<<
>>

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Одним з найважливіших напрямків інтеграції України до Європейського Союзу визначено створення ефективної системи правового забезпечення конфіденційності.

На сьогоднішній день дані питання постають особливо гостро, адже правове регулювання конфіденційності у цілому, а також у фінансово-правових відносинах, зокрема, досліджено фрагментарно. Наявні зміни суспільних відносин зумовлюють появу нових критеріїв охорони конфіденційності, створення дієвих правових механізмів її захисту та реформування, удосконалення й приведення вітчизняного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів. Вказане пояснюється тим, що правове забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах у нашій державі перебуває на затяжному етапі становлення, а її дослідники - у стані постійного активного наукового пошуку. Низька наукова опрацьованість даної проблематики фахівцями фінансового права не сприяє виробленню уніфікованого законодавчого підходу до упорядкування відповідних суспільних відносин. За міжнародними рейтинговими показниками першу позицію за порушення конфіденційності інформації протягом 2017 року традиційно зайняли Сполучені Штати Америки, Україна у даному списку знаходиться на п’ятому місці. Аналітичний центр компанії InfoWatch щорічно представляє звіт про дослідження інцидентів, пов’язаних з несанкціонованим витоком інформації. Відтак, за 2012 рік зареєстровано 934 випадки витоку інформації, за 2013 рік - 1143, за 2014 рік - 1395, за 2015 рік - 1505, за 2016 рік - 1556, за 2017 рік - 1603. З кожним роком показники витоку інформації зростають, проте законодавець відповідних заходів реагування не здійснює. За статистичними даними цієї ж компанії імовірність порушення конфіденційності інформації (у тому числі, бюджетної, податкової, банківської, комерційної (фінансово-комерційної) та валютної конфіденційності), постійно перевищує 50 %.
У Західній Європі та США загальновідомим є факт розорення юридичної особи протягом одного місяця після втрати лише 20 % конфіденційності інформації [1].

Сучасний стан правового забезпечення конфіденційності у фінансово- правових відносинах в Україні є вкрай незадовільним, існуюча система нормативно-правових актів містить норми, зміст яких має наявні суперечності та неузгодженості, що зумовлює нестабільність національного законодавства і не сприяє розвитку досліджуваної сфери. Важливою умовою успішної реалізації правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах є його вдосконалення на основі позитивного досвіду економічно розвинених держав. Дослідження проблемних питань регулювання

конфіденційності у фінансово-правових відносинах є однією з найактуальніших векторів розвитку вітчизняного права сучасного періоду.

У незалежній Україні прийнято чимало законодавчих актів, за допомогою яких здійснюється регулювання конфіденційності у фінансово-правових відносинах. До них відносяться: Конституція України; Бюджетний,

Податковий, Кримінальний кодекси України; закони України: «Про інформацію», «Про банки і банківську діяльність», «Про державну таємницю», «Про науково-технічну інформацію», «Про доступ до публічної інформації»; Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Також до основоположних нормативно-правових актів у даній сфері належать: Концепція Національної програми інформатизації, Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні, Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020». Вищезгадані та інші правові джерела заклали підвалини для організації регулювання конфіденційності у фінансово-правових відносинах.

Зв ’язок теми дисертації із сучасними дослідженнями. В Україні виконано значну кількість наукових праць, присвячених окремим питанням регулювання конфіденційності. Науково-теоретичну основу представленої роботи

утворюють праці провідних фахівців у галузі юриспруденції, зокрема: С.

С. Алексєєва, Г. О. Андрощука, О. М. Бандурки, А. І. Берлача, В. Т. Білоуса, Л. К. Воронової, В. В. Галунька, Д. O. Гетманцева, О. О. Дмитрик,

Є. Ф. Збінського, Ю. Ю. Казакова, Р. А. Калюжного, Т. О. Коломоєць, М. В. Корнієнка, І. Є. Криницького, М. П. Кучерявенка, О. А. Мандзюка, А. І. Марущака, Ю. В. Носіка, Ю. В. Оніщика, О. П. Орлюк, Н. Ю. Пришви, О. Е. Радутного, Л. А. Савченко, Г. О. Сляднєвої, О. В. Солдатенко, А. І. Суббота, Л. Д. Топалової, Т. О. Чернадчук та інших.

У процесі дослідження проаналізовано ідеї та положення вчених зарубіжних держав, а саме: С. М. Бурдова, Н. O. Жирнової, Н. В. Лісіциної, К. О. Маркелової, О. М. Олєйника, М. І. Паршукова, О. С. Соколової, А. В. Сємашка, І. А. Яковлєвої та інших.

У виконаних вітчизняних наукових дослідженнях зазначена проблематика аналізувалася опосередковано, без відповідного узагальнення та систематизації. Варто відзначити праці вчених Є. Ф. Збінського та Д. О. Гетманцева, які розглядали нормативно-правове регулювання податкової і банківської таємниць. У той же час, у вітчизняній науці фінансового, адміністративного та інформаційного права відсутні комплексні дослідження щодо правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах.

З урахуванням зазначеного не виникає сумнівів щодо актуальності обраної теми дослідження. Вкрай важливим є комплексне вирішення проблематики правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах та розроблення конструктивних пропозицій стосовно вдосконалення відповідної нормативно-правової бази.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація відповідає завданням і основним напрямам Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», що схвалена Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/1215. Здійснене дослідження виконано відповідно до Указу Президента України від 1 травня 2014 року № 449/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року «Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України», а також розпоряджень Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 року № 2250-р «Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні» та від 15 травня 2013 року № 386-р «Про Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні».

Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково- дослідницької роботи Науково-дослідного інституту публічного права «Правове забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів публічно- правових відносин» (номер державної реєстрації 0115U005495).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є поглиблення наукових знань на основі аналізу законодавства України, зарубіжного досвіду, нормотворчої та правозастосовної практики щодо розробки ефективної та дієвої системи правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах, для чого визначені наступні завдання:

- запропонувати сучасну парадигму правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах;

- розглянути формування та генезис конфіденційності у фінансово- правових відносинах, а також окреслити характерні особливості її становлення і функціонування в історичному розрізі;

- розкрити правові засади регулювання конфіденційності у процесі забезпечення фінансової безпеки держави;

- охарактеризувати основні прояви конфіденційності та їх місце у фінансово-правових відносинах через бюджетну, податкову, банківську, комерційну (фінансово-комерційну) та валютну конфіденційність, а також розкрити законодавчий інструментарій їх забезпечення;

- з’ясувати фінансово-правовий аспект юридичної відповідальності за порушення конфіденційності;

- проаналізувати зарубіжний досвід регулювання конфіденційності у фінансово-правових відносинах;

- визначити перспективи імплементації позитивного зарубіжного досвіду правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах;

- внести пропозиції до чинного законодавства для належного забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах.

Об’єкт дослідження - суспільні відносини у сфері правового забезпечення конфіденційності.

Предмет дослідження - правове забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах.

Методи дослідження обрані з урахуванням мети та завдань дослідження, його об’єкта і предмета. У ході дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки. Дані методи у комплексі застосовувалися для вирішення поставлених задач та забезпечення достовірності отриманих результатів, висновків і рекомендацій. Базовою методологічною основою проведення дослідження є діалектичний метод (розділи 1-3). За допомогою формально-догматичного методу досліджувались особливості правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах (підрозділи 1.2,

2.1, 3.1). Логічні методи аналізу й синтезу використовувалися як основні при дослідженні законодавчих норм та для визначення основних підходів до розкриття конфіденційності у фінансово-правових відносинах (підрозділи 1.1,

1.2, 2.1, 2.2, 3.1). Застосування логічного методу дозволило наповнити новим

змістом такі дефініції, як: «конфіденційність», «бюджетна конфіденційність», «податкова конфіденційність», «банківська конфіденційність», «фінансово- комерційна конфіденційність», «валютна конфіденційність», «фінансові

правовідносини», «фінансово-правова відповідальність» (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою історико-правового методу простежено розвиток правової думки щодо теоретико-правових основ дослідження конфіденційності та її основних проявів у фінансово-правових відносинах (підрозділи 1.1, 2.1). Системно-структурований метод дав можливість проаналізувати особливості фундаментальних підходів до дослідження конфіденційності у фінансово- правових відносинах (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Використання порівняльно- правового методу дало змогу врахувати тенденції розвитку проблем реалізації правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах з урахуванням зарубіжного досвіду (підрозділи 3.1, 3.2). Метод тлумачення застосовувався для з’ясування змісту норм Конституції України і нормативно- правових актів, що забезпечують конфіденційність та її основні прояви у фінансово-правових відносинах (підрозділи 1.2, 2.2).

Емпіричну основу дослідження становлять статистичні матеріали, які характеризують стан конфіденційності у світі, політико-правова публіцистика, довідкові видання, наукові видання, результати аналізу державних програм.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що дисертація є першим у сучасній вітчизняній правовій науці комплексним дослідженням, яке вирішує науково-практичне завдання з визначення парадигми правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах. У результаті дослідження сформульовано й обґрунтовано низку нових положень, які мають важливе теоретичне та практичне значення для подальшого успішного розвитку правової держави, зокрема:

уперше:

- запропоновано сучасну парадигму правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах, сутність якої розкривається через бюджетну, податкову, банківську, комерційну (фінансово-комерційну) та валютну конфіденційність, що полягає у запровадженні нових теоретико-правових і практичних підходів до вивчення даного феномену, його проявів і системи правового регулювання;

- розроблено авторський підхід стосовно розв’язання завдань правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах, у тому числі, шляхом прийняття та введення у дію запропонованого проекту Закону України «Про конфіденційність у фінансово-правових відносинах», в основу якого покладено заповнення та усунення правових прогалин і колізій у даній сфері;

- сформульовано авторську позицію розуміння поняття «конфіденційність у фінансово-правових відносинах» у вузькому та широкому значенні;

- виокремлено основні положення правового забезпечення бюджетної, податкової, банківської, комерційної (фінансово-комерційної) та валютної конфіденційності у фінансово-правових відносинах, а також обґрунтовано наукову позицію щодо визначення сутності й місця комерційної (фінансово- комерційної) та банківської конфіденційності у публічно-правових відносинах;

удосконалено:

- систематизацію понятійно-категоріального апарату щодо основних проявів конфіденційності у фінансово-правових відносинах, а саме: бюджетну, податкову, банківську, комерційну (фінансово-комерційну) та валютну конфіденційність, визначено особливості їх правового забезпечення, а також наповнено новим змістом дефініції «конфіденційність», «конфіденційність інформації», «бюджетна конфіденційність», «податкова конфіденційність», «банківська конфіденційність», «фінансово-комерційна конфіденційність», «валютна конфіденційність», «фінансові правовідносини», «фінансово-правова відповідальність»;

- розуміння формування та генезису інституту конфіденційності у фінансовій сфері, запропоновано науково обґрунтовану періодизацію становлення, розвитку і функціонування конфіденційності в історичній ретроспективі, що складається з чотирьох етапів;

- законодавчий інструментарій забезпечення основних проявів конфіденційності у фінансово-правових відносинах;

- підхід стосовно доцільності використання та впровадження позитивного зарубіжного досвіду правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах у нашій державі;

отримали подальшого розвитку:

- наукові уявлення щодо правових засад конфіденційності у процесі забезпечення фінансової безпеки держави;

- питання фінансово-правового аспекту юридичної відповідальності за порушення конфіденційності;

- застосування комплексного підходу до визначення способу удосконалення правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах на основі позитивного зарубіжного досвіду.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана здобувачем самостійно. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень дисертанта. Ідеї, положення чи гіпотези інших авторів мають відповідні посилання і використані лише для підкріплення позицій здобувача або відповідної наукової полеміки. У співавторстві написано та опубліковано дві наукові статті: «Теоретико-правові основи дослідження проблем безпеки держави» (здобувачем розкрито історичні питання формування та становлення безпеки держави, обсяг - 0,35 д.а.), «Правовые особенности функционирования и развития безопасности государства» (здобувачем визначені основні аспекти правового забезпечення безпеки держави на сучасному етапі її розвитку, обсяг - 0,3 д.а.). У дисертації розробки, що належать співавторам не використовувалися.

Практичне значення отриманих результатів. Дисертаційне дослідження має теоретичне та практичне значення, більшість сформульованих у ньому теоретичних положень, висновків і пропозицій використані у різних сферах діяльності, зокрема, у:

- науково-дослідній сфері - при формуванні підходів дослідження принципів конфіденційності у процесі інформаційного забезпечення протидії корупції (акт впровадження Науково-дослідного центру проблем

оподаткування Національного університету ДПС України від 30 грудня 2015 року), при проведенні загальнотеоретичних і галузевих досліджень, спрямованих на вирішення теоретико-логічних проблем науки адміністративного права (акт впровадження Науково-дослідного інституту публічного права від 10 жовтня 2017 року), під час проведення загальнотеоретичних та галузевих досліджень з питань правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 17 жовтня 2017 року);

- навчальному процесі - під час підготовки та проведення лекцій, семінарських і практичних занять із здобувачами вищої освіти з навчальних дисциплін: «Адміністративне право», «Фінансове право України», «Банківське право України», «Податкове право України» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 20 жовтня 2017 року);

- правотворчій діяльності - при підготовці пропозицій щодо внесення змін до діючого законодавства України з метою вдосконалення правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах;

- правозастосовній сфері - для удосконалення практики та підвищення рівня правового забезпечення конфіденційності у фінансово-правових відносинах.

Апробація матеріалів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені у доповідях та виступах дисертанта, які отримали підтримку громадськості, опубліковані у матеріалах міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, зокрема: «Світовий досвід упровадження індикаторів результативності діяльності органів державної податкової служби» (м. Київ, 29 березня 2013 р.); «Громадське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності» (м. Харків, 3-4 квітня 2015 р.); «Актуальні проблеми вдосконалення законодавства та правозастосування» (м. Запоріжжя, 23-24 жовтня 2015 р.); «Теорія і практика сучасної юриспруденції» (м. Київ, 11-12 грудня 2015 р.); «Сутність та значення впливу законодавства на розвиток суспільних відносин» (м. Одеса, 11-12 березня 2016 р.); «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Дніпро, 1-2 липня 2016 р.); «Право як ефективний суспільний регулятор» (м. Львів, 17-18 лютого 2017 р.).

Структура та обсяг дисертації відповідають предмету, меті, завданням та методології дослідження теми. Робота складається із вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел (335 найменувань на 28 сторінках) та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінок, із них основного тексту 186 сторінок.

<< | >>
Источник: БРИГІНЕЦЬ АНДРІАНА ВАСИЛІВНА. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ У ФІНАНСОВО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИНАХ. Київ - 2018. 2018

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВСТУП:

  1. 2 . Вступление Китая в ВТО.
  2. Вступление в европейский валютный союз
  3. Вопрос 1. Процесс вступления России в ВТО
  4. Вопрос 2. Основные проблемы и перспективы РФ в сфере вступления в ВТО
  5. 15.5. Обеспечение продовольственной безопасности в условиях предстоящего вступления России В ВТО
  6. Вступительные, членские и паевые взносы.
  7. Вступление России в ОЭСР — стимул для проведения дальнейших реформ
  8. Вступление кредитного договора в силу. Порядок изменения и досрочного расторжения кредитного договора
  9. Финансовое состояние сельхозпредприятий при возможном вступлении России в ВТО: иллюзии и реальность
  10. Глава 1 Вступ до фінансового менеджменту
  11. ВСТУП
  12. Вступ
  13. ВСТУП
  14. ВСТУП
  15. 7. Перспективи зовнішньої торгівлі України в контексті майбутнього вступу до СОТ
  16. ВСТУП
  17. ВСТУП