<<
>>

2.2. Публічні фінанси як категорія фінансового права

Визначаючи поняття “фінанси”, економісти та юристи-фінансисти звертають увагу на те, що, насамперед, це є економічна категорія, наукова абстракція, яка виражає розподільчі процеси у суспільстві, а також може розглядатися як певні виробничі відносини.

Крім цього, вчені-економісти та правники роблять наголос на тому, що головною причиною виникнення фінансів є поява держави і товарно-грошових відносин [47; 23; 21; 80; 102][272]. Інші також додають, що причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, які не входять до системи державних органів, та відокремлення функцій і завдань, які покладаються на місцеві органи влади [61][273].

Е.О. Вознесенський зазначає, що “фінанси являють собою регламентовану державою в законах та актах управління систему грошових відносин, на основі якої реалізуються певні економічні відносини між усіма суб’єктами процесу розширеного виробництва” [23][274] та робить наголос на тому, що “являючись об’єктивно необхідними, вони, однак, не можуть, як правило, існувати без державної регламентації” [55][275].

Як бачимо, фінанси нерозривно пов’язуються з існуванням державної регламентації відповідних суспільних відносин. А для публічних фінансів наявність регламентації відповідних суспільних відносин владними приписами держави або органів місцевого самоврядування є первинною ознакою їх публічності, як ми показали вище. Отже, якщо для приватних фінансів державна регламентація є методом оформлення цих відносин у правову форму, то для публічних фінансів державна регламентація має форму владних приписів і є однією з характерних ознак цього виду суспільних відносин.

Таким чином, право закріплює та розвиває наявні суспільні відносини, надаючи їм правової форми, і перетворює публічні фінанси на правову категорію. Проаналізуємо тепер, до якої саме галузі права належить ця правова категорія.

Розглянемо, чи дійсно публічні фінанси у новому визначенні є категорією фінансового права.

Відповідно до існуючої доктрини теорії держави та права, галузі права виокремлюються між собою, виходячи із змісту відносин, які є предметом їх регулювання, та методу, який при цьому застосовується [1; 159; 118][276]. Це означає, що з’ясувавши об’єкт, з приводу якого виникають публічні фінанси як різновид суспільних відносин, предмет правового регулювання публічних фінансів та метод, який при цьому застосовується, ми з’ясуємо, до якої саме галузі права відноситься ця правова категорія.

Найпростішим завданням у цьому випадку є визначення методу правового регулювання, тому що саме визначення публічних фінансів містить посилання на метод владних приписів держави або органів місцевого самоврядування. З’ясуємо тепер об’єкт та предмет правового регулювання у сфері публічних фінансів.

Публічні фінанси є різновидом публічних суспільних відносин. Публічні відносини є предметом публічної галузі права. Предмет публічного права сьогодні охоплює вияв публічного інтересу як сукупного, узагальненого соціального інтересу в кожній із сфер – економічній, соціальній та інших. При цьому до публічного інтересу, як ми вже визначили вище, сьогодні класики публічного права відносять: державний інтерес, суспільний інтерес та територіальний інтерес. Як ми також визначили вище, легітимними носіями державного інтересу є держава, територіального інтересу – органи місцевого самоврядування, і суспільного інтересу – фонди обов’язкового соціального страхування як інституції, яким надано повноваження та на яких покладено функції з утворення, розподілу (перерозподілу) і використання фондів коштів, за рахунок яких фінансуються визнані державою соціальні програми.

З’ясуємо тепер, що є матеріальною основою задоволення всіх видів публічного інтересу, з якими пов’язані публічні фінанси. Ця матеріальна основа і є об’єктом, з приводу якого виникають публічні фінанси. Інакше кажучи, з’ясуємо, за рахунок яких саме фондів коштів задовольняються всі види публічного інтересу, який є сьогодні предметом публічного права.

Відповідно до конституції будь-якої держави, включаючи Україну, фінансовою основою для реалізації та забезпечення задоволення державних інтересів є державний бюджет країни, а також всі позабюджетні державні фонди коштів. Відповідно до ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Тоді, за ознаками публічності, державний бюджет і всі позабюджетні державні фонди коштів є різновидом публічних фондів та об’єктом публічних фінансів як різновиду суспільних відносин. Але регулювання відносин, які виникають у процесі утворення, розподілу, перерозподілу та використання коштів державного бюджету як різновиду публічних фондів, традиційно є предметом фінансового права. При цьому використовується метод владних приписів.

Матеріальною основою для реалізації територіального інтересу, носієм якого є органи місцевого самоврядування, відповідно до Конституції України є бюджети цих органів. Так, відповідно до ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Отже, бюджети місцевого самоврядування та всі його позабюджетні фонди коштів також є публічними фондами, кошти яких є комунальною (муніципальною) власністю. А видатки, які фінансуються за рахунок коштів цих фондів, відносяться до публічних видатків. Але регулювання відносин у сфері бюджетів та позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування більшість юристів-фінансистів сьогодні також відносить до предмету фінансового права. Зауважимо, що при регулюванні відносин у сфері бюджетів та позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування застосовуються не тільки владні приписи держави, але й владні приписи органів місцевого самоврядування.

Матеріальною основою функціонування фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні як інституційних утворень є фонди коштів обов’язкового соціального страхування. При регулюванні утворення, розподілу (перерозподілу) та використання цих фондів коштів також використовується метод владних приписів держави. Це означає, що ці фонди є новим видом публічних фондів, які не є державною чи комунальною (муніципальною) власністю відповідно до законодавства України. Отже, суспільні відносини щодо цих фондів також мають бути віднесені до предмета саме фінансового права як галузі публічного права.

Підсумовуючи зазначене вище, можна зробити висновок, що публічні фінанси в наведеному нами визначенні є категорією фінансового права, яку можна визначити ще таким чином:

публічні фінанси – це суспільні відносини, які: 1) пов’язані із задоволенням усіх видів публічного інтересу і виникають у процесі утворення, розподілу (перерозподілу) і використання публічних фондів коштів та здійснення контролю за цим процесом; 2) регулюються шляхом встановлення владних приписів держави або органів місцевого самоврядування.

<< | >>
Источник: НЕЧАЙ АННА АНАТОЛІЇВНА. ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ВИДАТКІВ У ДЕРЖАВІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Київ –2005. 2005

Скачать оригинал источника

Еще по теме 2.2. Публічні фінанси як категорія фінансового права:

  1. СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ
  2. 4.1. Фінансове право як система правових норм та економічна категорія
  3. РОЗДІЛ 9 МІСЦЕВІ ФІНАНСИ. БЮДЖЕТНИЙ ФЕДЕРАЛІЗМ І ФІНАНСОВЕ ВИРІВНЮВАННЯ
  4. ТЕМА 1: МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ ТА СВІТОВА ФІНАНСОВА СИСТЕМА
  5. Роль та місце фінансів у корпорації. Фінансове навколишнє середовище
  6. 3.4. Управління фінансами і фінансове право
  7. ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ ФІНАНСІВ МІСТА
  8. ЗМІСТ
  9. ВСТУП
  10. РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ПРИРОДА ВИДАТКІВ У ДЕРЖАВІ
  11. 2.1.1. Поняття публічних фінансів та його еволюція
  12. 2.1.2. Еволюція визначення фінансової системи держави
  13. 2.2. Публічні фінанси як категорія фінансового права
  14. 2.3. Система публічних фондів в Україні як матеріальна основа публічних фінансів
  15. 2.4. Сучасна система публічних фінансів та публічних видатків в Україні
  16. 2.5. Публічні видатки як категорія фінансового права
  17. 2.6. Поняття та види фінансово-правових інститутів публічних видатків
  18. Висновки до розділу 2