлена в стратегічних та інших планах банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України (Розд. 2) № 114 від 20 березня 1998 р. м. Київ.

Внутрішньобанківська нормативна база — сукупність регламентних документів, що розроблені банком — юридичною особою та поширюються на його діяльність.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу грошей виключно в межах України.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, и.1.29) м. Київ, 5 квітня 2001 р. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004).

Врахування векселя придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Врахування векселя безоборотне — різновид врахування, за якого пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред'явником у тексті індосаменту безоборотного застереження (здійснення безоборотного індосаменту) або шляхом передавання банку векселя пред'явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред'явника.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п. 1.2) 16.12.2002 № 508.

Вторинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом цінних паперів.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-IV.

Гарант — за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Цивільний кодекс України (ст. 560) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-1У.

Гарантійний випадок — факт порушення принципалом перед бенефіціаром зобов'язання, забезпеченого гарантією, у зв'язку із настанням якого банк-гарант одержує вимогу бенефіціара на сплату коштів відповідно до виданої гарантії з урахуванням умов наданої гарантії та протягом строку дії гарантії.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) 15.12.2004 № 639.

Гарантійний внесок— 1) застава, внесена коштами учасника біржової торгівлі чи торгівлі на організаційно оформленому позабіржовому ринку (як учасника торговельно-інформаційної системи), яка необхідна для відкриття позиції;

2) грошовий внесок у розмірі, що встановлюється організатором торгів, конкурсу в документації про торги або умовах конкурсу (але не більше ніж 5 % початкової ціни майна, що виставляється на продаж) і вноситься учасником торгів, конкурсу як засіб забезпечення добросовісності дотримання ним своїх пропозицій на період, установлений умовами торгів, конкурсу.

  1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і реіупювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ;
  2. Міністерство економіки України Наказ Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства (Порядок, п.1.2)№ 123 від 07.06.2001.

Гарантія — специфічний засіб забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної в письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане в ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Господарський кодеке України (ст.200) м. Київ, 16 січня 2003 р. №436- IV.

Гарантоване розміщення акцій спосіб продажу акцій ВЛТ, згідно з яким радник здійснює розміщення акцій за умови оплати мінімально встановленої договором про надання послуг ціни пакета акцій або за умови попереднього фінансування частини очікуваної ринкової вартості пакета акцій, при цьому акції придбає покупець, який запропонував найвищу ціну.

Фонд державною майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок підготовки та проведення відкритих торгів (Положення, Розділ І) № 1303 від 02.07.98 м. Київ (в редакції Наказу Фонду державного майна № 2081 від 05.10.2000).

Гповальний сертифікат — документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, який гіідтвер- джує право на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в Національній депозитарній системі.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.І) м. Київ, 10 грудня 1997 р. №710/97-ВР.

Гранична фінансова операція — фінансова операція, за якою ризик с незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення не сприятливої для клієнта ситуації та становить не більше 5 (п'яти) процентів суми заборгованості.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п. 1.3) 04.06.2004 №912.

Граничне значення котирувальної ціни — максимальне та мінімальне значення, в межах якого може змінюватися ціна лоту протягом торгової сесії.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між- банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97.

Граничний рівень дохідності облігацій — дохідність облігацій, що визначається Міністерством фінансів України, вище якої конкурентні заявки, подані учасниками розміщення облігацій, не задовольняються.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик (Положення, розд.І, п.2) 18.06.2003 № 248.

Гротовий сурогат — будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей. Закон України Про Національний банк України (ст. 1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-111 від 13.07.2000).

Грошово-кредитна політика — комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Закон України Про Національний банк України (ст. 1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;

    1. боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;
    2. похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;
    3. товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. Цивільний кодекс України (ст.195) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

Гудвіл — 1)нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку;

      1. комплекс заходів, спрямований на збільшення прибутку підприємства, без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології тощо. Вартість гудвілу визначається як різниця між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів;
      2. перевага, яку отримує банк-покупець при купівлі уже діючого банку (підприємства) порівняно зі створенням нового. Ця перевага може бути пов'язана з наявністю постійних клієнтів, вигідним географічним розташуванням, наявністю висококваліфікованого персоналу тощо. Гудвіл відображається в обліку покупця і не може бути переданий, проданий тощо. Гудвіл — перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання.
        1. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР;
        2. Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд. II, п.24) м. Київ, 27 червня 1995 р. № 247/95-ВР;
        3. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України (Інструкція, розд. VII, пп. 1.1,1.2) №475 від 11.12.2000 м. Київ.

Дамно — комісія банку за інкасування іногородніх векселів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, и. 1.2) 16.12.2002 № 508.

Дата валютування — зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі — члені платіжної системи.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, н.1.4) 21.01.2004 № 22 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005).

Дата закриття реєстру [власників іменних цінних паперів] — дата, що призначається у зв'язку з передачею системи реєстру від одного реєстроутримувача до іншого. Починаючи з цієї дати і до закінчення процедури передачі, в системі реєстру зупиняється виконання будь-яких операцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Положення, п. 1.1) № 60 від 26.05.98 м. Київ (Доповнено згідно з Наказом Держкомісціннихпаперів № 190 від 19.06.2001).

Дата зворотної купівлі [за операцією репо] • дата здійснення розрахунків між банком і Національним банком за другою частиною операції репо відповідно до визначеної договором на початку операції ціною зворотної купівлі та розблокування рахунку в цінних паперах продавця.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) 24.12.2003 № 584.

Дата купівлі [за операцією репо] — дата здійснення розрахунків між Національним банком та банком за операцією репо відповідно до визначеної договором ціни купівлі та блокування на рахунку в цінних паперах продавця державних цінних паперів, що є предметом цієї угоди. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, н.1.1) 24.12.2003 № 584.

Дата погашення депозитного сертифіката — дата повернення банкам коштів депозиту і процентів, що визначається згідно з умовами проведения аукціону з розміщення депозитних сертифікатів. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.І .І) 24.12.2003 № 584.

Дата припинення ведення реєстру власників іменних цінних паперів — дата, визначена емітентом згідно з вимогами цього Положення, після якої проведення будь-яких операцій у системі реєстру власників іменних цінних паперів не здійснюється. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок переведення випуску іменних акцій, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму (Положення, п.І.4.) (Назва Рішення в редакції Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 398 від 14.09.2004) №98 від 30.06.2000 м. Київ.

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (Положення, п.4) № 237 від 08.10.99 м. Київ.

Дебіторська заборгованість — сума боргів, що належить підприємству, організації, установі від юридичних або фізичних осіб. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р.

Девізна валютна політика — політика регулювання валютного курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти.

Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. №679-ХІУ.

Делістинг — процедура виключення цінних паперів з реєстру організатора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора торгівлі, з наступним припиненням їх обігу на організаторі торгівлі або переведенням в категорію цінних паперів, допущених до обігу без включення до реєстру організатора торгівлі. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1) м. Київ. 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

Дематеріалізація випуску акцій — комплекс дій з переведення випуску акцій у бездокументарну форму.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок переведення випуску іменних акцій, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму (Положення, н.1.4.) (Назва Рішення в редакції Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 398 від 14.09.2004) №98 від 30.06.2000 м. Київ (Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 398 від 14.09.2004).

Деномінація акцій — зміна номінальної вартості всіх випущених одним емітентом акцій, що супроводжується дробленням або консолідацією акцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду (п.З.) № 125 від 14.09.2000 м. Київ.

День «Т» — день укладання угоди та введення торгового звіту в торго- вельно-інформаційну систему ПФТС.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Рада Асоціації «ПФТС» Рішення Про затвердження в новій Редакції Правил проведення розрахунків через депозитарій за угодами купівлі/продажу цінних паперів. укладеними згідно з Торговими правилами ПФТС, затверджених рішенням Ради Асоціації ПФТС від 26.05.2000 №2 (Додаток № 1, Правила, п.2.3) Хе 7 від 01.12.2000.

День Т + 1 — це наступний після грошових розрахунків день, у який продавець здійснює поставку покупцю державних цінних паперів. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про механізми рефінансування комерційних банків України (Положення, гл.2) №-484 від 15.12.2000 м. Київ.

Депозит (див. Вклад.)

Депозитарій — 1)юридична особа, яка створюється у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж десять зберігачів, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність. При цьому частка одного учасника в статутному фонді депозитарію не може перевищувати двадцяти п'яти відсотків цього фонду;

2) держава, міжнародна організація або її головна виконавча посадова особа, якій здається на зберігання оригінал міжнародного договору і яка виконує стосовно цього договору функції, передбачені міжнародним правом.

  1. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст. 10) м. Київ, 10 грудня 1997 р. №710/97-ВР;
  2. Закон України Про міжнародні договори України (ст.2) м. Київ, 29 червня 2004 р. № 1906-1V.

Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, яка здійснює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду та облік руху активів на підставі депозитного договору.

Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (Розд.1, п.2) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94.

Депозитарій Національного банку — це структурні підрозділи Національного банку, які проводять депозитарну діяльність і можуть здійснювати кліринг і розрахунки за договорами щодо операцій з цінними паперами.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій репо (Положення, розд.1) № 204 від 29.05.2001 м. Київ.

Депозитарій цінних паперів — юридична особа, яка проводить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.І) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР. Депозитарна діяльність — надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.І) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР. Депозитарна операція — сукупність дій депозитарної установи щодо здійснення нею депозитарної діяльності згідно з чинним законодавством.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ. Депозитарна розписка — документ, який випускається іноземною депозитарною установою згідно із законодавством відповідної держави на акції товариства.

Кабінет міністрів України Постанова Про забезпечення продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках (Загальні положення, п.2.) від 21 липня 1999 р. № 1320 м. Київ.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Порядку встановлення кореспондентських відносин між Національним депозитарієм України та іноземними депозитарними установами для забезпечення продажу пакетів акцій, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках (Порядок, п.1.1.) № 237 від 10.11.99 м. Київ. Депозитарна установа — зберігач або депозитарій цінних паперів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ. Депозитарний договір — договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігана рахунки у цінних паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обіїу цінних паперів в Україні (ст.І) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Депозитарний облік — облік цінних паперів на рахунках власників цінних паперів у зберігачів або облік на рахунках у цінних паперах, який здійснює депозитарій для зберіганій та емітентів. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.І) м. Київ. ІО грудня ) 997 р. № 7І0/97-ВР.

Депозитарні активи знерухомлені цінні папери, випущені в документарній формі, глобальні сертифікати цінних паперів, що підтверджують випуск цінних паперів у бездокументарній формі, які передані на зберігання до депозитарію, записи депозитаріїв на кореспондентських рахунках у цінних паперах в інших депозитаріях, крім власних, а також записи зберігачів стосовно депонованих до депозитарію на зберігання знерухомлених цінних паперів та/або бездокументарних цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п. 1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ.

Депозит довгостроковий (зобов'язання, якщо кошти зараховані на відкритий у банку рахунок, чи вимога, якщо кошти розміщені в іншому банку) — кошти інших банків, суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, які внесені на депозитний рахунок у банк, строк погашення якого більше ніж один рік. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (розд. Визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. (Доповнено згідно з Постановою Національного банку № 370 від 29.08.2001). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (н.1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ.

Депозитний сертифікат Національного банку — це один з монетарних інструментів, що є борговим цінним папером Національного банку в бездокументарній формі, який засвідчує розміщення в Національному банку коштів банків та їх право на отримання внесеної суми і процентів після закінчення встановленого строку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584.

Депозитні операцїі банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Господарський кодекс України (ст.340) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-1V.

Депонент -— юридична або фізична особа, яка користується послугами збе- рігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.І) м. Київ, 10 ірудня 1997 р. .V» 710/97-ВР

Депонування цінних паперів — передача власником належних йому цінних паперів зберігачеві або передача цінних паперів зберігачем до депозитарію, або передача емітентом глобального сертифіката власного випуску цінних паперів до депозитарію для здійснення депозитарної діяльності.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ.

Державна гарантія — зобов'язання України повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у разі невиконання позичальниками, іншими ніж Україна, що отримали кредит під державні гарантії, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відображення операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.1) 28.01.2004 № 42.

Державна грошова лотерея — лотерея, умови якої передбачають призовий фонд у розмірі не менше як 50 відсотків від суми отриманих доходів, а також відрахування до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30 відсотків від доходів, що залишаються в розпорядженні агента після виплат призового фонду. Державна грошова лотерея підлягає обов'язковій реєстрації в Міністерстві фінансів України.

Державний комітет України з фізичної культури і спорту Наказ Про затвердження Правил розповсюдження державних лотерей (п.2 Правил )№ 2120 від 28 жовтня 1998 р. м. Київ.

Державне регулювання ринків фінансових послуг — здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам. Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1) м. Київ, 12 липня 2001 р. № 2664-111.

Державне регулювання ринку цінних паперів — здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст. 1) м. Київ, 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.

Державний банк — це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.7) м. Київ, 7 ірудня 2000 р.№ 2121-111.

І.Vм

Державний реєстр банків — реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня 2000 р. № 2121-ІИ.

Державний реєстр іпотек — єдина комп'ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, выступления прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної. Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек (Тимчасовий порядок, п.2) від 31 березня 2004 р. № 410 м. Київ.

Державний реєстр фінансових установ — система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання та поширення адміністративної інформації (даних) про фінансову установу. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ (Положення, п.1.1) 28.08.2003 № 41.

Державний реєстр фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів — це перелік адміністративної інформації про фінансові установи, що формується та узагальнюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі — Комісія) згідно з вимогами цього Порядку як система збору, накопичення та обліку відомостей про ці установи. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів (Порядок, п.1.2) 14.07.2004 № 296.

Державні боргові зобов'язання розподіляються на: прямі боргові зобов'язання — це зобов'язання, що беруться державою як безпосереднім позичальником шляхом випуску державних цінних паперів, укладення угод про позику або іншими шляхами, передбаченими законодавством України; умовні (гарантовані) боргові зобов'язання — зобов'язання, що беруться безпосередньо юридичними особами та гарантуються державою, в тому числі зобов'язання за кредитами МВФ, крім випадків їх безпосереднього спрямування до державного бюджету. До вступу в силу державних гарантій операції за зазначеними зобов'язаннями не відображаються в показниках державного бюджету. У свою чергу, позики, за якими виникають прямі боргові зобов'язання, поділяються на: позики на фінансування бюджету — позики, що залучаються державою з метою фінансування державного бюджету і не мають цільового призначення; позики на фінансування проектів розвитку — позики, що залучаються державою на фінансування цільових програм розвитку, в тому числі позики, що залучаються державою для інституційних проектів підтримки та розвитку органів державного управління та які не є самоокупними; позики, що залучаються державою для фінансування інвестиційних проектів розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництв та регіонів на умовах повернення; позики, пов'язані з реструктуризацією чи визнанням боргу — позики, що виникають у результаті реструктуризації боргових зобов'язань чи визнання боргу.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відображення операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.1) 28.01.2004 № 42.

Державні цінні папери — це визначені законодавством боргові зобов'язання, що емітуються державою в особі її уповноважених органів та в порядку, визначеному чинним законодавством України. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій репо (Положення, розд.1) № 204 від 29.05.2001 м. Київ.

Держатель платіжної картки — фізична особа — клієнт або довірена особа клієнта, яка на законних підставах використовує платіжну картку (її реквізити) для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції з її застосуванням.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. До деривативів належать: — Форвардний контракт — Ф'ючерсний контракт — Опціон. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на: а) фондовий дериватив; б) валютний дериватив в) товарний дериватив.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Диверсифікація — метод пом'якшення ризику шляхом розосередження вкладень та обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем. Передбачає пошук та поєднання портфелів, які за однакових умов призводять до різних, не обов'язково протилежних результатів. Це метод пом'якшення ризику, який застосовується як до активних, так і до пасивних операцій. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

ІЗ*

Дивіденд — платіж, який здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (Із змінами, внесеними згідно із Законами №2831-111 від 29.11.2001, № 349-ІУ від 24.12.2002 та № 1957-ІУ від 01.07.2004).

Дилер — 1) працівник банку, якому доручається здійснення операцій на грошовому ринку, операцій з цінними паперами, валютою тощо від імені банку та його клієнтів;

2) фізична особа, яка є уповноваженою особою брокерської контори або учасником торговельно-інформаційної системи, що здійснює цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.

  1. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (ІІоложення, п. 1.10) 18.06.2003 № 254;
  2. Державна комісія з цінних паперів та фондовог о ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і реіулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п. 1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.'

Дилінг — операції з купівлі-продажу, які банк здійснює від власного імені, але за дорученням та за кошти клієнтів. Таким чином формально ці операції відображаються в балансі банку, хоча реально вся вигода та ризик від таких операцій належать клієнтам банку. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 X? 361.

Дирекція Біржі— виконавчий орган Біржі; організує виконання рішень Біржового комітету, керує поточною діяльністю Біржі і мас право

вирішувати всі питания, крім тих, що входять виключно до компетенції Біржового комітету та Зборів засновників Біржі. Українська міжбанківська валютна біржа ПРАВИЛА проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998 р. м. Київ.

Дисконт — 1) це різниця між вартістю погашення цінних паперів та їх собівартістю без урахування нарахованих на час придбання процентів, якщо собівартість нижча вартості погашення;

    1. винагорода, що беруть банки під час врахування векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати;
    2. різниця              між номіналом векселя та сумою, фактично одержаною за вексель, якщо ця сума менша від номіналу.
      1. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п. 1.5) 20.08.2003 № 355;
      2. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п. 1.2) 16.12.2002 № 508;
      3. Кабінет міністрів України Постанова Про додаткові заходи щодо забезпечення надходження збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (п.2.) від 24 січня 1998 р. № 75 м. Київ.

Дисконтна валютна політика — зниження або підвищення Національним банком України процентних ставок за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал. Закон України Про Національний банк України (ст. 1) м. Київ, 20 травня 1999 р. №679-XIV.

Дисконтування — визначення поточної вартості грошового потоку з урахуванням його вартості, яка прогнозується на майбутнє. Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Національного стандарту № І «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.З) від 10 вересня 2003 р. № 1440 м. Київ.

Дистанційне розпорядження [банку] — розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку. Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, 11.1.4)21.01.2004 №22.

Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів — збір, фіксація, оброблення, зберігання та надання даних, що складають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та власників. Закон України Про державне реіулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.4) м. Київ. 30 жовтня 1996 p. № 448/96-ВР.

Діяльність з управління цінними паперами — діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду протягом визначеного терміну на підставі відповідного договору щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.4) м. Київ, ЗО жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.

Діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів — надання послуг, що безпосередньо сприяють укладанню цивільно- правових угод щодо цінних паперів та їх похідних на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (сг.4) м. Київ, ЗО жовтня 1996 р. № 448/96-ВР (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2804-1У від 06.09.2005).

Добровільне страхування — це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Видами добровільного страхування можуть бути:

        1. страхування              життя;
        2. страхування від нещасних випадків;
        3. медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);
        4. страхування здоров'я на випадок хвороби;
        5. страхування залізничного транспорту;
        6. страхування наземного транспорту (крім залізничного);
        7. страхування повітряного транспорту;
        8. страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);
        9. страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);
        10. страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
        11. страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 цієї статті);
        12. страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
        13. страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
        14. страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
        15. страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12—14 цієї статті);
        16. сграхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
        17. страхування              інвестицій;
        18. страхування фінансових ризиків;
        19. страхування судових витрат;
        20. страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;
        21. страхування медичних витрат;
        22. інші види добровільного страхування.

Закон України Про страхування (ст.6) м. Київ. 7 березня 1996 р. № 85/96- ВР (Доповнено Законом № 2745-ІІІ від 04.10.2001). Довга відкрита валютна позиція — відкрита валютна позиція у відповідній валюті, коли активи та позабалансові вимоги перевищують пасиви та позабалансові зобов'язання.

Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від 16.12.98 р. м. Київ.

Довга позиція — купівля контракту на поставку біржового товару в майбутньому.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) № 1(35) від 20 лютого 1998 р. м. Київ. Довірче товариство — товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.

Декрет Кабінету міністрів України Про довірчі товариства (ст.1) м. Київ, 17 березня 1993 р. №23-9.3. Довірче управління — операції банків з управління власністю та виконання інших послуг в інтересах та за дорученням клієнтів на правах довіреної особи.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Довірчі операції— послуги, які довірче товариство надає довірителям майна...

Довірче товариство здійснює такі довірчі операції: для громадян — збереження та представницькі послуги для обслуговування майна довірителів;

для юридичних осіб — розпорядження майном, агентські послуги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства.

Декрет Кабінету міністрів України Про довірчі товариства (ст.1) м. Київ, 17 березня 1993 р. № 23-93.

У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подасться опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Цивільний кодекс України (ст.584) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-1У.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлеігу договором винагороду. Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.

Господарський кодекс України (ст.366) м. Київ, 16 січня 2003 р. №436- IV.

У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкорисгувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії. До договору комерційної субконцесії застосовуються положення про договір комерційної концесії, встановлені цим Кодексом або іншим законом, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії. Користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарно. Визнання недійсним договору комерційної концесії має наслідком недійсність договору комерційної субконцесії.

Цивільний кодекс України (ст.1119) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-1V.

Договір концесії (концесійний договір) — договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з мстою задоволення громадських потреб. Закон України Про концесії (ст.1) м. Київ, 16 липня 1999 р. № 997-ХІУ.

Договір про відкриття рахунку в цінних паперах — договір між власником цінних паперів та обраним ним зберігачем про передачу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.І) м. Київ, 10 ірудня 1997 р. №710/97-ВР.

Договір про обслуговування емісії цінних паперів — договір між емітентом та обраним ним депозитарієм про обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обіїу цінних паперів в Україні (ст.І) м. Київ. 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Закон України Про страхування (ст.І6) м. Київ, 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР (В редакції Закону № 2745-111 від 04.10.2001).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна стврона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право ірошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою ірошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із ірошовою вимогою, право якої він відступає. Цивільний кодекс України (ст.1077) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

Додатковий пайовий внесок — необов'язковий зворотний внесок члена кредитної спілки, режим залучення якого визначається положенням про фінансове управління кредитною спілкою. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок (Положення, п. 1.2) 16.01.2004 № 7.

Документарна форма цінного паперу — сертифікат цінних паперів (далі — сертифікат), що містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст. 1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. №710/97-ВР.

Доміциліант — платник за векселем, який уповноважує доміциліата здійснити платіж за векселем у місці доміциляції — місцезнаходженні доміциліата. Місцезнаходження платника і доміциліата різні. Право доміцилювати вексель, тобто визначати особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем), належить виключно векселедавцю як у простих, так і в переказних векселях. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про операції банків з векселями Положення Про операції банків з векселями (Розд.І, Глава 2, п.2) № 258 від 28.05.99 p., реєстр. Х° 653 від 01.06.99 р.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Доміциліат — особа, яка є особливим платником за векселем за дорученням і за рахунок доміциліанта. Місцезнаходження такої особи і доміциліанта різні.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Доміциляційна формула — напис на векселі, що обумовлює особливе місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем. Учиняється векселедавцем. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 №508

Доміциляція векселя — призначення за векселем особливого місця платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення доміциляцій- ної формули. Під час складання векселя векселедавець може зазначити не лише особливе місце платежу, а й особу, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то її може зазначити трасат під час акцепту. Якщо він цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці доміциляції.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Допоміжна діяльність у сфері фінансів та страхування є недержавне управління фінансовими ринками, біржові операції з фондовими цінностями, інші види діяльності (посередництво у кредитуванні. фінансові консультації, діяльність, пов'язана з іноземною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризику та збитків, інші види допоміжної діяльності).

Господарський кодекс України (ст.ЗЗЗ) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436- IV.

Дорозміщення державних цінних паперів додаткове розміщення емітентом державних цінних паперів певного випуску, за яким відбулося первинне розміщення. Дорозміщення проводиться, коли для продажу пропонуються державні цінні папери, які за обсягом прав, наданих власникам, термінами погашення та розмірами купонних виплат (якщо вони с) збігаються з умовами випуску державних цінних паперів під час первинного розміщення. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) 19.03.2003 № 114.

Дорозміщення облігацій — додаткове розміщення емітентом облігацій певного випуску, за яким відбулося первинне розміщення. Дорозміщення проводиться, коли розповсюджуються облігації, які за обсягом прав, наданих власникам, термінами погашення та розмірами купонних виплат (якщо вони с) збігаються з умовами випуску облігацій під час первинного розміщення. Правління Національного банк) України Постанова Про затвердження Положення про порядок провсдlt; ння операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх держав їих позик (Положення, розд.І, п.2) 18.06.2003 № 248.

Дохід від портфельних інвестицій — це рух коштів між резидентами і нерезидентами в результаті володіння акціями, облігаціями, довгостроковими цінними паперами, інструментами грошового ринку. До нього належать:

  1. дохід від пайової участі в капіталі компаній (дивіденди);
  2. дохід за борговими зобов'язаннями (відсотки).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.З, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Дохід) №433 від 01.09.99 р.

Доходи від прямих інвестицій.

а)              дохід від пайової участі в капіталі компаній (дивіденди), розподілений та нерозподілений прибуток закордонних відділень, реінвестований прибуток;

б)              дохід за борг овими зобов'язаннями (відсотки), які сплачують один одному прямий інвестор та підприємство прямого інвестування.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.З, Інструкція до форми № І-ПБ, Розд. Дохід) №433 від 01.09.99 р.

Дочірній банк— це установа банку, яку контролює материнський банк шляхом володіння акціями (паями, частками) дочірнього банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав, особливості їх закриття та здійснення нагляду (Положення, н.2.1) №45 від 30.01.2002 м. Київ

Дочірня компанія (підприємство) — компанія, що контролюється іншою компанією. Контроль передбачає, що материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє 50 % або більшою часткою капіталу компанії. Контроль також мас місце, якщо материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше 50 %, але мас:

    1. частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 % завдяки угодам з іншими інвесторами;
    2. право керувати фінансовою та виробничою політикою підприємства згідно із статутом або угодою;
    3. право призначати або звільняти більшість членів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії; або
    4. право визначального голосу в раді директорів або аналогічному керівному органі компанії.

Постанова Правління Національного санку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч. 14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р.

Дроблення акцій — зменшення номінальної вартості акцій шляхом ділення на визначений уповноваженим органом акціонерного товариства коефіцієнт деномінації (повинен бути більше одиниці). При цьому кількість акцій збільшується пропорційно коефіцієнту деномінації, а сумарна номінальна вартість акцій не змінюється.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду (п.З.) № 125 від 14.09.2000 м. Київ (В редакції Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 33 від 02.02.2005).

Еквайрингова установа (еквайр) — юридична особа, яка здійснює еквайринг.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, п.1.8) м. Київ. 5 квітня 2001 р. №2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Еквайринг — діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів. Закон України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні (ст. 1, н.1.9) м. Київ, 5 квітня 2001 р. № 2346-111.

Еквіваленти грошових коштів короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України (Інструкція, розд.І, п.2) №475 від 11.12.2000 м. Київ.

Економічні нормативи — показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких с обов'язковим для банків.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ. 7 ірудня 2000 р. №2121-111.

Електронний гаманець — смарт-картка або платіжний додаток платіжної картки, кошти за операціями з якою(им) обліковуються на консолідованому картковому рахунку емітента. Електронний гаманець дас змогу його держателю в межах установленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги) без уведення персонального ідентифікаційного номера. Призначений в основному для здійснення розрахунків і зняття рогівки на невеликі суми. Електронний гаманець є одним із типів наперед оплачених платіжних карток.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, и. 1.5) 19.04.2005 № 137.

Електронний міжбанківський переказ — міжбанківський переказ, що виконаний з використанням міжбанківських електронних розрахункових документів із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації про рух грошей.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.І, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Емісійний дохід — сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від продажу власних акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів (при їх первинному розміщенні), або над ціною зворотного викупу при повторному розміщенні інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (В редакції Закону № 2831-111 від 29.11.2001).

Емісійні цінні папери — цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції;

облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації;

сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі — сертифікати ФОН);

інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.

Цінні папери, що не належать згідно із цим Законом до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 3) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

Емісія — установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

Емісія акцій — сукупність дій емітента з обміну акцій або часток у статутному фонді товариства, що реорганізовується, на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій акціонерного товариства, що створюється в процесі реорганізації, а після реєстрації випуску останнього з обміну письмових зобов'язань на акції. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств (п.1.3. Визначення термінів і понять) № 221 від ЗО грудня 1998 р. м. Київ.

Емісія іпотечних облігацій — дії емітента щодо випуску та розміщення іпотечних облігацій, послідовність яких встановлюється законодавством.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.2) м. Київ, 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ.

Емісія іпотечних сертифікатів — сукупність дій емітента іпотечних сертифікатів щодо забезпечення випуску іпотечних сертифікатів, їх розміщення, обігу, виплати процентів за ними та їх номінальної вартості.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про провадження діяльності небанківських фінансових установ, які здійснюють емісію іпотечних сертифікатів (Положення, п.1.3) 09.06.2005 № 4132.

Емісія облігацій (серія) — сукупність облігацій одного емітента, що надають їх власникам однакові права та мають однакові умови розміщення, обігу, виплати доходу та погашення. Державна комісія з цінних паперів та фондовог о ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Емісія спеціальних платіжних засобів проведення операцій з випуску спеціальних платіжних засобів певної платіжної системи. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, п. 1.12) м. Київ, 5 квітня 2001 р. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004).

Емітент — юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщус емісійні цінні папери та бере на ссбе зобов'язання щодо них перед їх власниками. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2) м. Київ. 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

Емітент звичайних іпотечних облігацій це іпотечний кредитор, що несе відповідальність за виконання зобов'язань за такими іпотечними облігаціями іпотечним покриттям та всім іншим своїм майном, на яке, відповідно до.законодавства, може бути звернено стягнення.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.З) м. Київ, 22 грудня 2005 р. № 3273-1У.

Емітентом іпотечних сертифікатів може бути фінансова установа, яка від свого імені випускає такі сертифікати відповідно до вимог цього Закону та зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з інформації про їх випуск. Емітентом може бути фінансова установа, якій відповідним державним органом видано дозвіл на право здійснення емісії сертифікатів. Емітент, якщо він є банком та відповідає вимогам статей 33 і 34 цього Закону, може виконувати функції керуючого іпотекою. Емітент сертифікатів з фіксованою дохідністю здійснює випуск таких сертифікатів, забезпечений іпотечними активами, та приймає на себе ризик щодо порушення термінів виконання основних зобов'язань, реформованих в іпотечні активи. Емітент сертифікатів участі здійснюс випуск таких сертифікатів, платежі за якими забезпечені надходженнями платежів від боржників за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив. Ризик порушення термінів виконання основних зобов'язань приймає на себе власник сертифікатів участі. Емітент може придбавати випущені ним сертифікати. Кошти, то надходять у рахунок оплати за іпотечними активами до емітента протягом строку обігу сертифікатів від керуючого іпотекою, якщо функції розпорядника платежів виконує емітент, акумулюються на окремому рахунку емітента в банку, в разі, якщо емітентом с банк, — на окремому рахунку в його балансі.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.40) м. Київ, 19 червня 2003 р. № 979-ІУ (В редакції Закону № 3201-1У від 15.12.2005).

Емітент облігацій внутрішніх місцевих позик Верховна Рада Автономної Республіки Крим або міська рада, яка прийняла рішення про здійснення запозичення до місцевого бюджету у формі випуску облігацій, випустила їх від свого імені та несе зобов'язання, які виникають згідно з умовами випуску облігацій. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик (Положення, розд.1) 07.10.2003 № 414.

Емітент облігацій підприємств — підприємства усіх передбачених законом форм власності, об'єднання підприємств, створені відповідно до чинного законодавства, акціонерні та інші товариства, що від свого імені випускають облігації і зобов'язуються виконувати обов'язки, що випливають з умов емісії цих облігацій. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Емітент сертифікатів фонду операцій з нерухомістю — управитель, який від свого імені випускає і розміщує сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про видачу нсбанківській фінансовій установі — управителю дозволу на право прийняття на себе комерційних ризиків при створенні фонду фінансування будівництва виду Б та/або дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю (Положення, п.1.3) 29.07.2004 № 1866.

Емітент спеціальних платіжних засобів — юридична особа, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних платіжних засобів.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, пЛ .13) м. Київ, 5 квітня 2001 р. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-і V від 06.10.2004).

Емітентом структурованих іпотечних облігацій є спеціалізована іпотечна установа, яка несе відповідальність за виконання зобов'язань за такими іпотечними облігаціями лише іпотечним покриттям.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.З) м. Київ, 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ.

Етика професійної діяльності на фондовому ринку — стандарти поведінки та доброчесності професійного учасника ринку цінних паперів, які грунтуються на Конституції України і визначених чинним законодавством нормах та принципах обслуговування клієнтів, чесне, неупереджене виконання своїх професійних обов'язків. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Щодо затвердження Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню стики професійної діяльності на фондовому ринку (Концепція, розд. Визначення термінів) 14.01.2003 №21.

Ефективна ставка відсотка — ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості цінних паперів та вартості їх погашення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355.

Єврооблігацїї — державні цінні папери, що надають їхньому власнику право на одержання основної суми боргу (номінальної вартості), а також доходу у вигляді купонних платежів.

Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про умови резервних поставок і оплати російського природного газу в Україну в 2001 році (Додаток, п.4) м. Москва. 22 ірудня 2000 р.

Єдина інформаційна система «Реєстр позичальників» єдиний апаратно-програмний комплекс, що забезпечує отримання від банківських установ вхідної інформації, її накопичення, зберігання, належне використання, захист на всіх технологічних ланках від несанкціонованого доступу, формування вихідної інформації, взаємодію з користувачами.

Правління Національного банку України Постанова Про створення єдиної інформаційної системи обліку позичальників (боржників) (Положення, п.1.5) № 245 від 27.06.2001 м. Київ.

Єдиний державний реєстр інститутів спільного інвестування — це інформаційний банк даних про пайові та корпоративні інвестиційні фонди, економічні показники їх діяльності та звітності, який забезпечує зберігання інформації про інститути спільного інвестування та її надання.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про реєстрацію регламенту інститутів спільного інвестування та ведення Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (Положення, розд.2) № 197 від 06.07.2002 м. Київ.

І4~"

Забезпечена заборгованість — заборгованість, яка мас забезпечення у вигляді ліквідної застави, вартість якої визначена за звичайними цінами та перевищує заборгованість клієнта не менш як на 25 (двадцять п'ять) процентів, або банківську гарантію. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п. 1.3) 04.06.2004 № 912.

Заблоковані залишки активів учасника торгів — активи учасників торгів, які заблоковані на рахунках у розрахунковій установі, в межах яких учасник торгів може виставляти заявки на купівлю/продаж цінних паперів та укладати угоди на ринку заявок. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на 30 липня 1999 р.) (п. 10.1) № 4 від 15.05.96 м. Київ (Доповнено згідно з Рішенням Асоціації «ІІФТС» Х° 7 від 05.09.01).

Задовільні кредити — це кредити, надані позичальнику з надійним забезпеченням і з задовільним фінансовим становищем, окремі аспекти якого викликають деякі сумніви (наприклад, чи буде своєчасно забезпечено надходження платежів за відвантажену продукцію, намітилось погіршення окремих показників діяльності тощо); строк погашення самого кредиту не настав, однак проценти за ним сплачуються несвоєчасно; позичальником порушено цільове використання кредиту, особливо якщо це впливає на забезпечення кредиту. Прострочена заборгованість за кредитом або відсотками за ним не повинна перевищувати 30 календарних днів. Для задовільних кредитів розмір резервування має становити 5 відсотків їх загальної суми.

Національний банк України Лист Положення «Про порядок формування і розміри резервних і страхових фондів комерційних банків», затверджене постановою Правління Національного банку України № 9 від 16 січня 1995 р.. (п.3.1 Положення) № 12015/145 від 23 лютого 1995 р. м. Київ.

Заінтересована особа — юридична чи фізична особа, яка бажає отримати інформацію та має на це право. До заінтересованих осіб відносяться:

а)              акціонери;

б)              потенційні інвестори;

в)кредитори;

г)              контрагенти з правочинну;

д)              інші особи, що виявили заінтересованість в отриманні відповідної інформації.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення Методичних рекомендацій щодо доступу акціонерів та інших заінтересованих осіб до інформації про акціонерне товариство (Методичні рекомендації, п.І.5) 26.01.2005 № 27.

Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заста- водержателя або за його Наказом — у володіння третій особі. Цивільний кодекс України (ст.575) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

Закрита валютна позиція — валютна позиція у відповідній валюті, коли активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов'язань за незавершеними операціями) рівні між собою. Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від 16.12.98 р. м. Київ.

Закритого акціонерного товариства акції розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Господарський кодекс України (ст.81) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-ГУ.

Закритий інвестиційний фонд — фонд, який здійснює випуск інвестиційних сертифікатів без взяття зобов'язань про їх викуп. Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (Положення, Розд.1, п.2) м. Київ, ! 9 лютого 1994 р. № 55/94.

Закритий продаж — розміщення та обіг облігацій між юридичними та фізичними особами, коло (перелік) яких заздалегідь визначається емітентом у рішенні про випуск облігацій та не перевищує 50 осіб. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1) 17.07.2003 № 322 (В редакції Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №155 від 30.03.2005).

Зал торгів — приміщення біржі, де безпосередньо проходять торги, з особливим порядком доступу, який регламентується правилами та положеннями біржі.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Залишкова балансова вартість цінного папера — це його балансова вартість з врахуванням створеного резерву за цим папером. Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (Розд.2) №466 від 30.12.97 р.

Замкнений ринок — введення ціни купівлі, рівної найкращій (найнижчій) ціні продажу, виставленій іншим торговцем у тому ж цінному папері, або введення ціни продажу, рівної найкращій (найвищій) ціні купівлі, виставленій іншим торговцем у тому ж цінному папері.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на ЗО липня 1999 р.)(п.1.5) №4 від 15.05.96 м. Київ.

Застава — це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) мас право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Закон України Про заставу (ст.1) м. Київ, 2 жовтня 1992 р. № 2654 —XII.

Заставна — це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержатсля. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю. Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов'язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов'язаний передати новому власнику документи та інформацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної. Після видачі заставної виконання основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється в порядку, встановленому розділом V цього Закону.

Анулювання заставної і видача нової заставної здійснюються за згодою між іпотекодавцем, боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та власником заставної. Відомості про анулювання заставної і видачу нової заставної підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене грошове зобов'язання, суму боргу за яким на момент укладення іпотечного договору не визначено і яке не містить критеріїв, що дозволяють визначити цю суму на конкретний момент.

Облік заставних у банках здійснюється в порядку, встановленому Національним банком України, за правилами, що застосовуються для обліку забезпечених іпотекою кредитів. Закон України Про іпотеку (ст.20) м. Київ, 5 червня 2003 р. № 898-ІУ (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 3201-ІУ від 15.12.2005).

Заставні кошти — попередньо депоновані кошти учасника біржового ринку, які він має забезпечити в якості покриття наданих ним заявок; розмір заставних коштів визначає біржа.

Українська міжбанківська валюта біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Заява на участь у конкурсі — документ, який містить пропозицію претендента на участь у конкурсі, а також відомості про претендента та інші відомості, які зазначені в інформаційному повідомлені.

Кабінет міністрів України Постанова Про управління корпоративними правами держави (Положення, п.1) від 15 травня 2000 р. №791 (791- 2000-п) м. Київ (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 81 від 28.01.2004).

Заява про участь у відкритих торгах — лист претендента, до якого додаються кваліфікаційні документи та відомості про відносини контролю та який містить чітко сформульовану зацікавленість претендента взяти участь у відкритих торгах та свідчить про визнання ним усіх умов та процедур відкритих торгів. Фонд державного майка України Наказ Про затвердження Положення про порядок підготовки та проведення відкритих торгів з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства «Укртслеком» (Положення, и. 1.3) 29.06.2004 № 1256.

Заявка-пропозиція (оферта) на купівлю або продаж цінних паперів за умовами щодо виду цінного паперу, кількості, ціни, та інших умов, визначених цим Порядком. Заявка також с згодою учасника, що її надав, на укладання та виконання угоди з цінними паперами в порядку, встановленому в цьому розділі.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на 30 липня 1999 р.) (п. 10.1) № 4 від 15.05.96 м. Київ (Доповнено згідно з Рішенням Асоціації «І1ФТС» № 7 від 05.09.01).

Зберігання векселів — здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями на підставі одержаних від векселедержателя інструкцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Зберігання векселів відкрите — зберігання векселів шляхом подання в банк супровідного векселя доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.І.2) 16.12.2002 № 508.

Зберігання векселів закрите — зберігання векселів шляхом надання векселедержателю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.І.2) 16.12.2002 № 508.

Зберігачами цінних паперів визнаються торговці цінними паперами та комерційні банки, які мають Дозвіл на здійснення професійної діяльності по випуску і обігу цінних паперів та Дозвіл на здійснення професійної депозитарної діяльності.

Державна комісія т цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.3 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ.

Збір інформації про сумнівні фінансові операції — це процес відбору даних про фінансові операції, перевірки їх на відповідність критеріям сумнівних операцій, документування та накопичення в автоматизованих інформаційних системах з метою:

виявлення фінансових операцій, які використовуються для легалізації доходів, одержаних злочинним» шляхом;

запобігання використання суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб для легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом;

проведення аналітичної роботи та обміну інформацією. Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Положення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) 21.05.2003 № 233.

Зв'язані сторони — сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.

Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до Інструкції до складання річного фінансового звіту комерційного банку, ч,5 (Положення, Примітка 31.) від 23.11.99 р. № 569 м. Київ.

Зведений обліковий реєстр в електронному вигляді — зведений обліковий реєстр рахунків власників іменних цінних паперів, шо відповідає зведеному обліковому реєстру в паперовій формі та записаний на електронних носіях інформації у форматі, узгодженому з Національним депозитарієм.

Правління національного депозитарію України Рішення Про затвердження Порядку приймання Національним депозитарієм України зведеного облікового реєстру рахунків власників акцій та копій документів.

що є підставами для обтяження акцій зобов'язаннями (Порядок, п.І.4) 04.05.2005 № 1/7.

Звичайна процентна ставка за депозит — процентна сгавка, що встановлюється залежно від строків та розміру депозиту за рішенням платника податку, яке мас бути оприлюдненим та встановлювати однакові правила щодо укладення депозитного договору з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених законом. Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення депозитного договору визначається для банківських установ Національним банком України, для небанківських фінансових установ — державним органом, визначеним законом. До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однією стороною договору перед іншою. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ. 28 грудня 1994 р. X» 334/94-ВР (В редакції Закону X» 349-1V від 24.12.2002).

Звітний період резервування — визначений строк (кількість днів), протягом якого резервуються та зберігаються на кореспондентському рахунку банку в Національному банку або на окремому рахунку в Національному банку кошти відповідно до встановлених нормативів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України (Положення, п.1.2) 21.04.2004 X» 172.

Зворотне котирування — котирування, за якого курс іноземної валюти подано як кількість одйниці іноземної валюти, яка припадає на одиницю національної валюти, наприклад 1 UAH = 0,2 USD. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-мснедж- менту в банках України (Методичні рекомендації, п. 1.8) 02.08.2004 Хе 361.

Зворотне репо — це депозитна операція, що грунтується на двосторонній угоді між Національним банком та банком про продаж Національним банком зі свого портфеля державних цінних паперів з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу в банків за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 Х« 584.

Зворотний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. X» 334/94-ВР.

Зворотна вимога (регрес) — гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника в разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Цивільний кодекс України (ст.569) м. Київ, 16 січня 2003 р. №435-ІУ.

Зменшення корисності цінних паперів — втрата економічної вигоди в сумі перевищення балансової вартості цінних паперів над сумою очікуваного відшкодування, яка спричинена погіршенням фінансового стану емітента цінних паперів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, гг.1.5) 20.08.2003 № 355.

Змінна процентна ставка — процентна ставка, рівень якої підлягає періодичній переоцінці залежно від зміни тієї чи іншої базової ставки. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем рн- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Знерухомлення цінних паперів — переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігана цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігана цінних паперів га/або депозитарію.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Зобов'язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу,, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Цивільний кодекс України (ст.509) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-1V.

«Золота» ліцензія — ліцензія НБУ, яка дає право: 1) на здійснення операцій із банківськими металами па внутрішньому ринку з правом відкритої позиції; 2) на здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998 р. м. Київ.

Золотовалютний резерв — резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків.

Закон України Про Національний банк України (ст. 1) м. Київ, 20 травня 1999 р. №679-ХІУ.

Зупинення (обмеження) дії ліцензії— цс рішення директора департаменту Держфінпослуг, відповідно до його компетенції, про заборону укладати договори з відповідними категоріями учасників ринків фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг з можливістю подальшого зняття такої заборони. Ця заборона не розповсюджується на виконання вже укладених договорів.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Положення, п.7.1) 28.08.2003 №42 (Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Держфінпослуг № 54 від 13.02.2004).

Зустрічні заявки — заявки, що мають протилежну направленість, тобто для заявок на продаж зустрічними с заявки на купівлю і навпаки. Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на Українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Ідентичний цінний папір — цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.9) м. Київ, 22 травня 2003 р. № 889-ІУ. •

Іменний чек — паперовий розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті, тобто є письмовим розпорядженням юридичної особи-нерезидента або фізичної особи-нерезидента, яка виписала чек (чекодавець), платнику про виплату певної суми коштів чекодержателю, зазначеному в чеку, або іншій особі за нотаріально посвідченою довіреністю за рахунок наданого платнику грошового покриття.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, п.1.4) № 520 від 29.12.2000 м. Київ (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 417 від 01.10.2001).

Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності. Закон України Про інвестиційну діяльність (ст.І) м. Київ. 18 вересня 1991 р. № 1560-ХП (В редакції Закону № 1407-IV від 03.02.2004).

Інвестиційна декларація — 1) документ, що с складовою частиною регламенту інституту спільного інвестування та додатком до договору з компанією з управління активами, в якому визначаються основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності інституту спільного інвестування;

2) документ, який визначас інвестиційну політику недержавного пенсійного фонду, основні напрями та обмеження інвестування активів недержавних пенсійних фондів відповідно до цього Закону.

  1. Закон України Про інстигути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-Ш;
  2. Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення (ст.І) м. Київ, 9 липня 2003 р. № 1057-1V.

Інвестиційна діяльність — це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598.

«Інвестиційний клас» (investment grade) — група міжнародних довгострокових кредитних рейтингів, які свідчать про низьку ймовірність невиконання зобов'язань (дефолту) особи (боржника) або емітента цінних паперів, шо їх мають.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, п. 1.3) № 520 від 29.12.2000 м. Київ.

Інвестиційною компанією визнається торговець цінними паперами, який, окрім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.

Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (Положення, п.І8) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94.

Інвестиційна політика фонду — система аналізу, планування та реалізації програм, спрямованих на формування та здійснення управління інвестиційним портфелем фонду, відповідно до основних напрямів інвестиційної діяльності фонду, визначених його інвестиційною декларацією.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про здійснення компанією з управління активами професійної діяльності з управління активами ІСІ (Положення, розд.І) № ІЗ від 11.01.2002 (В редакції згідно з Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 567 від 25.12.2003).

Інвестиційний актив — пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.9) м. Київ, 22 травня 2003 p. № 889-IV.

Інвестиційний вклад — кошти, які іноземний інвестор з метою отримання відсотків розміщує на вкладному (депозитному) рахунку в уповноваженому банку на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу на строк не менше ніж на один рік без права дострокового розірвання цього договору. Правління Національного банку України Постанова Про вреіулювання питань іноземного інвестування в Україну (1 Іоложення. п. 1.1) 10.08.2005 № 280.

Інвестиційний керуючий — 1) торговець цінними паперами, з яким укладено угоду про управління інвестиційним фондом;

2) підпорядкована Держіннофонду юридична особа, яка за дорученням Інвестора приймає ^ свою власність цінні папери та/або частку статутного фонду підприємства в рахунок покриття заборгованості за інноваційним договором.

    1. Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (Положення, Розд. 1, п.2) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94;
    2. Міністерство України у справах науки і технологій Порядок використання цінних паперів для розрахунків по інноваційних договорах (Розд. 2) № 59 від 3 березня 1998 р. м. Київ.

Інвестиційний клас — кредитний рейтинг, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (ІВСА, Standard amp; Poor's, Moody's), який свідчить про низьку ймовірність невиконання зобов'язань.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (Інструкція, розд.6, п.2.5) N° 368 від 28.08.2001 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 39 від 28.01.2002).

Інвестиційний портфель фонду — сукупність цінних паперів, які визначені Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», що перебувають у власності фонду, крім цінних паперів, емітентом яких є сам інвестиційний фонд, корпоративні права, а також інші активи відповідно до вимог Закону України «Про інститути спільного інвестування (панові та корпоративні інвестиційні фонди)» або Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про здійснення компанією з управління активами професійної діяльності з управління активами ІС1 (Положення, розд.1) № 13 від 11.01.2002 (В редакції згідно з Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 567 від 25.12.2003).

Інвестиційний сертифікат — цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З) м. Київ. 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Інвестиційний фонд — це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених цим Положенням, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування.

Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (Положення, Розд.1, п.1) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94.

Інвестиційні монети — монети, виготовлені з дорогоцінних металів (золота, срібла, платини) найвищих проб, які випускаються незалежно від пам'ятної (ювілейної) тематики і призначені для вкладання коштів споживачами в дорогоцінні метали як засобу накопичення. Тиражі інвестиційних монет не обмежуються, а номінал є значно нижчим (умовним) від вартості дорогоцінного металу, який міститься в цих монетах, що виключає можливість їх використання для розрахунків як засобу платежу. Операції з інвестиційними монетами проводяться відповідно до чинних норматив- но-правових актів Національного банку з питань здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про організацію виготовлення,- випуску в обіг і реалізації пам'ятних монет України та сувенірної продукції (Інструкція, п.1.2) 14.01.2005 №8.

Інвестиційні (взаємні) фонди — інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, що здійснюють спільне інвестування та створені до набрання чинності Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) №61 від 26.05.98 м. Київ (В редакції Рішення Держкомісцішшхпапсрів № 339 від 20.11.2001).

Інвестиція портфельна — господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупішії акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, шо перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій). Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1) м. Київ, 28 ірудня 1994 р. № 334/94-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законом № 639/97-ВР від 18.11.97).

Інвестиція пряма — господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Інвестиція фінансова — господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 ірудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Інвестори — суб'єкт інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Закон України Про інвестиційну діяльність (ст.5), 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІІ.

Інвестори в цінні папери — фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули» права власності на цінні папери з мстою отримання доходу від вкладених коштів та/або набутгя відповідних прав, що надаються власникові цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2), 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

Індивідуальна ліцензія Національного банку на здійснення переказу іноземної валюти за межі України — цс належно оформлений письмовий дозвіл Національного банку на здійснення конкретною фізичною особою—резидентом переказу іноземної валюти за межі України.

Правління Національного банку Україні! Постанова Про затвердження Правил здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дору- ченним фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти та- про внесення змін до нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, гл.4, п.1) Хgt; 18 від 17.01.2001.

Індикативна процентна ставка — рекомендований орієнтовний розмір процентних ставок для банків щодо проведення ними операцій із залучення та розміщення коштів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (Положення, п.1.1) 18.08.2004X2 389.

Індосамент — 1) передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи;

2) (передача векселя) — особливий передавальний напис, що здійснюється, як правило, на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші — алонжі.

  1. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 1), 23 лютого 2006 року Ха 3480-IV;
  2. Міністерство фінансів України Наказ Про впровадження обігу казначейських векселів (Інструкція, Розд. І) X» 269 від 9 ірудня 1997 p..

Індосамент банківський (передавальний) — напис банку (установи) на зворотному боці чека про передачу платнику права за цим чеком.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, п.1.4) Х° 520 від 29.12.2000.

Індосамент векселя безоборотний — форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис: «Без обороту на мене» або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути пред'явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов'язаною за ним особою.

Правління Національного банку Україні! Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 Х° 508.

Індосамент векселя бланковий — форма передавання векселя, за якої юридична або фізична особа, яка передає вексель, ставить підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя. У цьому разі вексель стає цінним папером на пред'явника. Бланковий індосамент стає передатним індосаментом, виконаним на ім'я визначеної особи завдяки такому запису над індосаментом: «заплатити за Наказом такої-то особи» або здійсненню іншого рівнозначного напису.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Індосамент векселя, виконаний на ім'я визначеної особи (іменний індосамент), — форма індосаменту, за якої індосант, який передає вексель, зазначає перед своїм підписом юридичну або фізичну особу, якій належатимуть усі права за векселем та застереження «не Наказу».

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Індосамент векселя заставний — форма індосаменту, за якої забороняється подальше передавання векселя, що вітається під заставу. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Індосант — 1) фізична або юридична особа, яка с власником ордерного цінного паперу і вчиняє індосамент;

2) юридична або фізична особа, яка володіє векселем і здійснює передатний напис (індосамент).

    1. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 1), 23 лютого 2006 року № 3480-1V;
    2. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Індосація векселя — переуступлеш/я (дія передачі) векселя за допомогою передавальних написів.

Міністерство фінансів України Наказ Про впровадження обіїу казначейських векселів (Інструкція, Розд.І) № 269 від 9 грудня 1997 p..

Інжиніринг — надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1), 28 грудня 1994 p. № 334/94-ВР (Доповнено згідно із Законом № 349-IV від 24.12.2002).

Ініціатор депозитарної операції — особа, що підписала розпорядження на виконання депозитарної операції, або іншим чином, передбаченим Регламентом та/або Внутрішнім положенням про депозитарну діяльність депозитарної установи та чинним законодавством, надала вимогу щодо виконання такої операції.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п. 1.2 Положення) №61 віл 26.05.98.

Інкасація — збирання та доставка коштів до каси установи банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з організації перевезення валютних цінностей ча інкасації коштів в установах банків України (Інструкція, розд.І, п. 1.7) 03.12.2003 № 520 (В редакції Постанови Національного банку № 644 від 15.12.2004).

Інкасація боргових вимог — банківська послуга з отримання за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта у рахунок погашення його боргу або акцепту по векселях, чеках, інших розрахункових і товарних документах.

Закон України Про податок на додану вартість (ст.1), 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР.

Інкасо — 1) банківська операція, за допомогою якої банк (установа) одержує кошти від платника, що призначені для виплати за чеком чекодержателю;

2) (інкасування) здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах.

      1. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, її. 1.4) № 520 від 29.12.2000;
      2. Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція. п.1.4) 21.01.2004 №22.

Інкасо документарне — інкасування векселів із супровідними документами.

І Іравління Національного банку України Постанова І Іро затвердження І Іо- ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, її. 1.2) 16.12.2002 № 508. Інкасо чисте — інкасування векселів без супровідних документів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банкамн операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Інкасування (інкасо) векселя — здійснення банком за дорученням векселедержателя операції з векселем з метою одержання платежу. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п. 1.2) 16.12.2002 № 508. Іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним

платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу. Митний кодекс України (ст.1), 11 липня 2002 р. № 92-1V.

Іноземна депозитарна установа — іноземна фінансова установа, яка здійснюс випуск депозитарних розписок на акції українських емітентів.

Державна комісія з цінних паперів та фондовою ринку Рішення Про затвердження Порядку встановлення кореспондентських відносин між Національним депозитарієм України та іноземними депозитарними установами для забезпечення продажу пакетів акцій, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках (Порядок, п. 1.1.) №237 від 10.11.99.

Іноземна інвестиція — цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Господарський кодекс України (ст.116), 16 січня 2003 р. № 436-1У.

Іноземні інвестори — такі суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України: юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України; іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України; міжнародні урядові та неурядові організації; інші держави; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, визначені законом.

Господарський кодекс України (ст.390), 16 січня 2003 р. № 436-1V.

Інсайдер — особа, яка має доступ до інсайдерської інформації завдяки тому, що вона є: власником понад 10 % голосуючих акцій емітента або часток (паїв) у статутному фонді, які мають контроль над емітентом; посадовою особою емітента; особою, яка мала доступ до інсайдерської інформації у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або договірних зобов'язань незалежно від наявності прямих відносин з емітентом, зокрема: юридичною особою, які перебувають з емітентом у договірних відносинах або прямо чи опосередковано у відносинах контролю; фізичною особою, яка перебуває з емітентом або юридичною чи фізичною особою, пов'язаними з емітентом договірними відносинами або відносинами контролю, у трудових чи договірних відносинах, або прямо чи опосередковано у відносинах контролю; державним службовцем; фізичною або юридичною особою, яка перебуває у трудових чи договірних відносинах, або прямо чи опосередковано у відносинах контролю, з особами, що мають намір придбати цінні папери емітента.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Щодо затвердження Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних иа- перів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку (Концепція, розд. Визначення термінів) 14.01.2003 №21.

Інсайдерська інформація — інформація про цінні папери та угоди з ними, а також про емітента цих цінних паперів, яка одночасно є істотною і не є оприлюдненою та розкриття якої вплине на ринкову ціну цих цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Щодо затвердження Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку (Концепція, розд. Визначення термінів) 14.01.2003 №21.

Інститут спільного інвестування — корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З), 15 березня 2001 р. № 2299-Ш.

Інститут спільного інвестування належить до відкритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати в будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим інститутом спільного інвестування (або компанією з управління його активами). Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.4), 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Інститут спільного інвестування належить до закритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим інститутом спільного інвестування (або компанією з управління його активами) до моменту його реорганізації або ліквідації. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.4), 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Інститут спільного інвестування належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим інститутом спільного інвестування (або компанією з управління його активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.4), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Інструмент власного капіталу — контракт, який підтверджує право на частину в активах підприємства, шо запишається після вирахування сум за всіма його зобов'язаннями. До інструментів власного капіталу належать прості акції, частки та інші види власного капіталу.

Міністерство фінансів Україні! Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку ІЗ «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.п.4,8) N° 559 від 30.11.2001.

Інструмент хеджування — похідний фінансовий інструмент, фінансовий актив або фінансове зобов'язання, справедлива вартість яких і грошові потоки від яких, як очікується, компенсуватимуть зміни справедливої вартості або потоку грошових коштів об'єкта хеджування.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку ІЗ «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Інтегральний індекс — це показник діяльності ринку цінних паперів у межах національних кордонів, який характеризує стан внутрішніх ринків, що існують в даній державі або на долю яких приходиться значна частина ринку цінних паперів даної країни. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Методики розрахунку інтегрального індексу фондового ринку (Методика, п. 1) № 237 від 20.12.2000.

Інфляційним застереженням є обумовлений сторонами договору про іпотечний кредит спосіб збереження реальної вартості грошових вимог та доходів кредитодавця. Таке застереження мас забезпечувати індексацію платежів за договором про іпотечний кредит при сплаті основного зобов'язання. В інфляційному застереженні та для обліку зобов'язань боржників за договбрами про іпотечний кредит можуть використовуватися індексуючі умовні розрахункові одиниці або інші механізми, застосування яких не заборонено цим Законом. Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним бортом та іпотечні сертифікати (ст.4), 19 червня 2003 р. № 979-ІУ.

Інформаційна мережа Національного банку — комплекс апаратно- програмних засобів, що призначений для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько- фінансових операцій Національного банку на центральному та територіальних рівнях, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Інформаційні системи банків — комплекси проірамно-апаратиих засобів, призначені для вирішення банками та їх філіями власних завдань у сфері автоматизації та взаємодії з інформаційними системами Національного банку. До цих систем належать система автоматизації банку (далі — САБ), внутрішньобанківська платіжна система (далі — ВПС) тощо.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України (Положення, п.З) 17.06.2004 № 265.

Інформаційні системи Національного банку — комплекси програм- ноапаратних засобів, що призначені для автоматизації діяльності банківської системи України (система електронної пошти Національного банку, система електронних міжбанківських переказів тощо).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України (Положення, п.З) 17.06.2004 № 265.

Інформація про акціонерні товариства - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в акціонерних товариствах. Інформація про акціонерні товариства розкриває відомості про:

а)товариство;

б)              фінансово-господарську діяльність;

в)              цінні папери товариства.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення Методичних рекомендацій щодо доступу акціонерів та інших заінтересованих осіб до інформації про акціонерне товариство (Методичні рекомендації, п. 1.5) 26.01.2QP5 № 27.

Інформація про систему гарантування вкладів фізичних осіб документи та публічно оголошені відомості про події та явища в сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішення Про затвердження Положення про порядок інформування вкладників про систему гарантування вкладів фізичних осіб в Україні (Положення, розд.2) № 14 від 14.11.2002.

Інформація про сумнівні фінансові операції — це систематизований виклад узагальнених результатів аналізу певного масиву відомостей з банку даних про сумнівні фінансові операції, який дозволяє робити висновки про можливе відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та доцільність перевірки обставин здійснення зазначених операцій.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Положення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) 21.05.2003 № 233.

Іпотека — 1) застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи;

2) вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель мас право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

  1. Цивільний кодекс України (ст.575), 16 січня 2003 р. № 435-1У;
  2. Закон              України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ. Іпотекодавець особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ. Іпотекодержатель — кредитор за основним зобов'язанням.

Закон України Про іпотеку (ст. І), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ. Іпотечне покриття — іпотечні активи, а також інші активи, які відповідно до цього Закону, проспекту емісії та реестру іпотечного покриття, забезпечують виконання зобов'язань емітента за іпотечними облігаціями.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), 22 ірудня 2005 р. № 3273-ІУ. Іпотечний актив — право вимоги за забезпеченим іпотекою грошовим зобов'язанням боржника.

Закон України Про іпотечні облігації (сг.2), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ.

Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодав- цями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

    1. для іпотекодавця та іпотекодержателя — юридичних осіб відомості про:

для резидентів — найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб — підприємців;

для нерезидентів найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя — фізичних осіб відомості про:

для іромадян України — прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

для іноземців, осіб без громадянства — прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

    1. зміст та розмір основного зобов'язання, сгрок і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

    1. опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки мас зазначатися її цільове призначення;
    2. посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з указаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання. У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передасться в іпотеку, договір купівлі- продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Закон України Про іпотеку (ст.18), 5 червня 2003 p. № 898-IV (Із змінами, внесеними згідно із Законом 3201-IV від 15.12.2005).

Іпотечний житловий кредит фінансовий кредит, що надається фізичній особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу. Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст. 1), 22 травня 2003 p. № 889-IV (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 3201-IV від 15.12.2005).

Іпотечний кредитор — фінансова установа, крім спеціалізованої іпотечної установи, яка, відповідно до законодавства, має право надавати кредити (позики), виконання зобов'язань боржників за якими забезпечене іпотекою, та/або яка набула право вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками) від інших осіб. Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), 22 грудня 2005 p. № 3273-1V

Іпотечний пул — об'єднання іпотек за іпотечними договорами, що забезпечує виконання основних зобов'язань, реформованих у консолідований іпотечний борг. Реформування іпотечних активів є об'єднання зобов'язань за договорами про іпотечний кредит у неподільну цілісність зобов'язань — консолідований іпотечний борг, та одночасне об'єднання відповідних іпотек за іпотечними договорами в іпотечний пул. Кредитодавець має право реформувати в один або декілька консолідованих іпотечних боргів зобов'язання певної кількості боржників здійснювати платежі протягом певного строку в рахунок погашення основного зобов'язання за договорами про іпотечний кредит. Основне зобов'язання за договором про іпотечний кредит одночасно може бути реформоване тільки в один консолідований іпотечний борг. Одночасно з таким реформуванням кредитодавець створює відповідні іпотечні пули. До таких іпотечних пулів включаються іпотеки, що забезпечують виконання основних зобов'язань за договорами про іпотечний кредит, реформованими у відповідний консолідований іпотечний борг. Розмір іпотечного пулу мас бути більшим, ніж забезпечений ним консолідований іпотечний борг. До іпотечного пулу мають входити іпотеки, які відповідають таким вимогам:

предметом іпотеки є нерухомість, яку збудовано та належним чином зареєстровано у відповідному Державному реєстрі;

предмет іпотеки на повну вартість застрахований на користь іпотекодержателя від ризиків загибелі або пошкодження;

основне зобов'язання за договором про іпотечний кредит застраховане від визначених у цьому Законі фінансових ризиків на користь кредитодавця.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.ст.1,11), і 9 червня 2003 р. № 979-ІУ.

Іпотечний сертифікат особливий вид цінного папера, забезпечений іпотечними активами або іпотеками.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), 19 червня 2003 р. № 979-ІУ.

Іпотечні облігації— це облігації, виконання зобов'язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям у порядку, встановленому цим Законом. Іпотечні облігації є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.З), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ.

Істотна участь — пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння певною частиною статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст. І), І2липня 2001 р.№2664-111.

Казначейські зобов'язання — боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розмішуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску. Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Казначейські операції — це операції, пов'язані з інструментами, які використовуються банком для розміщення надлишків своїх грошових коштів та власного рефінансування. До казначейських інструментів належать: готівкові кошти, монетарні дорогоцінні метати, цінні папери, які рефінансуються Національним банком України, кошти банків у Національному банку України, кошти Національного банку України у банку.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14. визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р.

Капітал банку— залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Капітал під ризиком — метод кількісної оцінки ризику, який полягає віднайденні величини (економічного капіталу), що постійно перебуває під ризиком і відтак може бути втрачена навіть під час звичайної діяльності. Математично капітал під ризиком визначається як добуток величини позиції, що наражає банк на ризик; волати- льності об'єкта, який утворює позицію; фактора довірчого інтервалу; тривалості позиції.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем рн- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п. 1.8) 02.08.2004 №361.

Капітал підписний — величина капіталу, на яку отримано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї).

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Капітал регулятивний (власні кошти) — складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються но- рмативно-правовими актами Національного банку України. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2). 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Капітал статутний сплачений та зареєстрований підписний капітал.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 ірудня 2000 р. № 2121-111.

Капітал у формі прямих інвестицій це: 1) капітал, укладений прямим інвестором у зарубіжне підприємство прямого інвестування; 2) капітал, отриманий прямим інвестором від зарубіжного підприємства.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.З. Інструкція до форми № 1-НЬ, Розд. Прямі інвестиції) № 433 від 01.09.99 р. Капіталізація — 1) похідний показник від поточної ринкової вартості цінних паперів емітента, випущених в обіг. Він розраховується як поточна ринкова вартість цінних паперів помножена на кількість цінних паперів, випущених у публічний обіг;

2) визначення вартості об'єкта оцінки на підставі очікуваного доходу від його використання. Капіталізація може здійснюватися із застосуванням ставки капіталізації (пряма капіталізація) або ставки дисконту (непряма капіталізація чи дисконтування).

  1. Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між- банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97;
  2. Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.З) від 10 вересня 2003 р. № 1440.

Картка Visa Travel Money — захищена персональним ідентифікованим кодом наперед оплачена пластикова картка, емітована компанією Interpayment Services Limited, яка дозволяє фізичним особам отримувати готівкові кошти в національній валюті будь-якої країни в банкоматах VISA в сумі, що не перевищує розмір наперед оплаченого внеску.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України (Інструкція, Загальні положення) Ху 283 від 12.07.2000 (Доповнено згідно з Постановою Національного банку Кг 92 від 11.03.2002).

Квитуеання — операція депозитарної установи щодо встановлення ідентичності реквізитів розпорядження на переказ (поставку) цінних паперів клієнта (депонента) — постачальника з розпорядженням на одержання цінних паперів клієнта (депонента)- одержувача, яка здійснюється методом порівняння реквізитів зустрічних розпоряджень.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність (п.1.2 Положення) № 11-а від 27 січня 1998 р..

Керуючий іпотекою — банк, який здійснює обслуговування іпотечних активів.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), 19 червня 2003 р. № 979-ІУ.

Керуючий рахунком у цінних паперах — власник рахунка в цінних паперах або від імені власника, уповноважена ним згідно з чинним законодавством, особа або юридична особа, яка має дозвіл на здійснення професійної діяльності з торгівлі цінними паперами та здійснює у відповідності до чинного законодавства певні дії щодо цінних паперів власника згідно з умовами договору про відкриття рахунку у цінних паперах та/або на підставах, визначених чинним законодавством, від імені власника та в інтересах і за дорученням власника. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26.05.98.

Кількісний тендер — тендер, на якому Національний банк наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредити рефінансування. Сума коштів, що пропонується для рефінансування, може оголошуватися або не оголошуватися. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) 24 12.2003 № 584.

Класифікація кредитних операцій — це оцінка рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями оанків (п. 2.) Хе 279 від 06.07.2000.

Класифікація ощадних (депозитних) сертифікатів за: характером розпорядження: ощадні сертифікати, іменні та на пред'явника. Залежно від категорії власника коштів ощадні (депозитні) сертифікати виписують на користь юридичної або фізичної особи: встановленим строком суми депозитів і процентів за ними -— до запитання або строкові: видом валюти залучених коштів: випущені в національній та в іноземній валюті; строками погашення: строкові, випущені на визначений строк і до запитання. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Змій до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (Доповнення 24) (Зміни до Правил, Інструкція до форми № 363) №4 від 09.01.2001.

Клієнт банку — будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст. 2). 7 грудня 2000 р. № 2121-111.

Клієнт біржі — особа, яка не є членом біржі і яка не зареєстрована на ній як брокер / дилер, але опосередковано виступає стороною (контрагентом) біржової угоди, або особа, що користується торговельними послугами біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговсльно- інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення. Розд. І, и. 1)№9 від 15.01.97.

Клієнт депозитарію — зберігач, який користується послугами депозитарію на підставі депозитарного договору, або емітент, який користується послугами депозитарію на підставі договору про обслуговування емісії цінних паперів, а( о інший депозитарій, з яким укладено договір про кореспондентські відносини щодо цінних паперів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) №61 від 26.05.98.

Клієнти Національного банку України — депозитарії, зберігачі та емітент, які користуються послугами Національного банку України як депозитарію державних цінних паперів на підставі договорів, визначених законодавством України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) 19.03.2003 № 114.

Клієнтські рахунки — це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) 18.06.2003 № 254.

Кліринг — механізм, що включає збирання, сортування, реконенляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов'язань.

Закон України Про плагіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, и.1.16), 5 квітня 2001 р. №2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-IV від 06.10.2004). Клірингова вимога - документ на переказ, сформований кліринговою установою за результатами клірингу, на підставі якого шляхом списання/зарахування коштів на рахунки членів платіжної системи, відкритих у розрахунковому банку цієї платіжної системи, проводяться взаєморозрахунки між ними.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.17), 5 квітня 2001 р. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1У від 06.10.2004). Клірингова установа — юридична особа, що за результатами проведеного нею клірингу формує клірингові вимоги та надає інформаційні послуги.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.18), 5 квітня 2001 р. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004) (Пункт 1.18 етапі 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2056-ІУ від 06.10.2004). Кліринговий депозитарій — депозитарій, який одержав дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення клірингу щодо операцій з цінними паперами.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в '^країні (ст.1), 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Кліринговий період — проміжок часу між початком і закінченням проведення клірингу між його учасниками, що визначений регламентом НСМЕІІ.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 №620. Кліринговий рахунок — рахунок, за яким обліковуються безготівкові розрахунки, що грунтуються на зарахуванні банками за певний період взаємних платіжних вимог сторін, які беруть участь у розрахунках.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.І4, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97 р. Книжкова (бухгалтерська) вартість корпоративних прав — частка вартості власного капіталу, пропорційна частці корпоративних прав у статутному фонді господарського товариства. Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Методики оцінки державних корпоративних прав (п.5.) від 2 серпня 1999 р. № 1406.

Код валюти - параметр, який відповідає кожній грошовій одиниці виміру фінансових операцій у НСМЕГТ. Може бути основним і додатковим. Національній валюті (гривні) відповідає основний код валюти, іноземним валютам і гривні з цільовим призначенням відповідають відповідні додаткові коди валют. Правління Національного банку Україні) Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620.

Код випуску цінних паперів — реєстраційний літерно-знаковий код, за допомогою якого ідентифікується зареєстрований Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуск цінних паперів певною емітента.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) №61 від 26.05.98.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності — відношення загальної суми грошових коштів, їх еквівалентів та поточних інвестицій управителя до його поточних зобов'язань.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів фізичних осіб —¦ установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю (Ліцензійні умови, н. 1.1) 24.06.2004 № 1225.

Коефіцієнт деномінації — показник, який характеризує співвідношення кількості акцій з номінальною вартістю акцій. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду (розд.1, п.З) № 125 від 14.09.2000 (Доповнено зпдно з Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 33 від 02.02.2005).

Коефіцієнт ефективності хеджування — частка від ділення відповідно справедливої вартості чи грошових потоків об'єкта хеджування на справедливу вартість або грошовий потік від інструмента хеджування.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Коефіцієнт іпотечного покриття — величина співвідношення між несплаченою емітентом основною сумою боргу за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій і розміром їх іпотечного покриття.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.2). 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ.

Коефіцієнт кратності — число, якому мас бути кратна кількість облігацій, ию міститься в заявці. За своїм значенням це число дорівнює мінімальній кількості облігацій, що може зазначатися в заявці.

1 Іравління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик (Положення, розд.І, п.2) 18.06.2003 № 248.

Коефіцієнт платоспроможності — відношення суми власного капіталу управителя до суми його активів.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів фізичних осіб — установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю (Ліцензійні умови, п. 1.1) 24.06.2004 № 1225.

Коефіцієнт фінансового ризику — співвідношення залучених коштів до власного капіталу управителя.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про видачу небанківській фінансовій установі — управителю дозволу на право прийняття на себе комерційних ризиків при створенні фонду фінансування будівництва виду Б та/або дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю (Положення, п.1.3) 29.07.2004 № 1866.

Колективний спосіб зберігання цінних паперів — спосіб, згідно з яким депозитарій чи зберігач веде депозитарний облік цінних паперів без зазначення їх номерів чи інших індивідуальних ознак. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст. 1), 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Комерційна таємниця — це інформація, секретна в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які, відповідно до закону, не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Цивільний кодекс України (ст.505), 16 січня 2003 p. № 435-1V.

Комерційна таємниця підприємства — відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам.

Національна служба посередництва і примирення Наказ Про затвердження Положення про трудовий арбітраж (Положення, п.1.4) 23.06.2004 № 91.

Комерційне посередництво (агентська діяльність) — це підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом

послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Господарський кодекс України (ст.295), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Комісійні доходи і витрати — операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою; в окремих випадках суми їх можуть обчислюватися пропорційно часу і сумі зобов'язання. До комісійних доходів (втрат) належить така плата: за розрахунково-касове обслуговування; за операціями на валютному ринку з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб та клієнтів (контрагентів); за операціями із цінними паперами від імені третіх осіб; за зберігання та управління цінними паперами; за відкриття рахунків; здійснення переказів; за позабалансовими операціями (надання гарантій, зобов'язань з кредитування) тощо. Комісії, що визнаються в складі первісної вартості фінансового активу (зобов'язання), впливають на визначення сум дисконту та премії за цими фінансовими інструментами та є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструмента. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (Правила, розд.2, п.2.4) 18.06.2003 № 255.

Комісія з продажу акцій — комісія для організації та проведення продажу акцій, яка створюється за Наказом орг ану приватизації з метою виконання плану розміщення акцій (плану приватизації") ВАТ. Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Порядку проведення пільгового продажу акцій відкритих акціонерних товариств (Порядок, п.1.3.) № 1368 від 03.07.2000.

Компенсаційний лізинг — форма лізингу, яка передбачає як лізингові платежі поставку лізингоодержувачем лізингодавцю товарів, вироблених з використанням об'єкта лізингу.

Державна митна служба України Наказ Про затвердження Порядку митного оформлення об'єктів лізингу (оренди), що переміщуються через митний кордон України (п.1.) від 16.02.2000, № 83.

Комплексна інформаційна система фінансових послуг — система, що здійснює зберігання, передачу та оброблення даних, що стосуються надання фінансових послуг, до складу якої входять технічне та програмне забезпечення для надання кредитними спілками фінансових послуг (або послуги).

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Вимог до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг (Вимоги, п.1.2) 03.06.2005 № 4122.

Комплексне інспектування (перевірка) [банку] — інспекційна перевірка банку — юридичної особи, в процесі якої перевірці підлягають усі напрями діяльності банку в розрізі компонентів рейтин- гової системи CAMELS та за результатами якої виставляється комплексна рейтингова оцінка.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок (Положення, п. 1.2) № 276 від 17.07.2001 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 490 від 12.11.2003).

Конвертація цінних паперів інституту спільного інвестування — вилучення емітентом з обігу та анулювання цінних паперів одною виду шляхом їх обміну на цінні папери іншого виду цього ж емітента або на цінні папери іншого емітента (в разі реорганізації цього емітента).

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З), 15 березня 2001 p. № 2299-111.

Конвертована валюта — іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України.

Декрет Кабінету міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю (ст. 1), 19 лютого 1993 р. № 15-93.

Конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону — конкурентний спосіб продажу акцій акціонерного товариства, за яким переможцем визнається учасник, який у процесі відкритого пропонування ціни запропонував найвищу ціну за пакет акцій і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (Положення, п.1.3) 31.08.2004 № 1800 (Введено згідно з Наказом Фонду державного майна № 2029 від 11.07.2005).

Конкурсна гарантія учасника визначений, згідно з умовами відповідного конкурсу внесок у вигляді грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової вартості пакета акцій.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (Положення, п. 1.3) 31.08.2004 № 1800.

Консолідація акцій — зменшення загальної кількості акцій відповідно до заданого коефіцієнта деномінації (повинен бути менше одиниці) водночас із пропорційним збільшенням номінальної вартості всіх випущених акціонерним товариством акцій. Операція консолідації не призводить до зміни сумарної номінальної вартості акцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду (п.З.) № 125 від 14.09.2000 (В редакції Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 33 від 02.02.2005).

Консолідована банківська група — це група суб'єктів господарювання, що складається з материнської (холдингової) компанії та її дочірніх підприємств, пов'язаних між собою відносинами контролю, причому серед них щонайменше один банк.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменгу в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Консолідована група — це окрема економічна одиниця, неюридична особа, яка є сукупністю юридичних осіб, уключаючи головну банківську установу (материнський банк з урахуванням філій, представництв, відділень на території України і за кордоном) та учасників групи (асоційовані й дочірні компанії).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598.

Консолідований баланс [депозитарної установи] — це баланс депозитарної установи в межах балансових рахунків, сумарний за всіма випусками цінних паперів.

Національний депозитарій України Рішення Про затвердження Стандарту депозитарного обліку № 1 «Загальні засади здійснення депозитарного обліку. Балансові рахунки депозитарного обліку» (Стандарт, п.4.9) №25/1 від 25.10.2000.

Консолідований іпотечний борг — зобов'язання за договорами про іпотечний кредит, реформовані кредитодавцем. Реформування іпотечних активів є об'єднання зобов'язань за договорами про іпотечний кредит у неподільну цілісність зобов'язань — консолідований іпотечний борг, та одночасне об'єднання відповідних іпотек за іпотечними договорами в іпотечний пул. Кредитодавець мас право реформувати в один або декілька консолідованих іпотечних боргів зобов'язання певної кількості боржників здійснювати платежі протягом певного строку в рахунок погашення основного зобов'язання за договорами про іпотечний кредит. Основне зобов'язання за договором про іпотечний кредит одночасно може бути реформоване тільки в один консолідований іпотечний борг. Сума реформованих у консолідований іпотечний борг зобов'язань боржників щодо здійснення платежів у рахунок погашення основного зобов'язання протягом строку існування іпотечних активів є вартістю іпотечних активів. Строк, на який зобов'язання за договорами про іпотечний кредит реформовані у консолідований іпотечний борг, с строком існування іпотечних активів. Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.ст.1,11), 19 червня 2003 р. № 979-ІУ.

І б3"

Консолідований кореспондентський рахунок — кореспондентський рахунок, що відкритий у територіальному управлінні і на якому об'єднані гроші банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) і системі електронних міжбанківських переказів Національного банку за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Контргарантія — гарантія, яку надає банк-контргарант на користь банку-гаранта або іншого банку-контргаранта. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) 15.12.2004 X» 639.

Контрольний пакет акцій — пакет акцій, який дозволяє здійснювати контроль за діяльністю відповідного суб'єкта господарювання. Антимонопольний комітет України Фонд державного майна України Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Державна податкова адміністрація Служба безпеки України Наказ Про затвердження Порядку аналізу відомостей про відносини контролю (Положення, п.1) від 11.01.2000X2 1/24/6/10/5.

Кооперативний банк — це банк, створений суб'єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до закону можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні банки. Господарський кодекс України (ст.338), 16 січня 2003 р. № 436-1V.

Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку — договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні ч.2 (Положення, п.6.) від 27 грудня 1999 р. Хг 621.

Кореспондентські відносини щодо цінних паперів — оформлені договором відносини між депозитаріями, згідно з яким один депозитарій веде облік цінних паперів, що зберігаються в іншому депозитарії.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.І), 10 грудня 1997 р. Х° 710/97-ВР.

Коротка відкрита валютна позиція — відкрита валютна позиція у відповідній валюті, коли пасиви та позабалансові зобов'язання перевищують активи та позабалансові вимоги. Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від 16.12.98 р..

Коротка позиція [на товарній біржі]- продаж контракту на поставку біржового товару в майбутньому.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998.

Короткостроковий депозит (поточне зобов'язання, якшо кошти зараховані на відкритий у банку рахунок, чи вимога, якшо кошти розміщені в іншому банку) — кошти інших банків, суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, які внесені чи отримані ними на депозитний рахунок у банк строком, що не перевищує один рік. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (розд. Визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. (Доповнено згідно з Постановою Національного банку № 370 від 29.08.2001).

Корпоративний інвестиційний фонд — це інститут спільного інвестування, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.7), 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Корпоративні операції— операції, пов'язані з анулюванням, змінами номінальної вартості іменних цінних паперів, а також інші операції емітента, які пов'язані зі зміною умов випуску іменних цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення ресстрів власників іменних цінних паперів (Розд.1) № 60 від 26 травня 1998.

Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Господарський кодекс України (ст. 167), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Котирувальна ціна — середньовиважена ціна, яка розраховується протягом біржового дня (торговельної сесії) до моменту часу, визначеного правилами біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговсльно- інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.1, п.1) № 9 від 15.01.97.

Котирувальний лист — документ фондової біржі, який містить інформацію щодо ринкових характеристик цінних паперів, які внесені до біржовою рссстру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п. І. І) 23.11.2005 № 683. Котирування — 1) ціна, за якою укладаються цивільно-правові договори щодо купівлі-продажу цінних паперів на організаційно оформленому ринку цінних паперів;

2) механізм визначення ринкової ціни цінних паперів, які допущені до торгівлі на фондовій біржі, шляхом зіставлення заявок учасників торгів в порядку, визначеному правилами фондової біржі.

  1. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів (Положення, розд.2) 17.12.2003 № 561;
  2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, и. 1.1) 23.11.2005 № 683.

Котирування офіційне — котирування цінних паперів, що внесені до Біржового реєстру.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обіїу на українській між- банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № ЗО від 16.07.97. Кошти спільного інвестування — кошти, залучені від інвесторів інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування та доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З), 15 березня 2001 р. № 2299-111. Кредит — позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Національний банк України Положення Про кредитування (Розд. І. Визначення термінів) № 246 від 28.09.95 р. Кредит банківський — будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р. № 2121-111.

Кредит іпотечний — правовідносини, які виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування з встановленням іпотеки.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), 19 червня 2003 р. № 979-ІУ.

Кредити довгострокові — кредити МВФ та інших міжнародних організацій, гарантовані або негарантовані державні кредити, довгострокові кредити, шо надходять за прямими кредитними лініями, інші позики, початковий термін погашення яких становить більше одного року.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.З, Інструкція до форми № 1-ІІБ, Розд. Інші інвестиції) № 433 від 01.09.99 р.

Кредити короткострокові банківські кредити, в тому числі на фінансування зовнішньоторговельних операцій, платежі за угодами РЕПО, інші види позик та авансів (включаючи іпотечні кредити), шо передбачають початковий термін погашення менше одного р. або виплачуються на першу вимогу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.З. Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Інші інвестиції) № 433 від 01.09.99 р.

Кредит овернайт — кредит, який наданий банку Національним банком за оголошеною процентною ставкою через постійно діючу лінію рефінансування строком на один робочий день за умови укладення генерального кредитного договору між банком і Національним банком.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) 24.12.2003 № 584.

Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики — кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Кредити в інвестиційну діяльність — кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.4) № 388 від 21.11.97 р.. реєстр. №495 від 28.11.97 р.

Кредитна історія — це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зо- бов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону.

Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.З), 23 червня 2005 p. № 2704-IV.

Кредитна лінія — згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів.

Національний банк України Положення Про кредитування (Розд.І. Визначення термінів) № 246 від 28.09.95 р.

Кредитна спілка с неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна. Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єктів підприємницької діяльності. Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки та іншими законами.

Господарський кодекс України (ст.130), 16 січня 2003 p. № 436-IV.

Кредитна угода — угода на отримання кредиту, що укладається в установленому законодавством порядку між регіональним відділенням Фонду і кандидатом, відповідно до якої здійснюється кредитування будівництва (реконструкції) і придбання житла на умовах, що визначаються згідно з цим Положенням. Кабінет міністрів України Постанова Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла (Положення, п.2) від 29 травня 2001 р. № 584 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою KM № 246 від 24.02.2003).

Кредитна установа — фінансова установа, яка, відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1), 12 липня 2001 p. № 2664-ІІІ.

Кредитне адміністрування — процес здійснення кредитної діяльності та надання позик, який включає такі етапи: прийняття та перегляд документації щодо надання позики; аналіз фінансової інформації та застави; прийняття кредитного рішення; операційні процедури; стягнення боргу; робота з проблемними позиками (в тому числі забезпечення належного обліку кредитів).

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій шодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Господарський кодекс України (ст.345), 16 січня 2003 р. № 436-1V.

Кредитування довгострокове — надання банками на строк більше ніж один рік кредитів юридичним та фізичним особам на цілі, передбачені кредитними угодами.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку № 370 від 29.08.2001).

Кредитне покриття — фінансова гарантія забезпечення виконання договірних зобов'язань з оплати купленої на ОРЕ електричної енергії (авансові платежі, депозити, акредитиви, банківська гарантія тощо). Кабінет міністрів України Постанова Про схвалення Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України (Концепція, розд.2) від 16 листопада 2002 р. № 1789.

Кредитний бал — особлива форма кредитного звіту, який відображається у цифровому значенні.'

Закон України Про організацію формування та 06117 кредитних історій (ст.З), 23 червня 2005 р. № 2704-1У.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредито- давець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Цивільний кодекс України (сг.1054), 16 січня 2003 р. № 435-1V.

Кредитний звіт — сукупність інформації про суб'єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії. Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.З), 23 червня 2005 р. № 2704-ІУ.

Кредитний правочин — правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов'язання фізичної або юридичної особи шодо сплати грошових коштів Користувачеві протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування). Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.З), 23 червня 2005 р. № 2704-1У.

Кредитний рейтинг — це умовний вираз кредитоспроможності об'єкта рейтингування в цілому та/або його окремого боргового зобов'язання за національною шкалою кредитних рейтингів.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1), ЗО жовтня 1996 р. № 448/96-ВР (Введено згідно із Законом Хе 3201-IV від 15.12.2005).

Кредитний ризик це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. Кредитний ризик є в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов'язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція — на балансі чи поза балансом.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) 15.03.2004 Хе 104.

Кредитні (позичкові) рахунки — внугрішньобанківські рахунки, за якими іноземний банк здійснює аналітичний облік за наданими та поверненими кредитами і відображає їх на внутрібанківських рахунках за встановленими ним правилами.

Правління Національного банку України Постанова Про виконання Закону України «Про внесення до деяких законів України змін шодо від- криття банківських рахунків» (Положення, п. 1) Хе 431 від 02.11.2000.

Кредитор останньої інстанції — це, як правило, Національний банк України, до якого може звернутися банк або інша кредитна установа для отримання рефінансування у разі вичерпання інших можливостей рефінансування. Національний банк України мас право, але не зобов'язаний, надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. Хе 679-ХІУ.

Кредитоспроможність — наявність у позичальника/контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (Положення, гл.2) Хе 279 від 06.07.2000 (Доповнено згідно з Постановою Національного банку Хе 119 від 19.03.2003).

Крива дохідності — графічне зображення співвідношення між рівнем процентної ставки та строком дії банківського інструменту. Нахил кривої дохідності на окремому проміжку (часовому інтервалі) відображає наміри та прогнози інвесторів щодо майбутнього рівня процентних ставок.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п. 1.8) 02.08.2004 №361.

Крок аукціону — мінімальна знижка або надбавка, на яку в ході торгів знижується або підвищується стартова ціна лота та кожна наступна ціна, оголошена ліцитатором. Розмір кроку встановлює організатор аукціону на кожний лот, але не менше як на 10 відсотків нижче або вище за попередню ціну.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Порядку проведення аукціону за методом зниження ціни лота (п.1.) № 1695 від 15.08.2000'

Крос-курс — співвідношення між двома валютами, яке визначається на підставі їх курсу щодо третьої валюти.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Інструкція, п.1.1) 12.12.2002 № 502.

Купонний ощадний (депозитний) сертифікат — це ощадний (депозитний) сертифікат, що мас окремі купони, на кожному з яких зазначено строк здійснення виплаті! процентної плати. У разі настання цього строку банк відриває купон і виплачус власникові сертифіката дохід згідно з визначеним процентом. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 №516.

Купонний цінний папір (цінний папір з визначеним прибутком) а) цінні папери з фіксованою річною ставкою процента (купона);

б) цінні папери із змінною ставкою, якщо за умовами випуску цінного папера ставка визначається в залежності від процентної ставки на визначену дату або протягом певного періоду на визначеному ринку (міжбанківському, державних цінних паперів, іноземному та іншому). Всі інші цінні папери вважаються цінними паперами з невизначеним прибутком.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97 р.

Курсова різниця — різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах.

Державне казначейство України Наказ Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті (Порядок, п.1.2) № 126 від 24.07.2001 (В редакції Наказу Державного казначейства № 96 від 27.05.2005).

Легалізація [документів] — надання юридичної сили документам, які були видані на території іноземної держави. Ці документи, якшо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані в консульській установі України, яка мас право легалізації документів, виданих на території цієї держави. Зазначені документи можуть бути також засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в Міністерстві закордонних справ України. Відповідність перекладу документів з іноземної українською мовою засвідчується нотаріально. Перелік країн, де не потрібна легалізація документів, визначається Міністерством закордонних справ України.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розд. 1) № 60 від 26 травня 1998 р..

Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом — вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Кримінальний кодекс України (ст.209), 5 квітня 2001 р. № 2341-III (В редакції Закону № 430-1V від 16.01.2003).

Лізинг — це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Господарський кодекс України (ст. 292), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Лізингова компанія — юридична особа, яка передає право володіння і користування неспоживною річчю (предметом лізингу), визначеною індивідуальними ознаками та віднесеною згідно з законодавством до основних фондів, фізичній або юридичній особі (лізингоодержувачу) відповідно до договору лізингу (23, ст. З, 4).

Державний комітет статистики України Департамент макроекономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спостережень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.Б.Ш) 18.04.2005 №96.

Лізингова (орендна) операція — господарська операція (крім операцій з фрахтування — чартеру морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі в користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.І), 28 іруд- ня 1994 р. № 334/94-ВР (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 977- XIV від 15.07.99, № 349-ІУ від 24.12.2002).

Лізингова (орендна) ставка процента — ставка процента, за якою теперішня вартість суми мінімальних лізингових (орендних) платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості об'єкта фінансового лізингу (оренди) на початок строку лізингу (оренди).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України (Інструкція, розд.І, п.2) № 475 від 11.12.2000.

Лізинговий кредит — це відносини між суб'єктами лізингу, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Національний банк України Положення Про кредитування (и.37.) № 246 від 28.09.95 р. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 79 від 05.03.2003).

Ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (Інструкція, розд.5, п.1.1) № 368 від 28.08.2001.

Ліміт загальної відкритої валютної позиції банку (ЛІЗ) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами в гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку. Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до деяких нормагивно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку (Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій іа готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, п.З) 12.08.2005 № 290.

Ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (ЛІ3-1) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу вимог за купленою іноземною валютою та банківськими металами над обсягом зобов'язань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до деяких нормативно-нравових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку (Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, п.4) 12.08.2005 № 290.

Ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13- 2) —- визначається як співвідношення величини перевищення обсягу зобов'язань за проданою іноземною валютою та банківськими металами над обсягом вимог у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до деяких нормативно-правовнх актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку (Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, п.5) 12.08.2005 № 290.

Ліміт максимальної зміни ціни — максимально допустиме коливання ціни протягом торгової сесії.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Ліміт мінімальної зміни ціни (крок, тік) — мінімально допустима зміна ціни.

Українська міжбанківська валютна біржд Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Ліміти відкритої валютної позиції (далі — ліміти) — це встановлене Національним банком України кількісне обмеження у відсотках щоденної величини відкритих банком валютних позицій, а саме: загальної (довгої/корогкої) в іноземних валютах і банківських металах та окремо за групами відповідних іноземних валют та банківськими металами, а також за відповідною валютою чи банківським металом, окремими активними операціями з валютними цінностями до регулятивного капіталу банку.

Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку

України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку (Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, п.2) 12.08.2005 № 290.

Лістинг — сукупність процедур з включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах організатора торгівлі.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), 23 лютого 2006 року № 3480-IV.

Лістингові цінні папери — цінні папери, які пройшли процедуру ліс- тингу на фондовій біржі, внесені до біржового ресстру як такі, що відповідають лістинговим умовам та вимогам, установленим фондовою біржею.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п. 1.1) 23.11.2005 № 683.

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта госнодарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Господарський кодекс України (ст. 14), 16 січня 2003 p. № 436-IV.

Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Закон України Про ліцензування певних видів господарської діяльності (стаття 1) № 1775-111 1 червня 2000 p..

Ломбард — фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами (Положення, п.1.2) 26.04.2005 № 3981.

Ломбардна відсоткова ставка — ставка, за якою Національний банк України стягує відсотки за користування ломбардним кредитом.

Правління Національного банку України Постанова Тимчасове положення про порядок рефінансування Національним банком України комерційних банків під забезпечення державних цінних паперів (п.2 Тимчасового положення) № 246 від 28 вересня 1995 р.

Ломбардний кредит — це кредит Національного банку України, який надасться комерційному банку під забезпечення державних цінних паперів.

Правління Національного банку України Постанова Тимчасове положення про порядок рефінансування Національним банком України комерційних банків під забезпечення державних цінних паперів (и.2 Тимчасового положення) № 246 від 28 вересня 1995.

Ломбардний список Національного банку України — затверджений Правлінням Національного банку України та оголошений список державних цінних паперів, що приймаються як забезпечення ломбардного кредиту.

Правління Національного банку України Постанова Тимчасове положення про порядок рефінансування Національним банком України комерційних банків під забезпечення державних цінних паперів (п.2 Тимчасового положення) № 246 від 28 вересня 1995 р..

Лот — мінімальний стандартний обсяг біржового товару, що пропонується до продажу/купівлі на біржі.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Лот цінних паперів — установлена фондовою біржею мінімальна кількість цінних паперів, яка може міститися в заявці. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п.1.1) 23.11.2005 № 683.

Лотерейний білет (білет лотереї) — бланк документа суворого обліку, який дає право на участь у розіграші призового фонду лотереї, а в разі перемоги с підставою для одержання призу. Лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і через електронну систему, використання якої дас змогу заміняти лотерейні білети іншими документами або в інший спосіб засвідчувати участь у фі та надавати право на одержання виграшу. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємниці ва Міністерство фінансів України Наказ ІІро затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (Ліцензійні умови, п.1.2)№ 128/1037 від 12.12.2002.

Лотерея — господарська операція, яка передбачає продаж гравцю права на участь у розігруванні призу за випадковою вірогідністю за кошти або в обмін на інші цінності, а також безоплатне отримання такого призу у власність, у разі визнання такого гравця переможцем.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (доповнено згідно із Законом № 1969-111 від 21.09.2000).

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Цивільний кодекс України (ст.190), 16 січня 2003 p. № 435-1V.

Майновий поручитель — особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи- боржника.

Закон України Про іпотеку (ст.1). 5 червня 2003 p. № 898-1V.

«Малий» банк — банк, у якого обсяг операцій за міжнародними та внутрішніми платіжними картками за останні 12 календарних місяців менше ніж 100 млн. гривень.

Правління Національного банку України Зміни до Переліку і тарифів на банківські операції (послуги) щодо використання платіжних карток та здійснення розрахункових операцій за ними, що надаються банкам- членам міжнародних платіжних систем Центральним міжбанківським процссинговим центром Центральної розрахункової палати Національного банку України № 280 від 17.07.2001.

Маркет-мейкер — член біржі, який, згідно з правилами фондової біржі, бере на себе зобов'язання щодо підтримання ліквідності ринку цінних паперів, які допущені до торгівлі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п. 1.1) 23.11.2005 № 683.

Маркетмейкерство — діяльність професійного учасника ринку (валютного чи фондового), яка полягає в забезпеченні постійних котирувань цін продавця та покупця на фінансові інструменти від свого імені або від імені клієнта. Маркетмейкер зобов'язаний виставляти котирування навіть у тих випадках, коли інші учасники ринку цього не роблять, тобто він бере на себе зобов'язання постійно підтримувати ліквідність фінансового інструменту навіть у збиток собі.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо орі анізації та функціонування систем ризи к-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п. 1.8) 02.08.2004 № 361.

Материнський банк — банк, що здійснює контроль за учасниками консолідованої групи, щодо яких виконуються певні умови, зазначені в додатку 1 до цієї Інструкції «Периметр консолідації».

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598.

Матеріальний актив — основні фонди та оборотні активи в будь- якому вигляді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, дери- вативів та нематеріальних активів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), 28 грудня 1994 p. № 334/94-ВР.

Металеві рахунки — рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами.

Закон України Про Національний банк України (сг.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Метод ефективної ставки відсотка — метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355.

Міжбанківський валютний ринок України — це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками- нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і Національним банком.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження норматнвно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 №281.

Міжбанківський переказ — переказ грошей між банківськими установами в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банківських установ. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ ірошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Міжбанківські операції (розрахунки) — система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності. До міжбанківських інструментів належать операції між банками: кореспондентські рахунки, депозити до запитання та строкові депозити, кредити, оііерації репо, фінансовий лізинг тощо.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч. 14, визначення окремих термінів) X? 388 від 21.11.97 р.

Міждепозитарне повідомлення — повідомлення однієї депозитарної установи, направлене іншій стосовно цінних паперів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (її. 1.2 Положення) Хе 61 від 26.05.98.

Міжнародна карткова платіжна система — міжнародна платіжна система, в якій ініціювання переказу коштів та інші операції здійснюються клієнтом за допомогою платіжної картки.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок реєстрації договорів про членство або про участь у міжнародних платіжних системах (Положення, п.1.6) 15.04.2005 № 131.

Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, гак і нерезидентом і яка здійснюс свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує- проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, и.1.29), 5 квітня 2001 р. X» 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004) (Пункт 1.29 статті 1 в редакції Закону № 2056- IV від 06.10.2004).

Міжнародна система переказу коштів — міжнародна платіжна система, в якій ініціювання переказу коштів здійснюється клієнтом шляхом унесення до банку або небанківської фінансової установи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок реєстрації договорів про членство або про участь у міжнародних платіжних системах (Положення, п.1.6) 15.04.2005 № 131.

Міжнародний валютний ринок — не сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 №281.

Міжнародний ідентифікаційний номер цінник паперів — номер (код), який дозволяє однозначно ідентифікувати цінні папери або інший фінансовий інструмент та присвоєння якого передбачено законами України.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 1), 23 лютого 2006 року № 3480-1У.

Міжнародні фінансові організації (далі — МФО) — створені кількома державами організації суб'єкти міжнародного публічного права, які надають фінансові ресурси державам — членам МФО на умовах, визначених їх установчими документами, і членом яких є Україна.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку підтвердження належності товарів до інвестиційних проектів міжнародних фінансових організацій, для реалізації яких при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України може видаватися податковий вексель із строком погашення до кінця поточного бюджетного р. (Порядок, п. 1.1) 02.06.2004 № 367.

17м

Місія банку — декларація, що роз'яснює, з якою метою банк існує та чого прагне досягти. Має вигляд документа, який формулює роль банку на фінансовому ринку, містить визначення існуючих та перспективних банківських продуктів і операцій, ринків, регіонів, а також тих сфер діяльності, де банк досяг переваг над конкурентами, і тих, де розраховує досягти стійких конкурентних переваг. Місія також визначає послідовність реалізації довгострокових стратегічних цілей.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Місцевий борг — загальна сума заборгованості Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста, що складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста, включаючи боргові зобов'язання, що вступають у дію в результаті наданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, які виникають на підставі законодавства або договору.

Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів (Порядок, п.2) від 24 лютого 2003 р. № 207.

Монетарні метали — золото і метали ірідієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів. Національний банк України Митний комітет України Порядок переміщення валюти через митний кордон України (п.1.2) № 19029/381 03.03.93 р.

Монети — металеві грошові знаки різного номіналу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України (Інструкція, п.2) 14.08.2003 № 337.

Монети, вироблені з дорогоцінних металів, — це вітчизняні монети з пробами не нижче ніж: для золота — 995, для срібла — 999, для платини і паладію — 999,5, які не є законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота — 900, для срібла — 925, для платини і паладію — 999. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правовнх актів Національного банку України (Положення, п.2) 06.08.2003 № 325.

Моніторинг фінансових операцій — це процес відстеження послідовності фінансових операцій, відбору тих, що відповідають заздалегідь визначеним критеріям сумнівності (операцій, аномальних для масиву даних, які обробляються), та їх аналізу з метою встановлення тенденцій, прогнозування процесів, виявлення схем і механізмів відмивання, універсальних для різних сфер і галузей діяльності.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Положення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) 21.05.2003 № 233. Монополізація — досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Закон України Про захист економічної конкуренції (ст.1). 11 січня 2001 р. №2210-111.

Монополізований ринок — ринок у визначених територіальних (від регіонального до загальнодержавного) і товарних межах, на якому діс хоча б одне монопольне утворення або існують бар'єри вступу господарюючих суб'єктів на нього.

Постанова Верховної ради України Про Державну проіраму демонополізації економіки і розвитку конкуренції (Розд. Загальні положення, п.2), 21 грудня 1993 р. № 3757-ХІІ. Монополістична діяльність — дії (бездіяльність) суб'єктів господарювання, органів влади та управління, що суперечать національному антимонопольному законодавству та спрямовані на недопущення, обмеження або усунення конкуренції і/або на ті, що зачіпають законні інтереси споживачів.

Договір про проведення узгодженої антимонопольно! політики (ст.1) м. Москва, 25 січня 2000 р. Мультивалютний режим функціЬнування СЕП — відокремлене передавання та зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її оброблення.

Правління Національного •банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні ч.2 (Положення, п.6.) від 27 грудня 1999 р. № 621. Мультивалютність — принцип роботи рахунків, за яким операції в іноземній валюті відображаються за тими самими рахунками, що й операції в гривні.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування іїлану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р.

Надзвичайний період роботи інформаційних систем Національного банку (далі — надзвичайний період) — період часу, в який унаслідок впливу надзвичайних ситуацій інформаційні системи Національного банку функціонують з певними обмеженнями або в нештатному режимі.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформа- цінних систем Національного банку України га банків України (Положення. гг.З) 17.06.2004 № 265. Надзвичайні ситуації, що впливають на роботу інформаційних систем Національного банку та банків, — ті чинники та обставини, внаслідок яких функціонування інформаційних систем Національного банку та банків у штатному режимі неможливе. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного байку України та банків України (Положення, п.З) 17.06.2004 № 265. Надходження під ризиком — метод кількісного оцінювання ризику, який полягас у віднайденні величини доходів банку, які постійно перебувають під ризиком їх неотримання або необхідності негайного використання для покриття витрат (див. Капітал під ризиком).

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту н банках України (Методичні рекомендації, и. 1.8) 02.08.2004 №361.

Найвищі проби банківських металів у зливках і порошках — це

проби не нижче ніж: для золота — 995,0; для срібла — 999,0; для платини і паладію — 999,5.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких норматнвно-правових акт ів аціонального банку України (Положення, н.2) 06.08.2003 № 325. Накопичений дохід за цінним папером — це частина вартості цінного папера, що відображає суму нарзхованого доходу на час купівлі цінного папера.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.І4, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. Наперед оплачена платіжна картка платіжна картка, яка надас право держателю виконувати операції в межах попередньо внесених коштів, гцо обліковуються на консолідованому картрахунку банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137. Наступна іпотека — передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже с предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором. Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-1V. Наступний векселедержатель (індосант) — особа, яка володіс векселем і яка здійснює передавальний напис на векселі (індосамент). Міністерство фінансів України Наказ Про впровадження обігу казначейських векселів (Розд.І) № 269 від 9 грудня 1997.

Національна рейтингова шкала — шкала, яка поділена на визначені групи рівнів та рівні, кожен з яких характеризує здатність позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за своїми борговими зобов'язаннями, а також його платоспроможність. Національна шкала використовується для оцінки кредитного ризику позичальника — органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання та окремих боргових інструментів — облігацій, іпотечних цінних паперів, позик.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.І) м. Київ, ЗО жовтня 1996 р. 448/96-BP (Введено згідно із Законом №3201-IV від 15.12.2005).

Національний банк України — центральний банк держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України — гривні.

Господарський кодекс України (ст.335) м. Київ, 16 січня 2003 p. № 436-IV.

Небанківська фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до Державного реєстру фінансових установ в установленому законодавством України порядку. До небанків- ських фінансових установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Положення, п. 1.2) 15.12.2004 № 637 (Введено згідно з Постановою Національного банку №• 277 від 10.08.2005).

Небезпечна, або неправильна, банківська практика — це будь-яка дія або бездіяльність комерційного банку, що суперечить чинному законодавству України та нормативним актам Національного байку України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства (Глава II, Розділ 2,п.2.2.) № 38 від 04.02.98.

Негативний гудвіл — перевищення вартості частки покупця в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19(п.4)№ 163 від 07.07.99.

Негативний гудвіл при консолідації— перевищення вартості частки материнського банку в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598.

Негативно класифіковані активи — частина активів банку, які не відповідають критеріям стандартної заборгованості. До різних видів активів можуть висуватися різні вимоги (фактори) класифікації, наприклад: стан контрагента та стан обслуговування заборгованості для кредитних операцій; хронологічний фактор для дебіторської заборгованості тощо.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.і.8) 02.08.2004 №361.

Негроиіові операції— операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598.

Недержавний пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд, який створений та діє відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення.

Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 1), 9 липня 2003 р. № 1058-1V.

Недержавні цінні папери — облігації та акції підприємств, які мають активний ринок, ощадні сертифікати на пред'явника, що випущені банком-кредитором, ощадні сертифікати інших банків, інвестиційні сертифікати.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (Положення, п.7.1.2) № 279 від 06.07.2000 (Доповнено згідно з Постановою Національного банку № 119 від 19.03.2003).

Недостатньо забезпечена заборгованість — заборгованість, яка має забезпечення у вигляді ліквідної застави, вартість якої визначена за звичайними цінами та становить не менше як 60 (шістдесят) процентів від суми заборгованості клієнта, застрахована в установленому порядку або гарантована іншими фінансовими установами чи поруками юридичних осіб.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування иебанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредита^!. гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, и.1.3) 04.06.2004 № 912.

Недоступність вкладів — неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настас з дня призначення ліквідатора банку—учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Закон України Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (сг.1), 20 вересня 2001 p. № 2740-111.

Незабезпечена заборгованість — заборгованість, яка не має забезпечення або має забезпечення у вигляді ліквідної застави, вартість якої визначена за звичайними цінами та становить менше як 60 (шістдесят) процентів суми заборгованості клієнта. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування нсбанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912.

Немонетарне золото — золото як засіб накопичення та золото промислового призначення, яке не входить у резервні активи органів грошово-кредитного регулювання.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.З. Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Товари) №433 від 01.09.99 р.

Неофіційне котирування — котирування цінних паперів, що не внесені до Біржового реєстру. .

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між- банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97.

Неплатіжні банкноти (монети) — це справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися як засіб платежу (для взаєморо- зрахунків за готівковими платежами і переказами, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви тощо) у зв'язку з набуттям у процесі обігу ознак зношення та пошкодження, які перевищують установлені Національним банком критерії, а також підроблені банкноти (монети) і такі, що виведені Національним банком з обігу, та зразки банкнот.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України (Правила, п.1.2) 17.11.2004 № 547.

Неплатоспроможність банку — неспроможність банку своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру регулятивного капіталу банку.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Непокритий акредитив — акредитив, що не забезпечений власними грошовими коштами Наказодавця акредитива. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (Положення, п. і .4) 03.12.2003 № 514.

Неправомірне використання комерційної таємниці — це впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до закону комерційну таємницю. Господарський кодекс України (ст.36), 16 січня 2003 р. № 436-1У Неправомірне збирання відомостей, що становлять комерційну таємницю, — це добування протиправним способом зазначених відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.

Господарський кодекс України (ст.36), 16 січня 2003 р. № 436-1V.

Нереєстровий торговець — член ПФТС, який може тільки переглядати котирування реєстрових торговців. Нереєстровий торговець не може виставляти котирування в ПФТС, але може відгукнутися на виставлене котирування реєстрових торговців. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на ЗО липня 1999 р.) (и.1.12) № 4 від 15.05.96.

Нерезиденти — громадяни, які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті. що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, в тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх філії, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України. Митний кодекс України (ст. 1), 11 липня 2002 р. № 92-1V.

Нерезиденти-інвестори — суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства інших країн; фізичні особи — іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені в дієздатності; іноземні державні органи, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, що визнаються такими відповідно до законодавства України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (Інструкція, п. 1.2) 12.11.2003 № 492.

Нерухоме майно (нерухомість) — земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-1V.

Нетто-ставка страхового тарифу — частина страхового тарифу, призначена для забезпечення поточних виплат страхових відшко- дувань за договорами страхування.

Постанова Кабінету Міністрів України Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України (п.1 Додатка) від 17 вересня 1997 р. № 1021.

Нечесна торгова практика [па фондовому ринку] умисне використання учасником фондового ринку в своїй діяльності практики та схем, направлених на отримання переваг або прибутку, шляхом обману чи зловживанням довірою (шахрайство). Державна комісія з цінних паперів га фондового ринку Рішення Щодо затвердження Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів. нечесній торговій практиці і порушенню стики професійної діяльності на фондовому ринку (Концепція, розд. Визначення термінів) 14.01.2003 №21.

Номінальна вартість депозитного сертифіката — вартість одного депозитного сертифіката, визначена умовами його випуску та оголошена в повідомленні.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) 24.12.2003 № 584.

Номінальний утримувач — депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній депозитарній системі.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обіїу цінних паперів в Україні (ст.І), 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Норматив обов'язкового резервування — установлений Національним банком розмір до зобов'язань щодо залучених банком коштів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України (Положення, и. 1.2) 21.04.2004 № 172. Норматив резервування — установлене Правлінням Національного банку України процентне співвідношення між сумою обов'язкових резервів та загальною сумою банківських пасивів, до яких застосовуються резервні вимоги.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України (Положення, н.1.2) № 244 від 27.06.2001. Нормативно-правові акти Національного банку України — нормативно-правові акти, що видаються Національним банком України в межах його повноважень на виконання цього та інших законів України.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р. №2121-111.

Нумерація (кодифікація) цінних паперів — присвоєння Національним депозитарієм України реєстраційного міжнародного ідентифікаційного номера державному цінному паперу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.І.п.І) 19.03.2003 № 114.

Об'єднана кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взає- мокредитування. Об'єднана кредитна спілка створюється на базі членства асоціації кредитних спілок, створеної відповідно до статті 24 цього Закону. Мінімальна кількість учасників об'єднаної кредитної спілки має бути не менше десяти кредитних спілок. Кредитна спілка може бути учасником лише однієї об'єднаної кредитної спілки. Термін «Об'єднана кредитна спілка» може використовуватися лише у назвах організацій, створених відповідно до цієї статті.

Закон Україии Про кредитні спілки (ст.25), 20 грудня 2001 р. № 2908-НІ.

Об'єкт хеджування — 1) актив, зобов'язання або майбутня операція, що створюють для підприємства ризик зміни справедливої вартості цих активів і зобов'язань або зміни грошових потоків, пов'язаних з майбутньою операцією;

2) будь-який об'єкт, який несе в собі ризик для банку. Найчастіше — це банківський продукт, вартість якого може зменшитися в разі настання певних умов чи подій.

  1. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001;
  2. Правління Національного банку УкраїниМегодичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Обіг іменних цінних паперів — укладання цивільно-правових угод, які ведуть до зміни прав власності на іменні цінні папери. Указ Президента України Про облік прав власності на іменні цінні папери га депозитарну діяльність (Положення. Розд.І. п.І). 25 травня 1994 р. № 247/94.

Обіг облігацій — перехід права власності на облігації, пов'язаний з укладанням та виконанням цивільно-правових угод (за винятком тих угод, що укладаються під час розміщення облігацій), та/або в інших випадках, передбачених чинним законодавством (спадкування, правонаступництво, на підставі рішення суду тощо). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.І) 17.07.2003 № 322.

Обіг цінних паперів — вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Закон України Про цінні папе| и та фондовий ринок (ст.1), 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

Облігації внутрішньої місцевої позики — цінні папери, що випущені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або міською радою, та засвідчують внесення їх власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у них строк із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик (Положення, розд. 1) 07.10.2003 № 414.

Облігації з додатковим забезпеченням — облігації, зобов'язання емітента за якими повністю або частково забезпечуються страховою компанією або поручителем.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд. 1) 17.07.2003 № 322.

Облігації з обмеженим колом обігу — облігації, первинними та наступними власниками яких можуть бути лише особи, коло яких заздалегідь визначено емітентом у рішенні про випуск облігацій. Розміщення таких облігацій здійснюється шляхом закритого продажу.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Облігації зовнішніх державних позик України — цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.

Закон України Про цінні папери і фондову біржу (ст.14-1), 18 червня 1991 р. № 1201 -XII.

Облігації підприємств — цінні папери, що засвідчують внесення їх власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати їм номінальну вартість цих облігацій у передбачений строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.І) 17.07.2003 № 322.

Облігації, що вільно обертаються — облігації, первинними та наступними власниками яких можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи. Розміщення таких облігацій здійснюються шляхом відкритого продажу.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення. розд.І) 17.07.2003 № 322.

Облігація — цінний папір, що засвідчує знесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Закон України Про цінні папери і фондову біржу (ст.Ю), 18 червня 1991 р. № І20І-ХІІ.

Облік векселів — це форма кредитування банком векселедержателя, тобто особи, що є одержувачем за векселем, шляхом дострокової виплати йому позначеної у векселі суми за вирахуванням процентів з моменту обліку до строку платежу по векселю. За облікованим векселем векселедержатель свої права передає банку шляхом передаточного надпису (індосаменту).

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд. II. п.12), 27 червня 1995 р. № 247/95-ВР.

Облікова система ломбарду автоматизований реєстр даних про споживачів послуг ломбарду.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами (Положення, н. 1.2) 26.04.2005 № 3981.

Облікова ставка Національного банку України — виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримусться з номінальної суми векселя. Облікова ставка с найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.

Закон України Про Національний банк України (ст.і), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Обмін (конвертація) іноземної валюти — це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 №281.

Обмінні операції— операції, які передбачають обмін однієї валюти на іншу.

Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п. 1.1.) № 520 від 16.12.98 р.

Обов'язковий фінансовий моніторинг — це сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу з аналізу інформації щодо фінансових операцій, що надасться суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 1), 28 листопада 2002 р. № 249- IV.

Обов'язкові резерви — це один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України здійснює регулювання грошової маси в обігу, якою є тільки національна валюта. Тому потребу та регулювання грошової маси в обігу (національної валюти) не можна визначати за допомогою іноземних валют, а отже, і обов'язкові резерви повинні формуватися тільки в національній валюті незалежно від джерел та строків залучення вкладів і депозитів.

Національний банк України Емісійно-кредитний департамент Про формування комерційними банками обов'язкових резервів (п.4) № 14- 011/4184-9795 від 30 грудня 1998 р.

Обтяження державних цінних паперів зобов'язаннями будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження державними цінними паперами, що пов'язані з умовами договорів щодо державних цінних паперів, правонаступництва, рішеннями або ухвалами суду та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, іі.І) 19.03.2003 № 114.

Обтяження іменних цінних паперів зобов'язаннями — будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження іменними цінними паперами, пов'язані з умовами успадкування, застави, рішеннями суду тощо.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розд.1) № 60 від 26.05.1998.

Обтяження цінних паперів зобов'язаннями — будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження цінними паперами, пов'язані з умовами успадкування, застави, рішеннями або ухвалою суду та в інших випадках, які передбачені чинним законодавством .

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) №61 від 26.05.98.

Овердрафт — короткостроковий кредит, який надасться банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) № 137 від 19.04.2005.

Овернайт — надані та отримані кредити і депозити строком не більше одного операційного дня без урахування неробочих днів банку. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів). № 388 від 21.11.97.

Одностороннє котирування — котирування на продаж або купівлю, виставлене одним реєстровим торговцем, але не одночасно. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на 30 липня 1999 р.) (п. 1.13) № 4 від 15.05.96.

Операції' в іноземній валюті — операції, за якими відображаються надходження та розрахунки в іноземній валюті. Державне казначейство України Наказ Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті (Порядок, п.1.2) № 126 від 24.07.2001 (Введено згідно з Наказом Державного казначейства № 96 від 27.05.2005).

Операції емітента щодо випущених ним цінних паперів — розміщення, викуп, дроблення, консолідація, конвертація, погашення, анулювання, виплата доходу по цінних паперах, операції, пов'язані з реорганізацією та/або зі зміною розміру статутного фонду та інші операції у відповідності до чинного законодавства.

Державна комісія з цінних паперів га фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.І.2 Положення) №61 від 26.05.98.

Операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдо- рогоцінним камінням — дії, пов'язані з:

а)              виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння;

б)              надходженням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдоро- гоцінного каміння до місць зберігання фондів і запасів, а також їх зберіганням і відпуском у встановленому порядку;

в)              зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання;

г)              ввезенням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів і матеріалів, що їх містять, в Україну з- за кордону та вивезенням з України.

Закон України Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними (ст. 1), № 637/9,7-ВР від 18.11.1997.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти — валютно-обмінні операції, крім прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (Вимоги, п.З) № 434 від 16.09.2003.

Операції купівлі-продажу валюти на умовах спот — це операції з купівлі-продажу однієї валюти за іншу за обумовленим курсом. Поставка валюти за спотовим договором відбувається на другий робочий день із дня укладення договору.

Постанова Правління Національного банку України Про внесення Змін до Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Правила, п. 1.3) №471 від 07.12.2000.

Операції купівлі-продажу валюти на умовах форвард — це операції з купівлі-продажу однієї валюти за іншу на вказану дату в майбутньому та за обумовленим курсом. Розрахунок за ними повинен відбуватися на дату, зазначену в форвардному контракті (у період, більший ніж два робочих дні після дати укладання угоди). Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п. 1.1) № 520 від 16.12.98.

Операційна діяльність банку — це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку, проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

Постанова Правління Національного банку України Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) № 254 від 18.06.2003.

Операційний день — частина робочого дня банку або іншої установи — члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх оброблення, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою — членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, п.1.21), №2346-111 від 5.04.2001. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Операційний ризик — це ризик, який пов'язаний з порушенням банківських правил та/або систем контролю за обробленням, проведенням операцій, документацією, що виникає як унаслідок зовнішніх причин, так і через помилки працівників банку. Постанова Правління Національного банку України Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) № 254 від 18.06.2003.

Операційний час — частина операційного дня банку або іншої установи — члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою — членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, и.1.22), №2346-111 від 5.04.2001. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Операційні правила — система логічних та операційних обмежень у відповідній моделі, що встановлюються банком для філій на переказ грошей через систему електронних міжбанківських переказів Національного банку, а також на переказ грошей та інші банківські операції філій у системі автоматизації банку. Постанова Правління Національного банку України Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Операційно-технологічний ризик — це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи.

Правління Національною банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) 15.03.2004 № 104.

Операція банку — дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, 11.1.10) 18.06.2003 № 254.

Операція з опціоном — господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає продаж (купівлю) опціону, тобто права придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у будь-який момент протягом визначеного часу, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) опціону.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд. II, п.17), 27 червня 1995 р. № 247/95-ВР.

Операція пов'язаних сторін — Передавання активів або зобов'язань однією пов'язаною стороною іншим пов'язаним сторонам. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкцій, розд.2) 07.12.2004 № 598.

Операція репо це операція з цінними паперами, що складається з двох частин і для здійснення якої укладається договір між учасниками ринку (Національним банком та банками) про продаж/купівлю державних цінних паперів на певний сірок із зобов'язанням зворотного їх продажу/купівлі у визначений строк за обумовлену договором ціну.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій репо (Положення, розд. 1) № 204 від 29.05.2001.

Операція сторно — видача клієнту відповідної суми національної або іноземної валюти в разі його відмови від проведеної валютної операції.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (Порядок, розд.1) 12.02.2004 №87.

І8-м

Опосередковане залучення фінансових активів — цілеспрямована дія фінансової установи щодо отримання фінансових активів від фізичних та/або юридичних осіб через посередників, а також отримання залишків фінансових активів, які виникли в результаті здійснення звичайної господарської діяльності в інтересах цих осіб. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фінансових послуг (Положення, розд. 1) 08.07.2004 № 1515.

Оприлюднення звітності — це офіційне подання бухгалтерської звітності до органів Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Комітету в справах по нагляду за страховою діяльністю та інших установ і організацій, які, відповідно до законодавчих актів України, уповноважені на отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих суб'єктів, а також офіційна публікація звітів (балансів) про фінансовий стан підприємств у засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд.ІГ, п.25), 27 червня 1995 р. № 247/95-ВР.

Опціон — строкова угода, за якою одній стороні — покупцеві опціону надається виключне та безумовне право вибору здійснювати операцію купівлі-продажу. Друга сторона — продавець опціону зобов'язана виконувати рішення покупця опціону і не має права відмовитися від своїх зобов'язань. Розрізняють опціон кол — опціон, який надає право купувати базовий актив, та опціон пуг, який надає право продавати базовий актив. Також розрізняють американський опціон — угоду, яка може бути виконана в будь- який час протягом усього строку її дії, та європейський опціон — угоду, яка може бути виконана тільки в кінці строку дії (див. Похідні інструменти).

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, н.1.8) 02.08.2004 №361.

Органи нагляду — служба банківського нагляду Національного банку. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем рн- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361

Організатор випуску — юридична особа, яка за дорученням емітента відповідно до укладеного договору, від імені і за рахунок емітента виконує обов'язки з організації розміщення облігацій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик (Положення, розд.1) 07.10.2003 № 414.

Організатор торгівлі цінними паперами — юридична особа, виключним видом діяльності якої с надання послуг, що безпосередньо сприяють укладенню цивільно-правових угод з цінними паперами на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів. До організаторів торгівлі відносяться фондові біржі та торговельно-інформаційні системи, які одержали відповідні свідоцтва про реєстрацію в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п. 1.2 Положення) №61 від 26.05.98.

Організаційно оформлений позабіржовий ринок — організація, що об'єднує торговців цінними паперами для надання послуг в укладанні угод щодо цінних паперів і при цьому не має на меті отримання прибутку.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1). 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Організаційно-правові форми банків банки створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

Господарський кодекс України ^.336), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Під терміном «основна сума» слід розуміти суму наданого кредиту або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування процентів (фіксованих виплат, премій, виграшів), суму консолідованого іпотечного боргу в-частині, яка відповідає ціні зобов'язання. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.7.9.2), 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (В редакції Закону № 1957-ІУ від 01.07.2004).

Основна сума боргу — сума позики, кредиту, яка підлягає поверненню кредитору, номінальна вартість купонних державних цінних паперів та номінальна вартість дисконтних цінних паперів за вирахуванням суми дисконту.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відображення операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.1) 28.01.2004 № 42

Основне зобов'язання — зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою. Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-1У.

Основні засади грошово-кредитної політики — комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, що дають можливість Національ- ному банку України з допомогою інструментів (засобів та методів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання іро- шового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятості населення.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Особиста картка — платіжна картка, емітована на ім'я клієнта — фізичної особи, що не с суб'єктом господарювання. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 Хе 137.

Особовий рахунок— 1) об'єднана єдиним в системі реєстру реєстраційним номером сукупність даних про особу власника рахунка, кількість та номінальну вартість зареєстрованих на її ім'я іменних цінних паперів по випусках та категоріях, відомості про всі зміни кількості вказаних цінних паперів та про факти їх обтяження зобов'язаннями та блокування. Особовий рахунок в системі реєстру може бути відкритий на ім'я емітента, власника, номінального утримувача іменних цінних паперів або заставодержателя;

  1. відкривається в органах Державного казначейства головним розпорядникам бюджетних коштів та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, які мають підвідомчі установи, для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки;
  2. рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів.
    1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розд.1) Хе 60 від 26 травня 1998;
    2. Державне казначейство України Наказ Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ (Інструкція, п. 1.2) 26.12.2003 Хе 242;
    3. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення ггро організацію операційної діяльності в банках України (Положення, гг.1.10) 18.06.2003 Хг 254.

Останній векселедержатель (індосат) — особа, яка отримує вексель за індосаментом і яка має усі права, що випливають з векселя. Міністерство фінансів України Наказ Про впровадження обігу казначейських векселів (Розд.1) Хе 269 від 9 грудня 1997.

Офіційне видання Національного банку України — спеціальне друковане видання, визначене Національним банком України як офіційне і зареєстроване в установленому порядку, в якому публікуються нормативно-правові акти Національного банку України, а також інформаційно-аналітичні, статистичні та інші матеріали, огляди стану банківської системи України, валютного і фінансового ринків тощо.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Офіційне котирування — котирування цінних паперів, що внесені до Біржового реєстру.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між- банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97. Офіційний валютний курс — курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави. Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Офіційні валютні резерви створюються, утримуються і використовуються Національним банком України для підтримання валютного (обмінного) курсу валюти України.

Декрет Кабінету міністрів України Про систему валютного реіулювання і валютного контролю (ст.15), 19 лютого 1993 р. № 15-93. Ощадний (депозитний) сертифікат — підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів. Цивільний кодекс України (ст.1065), 16 січня 2003 р. № 435-1V.

Пай — майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Закон України Про кооперацію (ст.2). 10 липня 2003 р. № 1087-1V.

Пайовий інвестиційний фонд — це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру початкового статутного фонду (капіталу) корпоративного інвестиційного фонду. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.22), 15 березня 2001. № 2299-111.

Пайовий фонд — фонд, що формується із пайових внесків членів кооперативу при створенні кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу. Пайовий фонд — майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Закон України Про кооперацію (ст.ст.2,20), 10 липня 2003 р. № 1087-1V.

Пакет цінних паперів — окремий цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів.

Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.9), 22 травня 2003. № 889-1V.

Пасивний дохід — дохід, отриманий у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також орендних (лізингових) платежів за договорами оперативної оренди. Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.1), 22 травня 2003. № 889-ІУ.

Пасивні депозитні операції — це залучення коштів підприємств, установ, банків і населення у внески на строк і до запитання. Національний банк України Порядок обліку власної валюти банків і роз'яснення по деяких рахунках (п.Ю) від 23.05.95 р. № 17003/409.

Пасивні операції— операції банку, спрямовані на формування ресурсів банку. Обліковуються в пасиві балансу. Розрізняють пасивні операції з формування капіталу та пасивні операції з формування залучених коштів

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Пасивні рахунки у цінних паперах — рахунки в цінних паперах, які відкриває депозитарна установа для депонентів (клієнтів) з метою забезпечення депозитарного обліку та відображення операцій, пов'язаних з обігом цінних паперів, обмеженнями щодо обігу цінних паперів. Для виконання депозитарної та/або розрахунково- клірингової діяльності депозитарна установа може, відповідно до чинного законодавства, відкривати пасивні рахунки в цінних паперах згідно з її Регламентом та/або її Внутрішнім положенням про депозитарну діяльність, узгодженими з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (и.1.2 Положення) №61 від 26.05.98.

Пенсійний вклад — кошти, внесені на вкладний (депозитний) рахунок, відкритий у банку за договором пенсійного вкладу відповідно до закону. Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.1), № 889-ІУ від 22 травня 2003 (Доповнено згідно із Законом № 1958-ІУ від 01.07.2004; в редакції Закону № 3201-ІУ від 15.12.2005).

Пенсійний внесок— кошти, внесені до недержавного пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Для цілей оподаткування пенсійний внесок не є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування. Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.1), № 889-1V від 22 травня 2003 (Доповнено згідно із Законом № 1958-ІУ від 01.07.2004).

Пенсійний контракт — договір між пенсійним фондом та його вкладником, згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника (учасників) фонду за визначеною пенсійною схемою. Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.

Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення (ст.ст. 1,55). № 1057-1V від 9 липня 2003 р.

Пеня — цс неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України (сг.549), № 435-ІУ від 16 січня 2003.

Первинна ліквідність — здатність активів перетворюватися в грошові кошти. Характеризується дврма основними параметрами: строком, за який актив може здійснити таке перетворення, тобто протягом якого його можна продати; відносною втратою вартості, тобто різницею між обліковою вартістю активу та сумою коштів, яку банк може отримати від його продажу. Чим коротший строк і чим менша втрата вартості, тим ліквідний актив. У разі реалізації первинної ліквідності банк втрачає актив.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- знк-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Первинне розміщення первинний продаж щойно випущених цінних паперів.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між- банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97.

Первинне розміщення державних цінних паперів — розповсюдження емітентом державних цінних паперів, які за умовами випуску та обсягом прав ще не перебували в обігу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) 19.03.2003 № 114.

Первинне розміщення облігацій — розповсюдження емітентом облігацій, які за умовами випуску та обсягом прав іце не перебували в обігу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик (Положення, розд. і, п.2) 18.06.2003 №248.

Первинний власник — особа, яка отримала безпосередньо в емітента або андеррайтера облігації у власність.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд. 1) 17.07.2003 № 322.

Первинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2), №3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Первісна вартість (вартість придбання) цінного папера — ціна придбання цінного папера, включаючи комісії за брокерські, юридичні, консультаційні послуги, біржовий збір, держмито тощо. Якщо цінний папір придбаний банком за рахунок випущених власних цінних паперів, первісна вартість визначається, виходячи з ринкової ціни цих паперів, а не з їх номінальної вартості. Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97.

Передавальне розпорядження письмове розпорядження власника, номінального утримувача, який дає розпорядження реєстроутри- мувачу внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів у зв'язку з передачею іменних цінних паперів іншій особі. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розд. 1) № 60 від 26 травня 1998.

Переказ валютних коштів за межі України — переказ грошових (валютних) коштів на користь (на рахунок) іноземного суб'єкта господарської діяльності або у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом господарської діяльності України.

Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність (ст. 1), № 959-Х1І від 16 квітня 1991.

Переказ грошей — рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, п.1.24), 5 квітня 2001. №2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004).

Переказ у межах України — рух коштів в іноземній валюті або банківських металів, який проводиться за ініціативою клієнта уповгго- важеним банком, що його обслуговує, з метою зарахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на рахунок бене- фіціара, розташованого в Україні. Клієнт, ініціатор цієї операції та бенефіціар можуть бути однією і тією самою особою. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання (Положення, п.І.2) 05.03.2003 Л'» 82 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 493 від 12.11.2003).

Переказування грошових коштів за межі України — перерахування грошових коштів у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом господарської діяльності України, незалежно від того, на користь якої особи перераховуються ці кошти. Правління Національного банку України Постанова Про -затвердження Положення про валютний контроль (Положення, и. 1.) від 08.02.2000 № 49.

Перелік банків — учасників (тимчасових учасників) [Фонду гарантування вкладів фізичних осіб] — витяг з Реєстру банків — учасників (тимчасових учасників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстраційний номер банку — учасника (тимчасового учасника) Фонду та повна назва банку).

Адміністративна рада Аонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішення Про затвердження Положення про порядок інформування вкладників про систему гарантування вкладів фізичних осіб в Україні (Положення, розд.2) X? 14 від 14.11.2002.

Перелік власників акцій — документ, складений емітентом, що включає усіх покупців, які придбали акції за результатами їх пільгового продажу, із зазначенням у цьому документі відомостей, які повинні відповідати відомостям про заявників, зазначеним у книзі реєстрації заяв.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Порядку проведення пільгового продажу акцій відкритих акціонерних товариств (ІІо- рядеж, п. 1.3.) № 1368 від 03.07.2000.

Переоцінка процентної ставки — періодична зміна раніше встановленого значення процентної ставки для інструментів із змінною процентною ставкою

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-мснеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 № 361.

Перестрахові брокери — юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Закон України Про страхування (ст.15). 7 березня 1996. № 85/96-ВР (Доповнено Законом № 2745-111 від 04.10.2001)

Перестрахування — страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховнка) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Закон України Про страхування (ст.15), 7 березня 1996. № 85/96-ВР (Доповнено Законом № 2745-III від 04.10.2001).

Перехресний ринок — введення ціни купівлі, вищої від найкращої (найнижчої) ціни продажу, виставленої іншим торговцем у тому самому цінному папері; або введення ціни продажу, нижчої від найкращої (найвищої) ціни купівлі, виставленої іншим торговцем у тому самому цінному папері.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на 30 липня 1999 р.) (п.1.15) № 4 від 15.05.96.

Період актуальності трансакції— проміжок часу, що відраховується з дати формування документа в електронному вигляді за фінансовою операцією із застосуванням платіжної картки (трансакції, запису журналу операцій картки, запису журналу SAM тощо), протягом якого документи за цією трансакцією мають бути розглянуті системою (емітентом) щодо включення її в кліринг за виконанням певних додаткових умов.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 №620.

Персоніфікація картки — операція, під час якої інформація про картку відповідає у відповідній базі даних емітента інформації про клієнта або довірену особу клієнта. Персоніфікація платіжних карток проводиться емітентами, а службових карток — емітентами, сквайрами та процесинговнми центрами.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 №620.

Персоніфікована платіжна картка — платіжна картка, яка містить дані в електронній формі і за потребою додаткові реквізити в графічному вигляді (прізвище та ім'я, фотокартку, що нанесені на картку), які дають змогу з використанням електронних засобів чи візуально ідентифікувати її держателя.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620.

Перша фондова торговельна система — електронна торговельно- інформаційна мережа, що є сукупністю обчислювальних засобів, баз даних, власних телекомунікаційних засобів та іншого обладнання.

що забезпечує можливість підтримання, зберігання і обробки інформації про котування допущених до системи цінних паперів. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Положення про порядок одержання доступу до ГІФТС (п. 1.1.1) № 6 від 24.04.97.

Перший власник [цінних паперів]- особа, яка отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента (або в особи, що видала цінний папір) чи андеррайтера під час розміщення цінних паперів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), № 3480-1V від 23 лютого 2006.

Підтверджуючий банк — банк, який додає своє власне платіжне зобов'язання до зобов'язання банку-емітента здійснити платіж або акцептувати чи оплатити переказний вексель (тратту), або него- ціювати проти документів за безвідкличним акредитивом з урахуванням того, що документи за акредитивом представлені з дотриманням строків та умов акредитива.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Підтримка лістингу — сукупність систематичних заходів, направлених на визначення біржового курсу цінних паперів. Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між- банківськпї валютній біржі (розд. Г лосарій) № 30 від 16.07.97.

План приватизації пакета акції) — зобов'язання потенційного покупця щодо виконання фіксованих умов конкурсу та оплати ціни придбання пакета акцій, наданий ним у складі конкурсної пропозиції відповідно до додатка 1 до цього Положення. Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення' конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (Положення, п. 1.3) 31.08.2004 № 1800.

План рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі — План рахунків) — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.

Правління Національного банку України Інструкція про застосування Плану рахунків бухгшпсрського обліку банків України (п.1) 17.06.2004 № 280.

Плата за надання позик та/або гарантій — здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за надання державних гарантій та позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів або в результаті реструктуризації заборгованості перед державою.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відображення операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.2) № 42 від 28.01.2004.

Платежі з виконання гарантійних зобов'язань — здійснення платежів з державного бюджету на виконання державою г арантійних зобов'язань у разі вступу в силу державних гарантій за кредитами, наданими під державні гарантії.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відображення операцій, пов'язаних з державним боргом, нри плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.2) № 42 від 28.ОІ.2004.

Платіж за векселем — операція, за якої оплату векселя здійснює платник або інша уповноважена особа або в порядку регресу, або в порядку посередництва, або в порядку поручительства. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення. її. 1.2) № 508 від 16.12.2002.

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувана або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми грошей з рахунку платника на рахунок отримувача.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, п. 1.25), 5 квітня 2001 р. №2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004).

Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, п.1.26), 5 квітня 2001 р. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004).

Платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (сг.1, п.1.27), 5 квітня 2001 p. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004) (Пункт 1.27 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2056-1V від 06.10.2004).

Платіжна картка НСМЕП спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової смарт-картки, що є носієм платіжних додатків І1СМНП.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620.

Платіжна організація НСМЕП (далі - Платіжна організація) — юридична особа, яка с власником або одержала право на використання знака для товарів і послуг НСМЕП (далі — знак НСМЕП) та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток до НС'МЕІІ, і яка визначає правила роботи НСМЕП, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності НСМЕП і несе відповідальність згідно із законодавством України та укладеними нею договорами.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила. гл.2) 10.12.2004 № 620.

Платіжна система — платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей. Проведення переказу грошей є обов'язковою функцією, що мас виконувати платіжна система. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, п. 1.29), 5 квітня 2001 р. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-IV від 06.10.2004)

Платіжна схема — умови, за якими виконується облік операцій за платіжними картками клієнта та здійснюються розрахунки за ці операції.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137.

Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі — члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1. п.1.30), 5 квітня 2001 р. №2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004).

Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах — розрахунковий документ, який містить доручення клієнта уповноважену банку, що його обслуговує, виконати переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь бенефіціара. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання (Положення, п.1.2) 05.03.2003 № 82 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 493 віл 12.11.2003).

Платіжне повідомлення — сукупність даних в електронній формі, на підставі яких здійснюються розрахунки за операцію з платіжною карткою, шо визначає вид операції та суму коштів, на яку вона виконана, ідентифікаційні дані емітента, еквайра та інші дані, визначені правилами платіжної системи.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137.

Платіжний інструмент — засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунка платника. До платіжних інструментів відносяться документи на переказ та спеціальні платіжні засоби.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 1, п.1.31), 5 квітня 2001 р. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1У від 06.10.2004).

Платник за векселем — векселедавець простого векселя, трасат (акцептант) за переказнпм векселем.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу (Положення, п.2) № 403 від 25.09.2001.

Платник (трасат) — юридична або фізична особа (боржник, платник), яка зобов'язана(ий) сплатити за переказним векселем (траттою).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Платоспроможність — здатність клієнта своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912.

Повний фіксинг — закінчення торгової сесії у випадку, коли попит дорівнює пропозиції на банківський метал. Ціна, за якою усі заявки задовольняються, і є ціною фіксингу.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998.

Пов'язана особа: а) юридична особа, яка здійснює контроль за відповідною юридичною особою, або контролюється відповідною юридичною особою, або перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою; б) фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за відповідною юридичною особою. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) фізичної особи, її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи; в) посадова особа відповідної юридичної особи, уповноважена провадити від її імені юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени сім'ї такої особи.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З), 15 березня 2001. № 2299-ІІІ. Пов'язані сторони — сторони вважаються пов'язаними, якщо одна сторона прямо або опосередковано здійснює контроль над іншою або мас суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598. Погашення векселя — здійснення платежу за векселем векселедавцем (платником).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508,

Погашення облігацій — виплата номінальної вартості облігацій у терміни, передбачені умовами емісії облігацій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1) 17.07.2003 № 322. «Позабіржова підприємницька діяльність з цінними паперами»:

будь-яка діяльність з цінними паперами, яка здійснюється поза системами фондових бірж, визнаних українським законодавством по цінних паперах або правилами та положеннями ДКЦГТФР. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Кодекс професійної відповідальності членів Асоціації Позабіржова Фондова Торговельна Система (п.1.9) від 25.04.97 № 6. Позабіржова торгівля — усі операції з купівлі-продажу цінних паперів, здійснені через торговців цінними паперами не на фондовій біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційннх систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1)№9 віл 15.01.97. Позабіржовий ринок — ринок з необмеженою кількістю учасників, на якому правила здійснення угод з купівлі (продажу) цінних паперів та вирішення спірних питань регулюються законодавством України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) 24.12.2003 № 584.

Позалістингові цінні папери — цінні папери, що допущені до торгівлі на фондовій біржі, але не відповідають вимогам фондової біржі для лістингових цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п. 1.1) 23.11.2005 № 683.

Позиції — 1) у загальному розумінні — різниця між активами та зобов'язаннями банку; 2) валютні позиції різниця між активами та зобов'язанням, які номіновані в одній валюті; 3) позиції ліквідності — різниця між активами та зобов'язаннями з одним строком дії. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 № 361.

Позиції ліквідності — різниця між активами та зобов'язаннями із одним строком дії.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Позички — це пряме надання кредитором боржникові певної суми коштів; крім того, до цієї категорії входять кредити овердрафт за коррахунками в банках-кореспондентах, платежі за угодами РН- 1ІО (Repurchase agreement), виплата суми основного боргу за фінансовим лізингом. Залежно від початкового терміну погашення позики поділяються на довгострокові та короткострокові. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.З, Інструкція до форми № 1-ГІБ, Розд. Інші інвестиції) №433 від 01.09.99.

«Позолочена» ліцензія — ліцензія НБУ, яка дає право на здійснення операцііі із банківськими металами на внутрішньому ринку без права відкритої позиції.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998.

Покритий акредитив — акредитив, що забезпечений власними грошовими коштами Наказодавця акредитива.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Положення Бюро кредитних історій — правила формування і ведення кредитних історій, які затверджуються виконавчим органом Бюро та погоджуються Уповноваженим органом.

Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.З), 23 червня 2005 p. № 2704-IV. Порто — сума для відшкодування поштово-телеірафних видатків банку за пересилання векселя, яка стягується з векселедавця за векселем з платежем не за місцем його врахування.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Портфель — група об'єктів, які є однорідними за певними характеристиками, а саме: типом контрагента, видом інструменту тощо. Найчастіше використовуються такі терміни «кредитний портфель», «портфель цінних паперів», «інвестиційний портфель». Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Портфель державних цінних паперів — усі види державних цінних паперів, шо на правах власності належать Національному банку або банкам і обліковуються на їх депо-рахунках у депозитарії. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій рено (Положення, розд.1) № 204 від 29.05.2001.

Портфель цінних паперів — згрупована інформація з обліку інвестицій у цінні папери за їх видами і призначенням з метою складання фінансової звітності.

Правління Національною банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п.'і .5) 20.08.2003 № 355. Портфельна інвестиція — операція, яка передбачає придбання цінних паперів, їх похідних та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.

Правління Національного банку України Постанова Про врсіулювання питань іноземного інвестування в Україну (Положення, и.1.1) 10.08.2005 № 280.

Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів

1) випуск (емісія) громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку; 2) внесення громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, а також затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові.

Кримінальний кодекс України (сг.223). 5 квітня 2001 p. № 2341-ІІІ.

Посередницькою діяльністю у сфері випуску та обігу цінних паперів є підприємницька діяльність суб'єктів господарювання (далі — торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності або яким така діяльність дозволена законом. Торговці цінними паперами мають право здійснювати такі види посередницької діяльності: виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом; купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи; купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Господарський кодекс України (ст.356), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Постійне котирування — метод визначення біржового курсу на цінні папери, що передбачає постійне співставлення біржових замовлень на купівлю та продаж певного цінного паперу (цінних паперів).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п.1)№ 9 від 15.01.97.

Постійно діюча лінія рефінансування — оперативне надання Національним банком банкам-позичальникам кредитів у разі виникнення в них потреби підтримання ліквідності за умови виконання зазначених у цьому Положенні вимог Національного банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) 24.12.2003 № 584

Потенційна проста акція — фінансовий інструмент або інший договір, які дають право на отримання простих акцій. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598.

Потенційний ризик— ризик, який не виявив себе, але умови для його виникнення існують.

Державна митна служба України Наказ Про затвердження Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками та Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю (Положення, розд.1) 27.05.2005 №435.

Поточний валютний курс — курс іноземної валюти, який застосовується під час проведення валютних операцій типу спот. Згідно з практикою бухгалтерського обліку всі незахеджовані монетарні статті балансу банку, які номіновані в іноземній валюті, мають під час складання звітності переводитися у валюту звітності за поточним валютним курсом.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком кліснту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунко- во-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.7, п.7.1.2), 5 квітня 2001. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004) (В редакції Закону № 906-ІУ від 05.06.2003).

Похідні інструменти (деривативи) — фінансові інструменти, які походять із (базуються на) інших фінансових інструментів(ах), відомих як базові інструменти. До похідних інструментів належать свопи, форварди, ф'ючерси, опціони та інші фінансові інструменти.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №36І.

Похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (конїрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст. 1), 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.

Початкова вартість пакета акцій — вартість пакета акцій, за якої розпочинається його продаж на конкурсі.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (Положення, п. 1.3) 31.08.2004 № 1800.

Початковий статутний фонд (капітал) корпоративного інвестиційного фонду — статутний фонд (капітал), сплачений засновниками до його реєстрації в реєстрі інституту спільного інвестування.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З), 15 березня 2001. № 2299-Ш.

Право вибору (опціон) (щодо процентної ставки) — право одного або обох контрагентів відмовлятися від переоцінки змінної процентної ставки в разі зміни базової ставки. Наприклад, у разі зростання прайм-ставки банк може відмовитися від збільшення ставки за залученими депозитами і тим самим захистити свою чисту процентну маржу та спред від зменшення. Таким чином, для цілей стрсстестування такі об'єкти поводитимуться як об'єкти з фіксованою процентною ставкою.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менсджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 №361.

Предмет договору лізингу — може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Цивільний кодекс України (ст.807), № 435-ІУ від і6 січня 2003.

Предмет договору страхування — можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Цивільний кодекс України (сг.980), № 435-ІУ від 16 січня 2003.

Предмет договору управління майном — можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Майно, передане в управління, мас бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, мас обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

Цивільний кодекс України (ст.ЮЗО), № 435-ІУ від 16 січня 2003.

Предмет договору факторингу — може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення від- ступлення права грошової вимоги не вимагається. Цивільний кодекс України (ст. 1078), № 435-ІУ від 16 січня 2003.

Предмет застави — будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом. Предмет застави залишається в заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.

Цивільний кодекс України (ст.576), № 435-ІУ від 16 січня 2003.

Представництво банку — територіально відокремлений структурний підрозділ банку, що не здійснює банківську діяльність. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2),. № 2121-НІ від 7 грудня 2000.

Пред'явлення векселя для платежу — дія. під час якої векселедержатель (особа з вексельними повноваженнями) пред'являє векселедавцю (акцептанту) вексель до платежу (оплати). Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Г}оложення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Премія — 1) ціна, що сплачується покупцем опціону його продавцю за набуте право скористатися опціоном;

  1. це перевищення собівартості цінних паперів над вартістю їх погашення без урахування нарахованих (накопичених) на час придбання процентів;
  2. основний, найбільш ефективний стимулюючий виробничу, підприємницьку, торговельну або комерційну діяльність вид додаткової, понад основну, заробітної плати, яка виплачується за поліпшення основних показників колективної та індивідуальної праці працівників, а також кінцевих загальних результатів виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності.
    1. Постанова Кабінету міністрів України Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів (п.1) від 19 квітня 1999 р. №632;
    2. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, гі. 1.5) 20.08.2003 № 355;
    3. Міністерство праці та соціальної політики України методичні рекомендації щодо оплати праці працівників малих підприємств (розд. Основні терміни га поняття сфери оплати праці, які використовуються в рекомендаціях) 13.08.2004 № 186.

Премія (за операціями з цінними паперами) — це перевищення вартості придбання цінних паперів над вартістю їх погашення без врахування нарахованих на час придбання процентів. Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97.

Прибуток від володіння (управління) борговими вимогами — це сума процентів, отримана підприємством за оподатковуваний період, зменшена на суму витрат, пов'язаних з цією операцією. Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд. II, п.16), 27 червня 1995. № 247/95-ВР.

Прибуток від володіння (управління) корпоративними правами — це сума дивідендів, отримана підприємством за оподатковуваний період.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд.II, 11.12), № 247/95-ВР від 27 червня 1995.

Прибуток від операцій по реалізації майнових цінностей, немайно- вих активів, включаючи цінні папери, передані в заставу (іпотеку), — сума, одержана від їх реалізації, зменшена на суму непогашених боргових зобов'язань заставодавця та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд.II, 11.19), № 247/95-ВР від 27 червня 1995.

До прибутку від позареалізаційних операцій належить прибуток: одержаний від ліквідації основних засобів; минулих років, виявлений у поточному році; від володіння корпоративними правами; від надання матеріальних цінностей в оренду (лізинг); у вигляді простроченої кредиторської заборгованості під час розрахунків між підприємствами недержавної форми власності (включаючи кредиторську заборгованість, яка виникає за результатами взаємо- заліків, що проводяться відповідно до чинних законодавчих актів, якими встановлюються інші ніж діючі терміни позовної давності); від розміщення на депозитних рахунках банків тимчасово вільних коштів; у вигляді надходження боргів, раніше списаних як безнадійних за рахунок прибутку підприємства до оподаткування; у вигляді санкцій за порушення умов господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких є рішення суду, арбітражного суду тощо; від продажу іноземної валюти; від здійснення форвардних, ф'ючерсних операцій, а також операцій з опціонами; від операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями тощо. Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила. Розд.II. п.8), № 247/95-ВР від 27 червня 1995.

Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті —

різниця між залишком коштів на кінець року до коригування та скоригованим за Положенням (стандартом) 22 залишком коштів на кінець р. у звіті про рух грошових коштів.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» (Положення (стандарт), п.З) № 147 від 28.02.2002. Прибуток (збиток) від здійснення форвардних, ф'ючерсних операцій та операцій з опціонами — це різниця між звичайною ціною продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей на дату закінчення форвардної угоди та сумою, що була сплачена покупцем такої продукції, збільшеної на ставку рефінансування Національного банку України, що діяла на дату закінчення форвардної угоди, сумою форвардної премії та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд.П, п.17), № 247/95-ВР від 27 червня 1995. Прибутком (збитком) від торгівлі цінними паперами, включаючи торгівлю борговими вимогами та зобов'язаннями, є різниця між вартістю їх придбання і продажною ціною, включаючи норму дисконту (облікову ставку) від вексельних операцій, зменшеною на суму витрат, пов'язаних з цими операціями.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд.П, п.14), № 247/95-ВР від 27 червня 1995. Приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Закон України Про приватизаційні папери (ст.1), № 2173-ХІ1 від 6 березня 1992.

Приватне розміщення — розміщення цінних паперів без відкритого продажу шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративно інвестиційні фонди) (ст.З), № 2299-111 від 15 березня 2001. Придбані цінні папери — цінні папери, придбані фінансовою установою на підставі відповідного договору.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартными (Методика, п.1.3) № 912 від 04.06.2004.

Призупинення торгівлі цінним папером — процедура виключення цінного папера із біржового реєстру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п. 1.1) 23.11.2005 № 683.

Прилюдна пропозиція — повідомлення про відкритий продаж цінних паперів, зроблене у засобах масової інформації або іншим чином та звернене до невизначеної кількості осіб.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративно інвестиційні фонди) (ст.З), 15 березня 2001 p. № 2299-111.

Примірник векселя — один з векселів, які в сукупності становлять комплект переказного векселя. Усі примірники мають ідентичний зміст і самостійний обіг, разом з тим усі примірники становлять одне вексельне зобов'язання. У тексті примірника векселя зазначається його порядковий номер: перший (прима), другий (секунда), третій (терція) тощо; в іншому разі кожний примірник є самостійним векселем. Примірники виготовляються трасантом. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, н.1.2) 16.12.2002 № 508.

Прогнозний рівень інфляції — прогнозна зміна індексу споживчих цін.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (Положення, п.1.1) 18.08.2004 № 389.

Проголошені цінні папери інституту спільного інвестування — цінні папери інституту спільного інвестування, на які пропонується відкрита підписка.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З), 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Продавець за деривативом — особа, яка, згідно з форвардним та/або ф'ючсрсним контрактами, мас продати базовий актив контракту, а згідно з опціоном зобов'язується продати (купити) базовий актив опціону.

Постанова Кабінету міністрів України Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів (п.1) №632 від 19 квітня 1999.

Продаж акцій відкритих акціонерних товариств — спосіб приватизації, за яким власниками акцій перетворених у відкриті акціонерні товариства державних підприємств на конкурсних засадах стають покупці, які запропонували найвищу ціну за найбільшу кількість акцій після реалізації акцій на пільгових умовах. Постанова Верховної Ради України Про Державну програму приватизації майна державних підприємств (Розд.2, п.2.9), 7 липня 1992 р. № 2545-ХІ1.

Продаж іноземної валюти — це операція з продажу іноземної валюти за гривні.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, н.4) 10.08.2005 № 281.

Продукти банківські — окрема банківська послуга або набір з кількох пов'язаних банківських послуг, який пропонується клієнтам на типових умовах. Наприклад: цільовий вклад, депозитний сертифікат, пластикові картки тощо.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № |04.

Пролонгація — продовження строку чинності договору, угоди, векселя тощо.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97.

Проспект емісії звичайних іпотечних облігацій повинен містити:

  1. найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (згідно з Єдиним державшім реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) емітента, управителя, особи, що здійснює депозитарне обслуговування, аудитора та обслуговуючої установи (за наявності);
  2. початковий розмір іпотечного покриття;
  3. вимоги, яким відповідають іпотечні активи у складі іпотечного покриття, та опис іпотечних активів (середній розмір відсотків за іпотечними активами, строки та порядок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань боржників, співвідношення суми кредиту (позики) і вартості предмета іпотеки за іпотечними активами), цільове призначення предметів іпотеки;
  4. опис іпотечних облігацій (кількість, номінальна вартість, дохідність, строки та порядок погашення);
  5. строки та умови розміщення іпотечних облігацій;
  6. значення коефіцієнта іпотечного покриття;
  7. умови і строки заміни іпотечних активів у складі іпотечного покриття та включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття;
  8. обов'язки емітента за іпотечними облігаціями;
  9. умови сплати витрат та винагород управителя, а також максимальний розмір цих витрат і винагород;
  10. порядок ведення реєстру іпотечного покриття;
  11. умови дострокового виконання грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями (за наявності);
  12. умови проведення аудиторських перевірок іпотечного покриття;
  13. порядок внесення змін до проспекту емісії;
  14. у разі якщо власникам іпотечних облігацій надаються додаткові гарантії виконання зобов'язань емітента за облігаціями або щодо іпотечного покриття застосовуються договори про збереження реальної вартості, проспект емісії має містити інформацію про зміст таких гарантій або договорів, відомості про особу- гаранта або сторону договору про збереження реальної вартості іпотечного покриття, а також про спосіб відшкодування премії гаранта або сторони договору про збереження реальної вартості;
  15. іншу інформацію відповідно до законодавства.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.5), 22 грудня 2005 p. № 3273-IV.

Проспект емісії інвестиційних сертифікатів — це прилюдна або приватна пропозиція (оферта) з умовами договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.25), 15 березня 2001 р. X» 2299-111.

Проспект емісії іпотечних облігацій — документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) або закрите (приватне) розміщення іпотечних облігацій.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), 22 грудня 2005 p. № 3273-IV.

Проспект емісії структурованих іпотечних облігацій повинен містити:

    1. відомості, зазначені у пунктах 1—5, 8—15 частини першої цієї статті;
    2. умови розміщення управителем грошових доходів від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам іпотечних облігацій ще не настав;
    3. порядок скликання і проведення, а також повноваження загальних зборів власників іпотечних облігацій;
    4. посилання на те, що іпотечне покриття забезпечує один або декілька випусків струкгурованих іпотечних облігацій.

Закон України Про іпотечні облігації (ст. 5), 22 грудня 2005 p. № 3273-IV.

Проспект емісії цінних паперів — документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 1), 23 лютого 2006 року № 3480-IV.

Проспект емісії цінних паперів інституту спільного інвестування — документ, який містить інформацію Про відкриту підписку на цінні папери інституту спільного інвестування.

Проспект емісії цінних паперів інституту спільного інвестування — це документ, який подасться Комісії компанією з управління активами під час реєстрації емісії інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду або емісії акцій корпоративного інвестиційного фонду.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.ст.3,39), 15 березня 2001 р. № 2299-111.

Професійна діяльність з управління активами — діяльність, шо здійснюється за винагороду компанією з управління активами на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інвесторам інвестиційних та учасникам пенсійних фондів на праві власності.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про здійснення компанією з управління активами професійної діяльності з управління активами 1СІ (Положення, розд. 1) № 13 від 11.01.2002 (В редакції згідно з Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 567 від 25.12.2003).

Професійна діяльність на ринку цінних паперів — діяльність суб'єктів господарювання, для яких ця діяльність є виключною, та банків по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів га їх похідних.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст. 1;4), № 448/96-ВР від 30 жовтня 1996. (В редакції Закону № 2804-IV від 06.09.2005).

Професійні учасники фондового ринку — юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять іа фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Проценти — дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються:

платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 639/97-ВР від 18.11.97 та Законом № 977-ХІУ від 15.07.99).

Процентна політика Національного банку — регулювання Національним банком попиту та пропозиції на грошові кошти як через зміну процентних ставок за своїми операціями, так і шляхом рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банків з метою впливу на процентні ставки суб'єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про проценту поліпшу Національного банку України (Положення, и. 1.1) № 389 від 18.08.2004.

Процентна ставка — установлений розмір плати за розміщені чи залучені кошти, що встановлюється Національним банком як важіль впливу на економічні процеси, застосовується у сферах економіки, банківської та зовнішньоекономічної діяльності, а також як інструмент в антиінфляційних заходах.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (Положення. п. 1.1) 18.08.2004 № 389.

Процентна ставка (процентна плата) за депозитний сертифікат — це фіксована процентна ставка річних, яку оголошує Національний банк для залучення коштів від банків. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584 (В редакції Постанови НБУ № 222 від 19.05.2004).

Процентний дохід за операціями репо — це дохід, який отримує покупець державних цінних паперів або іноземної валюти [долари США, евро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські єни (далі — іноземна валюта)] (той, хто надає кошти в національній валюті), у разі здійснення операції репо, що визначається як різниця мі» ціною зворотного продажу (викупу) державних цінних паперів або іноземної валюти та ціною їх купівлі.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584.

Процентний ощадний (депозитний) сертифікат — це ощадний (депозитний) сертифікат, який випущений банком з визначеною процентною ставкою.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 №516.

Процентний пункт — різниця між процентними ставками.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (Положення, и. 1.1) 18.08.2004 № 389.

Процентний тендер — тендер, під час оголошення якого банки у своїх заявках до Національного банку, крім суми очікуваного кредиту, пропонують ціну (процентну ставку), за якою вони погоджуються одержати кредит.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. І. І) 24.12.2003 № 584.

Процентні доходи і витрати операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов'язання. До них належать:

доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, утому числі за цінними паперами;

доходи у вигляді амортизації дисконту (премії") за цінними паперами. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (Правила, розд.2, н.2.3) 18.06.2003 № 255.

Процесинг: 1) діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг, збір, оброблення, зберігання й надання членам системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками;

2) діяльність, що включає в себе формування, оброблення, передавання та зберігання даних щодо відповідних членів та учасників НСМЕП і виконання ви\юг регламенту НСМЕП щодо їх інформаційного та технологічного обслуговування.

  1. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п. 1.5) 19.04.2005 № 137;
  2. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 №620.

Процесинговий центр — юридична особа — учасник платіжної системи, яка здійснює процесинг.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п. 1.5) 19.04.2005X2 137.

Пруденційний нагляд — це сисгема банківського нагляду, при якій головна увага органів нагляду зосереджується на регулярному проведенні оцінки -загального фінансового стану, результатів діяльності та якості керівництва. Методика пруденціііного нагляду вивчає дотримання банком вимог чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України, економічних нормативів тощо. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію вну трішнього аудиту в комерційних банках України (Положення, Розд.2) X» 114 від 20 березня 1998.

Пряма інвестиція — операція, яка передбачає придбання об'єктів нерухомого та рухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав, а також внесення коштів і майна до статутного фонду (статутного капіталу) юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані цією юридичною особою.

Правління Національного банку України Постанова Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну (Положення, п.1.1) 10.08.2005 № 280.

Пряме залучення фінансових активів — цілеспрямована дія фінансової установи щодо отримання фінансових активів від фізичних та/або юридичних осіб.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фінансових послуг (Положення, розд. 1) 08.07.2004 № 1515.

Пряме котирування —- котирування, за якого курс іноземної валюти подано як кількість одиниць національної валюти за одиницю іноземної валюти, наприклад 1 USD = 5 UAH

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Пряме репо — це кредитна операція, що грунтується на двосторонній угоді між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних цінних паперів із портфеля банку або іноземної валюти (далі — перша частина угоди репо) з подальшим зобов'язанням банку викупити державні цінні папери або іноземну валюту (далі — друга частина угоди репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584.

Прямі боргові зобов'язання — зобов'язання, що беруться державою як безпосереднім позичальником шляхом випуску державних цінних паперів, укладення угод про позику або іншими шляхами, передбаченими законодавством України.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відображення операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.1) 28.01.2004 № 42.

Пункт обміну іноземної валюти банку (фінансовоїустанови) — це складова частина власного операційного залу банку (фінансової установи), де здійснюються валютно-обмінні операції з іноземною валютою і дорожніми чеками для фізичних осіб — резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Інструкція, п.1.1) 12.12.2002 № 502.

Пункт обміну іноземної валюти, що працює на підставі агентського договору, — це складова частина власного операційного залу банку (фінансової установи) або приміщення, що на правах власності або оренди належить агенту, у якому юридична особа- резидент, що уклала агентський договір з банком (фінансовою установою) згідно з законодавством України, здійснює валютно- обмінні операції з іноземною валютою для фізичних осіб — резидентів і нерезидентів. Якщо вимоги цієї Інструкції стосуються як пунктів обміну валюти банку (фінансової установи), так і пунктів обміну валюти агента, то в тексті застосовується таке поняття, як пункт обміну валюти.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Інструкція, п.1.1) і 2.12.2002 № 502 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 552 від 17.11.2004).

ПФТС — індекс є офіційним показником Позабіржової фондової торгі- вельної системи. Індекс розраховується на основі простих акцій підприємств, що пройшли лістинг в ПФТС.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Положення про ГІФТС-індекс № 6 від 06.1 і .99. •

Рамбурсна вимога — повідомлення до рамбурсуючого банку з вимогою здійснити платіж виконуючому (підтверджуючому) або іншому банку згідно з наданими платіжними інструкціями. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Рамбурсне повноваження — інструкції та/або повноваження, відокремлені від акредитива, що надані банком-емітентом рамбурсу- ючому банку здійснити відшкодування за акредитивом банку, який надав рамбурсну вимогу, або на вимогу банку-емітента акцептувати та оплатити тратту, виставлену на рамбурсуючий банк. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Рамбурсуючий банк — банк, якому банк-емітент надав повноваження забезпечити відшкодування за акредитивом підтверджуючому (виконуючому) банку або іншому банку відповідно до наданих платіжних інструкцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Рахунки депо-обліку — рахунки, які використовуються для обліку державних цінних паперів конкретних утримувачів у депозитарії. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій репо (Положення, розд. 1) X» 204 від 29.05.2001.

Рахунки в цінних паперах — рахунки, що ведуться зберігачами для власників цінних паперів та депозитаріями для зберігачів щодо обслуговування операцій з цінними паперами.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Рахунок завантаження — поточний рахунок клієнта, відкритий емітентом, який використовується для здійснення з нього завантаження платіжних додатків картки, платежів за товари та послуги, одержання готівки, перерахування коштів на рахунки інших осіб. Як рахунок завантаження можуть бути використані вже відкриті клієнтом у емітента поточні рахунки.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004Л'г620.

Регламент інституту спільного інвестування — документ, який визначає особливості діяльності інституту спільного інвестування.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З), 15 березня 2001 р. Х« 2299-111.

Регламент НСМЕП — визначений Платіжною організацією режим роботи, обсяг, термін і послідовність дій членів та учасників НСМЕП щодо виконання ними важливих процедур із забезпечення керування НСМЕП, проведення збору та передавання документів за операціями із застосуванням платіжних карток, їх оброблення, формування документів на переказ, проведення взаєморозрахунків та реконсиляції. Регламент НСМЕП використовує єдиний обліково-звітний час, то діє в Україні. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила. гл.2) 10.12.2004X2 620.

Реєстр акціонерів — перелік власників акцій, складений за станом на будь-яку дату, що дає можливість ідентифікувати цих власників, кількість належних їм акцій та обтяження акцій обов'язками.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Тимчасового положення про реєстри акціонерів відкритих акціонерних товариств, що створюються на базі приватизованих підприємств (п. 1.5 Тимчасового положення) № 823 від 04.07.95.

Реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, — перелік аудиторів, сертифікованих Аудиторською палатою України відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», які можуть надавати аудиторські послуги фінансовим установам, шо надають фінансові послуги на ринках, державне регулювання яких здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Порядку ведення реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ (Порядок, п.1.1) 19.02.2004 №86 (В редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 4239 від 24.06.2005).

Реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що надають послуги на ринку цінних паперів, — перелік аудиторів, сертифікованих Аудиторською палатою України відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», які можуть надавати аудиторські послуги учасникам ринку цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Порядку ведення реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових'установ, що надають послуги на ринку цінних паперів (Порядок, п.1.1) 28.07.2004 № 331.

Реєстр в електронному вигляді [власників іменних цінних паперів] — реєстр власників іменних цінних паперів, що відповідає реєстру в паперовій формі та написаний на електронних носіях інформації у форматі, узгодженому з Національним депозитарієм. Державна комісія з цінних паперів га фондового ринку Порядок приймання Національним депозитарієм України реєстру власників іменних цінних паперів (п.1.5) № 27 від 11.01.2002.

Реєстр виданих векселів це сукупність даних на паперових носіях та/або в електронному вигляді про видані векселедавцем (трасантом) переказні векселі та прості векселі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Порядку ведення реєстру виданих векселів (Порядок, п.2) 03.07.2003 № 296.

Реєстром забезпечення сертифікатів є систематизований перелік зобов'язань, реформованих у консолідований іпотечний борг, та перелік іпотек, шо становлять іпотечний пул. Реєстр мас вестися на паперовому та електронному носіях.

Ведення реєстру забезпечення сертифікатів за кожним консолідованим іпотечним боргом може здійснювати емітент чи за його

дорученням управитель або за дорученням останнього — керуючий іпотекою.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.39), 19 червня 2003 р. № 979-1У.

Реєстр іпотечного покриття — відомості про склад кожного окремого іпотечного покриття. Реєстр іпотечного покриття повинен містити інформацію про початковий та поточний розмір іпотечного покриття, його склад, а також такі відомості стосовно кожного іпотечного активу: 1) посилання на реквізити іпотечного і кредитного договору та найменування боржника; 2) початковий розмір основної суми боргу та процентів; 3) непогашена сума основного боргу за забезпеченим іпотекою зобов'язанням; 4) строки та порядок виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання; 5) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, відомості про державну реєстрацію іпотеки (дата і номер); 6) оціночна вартість предмета іпотеки; 7) співвідношення суми кредиту (позики) і оціночної вартості предмета іпотеки на момент укладення іпотечного договору; 8) інші відомості відповідно до проспекту емісії. В реєстрі іпотечного покриття відображається інформація про інші активи, що входять до складу іпотечного покриття, та про договори про збереження реальної вартості іпотечного покриття. Обсяг цієї інформації має бути достатнім для ідентифікації відповідних активів і договорів.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.Ю), № 3273-1V від 22 грудня 2005.

Реєстр корпоративних прав держави — автоматизована інформаційно-довідкова система збирання та обліку відомостей про акції, частки, паї, що належать державі в статутних фондах господарських товариств та інших суб'єктів господарювання, і утворюється для оперативного обліку зазначених акцій, часток, паїв, забезпечення ефективного здійснення корпоративних прав держави, а також забезпечення гласності та відкритості інформації про державну власність, у межах, установлених законодавством. Кабінет міністрів України Постанова Про формування і ведення Реєстру корпоративних прав держави (Положення, п.1) Хе 1679 від 29 жовтня 2003.

Реєстратор [іменних цінних паперів] — юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), X» 710/97-ВР від 10 грудня 1997.

Реєстрація випуску облігацій: 1) присвоєння випуску облігацій реєстраційного номера у порядку, визначеному реєструвальним органом. У разі випуску облігацій, що пропонуються для відкритого продажу, реєстрація випуску облігацій супроводжується реєстрацією інформації про випуск цих облігацій;

2) присвоєння випуску облігацій реєстраційного номера в порядку, визначеному реєструвальним органом. Реєстрація випуску облігацій супроводжується реєстрацією інформації про випуск цих облігацій.

  1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1) 17.07.2003 № 322;
  2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик (Положення, розд.1) 07.10.2003 №414.

Реєструюча система ломбарду — автоматизований реєстр даних про операції споживачів послуг ломбарду.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами (Положення, п.1.2) № 3981 від 26.04.2005.

Режим «реального часу» — режим, при якому укладання угоди в організатора торгівлі та інформування Комісії про суттєві умови укладеної угоди виконуються одночасно.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про подання звітності фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами (Положення, п.1.4) №212 від 11.06.2002.

Резерви під втрати за активними операціями — частина вартості негативно класифікованих активів банку, яку банк з певною мірою достовірності, на основі попереднього досвіду, може вважати втраченою і відтак відносить на витрати своєї діяльності. Резерви під втрати за активними операціями не включаються до капіталу банку. Ці резерви складаються з резервів під кредитні збитки, резервів під нараховані доходи, резервів під дебіторську заборгованість та резервів під кореспондентські рахунки. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004.

Резервні активи — це активи, що фактично належать органам грошово- кредитного регулювання, перебувають у розпорядженні цих органів і можуть бути реально використані, якщо в цьому буде потреба. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.4, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Резервні активи) № 433 від 01.09.99.

Резиденти — громадяни, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі й ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва гоню), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території; дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприсмств-резидентів за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Митний кодекс України (ст. 1), № 92-1V від 11 липня 2002.

Реінвестиція — господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994.

Рейтингова оцінка емітента — характеризує рівень спроможності емітента цінних паперів своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями відносно боргових зобов'язань інших позичальників.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст. 1), №448/96-ВР від ЗО жовтня 1996 (Введено згідно із Законом № 3201-1У від 15.12.2005).

Рейтингова оцінка цінних паперів емітента — характеризує рівень спроможності позичальника (емітента) своєчасно та у повному обсязі обслуговувати зобов'язання за цінними паперами. Закон України Про державне реіулювання ринку цінних паперів в Україні (ст. 1), № 448/96-ВР від 30 жовтня 1996 р. (Введено згідно із Законом № 3201-IV від 15.12.2005).

Реквізиція — означає відчуження владою однієї Договірної Сторони частини або всіх інвестицій інвестора іншої Договірної Сторони в державних чи суспільних інтересах для здійснення рятувальних робіт у випадку стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії. Реквізиція може бути здійснена відповідно- до законодавства Договірних Сторін на основі рішень уповноважених органів Договірної Сторони.

Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Таджикистан про заохочення і взаємний захист інвестицій (ст.1), 6 липня 2001.

Реконсиляція — процедура контролю, яка полягає в ідентифікації та перевірці виконання кожного переказу за допомогою щонайменше трьох показників, визначених платіжною системою. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п. 1.33), 5 квітня 2001 р. № 2346-111 (Назва Закону в редакції Закону Хї 2056-ІУ від 06.10.2004).

Ремітент — перший векселедержатель переказною векселя; особа, на користь якої виданий иереказний вексель.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2)№ 508 від 16.12.2002.

Реорганізація банку — злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121 -III від 7 ірудня 2000.

Репо — скорочення від англ. repurchase agreement — угода про продаж' із подальшим викупом. Па практиці — вид банківської операції, за яким об'єкт (як правило, цінні папери) передасться контрагенту в обмін на інший об'єкт (як правило, грошові кошти), а через визначений проміжок часу проводиться обов'язковий зворотний обмін. Таким чином сторона, яка передає об'єкт, отримує від нього вторинну ліквідність і не втрачає права власності над об'єктом. З іншого боку, сторона, яка отримує об'єкт у тимчасове користування, набуває права отримувати доходи за об'єктом плюс заробляє на різниці між ціною первісного та зворотного обміну. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Рефінансування банків — операції з надання кредитів Національним банком банкам у встановленому ним порядку з метою підтримання ліквідності банків.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) № 58 від 4 24.12.2003.

Рефінансування банків шляхом операцій на відкритому ринку — це надання Національним банком кредитів банкам під забезпечення державних цінних паперів та врахованих банками векселів, що перебувають в обігу на відкритому ринку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про механізми рефінансування комерційних банків України (Положення, гл.2) № 484 від 15.12.2000.

Ризик банківської діяльності — можливість зазнати втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин, неправомірних або навмисних дій його працівників.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України (Положення, Розд.2) №114 від 20 березня 1998.

Ризик грошового потоку — імовірність зміни величини майбутнього грошового потоку, пов'язаного з монетарним фінансовим інструментом. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001

Ризик (з точки зору банку) — це потенційна можливість недоотри- мання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх або внутрішніх факторів. Такі збитки можуть бути прямими (втрата доходів або капіталу) чи непрямими (накладення обмежень на здатність організації досягати своїх бізнес-цілей). Зазначені обмеження стримують здатність банку здійснювати свою поточну діяльність або використовувати можливості для розширення бізнесу. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.І.8) №361 від 02.08.2004.

Ризик (з точки зору Національного банку) — це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004.

Ризик зміни процентної ставки — це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибутковість банку, так і на економічну вартість його активів, зобов'язань та позабалансових інструментів. Основні типи ризику зміни процентної ставки, на які зазвичай наражається банк: 1) ризик зміни вартості ресурсів, який виникає через різницю в строках погашення (для інструментів з фіксованою процентною ставкою) та переоцінки величини ставки (для інструментів із змінною процентною ставкою) банківських активів, зобов'язань та позабалансових позицій; 2) ризик зміни кривої дохідності, який виникає через зміни в нахилі та формі кривої дохідності; 3) базисний ризик, який виникає через відсутність достатньо тісного зв'язку між коригуванням ставок, отриманих та сплачених за різними інструментами, всі інші характеристики яких щодо переоцінки є однаковими; 4) ризик права вибору, який постає із наявності права відмови від виконання угоди (тобто реалізації права вибору), яке прямо чи опосередковано наявне в багатьох банківських активах, зобов'язаннях та позабалансових портфелях. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) № 104 від 15.03.2004.

Ризик країни — імовірність отримання збитків, які можуть бути викликані суттєвими змінами економічних та (або) правових умов у державах, у яких розміщені філії банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок створення дочірнього банку, філії і представни- цгва українського банку на території інших держав, особливості їх закриття та здійснення нагляду (Положення, и.7.10) № 45 від 30.01.2002.

Ризик кредитної спілки — можливість зазнати втрат у разі виникнення несприятливих обставин та/або ймовірність одержання доходів, менших від очікуваних, а також зниження вартості активів. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок (Положення, п.1.2) № 7 від 16.01.2004

Ризик ліквідності — імовірність втрат внаслідок неспроможності виконати свої зобов'язання у зв'язку з неможливістю реалізувати фінансові активи за справедливою вартістю.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Ризик-менеджмент — це система управління ризиками, яка включас в себе стратегію та тактику управління, направлені на досягнення основних бізнес-цілей банку. Ефективний ризик-менеджмент включас:

систему управління; систему ідентифікації і вимірювання; систему супроводження (моніторингу та контролю). Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004.

Ризик репутації— це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду. Це впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати існуючі відносини. Цей ризик може призвести банк (або його керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, у тому числі до притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності. Ризик репутації має місце на всіх рівнях організації, і тому банки мають відповідально ставитися до своїх взаємовідносин із клієнтами та суспільством.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) № 104 від 15.03.2004.

Ринки фінансових послуг — сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, шо забезпечують обіг фінансових активів.

Закон України Про фінансові послуги іа державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.І), № 2664-ІІІ від 12 липня 2001.

Ринкова вартість портфелю цінних паперів — ціна портфелю, яка розрахована виходячи із ринкових цін, наданих у забезпечення цінних паперів.

Правління Національного банку України Постанова Тимчасове положення про порядок рефінансування Національним банком України комерційних банків під забезпечення державних цінних паперів (п.2 Тимчасового положення) № 246 від 28 вересня 1995.

Ринкова вартість фінансових інвестицій — сума, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку (пункт 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за № 284/4505).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок визначення чистої вартості активів недержавного пенсійного фонду (відкритого, корпоративного, професійного) (Положення, п. 1.3) № 339 від 11.08.2004.

Ринкова вартість цінних паперів — сума коштів, яку можна отримати від продажу цінних паперів на активному ринку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п. 1.5) № 355 від 20.08.2003.

Ринкова капіталізація — вартість компанії (компаній), що визначається фондовою біржею на підставі курсу акцій компанії (компаній) на момент обчислення, що знаходяться в лістингу фондової біржі. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п.1.1) № 683 від 23.11.2005.

Ринковий ризик — це паявшій або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів та похідних інструментів (деривативів). Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) X» 104 від 15.03.2004.

Ринок банківських металів — сегмент ринку, де укладаються угоди з купівлі та продажу банківських металів.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) Х° 1(35) від 20 лютого 1998.

Ринок заявок — спосіб організації торгівлі на ринку цінних паперів, за яким учасник торгів може виставляти необмежену кількість заявок, відповідно до цих правил, а укладання угод здійснюється ГІФТС на підставі заявок автоматично, залежно від умов заявок. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Рішення Про затвердження Правил торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики за принципом «ринку заявок» (Правила, п.1) № І від 23.06.2001.

Ринок котирувань — спосіб організації торгівлі, згідно з яким купівля/продаж цінних паперів здійснюється шляхом акцепту оферти — купівля або продаж цінних паперів, виставленої котируючим торговцем.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на 30 липня 1999 р.) (п.1.27) №4 від 15.05.96 (Доповнено згідно з Рішенням Асоціації «ПФТС» № 7 від 01.06.2001).

Розбавляюча потенційна проста акція — фінансовий інструмент або інший договір, конвертація якого (якої) у прості акції призведе до зменшення чистого прибутку (збільшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Розголошення комерційної або банківської таємниці — умисне розголошення комерційної таемниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв^зку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності.

Кримінальний кодекс України (ст.232), 5 квітня 2001 р. № 2341-111 (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2252-ІУ від 16.12.2004).

Розголошення комерційної таемниці — ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що, відповідно до закону, становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання. Господарський кодекс України (ст.36), 16 січня 2003 р. №436-ІУ.

Розмір іпотечного покриття — сума несплаченого боржниками основного боргу за всіма іпотечними та іншими активами у складі іпотечного покриття, сформованими з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 13 цього Закону. Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), № 3273-ІУ від 22 ірудня 2005.

Розміщення державних цінних паперів — укладання цивільно- правових угод щодо продажу цінних паперів шляхом їх первинного розміщення та/або дорозміщення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1)№ 114 від 19.03.2003. Розміщення облігацій — відчуження облігацій емітентом або андеррайтером первинним власникам облігацій шляхом укладання цивільно-правових угод протягом терміну, визначеного в умовах випуску облігацій як термін розміщення. Розміщення облігацій здійснюється шляхом відкритого або закритого продажу.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1)№ 322 від 17.07.2003. Розміщення цінних паперів — відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), № 3480-1У від 23 лютого 2006.

Розпорядник рахунку у цінних паперах — фізична особа, уповноважена власником рахунку у цінних паперах або керуючим рахунком у цінних паперах підписувати розпорядження щодо цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26.05.98.

Розрахунковий документ — документ на переказ грошей, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, и.1.35), № 2346-111 від 5 квітня 2001 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004). Розрахунковий документ в електронному вигляді — документ визначеного формату, що містить установлені реквізити і несе інформацію про рух коштів, має форму електронних записів, обов'язково захищений криптографічними методами захисту інформації, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні ч.2 (Положення, п.6.) № 621 від 27 грудня 1999. Розрахунковий період — період, за який здійснюється розрахунок вартості активів пенсійного фонду, що зазначається в договорі про надання послуг пенсійному фонду, та не може бути менше одного місяця.

Державна комісія з цінних паперів га фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про здійснення діяльності зберігача недержавно- го пенсійного фонду щодо операцій з активами недержавного пенсійного фонду, порядок обчислення тарифів за послуги зберігача та їх граничний розмір (Положення, п. 1.1.2) № 336 від 11.08.2004. Розрахунковий чек — паперовий розрахунковий документ, шо містить нічим не обумовлене розпорядження платника банку, що його обслуговує, провести переказ суми грошей на користь визначеного в ньому отримувача.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.І, п.І.36) №2346-111 від 5 квітня 2001 р. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004). Розрахункові банківські операції — рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2). №2121-111 від 7 грудня 2000.

Розрахунково-клірингова діяльність — діяльність з визначення взаємних зобов'язань щодо угод з цінними паперами та розрахунків за ними.

Закон України Про державне реіулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.4). № 448/96-ВР від ЗО жовтня 1996. Роялті — платежі за використання нематеріальних активів банку (патентів, авторського права, програмних продуктів). Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (Правила, розд. 1, гл.2) № 255 від 18.06.2003.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку— неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворені відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2). № 3480-1У від 23 лютого 2006.

Свідоцтво про знерухомлення іменних цінних паперів — документ депозитарного обліку, який видається реєстроутримувачем депозитарній установі та є підтвердженням перереєстрації іменних цінних паперів, випущених в документарній формі, з власника цінних паперів на депозитарну установу як номінального утримувача або перереєстрації цінних паперів з одного номінального утримувача на іншого номінального утримувача в системі рессіру власників іменних цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.І.2 Положення) №61 від 26.05.98.

Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи — документ установленого зразка, який засвідчує факт набуття юридичною особою статусу фінансової установи та внесення Комісією інформації про фінансову установу до Реєстру.

Державна комісія з реіулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ (Положення, іі.і.і) № 41 від 28.08.2003.

Своп: 1) своп процентної ставки — контрактна угода між двома сторонами, відомими як учасники свопу, про обмін потоками грошових коштів, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї суми, відомої як умовна сума. Як правило, один потік коштів розраховується за фіксованою ставкою, а інший — за плаваючою ставкою;

2) валютний своп — одночасне укладання спот та протилежної форвардної угоди, іноземна валюта, придбана згідно з угодою спот, знову продасться після закінчення певного проміжку часу, і, відповідно, валюта, що продасться згідно з угодою спот, після закінчення певного проміжку часу купується знову. Обидві угоди укладаються з одним і тим самим партнером, при цьому курси, дати валютування та способи платежу встановлюються в момент укладання угоди.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004.

Свопові контракти — це контракт на обмін певної кількості цінних паперів, товарів, коштів або фінансових інструментів на певну дату у майбутньому.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97.

Сектор нефінансових корпорацій поділяється на три підсектори залежно від виду інституційної одиниці, що здійснює контроль над корпораціями, квазікорпораціями чи ринковими ІІКО. На практиці рекомендується умовно враховувати, що інституційна одиниця (або організована група одиниць) контролює ту чи іншу корпорацію тільки тоді, коли під її контролем (наприклад, через дочірнє підприємство) перебувас більше ніж 50 відсотків акцій цієї корпорації, які володіють правом голосу (за умови, що інша інформація стосовно цієї корпорації відсутня).

Сектор нефінансових корпорацій включастакі підсектори:

  • державні нефінансові корпорації;
  • приватні нефінансові корпорації;
  • нефінансові корпорації під іноземним контролем. Державний комітет статистики України Департамент макроскономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спостережень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.Б.11) №96 від 18.04.2005.

Сек'юритизація (активів) — перерозподіл ризиків шляхом трансформації активів банку — позик та інших активів — у цінні папери для продажу інвесторам. Банк емітує цінні папери від власного імені або через дочірні установи, однак такі папери «прив'язуються» до конкретних активів банку — сплата доходу та погашення цінних паперів залежить від отримання банком доходу та основної суми кредитів.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем рн- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004.

Середньозважена кількість простих акцій — це кількість простих акцій, які були в обігу протягом звітного періоду. Середньозважена кількість простих акцій в обігу визначається як сума добутків кількості простих акцій, що перебувають в обігу протягом звітного періоду (у днях), на часовий зважений коефіцієнт. Якщо випуск, викуп і анулювання акцій здійснюються з першого числа місяця, то допускається брати в розрахунок період обігу акцій не в днях, а в місяцях.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Середньозважений валютний курс — результат ділення суми добутків величин валютних курсів Національного банку України та кількості днів їх дії у звітному місяці (кварталі, році) на кількість календарних днів у цьому місяці (кварталі, році). Державне казначейство України Наказ Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті (Порядок, п.1.2) № 126 від 24.07.2001 (Введено згідно з Наказом Державного казначейства №96 від 27.05.2005).

Середньозважений рівень дохідності облігацій — дохідність облігацій, що розраховується як середньозважена величина на підставі рівнів дохідності облігацій та кількості їх придбання за конкурентними заявками, що задовольняються.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик (Положення, розд.І. п.2) № 248 від 18.06.2003.

Середньорічна кількість простих акцій — середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного року. Середньорічна кількість простих акцій в обігу визначається сумою добутків кількості простих акцій в обігу протягом певних періодів у днях (місяцях) та відповідних часових зважених коефіцієнтів. Кількість простих акцій в обіїу визначається за даними реєстру акціонерів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Сертифікат — бланк цінного паперу, який видається власнику цінного паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву виду цінного паперу (акція, облігація тощо) або найменування «сертифікат акцій (облігацій тощо)» і засвідчує право власності на цінний папір (цінні папери). Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), №7І0/97-ВР від 10 грудня 1997.

Сертифікат фонду операцій з нерухомістю — інвестиційний сертифікат, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю відповідно до закону. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. (Доповнено згідно із Законом № 1957- IV від 01.07.2004).

Сертифікат якості цінних паперів у документарній формі — документ, який засвідчує ступінь технічного захисту виготовлених у документарній формі цінних паперів, що надасться виробником сертифікатів цінних паперів емітенту для забезпечення можливості їх перевірки у процесі обігу на справжність (автентичність) та відповідність міжнародним стандартам якості. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), №710/97-ВР від 10 грудня 1997.

Сертифікати з фіксованою дохідністю — це сертифікати, які відповідно до цього Закону забезпечені іпотечними активами та посвідчують такі права власників:

право на отримання номінальної вартості в передбачені умовами випуску сертифікатів терміни;

право на отримання процентів за сертифікатами на умовах інформації про випуск сертифікатів;

право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом прийнятих на себе зобов'язань — з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю, переважно перед іншими кредиторами емітента. Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.23), № 979-ІУ від 19 червня 2003.

Сертифікати участі — це сертифікати, які, відповідно до цього Закону, забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами. Власник сертифікатів участі має такі права: право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів; право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов'язань — з вартості іпотечних активів, які знаходяться у довірчій власності управителя.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.24), № 979-ІУ від 19 червня 2003.

Система електронних міжбанківських переказів Національного банку (СЕМП) — система, що складається із системи електронних платежів та системи термінових переказів, координацію роботи яких забезпечує система моніторингу технічних рахунків. Додатковими складовими системи електронних міжбанківських переказів Національного банку є інформаційно-пошукова система, система резервування і відновлення функціонування системи електронних міжбанківських переказів Національного банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківвький переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004.

Система електронних платежів Національного банку України це державна система міжбанківських розрахунків. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст. 11, п. 11.1), №2346-111 від 5 квітня 2001 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-1V від 06.10.2004).

Система електронної пошти Національного банку — система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими установами та іншими користувачами в електронній формі. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей, гл.1) №110 від 17.03.2004.

Система електронної торгівлі (комерції) — сукупність програмно- технічних засобів, процедур і правил, використання яких дає змогу споживачеві здійснити віддалений доступ до прейскурантів торговців, виконати замовлення на поставку та оплату замовлених товарів (послуг).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.І.5)№ 137 від 19.04.2005.

Система кількісного обліку СЕРТИФ — цс комп'ютеризована дворівнева (Національний банк і банки) система, що обслуговує розміщення, обіг га погашення емітованих Національним банком депозитних сертифікатів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, и. 1.1) № 584 від 24.12.2003.

Система термінових переказів Національного банку (СТГ1)

складова системи електронних міжбанківських переказів Національного банку, що забезпечує проведення міжбанківського переказу в режимі реального часу з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання грошей з кореспондентського рахунку банківської установи (платника) та зарахування грошей на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) виконується одночасно. Нроірамне забезпечення банківської установи — учасника системи термінових переказів Національного банку складається з АРМ- СТП.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1. гл. 1) № 110 віл 17.03.2004.

Системний банк — банк (або інша установа), неможливість функціонування якого (якої) спричиняє значний вплив на функціонування банківської системи України в цілому внаслідок великого обсягу його (її) операцій, розгалуженої мережі філій та інших факторів. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України (Положення, п.З) № 265 від 17.06.2004.

Системоутворюючий банк — банк, зобов'язання якого становлять не менше ніж 10 відсотків від загальних зобов'язань банківської системи.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-111 від 7 грудня 2000.

Складний фінансовий інструмент — фінансовий інструмент, що містить компонент фінансового зобов'язання і компонент інструмента власного капіталу.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Скоригована середньорічна кількість простих акцій — середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на кількість потенційних простих акцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Скоригований чистий прибуток (збиток) — чистий прибуток (збиток) після вирахування дивідендів на привілейовані акції, скоригований на вплив розбавляючих простих акцій. Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію визначається діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скоригова- ну середньорічну кількість простих акцій в обігу. Величина скоригованого чистого прибутку (збитку) є показником максимально можливого ступеня зменшення прибутку (збільшення збитку) на одну просту акцію банку в разі конвертації розбавляючих потенційних простих акцій без відповідного збільшення активів банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Смарт-картка — картка в пластиковому вигляді з умонтованим мік- роконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи місових електронних платежів (Правила. гл.2) № 620 від 10.12.2004.

Собівартість цінного папера — це ціна придбання цінного папера, уключаючи комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов'язкові платежі та інші витрати, що безпосередньо пов'язані з придбанням цінних паперів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п.1.5) № 355 від 20.08.2003.

Спеціалізована іпотечна установа — це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є придбання іпотечних активів (їх продаж у випадках, передбачених цим Законом і проспектом емісії") та випуск структурованих іпотечних облігацій у порядку, встановленому цим Законом. Спеціалізована іпотечна установа може бути створена без обмеження строку існування або на строк до повного погашення структурованих іпотечних облігацій. Спеціалізована іпотечна установа мас право провадити свою діяльність після внесення її до Державного реєстру фінансових установ у порядку, встановленому законодавством. До спеціалізованих іпотечних установ не застосовуються вимоги щодо достатності капіталу, ліквідності, ліцензування діяльності. Ліквідація спепіа- лізованої іпотечної установи до повного виконання зобов'язань за структурованими іпотечними облігаціями може здійснюватися виключно за рішенням суду.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.18), № 3273-1V від 22 ірудня 2005.

Спеціалізований реєстратор розрахункових операцій — реєстратор, який додатково забезпечус друкування розрахункових і звітних документів та виконання функцій обліку, обумовлених сферою його застосування.

Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (Положення, п.4) від № 1315 від 29 серпня 2002.

Спеціальний платіжний засіб (платіжна картка тощо) — платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ грошей з відповідного рахунка платника або банку, а також здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором. За допомогою спеціальних платіжних засобів формуються документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів або надаються інші послуги держателям спеціальних платіжних засобів.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п. 1.14), № 2346-111 від 5 квітня 2001 р. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-IV від 06.10.2004).

Спеціальні депозитарні рахунки — рахунки в цінних паперах, які відкриваються в депозитаріях, для здійснення депозитарієм обліку цінних паперів, які депоновані ним в іншому депозитарії через кореспондентські відносини, що оформлені на підставі відповідного договору.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Порядку встановлення кореспондентських відносин між Національним депозитарієм України та іноземними депозитарними установами для забезпечення продажу пакетів.акцій, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках (Порядок, п. 1.1.) №237 від 10.11.99.

Спеціальні права запозичення (СГІЗ) — міжнародний резервний актив, створений МВФ з метою доповнення існуючих міжнародних резервних активів, який являє собою «кошик» із п'яти валют, склад яких переглядається кожні п'ять років. Вартість спеціальних прав запозичення визначається щоденно.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), № 679-ХІУ від 20 травня 1999.

Споживчий кредит — кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві па придбання продукції.

Закон України Про захист прав споживачів (ст.1), № 1023-Х11 від 12 травня 1991. (Введено згідно із Законом № 3161-ІV від 01.12.2005)

Споріднена особа — юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000.

Спот — угода щодо купівлі-продажу, коли розрив між датою укладання угоди (датою контракту) та датою проведення обміну активами (датою валютування) не перевищує двох робочих днів. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) X? 361 від 02.08.2004.

Спред — різниця між середньозваженою ставкою дохідності підпроце- нтних активів банку та середньозваженою ставкою витратності його підпроцентних зобов'язань. Вказує на реальну здатність банку до управління процентними ставками за своїми інструментами. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004.

Стабілізаційний кредит — кредит Національного банку, що може надаватися банку на підтримку здійснення заходів фінансового оздоровлення для забезпечення його ліквідності на визначений Національним банком строк.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) № 584 від 24.12.2003.

Ставка дисконту — коефіцієнт, що застосовується для визначення поточної вартості виходячи з грошових потоків, які прогнозуються на майбутнє, за умови їх зміни протягом періодів прогнозування. Ставка дисконту характеризує норму доходу на інвестований капітал та норму його повернення в післяпрогнозний період, відповідно до якої на дату оцінки покупець може інвестувати кошти у придбання об'єкта оцінки з урахуванням компенсації всіх своїх ризиків, пов'язаних з інвестуванням.

Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний стандарт, п.З) № 1440 від 10 вересня 2003.

Ставка за депозитами овернайт — процентна ставка, за якою Національний банк залучас тимчасово вільні кошти банків строком на один робочий день.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (Положення, п.1.1) № 389 від 18.08.2004.

Ставка за кредитами овернайт — процентна ставка, за якою Національний банк иадас банкам кредити строком на один робочий день.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (Положення, п. 1.1) № 389 від 18.08.2004.

Ставка залучення тимчасово вільних коштів банків процентна ставка, за якою Національний банк залучас тимчасово вільні кошти банків відповідно до визначених строків понад один робочий день.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (Положення, п.1.1) № 389 від 18.08.2004.

Ставка KIBOR (Kyiv Interbank Offer Rate) — середньозважена ставка міжбанківського кредитування, шо розраховується незалежним аналітичним агентством, має різні значення для кількох строків і доводиться до відома банків Національним банком України як норма альтернативної дохідності інвестицій для розрахунку суми очікуваного відшкодування. Розмір ставки KJBOR доводиться до відома банківської системи Генеральним департаментом банківського нагляду щомісяця не пізніше 20-го числа. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів (Положення, розд.2)№ 561 від 17.12.2003.

Ставка рефінансування — процентна ставка, за якою Національний банк надає банкам на визначений строк кредити рефінансування. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (Положення, п. 1.1) № 389 від 18.08.2004.

Стандартизація депозитарного обліку — комплекс заходів щодо розробки та впровадження стандартів здійснення обліку цінних паперів на рахунках у цінних паперах та контроль за додержанням встановлених стандартів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Норм та правил обліку цінних паперів у Національній депозитарній системі (и. 1.1.) № 40 від 13.04.2000.

Стандартизація документообігу щодо операції з цінними паперами — комплекс заходів щодо розробки та впровадження стандартів проведення операцій з цінними паперами, включаючи стандартизацію депозитарної та розрахунково-клірингової діяльності та контроль за додержанням встановлених стандартів. Державна комісія з цінних паперів га фондового ринку Рішення Про затвердження Норм та правил обліку цінних паперів у Національній депозитарній системі (п.1.1.) № 40 від 13.04.2000.

Стандартна заборгованість — частина активів банку, щодо якої не виникає сумнівів відносно її якості, тобто ймовірності своєчасного та повного погашення відповідно до умов здійснення активних операцій.

І Іравління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, гі.1.8) №361 від 02.08.2004.

Стандартна фінансова операція — фінансова операція, за якою ризик є незначним і становить не більше 1 (одного) процента суми заборгованості.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) № 912 від 04.06,2004.

Стандартні кредити — це кредити з обов'язковим надійним забезпеченням, надані позичальникам, які мають стабільне фінансове становище та високий рейтинг платоспроможності; позичальник ніколи не допускав затримки у сплаті кредиту та відсотків за ним. Однак у разі втрати ознак, за якими кредит був віднесений до групи стандартних, тобто: погіршенні забезпеченості повернення кредиту, при змінах у бізнес-плані без відома банку, несплаті процентів за кредит, нецільовому використанні кредиту тощо — ці кредити переводяться до ірупи, ознаки якої вони набули. Для стандартних кредитів розмір резервування мас становити 2 відсотка їх загальної суми.

Національний банк України Лист Положення «Про порядок формування і розміри резервних і страхових фондів комерційних банків», затверджене постановою Правління Національного банку України № 9 від 16 січня 1995 р.. lt;іі.3.1 Положення) № 12015/145 від 23 лютого 1995 р. м. Київ

«Стандартні» кредитні операції — це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (п.2.)

Хз 279 від 06.07.2000 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 339 від 15.08.2003).

Стоп-лист — список платіжних карток (номерів платіжних карток), за якими заборонено проведення операцій. Залежно від правил платіжної системи стоп-лист може бути електронним та паперовим. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) № 137 від 19.04.2005.

Стратегічний ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок несумісності: стратегічних цілей банку; бізнес-стратегій, розроблених для досягнення цих цілей; ресурсів, задіяних для досягнення цих цілей; якості їх реалізації.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) № 104 від 15.03.2004.

Страхова брутто-премія — страхова премія, що сплачується страхувальником відповідно до умов договору.

Державна комісія з реіулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя (Методика, п. 1.2) № 24 від 27.01.2004.

Страхова виплата — грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Закон України Про страхування (ст.9), № 85/96-ВР від 7 березня 1996 (Доповнено Законом № 2745-111 від 04.10.2001).

Страхова організація — юридична особа, виключним видом діяльності якої є страхування життя, має відповідну ліцензію, видану в порядку, встановленому законодавством, та здійснює страхування і виплату довічних пенсій.

Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 1), № 1058-ІУ від 9 липня 2003.

Страхова оцінка розміру шкоди — визначення розміру шкоди з метою виплати страхового відшкодування.

Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ст.1), № 1961-1У від 1 липня 2004.

Страхова річниця — календарна дата, місяць та день якої збігаються з визначеною (передбаченою) договором датою початку його дії. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя (Методика, п.1.2) № 24 від 27.01.2004.

Страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні

страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.

Закон України Про страхування (ст.9), № 85/96-ВР від 7 березня 1996 (В редакції Закону № 2745-111 від 04.10.2001). Страхове відшкодування — страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Закон України Про страхування (ст.9), № 85/96-ВР від 7 березня 1996 (В редакції Закону № 2745-111 від 04.10.2001). Страховий випадок — подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Закон України Про страхування (ст.8), № 85/96-ВР від 7 березня 1996. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Закон України Про страхування (ст. 10), № 85/96-ВР 7 березня 1996. Страховий ризик — певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка мас ознаки ймовірності та випадковості настання. Закон України Про страхування (ст.8), № 85/96-ВР від 7 березня 1996. Страховий рік — рік, що починається з дати, яка збігається із страховою річницею, та закінчується календарною датою, що передує наступній страховій річниці.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя (Методика, п.1.2) № 24 від 27.01.2004. Страховий тариф — ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Закон України Про страхування (ст. 10), N° 85/96-ВР від 7 березня 1996. Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

Цивільний кодекс України (ст.984), N° 435-1V від 16 січня 2003. Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Закон України Про страхування (ст.15), N° 85/96-ВР від 7 березня 1996 (В редакції Закону N° 2745-1II від 04.10.2001).

Страхові брокери — юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Закон України Про страхування (ст.15), X» 85/96-ВР 7 березня 1996. (В редакції Закону Хг 2745-Ш від 04.10.2001).

Страхові резерви — утворюються страховиками, щоб забезпечити майбутні виплати страхових сум і страхове відшкодування залежно від видів страхування (перестраховування). Закон України Про страхування (ст.31), X» 85/96-ВР від 7 березня 1996.

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Закон України Про страхування (ст.З), X» 85/96-ВР від 7 березня 1996.

Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Закон України Про страхування (ст. 1), Х° 85/96-ВР від 7 березня 1996 (В редакції Закону X? 2745-111 від 04.10.2001).

Страхування предмета застави — укладення договору між ломбардом та страховою компанією або між позичальником та страховою компанією про страхування предмета застави, наданого як забезпечення фінансового кредиту ломбарду, за рахунок та в інтересах власника предмета застави на строк дії договору фінансового кредиту.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами (Положення, п.1.2) X» 3981 від 26.04.2005.

Страхування у сфері господарювання діяльність, спрямована на покриття довготермінових та короткотермінових ризиків суб'єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання. Господарський кодекс України (ст.ЗЗЗ), X» 436-ІУ від 16 січня 2003.

Строк репо (щодо конкретної операції репо) — це строк у календарних днях між датами виконання першої та другої частин операції репо.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) 24.12.2003.

Строковий валютний курс — курс іноземної валюти, який застосовується під час проведення валютних операцій типу форвард, ф'ючерс та опціон. Згідно з практикою бухгалтерського обліку, деякі статті балансу та позабалансової частини банку під час складання звітності переводяться у валюту звітності за строковим валютним курсом.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004.

Строковий інститут спільного інвестування створюється на певний трок, встановлений у проспекті емісії, після закінчення якого зазначений інститут спільного інвестування ліквідується або реорганізується.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.4). № 2299-ІП від 15 березня 2001.

Суб'єкт кредитної історії— будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія.

Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.З), № 2704-ІУ від 23 червня 2005.

Сублізинг — це вид піднайму предмета лізингу, відповідно до якого лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.

Закон України Про фінансовий лізинг (ст.5), № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 (Доповнено згідно із Законом № 1381-IV від 11.12.2003).

Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. При цьому сума таких коштів, уключених до капіталу, не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу з щорічним зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом п'яти останніх років дії угоди.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (Інструкція, розд.1, п. 1.5) № 368 від 28.08.2001.

Сума очікуваного відшкодування за вкладеннями в цінні папери —

вартість цінних паперів, яка визначена шляхом розрахунку відповідно до вимог цього Положення.

Правління Національного банку Україні! Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів (Положення, розд.2) № 561 від 17.12.2003.

Суміщення надання фінансових послуг — надання фінансовою установою двох або більше видів фінансових послуг. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фінансових послуг (Положення, розд. І) № 1515 від 08.07.2004.

Сумнівна заборгованість — 1) заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо яких немає впевненості в її погашенні боржником;

2) заборгованість за опротестованими векселями зі строком прострочки не більше 30 днів; заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) гарантіями банком становить не більше 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами.

  1. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку № 370 від 29.08.2001);
  2. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нової редакції Положення Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків (Положення, п.2.7.) № 122 від 27.03.98.

Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами — заборгованість за нарахованими доходами, за якою в банку є сумнів щодо її погашення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (Правила, розд. 1, гл.2) № 255 від 18.06.2003.

Сумнівна фінансова операція: 1) фінансова операція, за якою виконання зобов'язань з боку клієнта фінансової установи в повній сумі (з урахуванням фінансового стану та рівня забезпечення клієнта) під загрозою, імовірність повного погашення заборгованості низька та становить не більше 50 (п'ятдесяти) процентів від суми заборгованості;

2) це фінансова операція, що потребує посиленого контролю і відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

1. Обставини здійснення операції свідчать про відсутність об'єктивного зв'язку між операцією та характером діяльності хоча б одного з її учасників, здійснення операції при незвичних або

невиправдано заплутаних умовах (за рядом ознак така операція істотно відрізняється від характерних операцій, що здійснюються суб'єктами господарювання у тих самих галузях і сферах діяльності з аналогічними групами товарів (робіт, послуг).

    1. Використання під час здійснення операції коштів без підтвердження джерела їх походження або із приховуванням чи перекручуванням відомостей про походження коштів чи про їх власника.
    2. Наявність обірунтованої підозри, що здійснювана операція суперечить вимогам законодавства або іншим чином наперед веде до завдання збитків державі, іншим суб'єктам правових відносин.
    3. Сума, на яку здійснено операцію, не відповідає фінансовому та майновому стану хоча б одного з її учасників.
    4. Здійснення операції у зовнішньоекономічній діяльності, за якою рівень цін не відповідає рівню цін на аналогічну продукцію (товари, роботи, послуги), що склався на світовому ринку.
    5. Перерахування суми коштів на рахунок особи, який відкрито у банку, зареєстрованому в офшорній зоні, або на рахунок анонімного власника за кордоном.
    6. Здійснення попередньої оплати за імпортними контрактами, предметом яких є імпорт товарів (робіт, послуг) нематеріального характеру на суму, що перевищує ЗО відсотків вартості таких товарів (робіт, послуг).
    7. Зарахування протягом дня на відкритий клієнтом у банку рахунок коштів від кількох 'часників ринку фінансових послуг, які того самого дня різними способами переводяться у готівку або переказуються на інший рахунок, унаслідок чого на кінець операційного дня на такому рахунку не залишається коштів або їх сума істотно зменшується.
    8. Зарахування на рахунок або списання з рахунку особи коштів в іноземній валюті за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), які фактично не виконуються.
    9. Списання з рахунку або зарахування на рахунок юридичної особи коштів у готівковій формі, не пов'язане з характером діяльності цієї юридичної особи.
    10. Здійснення операцій, за якими одні і ті самі корпоративні права, цінні папери та інші фінансові інструменти неодноразово продаються і викуповуються однією і тією особою.
    11. У разі придбання громадянами, які працюють не за місцем основної роботи у суб'єктів господарювання (роботодавців), товарно-матеріальних цінностей за ціною, нижчою ніж балансова вартість на день здійснення такої операції.
    12. При проведенні різного роду розиграшів, конкурсів, акцій із врученням призів, оформлення яких здійснюються у вигляді продажу таких виграшів за цінами, значно нижчими ніж їх ринкова вартість.

14. Здійснення операцій за умови, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80 000 гривень, та має одну або більше наступних ознак:

      1. переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до Переліку офшорних зон;
      2. купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;
      3. зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення фінансових операцій з цінними паперами у випадку, коли хоча б одна із сторін є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), яка не бере участь в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, або однією з сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у зазначеній вище країні (території);
      4. переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою видати одержувачу кошти готівкою;
      5. зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;
      6. зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з моменту його відкриття;
      7. відкриття рахунку з внесенням па нього коштів на користь третьої особи; обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу; проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, та придбання цінних паперів за готівку;
      8. виплата фізичній особі страхового відшкодування або отримання страхової премії;
      9. виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі;
      10. розміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших цінностей в ломбардах:
      11. дострокове погашення векселів з дисконтом 20 відсотків номіналу і більше за операціями з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) нематеріального характеру;

15. Інші обставини фінансово-господарської діяльності, коли є підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів.

        1. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування нсбанківськи- ми фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного борі-у за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) № 912 від 04.06.2004;
        2. Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Положення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) № 233 від 21.05.2003.

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (Положення, п.4) № 237 віл 08.10.99.

«Сумнівні» кредитні операції' — це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (п.2.) № 279 від 06.07.2000.

Суспільно небезпечне протиправне діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, — діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк три і більше років (за виключенням діянь, передбачених статтями 207, 212 Кримінального кодексу України) або яке визнається злочином за кримінальним законом іншої держави, і за таке ж саме діяння передбачена відповідальність Кримінальним кодексом України, та внаслідок вчинення якого є незаконно одержані доходи. Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.1), № 249-1V від 28 листопада 2002.

Суттєвий вплив — повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» (Положення (стандарт) бухі^ггерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», п.3)№91 від 26.04.20Ш.

Тверде котирування: Котирування цінного паперу, виставлене ресст- ровим торговцем, умови якого можуть бути акцептовані будь- яким контрагентом без переговорів з особливостями встановленими для маркет-мейкерів. У випадку акцепту твердого котирування договір вважається укладеним на стандартизованих цими торговими правилами умовах щодо оплати і перереєстрації з особливостями, встановленими для маркет-мейкерів. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповненнями станом на ЗО липня 1999 р.) (п.1.21) № 4 від 15.05.96 (Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Асоціації «ПФТС» № 7 від 01.06.2001).

Твердий контракт — контракт у письмовій формі, що передбачає обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конкретну майбутню дату (дати), мас визначений строк виконання, не містить відкладальних або скасувальних умов, не може бути розірваний і змінений в односторонньому порядку, та передбачає забезпечення виконання контракту.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Тендер з підтримання ліквідності банків — це форма задоволення попиту на грошові кошти під час рефінансування, яка передбачає надання Національним банком кредитів банкам, що потребують підтримання ліквідності, через відбір за встановленими критеріями.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) № 584 від 24.12.2003.

Теорія портфелів — широко вживана в ризик-менеджменті теорія, в основі якої лежить передбачення того, що кільком однорідним об'єктам (портфель) будуть властиві всі ті характеристики, якими наділений окремий об'єкт. Управління портфелем розглядається як управління одним об'єктом, а не кількома.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004.

Теперішня вартість майбутнього платежу під визначений процент — це сума, яку необхідно вкласти на цей час під визначений процент для отримання відповідної суми в майбутньому. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України (Інструкція, розд. І, п.2) № 475 від 11.12.2000.

Термінальний стоп-лист — стоп-лист, який формується еквайром із повного стоп-листа окремо для кожного термінального пристрою, що він обслуговує (з урахуванням обсягу пам'яті термінального пристрою, відведеного для зберігання стоп-листа). Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 №620

Технічний еквайр — юридична особа — учасник платіжної системи, яка здійснює технічний еквайринг.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п. 1.5) № 137 від 19.04.2005.

Технічний еквайринг — діяльність юридичної особи щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та/або сквайрів за операціями, які здійснені із застосуванням платіжних карток. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) № 137 від 19.04.2005.

Технічний рахунок — 1) рахунок, який не несе економічного навантаження і використовується для технічного здійснення операції; 2) рахунок, який відкриває депозитарій своєму клієнту для якого він здійснює кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів, для обліку визначеного депозитарієм при здійсненні клірингу засвідчення зобов'язання та/або засвідчення права своїх клієнтів щодо цінних паперів та/або грошових коштів за угодами щодо цінних паперів.

          1. Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтерського обліку уповнова'женими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від 16.12.98 р. м. Київ Правління Національного банку України Постанова Про внесення Змін до Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Правила, п. 1.3) № 471 від 07.12.2000;
          2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність (п.1.2 Положення) № 11-а від 27 січня 1998.

Технічний рахунок банківської установи в системі електронних міжбанківських переказів Національного банку — інформація в електронній формі, що зберігається в СМТР та відображається в АРМ-2, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і фактично відображає стан кореспондентського рахунку банківської установи на певний час або обороти філій, що не мають кореспондентських рахунків, на певний час.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківськнй переказ ірошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.І) № 110 від 17.03.2004.

Тимчасова адміністрація — процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-111 від 7 грудня 2000.

Тимчасовий адміністратор — фізична або юридична особа, що призначається Національним банком України для здійснення тимчасової адміністрації.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), №2121-111 від 7 грудня 2000.

Тимчасовий учасник Фонду — банк, який за рішенням адміністративної ради Фонду переведений до категорії тимчасових учасників. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішення Про затвердження Інструкції про порядок формування бази даних про вкладників — фізичних осіб у банках-учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Інструкція, п.1.3) № 13 від 14.11.2002.

Товарний дериватив — стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому.

Правила випуску та обігу товарних деривативів установлюються органом, на який покладаються функції регулювання товарного біржового ринку.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994.

Товарний кредит — товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994.

Торгівля в режимі реального часу (on-line) — торгівля в режимі, за яким фіксація укладання біржової угоди та інформування учасників торгів про суттєві умови укладеної угоди відбуваються одночасно без затримки в часі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п. 1.1) № 683 від 23.11.2005.

Торгівля іноземною валютою — це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-иравових актів Національного банку України (Правила, п.4) №281 від 10.08.2005.

Торгівля цінними паперами — здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством.

Закон України Про державне реіулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.4), № 448/96-ВР від ЗО жовтня 1996.

Торговельна сесія: 1) комплекс організаційно-технічних засобів (ди- лінгове обладнання REUTERS, BLOOMBERG та Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України), який забезпечує можливість укладення та підтвердження договорів з купівлі, продажу іноземної валюти та банківських металів згідно з вимогами нормативно- правовнх актів Національного банку протягом часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України;

2) визначений фондовою біржею період часу торговельного дня, протягом якого на фондовій біржі здійснюється оголошення і зіставлення заявок, а також укладання біржових угод.

            1. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-нравових актів Національного банку України (Правила, п.4) №281 від 10.08.2005;
            2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п. 1.1) №683 від 23.11.2005.

Торговельний день — визначений фондовою біржею робочий день, протягом якого здійснюються біржові торги.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п.1.1) № 683 від 23.11.2005.

Торговельний термінал — різновид платіжного термінала, який реалізує в основному функції платежу із застосуванням платіжної картки.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) № 620 від 10.12.2004.

Торговець цінними паперами — резидент, що отримав ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на ринку цінних паперів, а саме діяльність з випуску та обігу цінних паперів у межах законодавства України, що регулює випуск та обіг цінних паперів, та генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій у межах валютного законодавства України.

22ім

Правління Національного банку України Постанова Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну (Положення, п.1.1) №280 від 10.08.2005.

Торговий портфель (торговельна книга) — частина загального портфеля банку, яка складається з об'єктів, щодо яких банк має чіткі наміри продати в найближчому майбутньому та отримати спекулятивний дохід від коливання цін (курсів). Як правило, до торгового портфеля відносяться цінні папери, валюта та банківські метали. До торгового портфеля також відноситься та частина позиції банку, яка утворилася внаслідок проведення клієнтських операцій.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-мснеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004.

Торговий портфель цінних паперів — цінні папери, придбані банком для перепродажу та переважно з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань їх ціни. До торгового портфеля цінних паперів можуть бути віднесені лише високоліквідні цінні папери.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п.1.5)№ 355 від 20.08.2003.

Трансакція — 1) переказ грошей, що виконується електронними засобами системи термінових переказів Національного банку за ініціативою учасника системи термінових переказів Національного банку;

2) інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання.

              1. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004;
              2. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) № 620 від 10.12.2004.

Транскордонний переказ — рух коштів в іноземній валюті, який здійснюється за ініціативою клієнта уповноваженим банком, що його обслуговує, з метою зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок бенефіціара, розташованого в іншій державі. Клієнт, ініціатор цієї операції та бенефіціар можуть бути однією і тією самою особою. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання (Положення, п.1.2) № 82 від 05.03.2003.

Трасування — видача переказного векселя на трасата.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) № 508 від 16.12.2002.

Трейдер — учасник торгів, представник учасника біржового ринку на торгах, що пройшов акредитацію та уповноважений укладати угоди за рахунок та за дорученням учасника та не мас права укладати угоди від свого імені та за власні кошти.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Угода (Біржова угода) — одночасне прийняття учасниками біржового ринку (що називаються сторонами/контрагентами угоди) прав та зобов'язань по придбанню (для покупця) та продажу (для продавця) певної кількості біржового товару; угода вважається укладеною після її реєстрації біржею.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Угода застави — нотаріально завірена угода застави збудованого (реконструйованого) житла, що складається на період повернення кредиту та відсотків за користування ним.

Постанова Кабінету міністрів України Про вдосконалення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у справах сім'ї та молоді (п.2 Положення) № 825 від 17 травня 1999.

Узагальнений коефіцієнт комісійних — коефіцієнт, який враховує системну, еквайрну та емітентську складові комісійних і за яким розраховується загальна сума комісійних за обслуговування певної фінансової операції.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) № 620 від 10.12.2004.

У мовна гарантія — гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару на підставі вимоги бенефіціара та в разі виконання ним відповідних умов або подання документів, зазначених у гарантії. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) № 639 від 15.12.2004.

Умовні (гарантовані) боргові зобов'язання — зобов'язання, що беруться безпосередньо юридичними особами та гарантуються державою, у тому числі зобов'язання за кредитами МВФ, крім випадків їх безпосереднього спрямування до державного бюджету. До вступу в силу державних гарантій операції за зазначеними зобов'язаннями не відображаються в показниках державного бюджету.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відображення операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд. 1) № 42 від 28.01.2004.

Уніфікована система банківської документації - система документації, використовувана для здійснення розрахунково-грошових операцій через банки.

Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації Державний класифікатор України Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98 (розд.2) № 1024 від 31.12.98.

Уповноважена особа банку — особа, яка на підставі статуту чи угоди має повноваження представляти банк та вчиняти від його імені певні дії, що мають юридичне значення.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), №2121-111 від 7 грудня 2000.

Уповноважена фінансова установа: 1) юридична особа, яка не є банком і відповідно до законодавства України надає одну чи кілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру і мас генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, а також її філії, які мають право здійснювати операції з валютними цінностями згідно з положенням цієї юридичної особи про філію та за умови видачі їй фінансовою установою — юридичною особою дозволу на здійснення визначених у цьому дозволі операцій з валютними цінностями, погодженого територіальним управлінням Національного банку України;

2) фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями), що дає право на торгівлю іноземною валютою.

                1. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Інструкція, и. 1.1) № 502 від 12.12.2002;
                2. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) № 281 від 10.08.2005.

Уповноважений банк — будь-який банк, офіційно зареєстрований на території України, що мас банківську ліцензію та отримав письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів, та його філії, які мають право здійснювати банківські операції з валютними цінностями згідно з внутрішньобанків- ським положенням про філію та за умови видачі банком — юридичною особою дозволу на здійснення визначених банківських операцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правовнх актів Національного банку України (Інструкція, п.1.1)№ 502 від 12.12.2002.

Уповноважений працівник банку — працівник банку, на якого відповідно до внутрішніх положень банку покладено обов'язок відкривати рахунки клієнтам.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (Інструкція, п.1.2) №492 від 12.11.2003.

Управитель: 1) фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та отримала в установленому порядку дозвіл/ліцензію;

                  1. фінансова установа, яка діє від свого імені, здійснюючи управління іпотечними активами в інтересах установника управління іпотечними активами;
                  2. небанківська фінансова установа, яка в установленому порядку внесена до Державного реєстру фінансових установ, одержала свідоцтво про реєстрацію фінансової установи з додатком щодо права здійснення фінансових послуг з управління залученими коштами фізичних та/або юридичних осіб та подає заяву для одержання дозволу на право прийняття управителем на себе комерційних ризиків при створенні фонду фінансування будівництва виду Б та/або заяву для одержання дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю.
                    1. Закон України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю (ст.2), № 978-ІУ від 19 червня 2003. (В редакції Закону № 3201-ІУ від 15.12.2005);
                    2. Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), № 979-1V від 19 червня 2003;
                    3. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про видачу нсбанківській фінансовій установі — управителю дозволу на право прийняття на себе комерційних ризиків при створенні фонду фінансування будівництва виду Б та/або дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю (Положення, п.1.3) № 1866 від 29.07.2004.

Управління іпотечними активами — цивільно-правові відносини при здійсненні юридичних і фактичних дій щодо розпорядження платежами за іпотечними активами від свого імені, за рахунок та в інтересах установників управління майном.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), № 979-1V від 19 червня 2003.

Управління майном (фінансовими активами) — здійснення юридичних та фактичних дій щодо розпорядження майном (фінансовими активами) від свого імені, за рахунок та в інтересах установників управління майном.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів фізичних осіб — установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю (Ліцензійні умови, п.1.1)№ 1225 від 24.06.2004.

Установник управління майном — особа, яка передає кошти управителю на підставі договору управління майном. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів фізичних осіб — установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю (Ліцензійні умови, п.1.1) № 1225 від 24.06.2004.

Учасник платіжної системи — юридична або фізична особа — суб'єкт відносин, що виникають при проведенні переказу грошей, ініційованого за допомогою платіжного інструмента цієї платіжної системи.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п. 1.43), № 2346-111 від 5 квітня 2001. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Учасник ПФТС — юридична особа, торговець цінними паперами, що є членом Асоціації «Перша фондова торговельна система», виконує всі членські обов'язки та умови договору про надання послуг ПФТС.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Рішення Про затвердження Правил торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики за принципом «ринку заявок» (Правила, п.1) № 1 від 23.06.2001.

Учасник розрахунків — суб'єкт відносин, що виникають під час проведення розрахунків за фінансовими зобов'язаннями в результаті виконання операцій із застосуванням платіжних карток. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) № 620 від 10.12.2004.

Учасник системи електронних міжбанківських переказів Національного банку безпосередній — банківська установа, що мас технічний рахунок у РП або в Центральній розрахунковій палаті.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004.

Учасник системи електронних міжбанківських переказів Національного банку опосередкований — філія банку, що виконує міжбанківський переказ у системі електронних міжбанківських переказів Національного банку з використанням внутрішньобанків- ської платіжної системи через АРМ-НБУ банку (уповноваженої установи).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ ірошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004.

Учасник системи термінових переказів Національного банку безпосередній — учасник системи електронних міжбанківських переказів Національного банку, який, використовуючи АРМ-СТП, мас змогу виконувати трансакції через систему термінових переказів Національного банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ ірошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004.

Учасник системи термінових переказів Національного банку опосередкований — філія банку — учасника системи термінових переказів Національного банку, що мас змогу виконувати трансакцію в системі термінових переказів Національного банку з використанням внутрішньобанківської платіжної системи через АРМ-СТП банку — учасника системи термінових переказів Національного банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.Г, гл.1) № 110 від 17.03.2004.

Учасник торгів — член фондової біржі, а також у випадках, передбачених законодавством України, інші особи та державні органи, які, згідно з правилами фондової біржі, отримали право оголошувати заявки та укладати біржові угоди.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (Положення, п.1.1) № 683 від 23.11.2005.

Учасник Фонду [гарантування вкладів фізичних осіб]- банк, який виконує встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності, може виконувати свої зобов'язання перед вкладниками, і включений до Реєстру Фонду банків-учасників (тимчасових учасників) та сплачує збори до Фонду. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішення І Іро затвердження Інструкції про порядок формування бази даних про вкладників — фізичних осіб у банках-учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Інструкція, и.1.3) № 13 від 14.11.2002.

Учасники банку — засновники банку, акціонери банку, який с акціонерним товариством, учасники банку, який с товариством з обмеженою відповідальністю, і пайовики кооперативного банку. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), №2121-111 від 7 грудня 2000.

Учасники безготівкових розрахунків — банки та їх філії, підприємства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) №22 від 21.01.2004. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005).

Учасники біржового ринку — юридичні особи, які мають право укладати угоди на біржі згідно з її правилами та положеннями. Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Учасники Національної депозитарної системи.

прямі учасники — депозитарії, зберігачі, реєстратори власників іменних цінних паперів;

опосередковані учасники — організатори торгівлі цінними паперами, банки, торговці цінними паперами та емітенти. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), №710/97-ВР від 10 грудня 1997.

Учасники ринків фінансових послуг — юридичні особи та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які, відповідно до закону, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг. Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст. 1), № 2664-ІІІ від 12 липня 2001.

Учасники ринку цінних паперів — емітенти, інвестори та особи, що здійснюють професійну діяльність на . ринку цінних паперів, та саморегулівні організації.

Закон України Про державне реі-улювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1), №448/96-ВР від 30 жовтня 1996. (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2804-1У від 06.09.2005).

Учасники розміщення державних цінних паперів — зберігачі-клієнти Національного банку України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1,п.1)№ 114 від 19.03.2003.

Учасники розміщення облігацій — зберігачі, які є клієнтами Національного банку України під час здійснення ним функцій депозитарію державних цінних паперів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення нро порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик (Положення, розд. І, п.2) № 248 від 18.06.2003.

Учасники системи електронних міжбанківських переказів Національного банку — безпосередні та опосередковані учасники системи електронних міжбанківських переказів Національного банку, які можуть бути і учасниками системи термінових переказів Національного банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) Ла 110 від 17.03.2004.

Учасники фондового ринку — емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2), 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Фактичний рівень інфляції — рівень споживчих цін за даними статистичних органів, що встановився у відповідному звітному періоді.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (Положення, и. 1.1) № 389 від 18.08.20®4.

  1. За договором факторингу (фінансування під выступления права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
  2. Факторинг — операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору;
  3. Факторинг — різновид торговельно-комісійної операції, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основі операцій факторингу лежить купівля факторською компанією (банком) рахунків-фактур клієнта на певних умовах.
    1. Цивільний кодекс України (ст.ст. 1077,1079), №435-ІУ від 16 січня 2003;
    2. Закон України Про податок на додану вартість (ст.1), № 168/97-ВР від З квітня 1997;
    3. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97.

Фізична поставка банківських металів — це операція, яка супроводжується фізичним переміщенням банківських металів між учасниками операції.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-иравових актів Національного банку України (Положення, п.2) № 325 від 06.08.2003. Фіксована процентна ставка — процентна ставка, рівень якої зафіксований на весь строк дії інструменту і не підлягає переоцінці. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004. Фіксовані умови конкурсу — це вичерпний перелік зобов'язань, які є однаковими і незмінними для всіх учасників конкурсу. Перевиконання фіксованих умов не дає учаснику конкурсу переваг перед іншими учасниками.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (Положення, п. 1.3) № 1800 від 31.08.2004. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Цивільний кодекс України (сг.95), № 435:ІУ від 16 січня 2003. Філія банку — відокремлений структурний підрозділ банку, що не мас статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), №2121-111 від 7 грудня 2000.

Філія страховика — це відокремлений підрозділ страховика, який не с юридичною особою, може мати власну назву, яка повинна використовуватися згідно Положення про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність по видах, на які страховик одержав ліцензії Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю і право на проведення яких було надане філії загальними зборами учасників страховика в повному обсязі або з обмеженнями.

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю Наказ Про затвердження «Положення про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків» (п.1.2 Положення) № 13 від 12 березня 1994.

Філія українського банку — це відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку на підставі окремого положення, працює за кореспондентськими рахунками банку та здійснює банківські операції, передбачені положенням про філію, за умови наявності та в межах дозволу, наданого центральним банком (контрольними органами) інших держав.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав, особливості їх закриття та здійснення нагляду (Положення, н.3.1) № 45 від 30.01.2002.

Фінансова гарантія — передбачене контрактом право позикодавця отримувати грошові кошти від гаранта і відповідно зобов'язання гаранта сплатити грошові кошти позикодавцеві, якщо позичальник не виконає своїх зобов'язань.

Міністерство фінансів Україні) Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Фінансова діяльність — 1) діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства;

2) це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу власного і запозиченого капіталу банку.

      1. Міністерство фінансів України Положення Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» (п.4) № 87 від 31.03.99;
      2. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Фінансова діяльність суб'єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. Господарський кодекс України (ст. 333), № 436-ІУ від 16 січня 2003.

Фінансова операція — будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема: внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу); переказ ірошей з рахунка на рахунок; обмін валюти; надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів; надання або отримання позики або кредиту; страхування (перестрахування); надання фінансових гарантій та зобов'язань; довірче управління портфелем цінних паперів; фінансовий лізинг; здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї; надання послуг з випуску, купівлі, продажу і обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переводів та інших платіжних інструментів; відкриття рахунку.

Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (сг.І), № 249-1V від 28 листопада 2002.

Фінансова оренда — оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак.

        1. орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
        2. орендар мас можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
        3. строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;
        4. теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (п.4.) № 181 від 28.07.2000.

Фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобої^язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.

Закон України Про фінансові послуги га державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1), № 2664-111 від 12 липня 2001.

Фінансова пропозиція — розмір суми коштів, яку пропонує учасник торгів для оплати його послуг. Сума не повинна перевищувати суму, зазначену в тендерній документації.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення Фондом державного майна України науково- дослідних робіт із залученням сторонніх організацій (Положення, и.2.1) №965 від 05.06.2001.

Фінансова установа (компанія) — це юридична особа, яка відповідно до закону, надас одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Державний комітет статистики України Департамент макроекономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спостережень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.5.12) №96 від 18.04.2005.

Фінансова холдингова група — фінансова установа, яка відповідає вимогам статті 12 цього Закону. Фінансова холдингова група має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них мас бути щонайменше один банк, і материнська компанія мас бути фінансовою установою. Материнській компанії має належати більше -ніж 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової ірупи. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2,12), № 2121-111 від 7 грудня 2000.

Фінансове зобов'язання — контрактне зобов'язання:

а)              передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;

б)              обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Фінансові зобов'язання включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу, та інші фінансові зобов'язання. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.п.4,7) № 559 від 30.11.2001.

Фінансове зобов'язання, призначене для перепродажу — фінансове зобов'язання, що виникає внаслідок випуску фінансового інструмента з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових коливань його ціни та/або винагороди посередника. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Фінансове оздоровлення — система заходів комерційного банку, спрямованих на покращення його фінансового стану, відновлення ліквідності, платоспроможності, прибутковості, втрачених активів або доходів, виконання обов'язкових економічних нормативів, нормативів обов'язкового резервування тощо.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства (Глава 111, Розділ 1 ,п. 1.1.) № 38 від 04.02.98.

Фінансове посередництво с діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями. Господарський кодекс України (ст.ЗЗЗ), № 436-ІУ від 16 січня 2003 р.

Фінансове правопорушення — дія або бездіяльність органів державної влади, місцевдго самоврядування, суб'єктів господарювання всіх форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм.

Головне контрольно-ревізійне управління України Наказ Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні (Інструкція, п.І.5.3) № 121 від 03.10.97.

Фінансовий актив — це:

а)              грошові кошти та їх еквіваленти;

б)              контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;

в)              контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

г)              інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для

використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухіалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.п.4,6) № 559 від 30.11.2001.

Фінансовий актив, призначений для перепродажу, — фінансовий актив, придбаний з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових змін його ціни та/або винагороди посередника.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Фінансовий кредит — кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінаїїсових організацій) відповідно до законодавства.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.І), № 334/94-ВР від 28 ірудня 1994. (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 349-іV від 24.12.2002).

Фінансовий лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачас відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше — 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

якщо у лізинг передасться об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;

майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з ного технологічних та якісних характеристик.

Незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до фінансового лізингу, відповідно до норм цього підпункту чи ні, сторони договору можуть визначити при укладенні договору таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2831-111 від 29.11.2001, № 349-ІУ від 24.12.2002 та № 1957-ІУ від 01.07.2004).

Фінансові інвестиції— активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Міністерство фінансів України Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (н.4) № 87 від 31.03.99.

Фінансові інструменти — цінні папери, строкові контракти (ф'ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціопи, що дають право на купівлю або продаж будь- якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опці- они).

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 1), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Фінансові корпорації (установи) — включають усі корпорації, які спеціалізуються на фінансових послугах чи допоміжній фінансовій діяльності.

Фінансові корпорації мають два рівні поділу на підсектори. На першому рівні вони групуються у такі.підсектори:

  1. Національний банк України (НБУ);
  2. Інші депозитні корпорації;
  3. Інші фінансові посередники, крім страхових корпорацій та недержавних пенсійних фондів;
  4. Допоміжні фінансові організації;
  5. Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди.

На другому рівні фінансові корпорації (крім НБУ) підрозділяються відповідно до того, чи є вони об'єктом державного, приватного або іноземного контролю, а саме:

8.12201, 8.12301, 8.12401, 8.12501 — державні фінансові корпорації;

  1. 5.12302, 8.12402, 8.12502 — приватні фінансові корпорації;
  2. 8.12303, 8.12403, 8.12503 — фінансові корпорації під іноземним контролем.

Державний комітет статистики України Департамент макроекономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спостережень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.Б. 12) №96 від 18.04.2005.

Фінансово-кредитна установа (кредитно-фінансова установа) — юридична особа, внесена до Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, яка проводить одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком операцій з залучення вкладів від населення. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про валютний контроль (Положення, п.1.) №49 від 08.02.2000.

Фонд банківського управління — кошти учасників фондів банківського управління та інші активи, що знаходяться у довірчому управлінні уповноваженого банку відповідно до закону. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. (Доповнено згідно із Законом № 1957- IV від 01.07.2004).

Фонд — попередник — Фонд, вищий орган якого прийняв рішення про реорганізацію відповідно до вимог чинного законодавства України. Державна комісія з цінних паперів* та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок скасування реєстрації випуску (випусків) акцій корпоративного інвестиційного фонду (Положення, п. 1.2) № 249 від 30.05.2005.

Фонд-правонаступник — Фонд, створений шляхом реорганізації Фо- нду-попередника.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок скасування реєстрації випуску (випусків) акцій корпоративного інвестиційного фонду (Положення, п.1.2) № 249 від 30.05.2005.

Фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Закон України Про цінні папери і фондову біржу (ст.32), № 1201-XII від 18 червня 1991.

Фондова секція — сегмент біржового ринку, де укладаються угоди з купівлі та продажу цінних паперів.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97.

Фондовий дериватив — стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів встановлюються державним органом, на який покладаються функції регулювання ринку цінних паперів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994.

Фондовий індекс — це відношення усередненого (за деякою групою підприємств) значення вартості акцій, проданих за поточний період до усередненого значення вартості акцій, проданих за минулий період.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Методики розрахунку інтегрального індексу фондового ринку (Методика, п.1) № 237 від 20.12.2000.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.2), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Форвардна операція — господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) форвардної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) форвардної угоди. При цьому покупець (продавець) форвардної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони форвардної угоди. Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правші застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд.ІІ, п.17), № 247/95-ВР від 27 червня 1995.

Форвардний контракт — стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994."

Формування спеціальних резервів — це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості активів і позабалансових зобов'язань. Спеціальні резерви, що обліковуються за контрактивними рахунками, зменшують вартість відповідного активу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку формування і використання резервів у банках України (Правила, п.3.1) № 268 від 11.07.2001.

Формування технічних резервів — визначення величини технічних резервів шляхом її обчислення за методами, визначеними законодавством, в тому числі цими Правилами.

Державна комісія з реіулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя (Правила, и. 1.3) № 3104 від 17.12.2004.

Форс-мажорні обставини — обставини непереборної сили та інші незалежні від громадянина обставини.

Закон України Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України (ст.1), № 2681-111 від 13 вересня 2001.

Франшиза — частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Закон України Про страхування (ст. 9), № 85/96-ВР від 7 березня 1996.

Функції агента валютного контролю — обов'язки уповноваженого банку щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Змістом зазначеного контролю є запобігання уповноваженими банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій та/або своєчасне інформування уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановленому законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про валютний контроль (Положення, п.1.) №49 від 08.02.2000. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку № 106 від 14.03.2001).

Ф'ючерс — угода, яка аналогічна форварду, але відбувається за стандартизованими умовами: здійснюється тільки на біржах, під їх контролем, а форма і умови контрактів чітко уніфіковані (біржа чітко визначає вид валюти, що продається, обсяг операції, строк оплати, курс). Розрахунки щодо купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів здійснюються через розрахункову палату біржі, яка гарантує своєчасність і повноту платежів. До остаточної оплати ф'ючерс може перепродаватися на біржі.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004.

Ф'ючерсна операція — господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) ф'ючерсної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реалізації. При цьому покупець (продавець) ф'ючерсної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони ф'ючерсної угоди.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд.ІІ, п.17), № 247/95-ВР від 27 червня 1995."

Ф'ючерсний контракт — стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту.

Постанова Кабінету міністрів України Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів (н. 11) № 632 від 19 квітня 1999.

Хеджування — метод пом'якшення ризику, який полягає у визначенні об'єкта хеджування та підборі до нього адекватного інструменту хеджування. Полягає в компенсації збитків від об'єкта хеджування за рахунок прибутку від інструменту хеджування, які виникають за одних і тих самих умов чи подій. За наявності схеми хеджування банк повністю ліквідовує як ризик, так і можливість отримання додаткового прибутку: якщо умови чи події будуть сприятливими з точки зору об'єкта хеджування, то будь-який прибуток автоматично перекриватиметься збитками від інструменту хеджування.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004.

Центральна розрахункова палата Національного банку — установа Національного банку, яка забезпечує функціонування системи електронних міжбанківських переказів Національного банку у цілому, а також здійснює функції РП для банківських установ м. Києва і Київської області та обслуговує віртуальні банківські регіони.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004.

Цесія — поступка вимоги або передавання вимоги в зобов'язанні іншій особі.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) № 508 від 16.12.2002.

Ціна — грошове відображення вартості товару (послуги).

Державний комітет статистики України Наказ Про затвердження методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін (Методологічні положення, розд.2) № 178 від 03.04.2001.

Ціна виконання — ціна базового активу, за якою під час виконання зобов'язань за деривативом здійснюються розрахунки. Постанова Кабінету міністрів України Про затвердження Положення про вимої н до стандартної (типової) форми деривативів (п.1) №632 від 19 квітня 1999.

Ціна зворотної купівлі (щодо конкретної операції репо) — це сума коштів, яка сплачується продавцем відповідно до другої частини угоди репо у день зворотної купівлі за відповідні державні цінні папери.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) № 584 від 24.12.2003.

Ціна купівлі (щодо конкретної операції репо) — це сума коштів, яка сплачується покупцем відповідно до першої частини угоди репо на дату купівлі за отримані від продавця державні цінні папери чи іноземної валюти.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) № 584 від 24.12.2003.

Ціна пропозиції — ціна, офіційно заявлена продавцем, яка зумовлює безвідкличну пропозицію продати заявлений товар на умовах споту, форварду або ф'ючерсу.

Закон України Про державну підтримку сільського господарства України (ст.2), № 1877-1V від 24 червня 2004.

Ціна рівноваги (фіксінг) — ціна, яка встановлюється внаслідок досягнення рівноваги між ціною пропозиції та ціною попиту і зазначається у зареєстрованому біржовому договорі.

Закон України Про державну підтримку сільського господарства України (ст.2), № 1877-1V від 24 червня 2004.

Цінний папір з дисконтом — цінний папір без фіксованої річної процентної ставки (папери з нульовим купоном) та ті, що реалізуються за ціною, нижчою від їх номінальної вартості.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (Розд.2) № 466 від ЗО. 12.97.

Цінний папір, що рефінансується Національним банком України — це цінний папір, який входить до переліку цінних паперів, що приймаються Національним банком України в обмін на кошти (наприклад, шляхом переобліку або приймання за операцією ре- по). Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (Розд.2) № 466 від ЗО. 12.97.

Цінні папери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 3), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Цінні папери безстрокові — це цінні папери, які не мають встановленого строку погашення чи мають строк погашення більш як 10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з умовами емісії передбачають право емітента приймати одноособове рішення про продовження строку погашення (ліквідації) таких цінних паперів, незалежно від загального строку дії таких цінних паперів. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.7.9.4), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994.

Цінні папери в портфелі до погашення — боргові цінні папери, щодо яких є намір і здатність банку утримувати їх до строку погашення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п.1.5) № 355 від 20.08.2003.

Цінні папери в портфелі на продаж — цінні папери, до яких не належать торгові цінні папери та цінні папери, що утримуються до погашення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (Інструкція, п.1.5) Хе 355 від 20.08.2003.

Цінні папери власного боргу, крім субординованого боргу — для операцій з випуску в обіг власних боргових цінних паперів, розрахунків за цінними паперами, нарахування доходів та видатків за ними.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.7) X" 388 від 21.11.97 р., реєстр. X» 495 від 28.11.97.

Цінні папери інституту спільного інвестування — акції корпоративного інвестиційного фонду та інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) (ст.З), № 2299-НІ від 15 березня 2001.

Цінні папери на інвестиції — це цінні папери, що придбані з метою тримати їх до часу погашення або з метою інвестицій на строк більше 1 року.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження змін та доповнень до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (Доповнення № 17) (Інструкція до форми № 391) № 526 від 29.10.99.

Цінні папери на продаж — це цінні папери, що обертаються на активному ринку та придбані на короткий строк (не більше 1 р.) з наміром подальшого їх продажу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження змін та доповнень до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (Доповнення № 17) (Інструкція до форми № 391).

Цінні папери, які дають право на участь у капіталі, — це акції різних типів, сертифікати участі, які замінюють акції, всі види капіталовкладень у довірчі товариства та інвестиційні фонди. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (ч.З, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Портфельні інвестиції) № 433 від 01.09.9. '

Цінності: 1) дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння у виробах і брухті, відходи й брухт дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в будь-якому вигляді та стані;

  1. готівка національної та іноземної валют, сумнівні (включаючи підроблені) банкноти, зразки банкнот, ювілейні, пам'ятні та інвестиційні монети, банківські метали, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, цінні папери та інші цінності, які мають вартість;
  2. валютні цінності, крім іменних чеків, та бланки суворого обліку;
  3. вироби і матеріали, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння;
  4. банкноти, монети, банківські метали, цінні папери, валютні та інші цінності, вироби, матеріали тощо, які мають особливу цінність для держави.

1 )Державна митна служба України Про Порядок декларування валютних цінностей, цінностей, предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, та оформлення митної декларації (Порядок, п. І) № 2/09-5470-ЕП від 23.11.2001;

    1. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України (Інструкція, п.2) № 337 від 14.08.2003;
    2. Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (Порядок, розд.1) №87 від 12.02.2004;
    3. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів (Інструкція, п. 1.5) № 244 від 20.10.99 (Введено згідно з Наказом Міністерства фінансів № 143 від 05.02.2004);
    4. Служба безпеки України Наказ Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (Звід відомостей, п.7) №440 від 12.08 2005.

Ціновий ризик — імовірність цінових змін внаслідок валютного, відсоткового та ринкового ризиків.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Положення (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Часовий зважений коефіцієнт — частка від ділення загальної кількості днів (місяців), протягом яких акції перебували в обігу, на загальну кількість днів (місяців) у звітному періоді. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд. 2) № 598 від 07.12.2004.

Частка меншості в прибутку групи — частина чистого прибутку (збитку), шо не належить материнському банку (прямо або через інші дочірні компанії).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004. (Введено згідно з Постановою Національного банку № 484 від 21.12.2005).

Частка меншості в чистих активах — частка в чистих активах на дату придбання плюс частка в акціонерному капіталі дочірньої компанії, що не належить материнському банку (прямо або через інші дочірні компанії").

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004 (Введено згідно з Постановою Національного банку № 484 від 21.12.2005).

Частки іпотечних активів — зобов'язання за окремими договорами про іпотечний кредит, які входять до консолідованого іпотечного боргу.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.І), № 979-ІУ від 19 червня 2003.

Чек — паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, п.1.4) № 520 від 29.12.2000. (В редакції Постанови Національного банку № 417 від 01.10.2001).

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (Положення, н.4) № 237 віл 08.10.99.

Чиста процентна маржа — співвідношення чистого процентного доходу банку (процентні доходи мінус процентні витрати) до середньої величини чистих активів або підпроценгних активів. Свідчить про майстерність керівництва банку у виконанні основної функції банку — фінансового посередництва (див. Спред). Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методичних рекомендацій щодо о] ^анізації та функціонування систем ри- зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) №361 від 02.08.2004.

Чисті активи — активи установи за вирахуванням її зобов'язань.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Член платіжної системи — юридична особа, що на підставі належним чином оформленого права (отриманої ліцензії платіжної системи, укладеного з платіжною організацією платіжної системи договору тощо) надає послуги учасникам платіжної системи щодо проведення переказу за допомогою цієї платіжної системи та відповідно до законодавства України мас право надавати такі послуги в межах України.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.І, п.1.44), №2346-111 від 5 квітня 2001. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Член фондової біржі — юридична особа, яка володіє біржовим брокерським місцем як засновник та/або акціонер біржі або користується ним (асоційований член) терміном не менше одного р. способом, визначеним статутом та/або правилами біржі, має право укладати угоди від свого імені та виконує вимоги всіх законодавчих та нормативних актів щодо ринку цінних паперів та вимоги статуту і правил біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно- інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п. 1) № 9 від 15.01.97.

Шахрайство з фінансовими ресурсами — надання громадянином- підприємцем або засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності. Кримінальний кодекс України (ст.222), № 2341-111 від 5 квітня 2001.

Юридична особа — організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Цивільний кодекс України (ст.80), № 435-1V від 16 січня 2003.

Юридичні особи-резиденти — юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (Інструкція, п.1.2) № 492 від 12.11.2003.

Юридичний ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення. Банківські установи наражаються на юридичний ризик через те, що мають відносини з великою кількістю зацікавлених сторін, наприклад, клієнтами, контрагентами, посередниками тощо, органами нагляду, податковими та іншими уповноваженими органами. Юридичний ризик може призвести до сплати штрафних санкцій та адміністративних стягнень, необхідності грошового відшкодування збитків, погіршення репутації, погіршення позицій банку на ринку, звуження можливостей для розвитку і зменшення можливостей правового забезпечення виконання угод.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) К® 104 від 15.03.2004.

<< |
Источник: Васильева В.В.. Васнльченко О.Р.. Фінансовий ринок. Навч. псх . К.: Центр Учбової .liivpai vpn,2008. - 368 с.. 2008

Еще по теме ЗАКОНОДАВЧИХ ВИЗНАЧЕНЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ ФІНАНСОВОГО РИНКУ7:

  1. ЗАКОНОДАВЧИХ ВИЗНАЧЕНЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ ФІНАНСОВОГО РИНКУ7