2.2. Оцінка можливості вдосконалення управління регіональним розвитком щодо забезпечення соціалізації економіки держави
Одним із напрямів оцінки процесу соціалізації економіки України в цілому є визначення структури просторових (регіональних) диспропорцій у контексті соціальної безпеки. З урахуванням того, що «регіон є не тільки частиною території країни, а фактично її мезааналогом, крізь призму регіонів можна репрезентувати все нагромадження загальнодержавних проблем соціальної конверсії економіки» [68, с.33], спостерігається органічна єдність соціалізаційних процесів в економіці на державному та регіональному рівнях.
Значущість соціальної безпеки та врахування ризиків у процесі соціалізації економіки було доведено представниками Донецької, Луцької та Чернівецької наукових шкіл, які визначають «соціальну безпеку суспільства як результат соціалізації економіки» [45, с.192] і вказують на необхідність «дотримання вимог безпеки» [121, с. 62]. У зв’язку з цим характеристикою забезпечення соціальної орієнтації економіки на державному та регіональному рівнях є зони мінімізації соціальних ризиків, які відображають як стан соціально-економічного розвитку, так і рівень соціальної небезпеки відтворення економічних процесів.
Отже, можна визначити таку логіку:
«високий рівень СОЕ» 
«низький рівень соціальних ризиків»,
та навпаки:
«високий рівень соціальних ризиків» «низький рівень СОЕ».
Підвищення рівня соціальної орієнтації економіки відбувається одночасно з підвищенням рівня соціальної безпеки, тобто зі зниженням соціальних ризиків. Тому як одну з ключових характеристик визначення загального стану соціальної орієнтації економіки доцільно розглядати рівень соціальної безпеки в економічному контексті. У системі державного управління інструментом для цього використовується «Методика розрахунку рівня економічної безпеки України» [107], де встановлено інтервали оптимальних та критичних значень для показників соціальної складової економічної безпеки.
Віднесення фактичних показників до інтервалів оптимальних або критичних значень свідчить про відповідний стан безпеки.Згідно з «Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України» визначаються показники для державного рівня, але їх використання на регіональному рівні є методологічно обґрунтованим, тому що коли фактичні значення регіональних показників відповідають оптимальним, їх сукупність достовірно забезпечує оптимальність на державному рівні. До того ж забезпечення оптимуму на регіональному рівні більш адекватно відображає стан безпеки в цілому за рахунок того, що середнє оптимальне значення на державному рівні може складатися з різнобічних неоптимальних значень по регіонах (тобто значень, розташованих одночасно з лівого та правого боків від інтервалу оптимуму), які при їх усередненні по країні потрапляють до зони оптимуму. Наприклад, якщо рівень безробіття в одному регіоні складає 2% (менше за ліву границю інтервалу оптимуму), а в іншому – 12% (більше за праву границю інтервалу оптимуму), то середнє значення дорівнюватиме 7% та потрапить в інтервал оптимуму.
Серед показників, визначених у Методиці розрахунку рівня економічної безпеки України у складових соціальна та демографічна безпека, було відібрано вісім, які різнобічно характеризують соціальні результати економічної діяльності (табл. 2.4). Визначені в цій методиці цільові та критичні значення показників використані при подальших розрахунках.
Показники Х1, Х2, Х4 відображають економічні можливості щодо обсягів та структури задоволення споживчих потреб населення. Х1 є однією з характеристик бідності, Х2 − відображає можливість задоволення потреб зайнятого населення, яке є основною рушійною силою економічного та соціального розвитку, Х4 є ключовою характеристикою структури споживання, яка висвітлює задоволення первинних потреб людини, після чого відкриваються можливості для подальшого розвитку особистості.
Показник Х3 є відносною характеристикою, яка дозволяє оцінити зміну фактичної купівельної спроможності домогосподарств.
Показник Х5 − одна з ключових балансуючих характеристик між економічною та соціальною сферами.
Таблиця 2.4
Характеристичні значення показників соціально-демографічної складової економічної безпеки
| № з/п | Показники | Умовне позначення | Нижня границя (xн_гр) | Норма нижня (xн_опт) | Норма верхня (xв_опт) | Верхня границя (xв_гр) |
| 1 | Частка населення із середніми сукупними витратами на одну особу на місяць, які нижче прожиткового мінімуму, % | Х1 | 0 | 0 | 5* | 60 |
| 2 | Відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму, разів | Х2 | 1 | 4 | 5 | 15 |
| 3 | Відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогосподарств до індексу споживчих цін, разів | Х3 | 0,7 | 1,5 | 2 | 4 |
| 4 | Частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств, % | Х4 | 20 | 35 | 45 | 70 |
| 5 | Рівень безробіття (за методологією МОП), % | Х5 | 0 | 5 | 8 | 15 |
| 6 | Очікувана тривалість життя при народженні, років | Х6 | 65 | 75 | 80 | 85 |
| 7 | Коефіцієнт природного приросту (на 1 тис.), чол. | Х7 | -7 | 2,8 | 3,9** | 7 |
| 8 | Відношення сукупних витрат 10% найбільш забезпеченого населення до 10% найменш забезпеченого, разів | Х8 | 3 | 5 | 6 | 10 |
де xн_гр, xв_гр – економічно досяжні мінімальне та максимальне значення індикатора, або нижня та верхня границі, вихід за які є критично не прийнятним; xн_опт, xв_опт – мінімальне та максимальне оптимальні значення індикатора, тобто інтервал оптимальних значень.
* – як верхня норма оптимуму встановлено 5%.
** – як верхня норма встановлено 3,9, як середнє значення між нижньою нормою та верхнім порогом.
Очікувана тривалість життя при народженні (Х6) є універсальним показником сприятливості умов життєдіяльності населення, який є прямим наслідком соціально-економічного становища, що було доведено у формулі Гомперца-Мейкема, наведеній у роботі Н. Гаврилова [221], де у явному вигляді виокремлено фонову смертність, яка повністю залежить від зовнішніх умов соціально-економічного становища. До того ж «тривалість життя має цінність як сама по собі, так і з огляду на можливості максимально скористатися перевагами освіти, високого рівня життя тощо» [160, с.170].
Коефіцієнт природного приросту (Х7) відображає здатність суспільства до відтворення, що є характеристикою соціально-економічного становища суспільства.
Показник Х8 характеризує диференціацію добробуту між різними верствами населення, яка є важливим аспектом соціальної орієнтації за рахунок впливу на соціально-економічну стабільність суспільства.
Проблема нерівності населення за доходами є вкрай актуальною для України. Як зазначає Е. Лібанова, «підтримка нерівності за доходами є істотним недоліком соціальної політики в Україні. Соціально орієнтована держава за допомогою податків має перерозподіляти частину доходів від заможних до бідних. Але в Україні 50% найбіднішого населення сплачують 36,3% сукупних податків населення, 10% заможного – 20,2% сукупних податків населення, а 1% найбільш заможних – 4,4% сукупних податків населення. Наприклад, у США 50% найбіднішого населення сплачують 2,3 % сукупних податків населення, 10% заможного – 70,5% сукупних податків населення, а 1% найбільш заможних – 36,7% сукупних податків населення» [101, с. 15]. Таким чином, майнова диференціація закріпляється внаслідок низької соціальної орієнтації перерозподілу доходів.
Деякі інтервали оптимуму серед запропонованих у методиці потребують додаткового аналізу та відповідного уточнення. Так, оптимальний інтервал для коефіцієнта природного приросту складається з однієї точки 2,8, що не узгоджується із загальним підходом. Тому доцільне розширення інтервалу оптимуму до 3,9, що відповідає медіані між нижнім оптимальним значенням 2,8 та верхнім порогом 5. До того ж значення 3,9 наближене до показників країн Європи з найбільшим значенням коефіцієнта природного приросту, який протягом останніх років коливається в межах від 3 у Великобританії до 4 у Франції [170, с. 235].
Також викликає питання показник «частка населення із середніми сукупними витратами на одну особу на місяць, які нижче прожиткового мінімуму», для якої встановлена нижня границя оптимального інтервалу в розмірі 25%. З урахуванням визначення прожиткового мінімуму як «вартісної величини, достатньої для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» [151], неможливо погодитися з тим, коли будь-який відсоток, відмінний від нуля, є дійсно оптимальним. Таким чином, як нижнє значення інтервалу оптимуму доцільно використовувати 0%, а верхнє − 5%, що відповідає запропонованому в методиці економічно досяжному рівню, тобто нижньому порогу.
Для оцінки фактичного становища України в розрізі регіонів відносно соціальної складової економічної безпеки розраховано ступінь відповідності фактичних значень визначених показників інтервалу оптимуму. Якщо фактичне значення менше нижньої границі або більше за верхню границю, то ступінь відповідності дорівнює нулю. Якщо значення перебуває в інтервалі оптимуму, то відповідність складає 100%. Інтервал між нижньою або верхньою границею та інтервалом оптимуму лінійно змінюється від 0 до 100%. Графічне відображення наведеної логіки наведено на рис. 2.11.
Фактичне значення визначених показників та відсоток їх відповідності оптимальним значенням у 2011 р. (табл. 2.5) свідчать, що оптимум не досягається за переважною більшістю показників. В окремому регіоні кількість показників, значення яких відповідають оптимуму, складає не більше трьох, одночасно за межі критичної границі потрапляє не більше одного показника. Усього випадків потрапляння до інтервалу оптимуму 19, або близько 9% всієї сукупності показників та регіонів, яка складає 216 (27 регіонів помножити на 8 показників). За межами критичної границі виявилося 5 випадків, тобто близько 2% всієї оцінюваної сукупності.
Рис. 2.11. Ступінь відповідності фактичних значень визначених показників граничним значенням та інтервалу оптимуму (умовні позначення xн_гр, xн_опт, xв_гр, xв_опт співпадають із поясненням до табл. 2.4)
Найбільш сприятлива ситуація спостерігається відносно показника «рівень безробіття (за методологією МОП)», значення якого розташовані в інтервалі оптимуму від 5 до 8% у 10 з 27 регіонів і в цілому по Україні та не має жодного перетинання критичних границь. За трьома показниками (Х3 – відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогосподарств до індексу споживчих цін; Х4 – частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств та Х6 – очікувана тривалість життя при народженні, років) жодна з областей не відповідає оптимуму. Схожа ситуація спостерігалась й у 2004-2010 рр. (табл. И.1-И.8 додатка И).
Аналіз різниці між кількістю потрапляння до оптимуму та кількістю потраплянь за межі критичної границі вказує на наявність мінімального позитивного зміщення. Потенційно ця різниця може коливатися від -8 до 8. Значенню «-8» відповідає ситуація, коли в даному регіоні всі вісім показників потрапляють до «критичної зони», значення «+8» − коли всі показники потрапили до «зони оптимуму».
Таблиця 2.5
Рівень відповідності регіонів України оптимальним значенням соціальної складової економічної безпеки у 2011 р.
| № з/п | Регіон | Показники соціальної складової економічної безпеки | Ступінь відповідності оптимальному значенню, % | Кількість показників, які потрапили до | |||||||||||||||||
| X1 | X2 | X3 | X4 | X5 | X6 | X7 | X8 | X1 | X2 | X3 | X4 | X5 | X6 | X7 | X8 | Середнє | оптимуму | критичної зони | різниця | ||
| Україна | 13,7 | 2,9 | 1,0 | 54,0 | 7,9 | 71,0 | -3,5 | 3,4 | 84,2 | 62,7 | 40,7 | 64,0 | 100,0 | 60,2 | 35,7 | 20,0 | 58,4 | 1 | 0 | 1 | |
| 1 | АР Крим | 11,7 | 2,5 | 1,0 | 57,9 | 6,1 | 70,8 | -2,1 | 4,3 | 87,8 | 50,4 | 36,2 | 48,4 | 100,0 | 58,4 | 50,0 | 65,0 | 62,0 | 1 | 0 | 1 |
| 2 | Вінницька | 17,7 | 2,3 | 1,1 | 53,1 | 9,7 | 71,9 | -4,6 | 3,8 | 76,9 | 42,3 | 46,5 | 67,6 | 75,7 | 68,9 | 24,5 | 40,0 | 55,3 | 0 | 0 | 0 |
| 3 | Волинська | 24,5 | 2,2 | 1,1 | 53,0 | 8,3 | 71,0 | 0,8 | 3,2 | 64,5 | 39,4 | 44,9 | 68,0 | 95,7 | 59,5 | 79,6 | 10,0 | 57,7 | 0 | 0 | 0 |
| 4 | Дніпропетровська | 10,4 | 3,1 | 1,0 | 54,9 | 6,8 | 69,6 | -4,8 | 3,9 | 90,2 | 68,4 | 37,1 | 60,4 | 100,0 | 46,4 | 22,4 | 45,0 | 58,7 | 1 | 0 | 1 |
| 5 | Донецька | 6,5 | 3,4 | 1,0 | 59,9 | 8,2 | 69,6 | -6,7 | 4,5 | 97,3 | 78,4 | 40,6 | 40,4 | 97,1 | 46,4 | 3,1 | 75,0 | 59,8 | 0 | 0 | 0 |
| 6 | Житомирська | 18,5 | 2,3 | 1,0 | 53,0 | 10,0 | 69,9 | -4,1 | 5,1 | 75,5 | 42,2 | 42,5 | 68,0 | 71,4 | 48,5 | 29,6 | 100,0 | 59,7 | 1 | 0 | 1 |
| 7 | Закарпатська | 27,7 | 2,3 | 1,1 | 49,5 | 9,6 | 71,0 | 3,1 | 4,0 | 58,7 | 42,1 | 51,0 | 82,0 | 77,1 | 59,5 | 100,0 | 50,0 | 65,1 | 1 | 0 | 1 |
| 8 | Запорізька | 7,1 | 2,9 | 1,1 | 49,1 | 7,2 | 71,0 | -4,9 | 4,0 | 96,2 | 61,7 | 44,9 | 83,6 | 100,0 | 59,5 | 21,4 | 50,0 | 64,7 | 1 | 0 | 1 |
| 9 | Івано-Франківська | 21,9 | 2,4 | 1,0 | 48,3 | 8,7 | 73,3 | -0,1 | 3,0 | 69,3 | 47,4 | 39,8 | 86,8 | 90,0 | 82,9 | 70,4 | 0,0 | 60,8 | 0 | 1 | -1 |
| 10 | Київська | 10,2 | 3,0 | 1,0 | 49,4 | 6,7 | 70,1 | -3,9 | 3,7 | 90,5 | 67,4 | 40,4 | 82,4 | 100,0 | 51,2 | 31,6 | 35,0 | 62,3 | 1 | 0 | 1 |
| 11 | Кіровоградська | 17,1 | 2,3 | 1,2 | 50,5 | 8,6 | 69,4 | -6,1 | 4,3 | 78,0 | 43,8 | 61,2 | 78,0 | 91,4 | 43,8 | 9,2 | 65,0 | 58,8 | 0 | 0 | 0 |
| 12 | Луганська | 10,1 | 3,0 | 1,0 | 56,3 | 6,6 | 70,0 | -7,0 | 4,4 | 90,7 | 66,7 | 41,0 | 54,8 | 100,0 | 50,0 | 0,0 | 70,0 | 59,2 | 1 | 1 | 0 |
| 13 | Львівська | 18,2 | 2,5 | 1,0 | 58,5 | 7,7 | 73,1 | -0,9 | 4,3 | 76,0 | 48,5 | 40,5 | 46,0 | 100,0 | 81,1 | 62,2 | 65,0 | 64,9 | 1 | 0 | 1 |
| 14 | Миколаївська | 8,9 | 2,7 | 1,0 | 49,1 | 8,1 | 69,7 | -3,8 | 4,1 | 92,9 | 55,9 | 41,1 | 83,6 | 98,6 | 47,2 | 32,7 | 55,0 | 63,4 | 0 | 0 | 0 |
| 15 | Одеська | 15,3 | 2,6 | 0,9 | 62,3 | 6,0 | 69,8 | -1,9 | 4,0 | 81,3 | 53,7 | 25,4 | 30,8 | 100,0 | 47,8 | 52,0 | 50,0 | 55,1 | 1 | 0 | 1 |
| 16 | Полтавська | 15,3 | 2,7 | 1,0 | 51,7 | 9,2 | 71,0 | -6,8 | 4,0 | 81,3 | 57,1 | 31,3 | 73,2 | 82,9 | 60,4 | 2,0 | 50,0 | 54,8 | 0 | 0 | 0 |
| 17 | Рівненська | 24,3 | 2,4 | 1,0 | 55,1 | 10,4 | 71,4 | 3,0 | 5,1 | 64,9 | 47,3 | 31,4 | 59,6 | 65,7 | 64,4 | 100,0 | 100,0 | 66,7 | 2 | 0 | 2 |
| 18 | Сумська | 15,5 | 2,4 | 1,0 | 46,5 | 9,1 | 71,2 | -7,2 | 4,1 | 80,9 | 46,1 | 39,1 | 94,0 | 84,3 | 62,2 | 0,0 | 55,0 | 57,7 | 0 | 1 | -1 |
| 19 | Тернопільська | 25,6 | 2,0 | 1,1 | 51,7 | 10,4 | 73,2 | -2,6 | 4,4 | 62,5 | 34,9 | 49,0 | 73,2 | 65,7 | 82,4 | 44,9 | 70,0 | 60,3 | 0 | 0 | 0 |
| 20 | Харківська | 7,4 | 2,6 | 1,0 | 53,8 | 7,0 | 71,6 | -5,0 | 3,4 | 95,6 | 54,4 | 36,4 | 64,8 | 100,0 | 66,0 | 20,4 | 20,0 | 57,2 | 1 | 0 | 1 |
| 21 | Херсонська | 13,3 | 2,2 | 1,1 | 59,3 | 9,0 | 69,8 | -3,5 | 4,1 | 84,9 | 38,5 | 47,4 | 42,8 | 85,7 | 48,2 | 35,7 | 55,0 | 54,8 | 0 | 0 | 0 |
| 22 | Хмельницька | 23,8 | 2,3 | 1,0 | 49,9 | 8,8 | 72,0 | -4,3 | 4,6 | 65,8 | 42,3 | 33,2 | 80,4 | 88,6 | 69,6 | 27,6 | 80,0 | 60,9 | 0 | 0 | 0 |
| 23 | Черкаська | 14,8 | 2,4 | 1,0 | 53,4 | 9,2 | 71,3 | -6,6 | 4,3 | 82,2 | 45,3 | 39,9 | 66,4 | 82,9 | 62,5 | 4,1 | 65,0 | 56,0 | 0 | 0 | 0 |
| 24 | Чернівецька | 19,3 | 2,2 | 1,0 | 48,9 | 8,2 | 73,0 | 0,1 | 5,2 | 74,0 | 39,1 | 41,1 | 84,4 | 97,1 | 79,7 | 72,4 | 100,0 | 73,5 | 1 | 0 | 1 |
| 25 | Чернігівська | 17,9 | 2,2 | 1,0 | 50,9 | 10,4 | 70,6 | -9,2 | 3,4 | 76,5 | 38,7 | 36,4 | 76,4 | 65,7 | 55,7 | 0,0 | 20,0 | 46,2 | 0 | 1 | -1 |
| 26 | м. Київ | 3,5 | 4,4 | 1,1 | 49,2 | 5,6 | 74,2 | 1,8 | 8,1 | 100,0 | 100,0 | 48,1 | 83,2 | 100,0 | 91,5 | 89,8 | 47,5 | 76,6 | 3 | 0 | 3 |
| 27 | м. Севастополь | 0,3 | 2,7 | 1,1 | 52,6 | 6,2 | 71,1 | -2,9 | 3,9 | 100,0 | 57,0 | 54,3 | 69,6 | 100,0 | 61,0 | 41,8 | 45,0 | 73,0 | 2 | 0 | 2 |
| Мінімум | 0,3 | 2,0 | 0,9 | 46,5 | 5,6 | 69,4 | -9,2 | 3,0 | 58,7 | 34,9 | 25,4 | 30,8 | 65,7 | 43,8 | 0,0 | 0,0 | 0 | 0 | -1 | ||
| Максимум | 27,7 | 4,4 | 1,2 | 62,3 | 10,4 | 74,2 | 3,1 | 5,2 | 100,0 | 100,0 | 61,2 | 94,0 | 100,0 | 91,5 | 100,0 | 100,0 | 3 | 1 | 3 | ||
| Середнє | 15,1 | 2,58 | 1,03 | 52,9 | 8,21 | 71,1 | -3,34 | 4,13 | 81,28 | 52,17 | 41,51 | 68,47 | 89,47 | 61,29 | 38,06 | 55,19 | 0,67 | 0,15 | 0,52 | ||
У переважній більшості регіонів ця різниця склала 0 або 1 (табл. 2.6). До групи «0» потрапили: Вінницька, Волинська, Донецька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька та Черкаська області. До групи регіонів із різницею «+1» потрапили АР Крим, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська. Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Харківська та Чернівецька області. Лише в одному регіоні зафіксовано значення «+3» (м. Севастополь) та двох − «+2» (м. Київ та Рівненська область). Найгірше значення цієї різниці «-1» зафіксовано у трьох областях: Івано-Франківська, Сумська, Чернігівська. Таким чином, відносно теоретичного середнього значення 0 має місце мінімальне позитивне зрушення, що складає 0,52 (середнє значення за всіма різницями).
Таблиця 2.6
Ступінь варіювання показників «критичної зони» та «зони оптимуму»
у 2011 р.
| Значення різниці між кількістю показників, які потрапили до «критичної зони» та «зони оптимуму» в даному регіоні | -1 | 0 | 1 | 2 | 3 |
| Кількість регіонів, які мають відповідне значення | 3 | 11 | 10 | 2 | 1 |
Середнє значення досягнення оптимуму у 26 з 27 регіонів перевищує 50%, та лише в одному (Чернігівська область) воно складає 46,2%. Дещо кращого середнього просування вбік оптимальних значень (понад 70%) досягли лише три регіони: м. Київ, м. Севастополь та Чернівецька область. Усі інші регіони мають середній рівень досягнення оптимуму − від 50 до 70%.
Динаміка зміни визначених показників соціальної складової економічної безпеки є неоднозначною. Так, «частка населення із середньодушовими сукупними витратами на місяць нижче прожиткового мінімуму» (показник Х1) суттєво зменшилась у 2011 р. порівняно з 2004 р. (табл. И.1 додатка И). Якщо у 2004 р. у цілому по Україні дана частка складала 65,6%, то в 2011 р. − 13,7%, тобто зниження склало близько 5 разів. Загальнодержавні тенденції узгоджуються з регіональними. Якщо в 2004 р. майже 21 регіон перебував у «критичній зоні», де «частка населення із середньодушовими сукупними витратами на місяць нижче прожиткового мінімуму» складала понад 60% та, як наслідок, спостерігалася нульова відповідність оптимуму. Натомість у 2011 р. усі області залишили «критичну зону» та суттєво наблизилися до оптимального значення 5%, а м. Київ та м. Севастополь навіть увійшли до оптимального інтервалу. Нижчі значення цього показника у 2011 р. спостерігалися в Закарпатській (58,7%), Тернопільській (62,5%), Волинській (64,5%) та Рівненській (64,9%) областях. Одночасно значний прогрес, досягнутий протягом 2004-2008 рр. за всіма без виключення регіонами, змінився періодом нестабільності, коли незначні зменшення цього показника чергувалися з підвищеннями протягом 2010-2011 рр.
Відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму (показник Х2) протягом 2004-2009 рр. постійно зростало, але у 2010 р. було зафіксовано зворотну динаміку, яка повернулася до зростання у 2011 р. (табл. И.2 додатка И). За весь період спостереження (2004-2011 рр.) відбулося суттєве просування вбік досягнення оптимальних значень серед усіх регіонів, а м. Київ, досягши вперше у 2007 р. оптимальних значень, утримує їх дотепер. Але відповідність більшості регіонів (15) становить менш ніж 50% від оптимального значення.
Показник Х3 (відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогосподарств до індексу споживчих цін) постійно перебуває між «зоною оптимуму» та «критичною зоною» (табл. И.3 додатка И). Стійка динаміка до збільшення чи зменшення цього показника відсутня. Значне погіршення його значень відбулося у 2009 р., коли ступінь відповідності оптимуму по Україні знизився вдвічі: з 56% у 2008 р. до 23,8% у 2009 р., тобто динаміка сукупних ресурсів домогосподарств почала відставати від рівня інфляції. Станом на 2011 р. максимальний рівень відповідності оптимуму понад 50% зафіксовано лише в трьох регіонах: Закарпатська (51%), Кіровоградська область (61,2%), м. Севастополь (54,3%), у всіх інших регіонах відповідно менше 50%.
Частка витрат на харчування в загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств (показник Х4) до 2008 р. мала стійку тенденцію до зменшення, але вона була перервана починаючи з 2009 р. у переважній більшості областей як наслідок поглиблення глобальної економічної кризи в Україні (табл. И.4 додатка И). Позитивні зміни у 2011 р. відносно 2008 р. простежуються лише в Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Сумській областях та м. Севастополі.
Стан безробіття (показник Х5) протягом 2004-2011 рр. виглядає значно краще порівняно з переважною більшістю інших показників (табл. И.5 додатка И). Але в 2009 р. кількість областей, які відповідають оптимуму, скоротилася втричі порівняно з 2008 р. − з 15 до 5, тобто становище лише 20% областей відповідало оптимальним значенням. Але вже в 2010 р. відбулося збільшення кількості таких областей до 8, яка у 2011 р. не змінилася. При цьому ймовірнісні характеристики міграції регіонів із зони у період t до зони оптимуму у період (t+1) складають 83%. Отже, в разі досягнення оптимального рівня існує велика ймовірність залишитися в його межах.
Стосовно очікуваної тривалості життя при народженні (показник Х6) жодна з областей не відповідає оптимальному значенню (табл. И.6 додатка И). З іншого боку, кожна з областей не перетинає граничного значення, що свідчить про незадовільне, але не критичне становище. Протягом 2004-2008 рр. значення цього показника відносно оптимуму було майже незмінним (2004 р. – 32,2%; 2008 р. – 33%), а протягом 2009-2011 рр. відбулося його подвоєння з 33% у 2008 р. до 60,2% у 2011 р. Найвищий рівень відповідності цього показника оптимуму спостерігається в м. Києві – 91,5%, Івано-Франківській (82,9%), Тернопільській (82,4%) та Львівській областях (81,1%). Одночасно значення менш ніж 50% оптимуму має місце лише в 7 регіонах: Дніпропетровська, Донецька Житомирська, Кіровоградська Миколаївська, Одеська, Херсонська області.
Коефіцієнт природного приросту (Х7) має позитивну динаміку вбік збільшення, але дотепер у переважній більшості регіонів (22 з 27 регіонів) залишається від’ємним. Також спостерігається скорочення кількості областей, які перебувають у межах критичної зони (табл. И.7 додатка И). Так, у 2004 р. таких областей було 15, а у 2011 − лише 6. Ступінь відповідності оптимуму збільшився з 0% у 2004 та 2005 рр. до 35,7% у 2011 р.
Відношення сукупних витрат 10% найбільш забезпеченого населення до 10% найменш забезпеченого (показник Х8) є варіативним показником без наявності чітких тенденцій (табл. И.8 додатка И). Ймовірність окремого регіону, який перебуває в зоні оптимуму в період t залишитися в цій зоні у період (t+1) складає лише 29%. Отже, у випадку досягнення оптимального рівня існує велика ймовірність (понад 70%) залишитися поза межами оптимуму в наступному періоді. Такий стан обумовлений досить вузькими границями оптимуму (від 5 до 6) та відповідно розміщенням значень диференціації як з лівого, так і з правого боків від інтервалу оптимуму.
У середньому за всіма регіонами та показниками ймовірність залишитися в зоні оптимуму в разі його досягнення складає для окремого регіону близько 60%, відповідно залишити цей інтервал − 40% (табл. 2.7). Однак за різними показниками може спостерігатися діаметрально протилежна ситуація. З одного боку, показники Х2 та Х5, де більша ймовірність залишитися в зоні оптимуму, а з іншого – Х1, Х4 та Х8, де більша ймовірність залишити зону оптимуму.
Загальна ситуація за всіма регіонами свідчить, що більшість регіонів перебувають у стані невизначеності, коли рівень відповідності оптимуму складає більше 0% (поза критичною зоною), але не доходить до 100%, тобто не потрапляє до зони оптимуму. За максимальною кількістю регіонів, що потрапляють до інтервалу оптимуму, виокремлюються показники «рівень безробіття за методологією МОП» (X5) та «відношення сукупних витрат 10% найбільш забезпеченого населення до 10% найменш забезпеченого» (X8), де кількість таких регіонів коливається від 3 до 15 за всі роки спостереження (табл. 2.8). За іншими показниками майже всі регіони оптимуму не досягають. Найскладніша ситуація з показником X7, відносно якого останніми роками є регіони зі ступенем відповідності оптимуму 0%, але їх кількість знижується.
Таблиця 2.7
Оцінка ймовірності залишитися в зоні оптимуму у період t+1 у випадку перебування в зоні оптимуму у період t
| Показник | Кількість регіонів, які потрапили до зони оптимуму, у період t | Кількість регіонів, які залишилися в зоні оптимуму, у період t+1 | Кількість регіонів, які опинилися поза зоною оптимуму, у період t+1 | Ймовірність залишитися в зоні оптимуму, % | Ймовірність залишити зону оптимуму, % |
| X1 | 3 | 0 | 3 | 0,00 | 100,00 |
| X2 | 4 | 4 | 0 | 100,00 | 0,00 |
| X3 | 0 | 0 | 0 | - | - |
| X4 | 5 | 0 | 5 | 0,00 | 100,00 |
| X5 | 78 | 63 | 15 | 80,77 | 19,23 |
| X6 | 0 | 0 | 0 | - | - |
| X7 | 0 | 0 | 0 | - | - |
| X8 | 42 | 12 | 30 | 28,57 | 71,43 |
| Загалом | 132 | 79 | 53 | 59,85 | 40,15 |
Таблиця 2.8
Кількісні характеристики відповідності регіонів
оптимальним значенням соціальної безпеки
| Показник | Кількість регіонів, де відповідність оптимуму | ||||||||||||||||||||||||
| складає 100% (зона оптимуму) | перебуває в інтервалі між 0% та 100% | складає 0% (критична зона) | |||||||||||||||||||||||
| 04 | 05 | 06 | 07 | 08 | 09 | 10 | 11 | 04 | 05 | 06 | 07 | 08 | 09 | 10 | 11 | 04 | 05 | 06 | 07 | 08 | 09 | 10 | 11 | ||
| X1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 2 | 2 | 3 | 17 | 23 | 27 | 26 | 27 | 25 | 25 | 22 | 10 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| X2 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 27 | 27 | 27 | 26 | 26 | 26 | 26 | 26 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| X3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| X4 | 0 | 0 | 0 | 2 | 2 | 0 | 0 | 0 | 27 | 27 | 27 | 25 | 25 | 27 | 27 | 27 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| X5 | 8 | 13 | 12 | 13 | 15 | 7 | 10 | 10 | 17 | 14 | 15 | 14 | 12 | 20 | 17 | 17 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| X6 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| X7 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 10 | 11 | 13 | 14 | 19 | 21 | 20 | 22 | 15 | 16 | 14 | 13 | 8 | 6 | 7 | 3 | |
| X8 | 8 | 11 | 6 | 5 | 3 | 3 | 6 | 3 | 19 | 15 | 21 | 20 | 23 | 24 | 21 | 23 | 0 | 1 | 0 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | |
| Загалом | 16 | 24 | 18 | 21 | 22 | 11 | 19 | 18 | 157 | 165 | 180 | 180 | 185 | 199 | 190 | 194 | 37 | 27 | 18 | 15 | 9 | 6 | 7 | 4 | |
Динаміка середнього значення різниць між «кількістю регіонів, де відповідність оптимуму складає 100%» та «кількістю регіонів, де відповідність оптимуму складає 0%» має стійку тенденцію до збільшення − з -0,78 у 2004 р. до 0,52 у 2011 р. Виключенням став лише 2009 р., коли було зафіксовано зменшення з 0,48 до 0,19 (табл. 2.9).
Таблиця 2.9
Середнє значення різниць між «кількістю регіонів, де відповідність оптимуму складає 100%» та «кількістю регіонів,
де відповідність оптимуму складає 0%»
| Рік | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
| Середнє значення різниць | -0,78 | -0,11 | 0,00 | 0,22 | 0,48 | 0,19 | 0,44 | 0,52 |
Порівняння регіонів між собою за допомогою інтегральних показників є недоцільним, тому що приведення до одного масштабу за допомогою нормування таких показників, як витрати на харчування та тривалість очікуваного життя при народженні, на практиці означає, що 2,5% витрат на харчування дорівнює 1 року життя (при нормуванні між нижньою та верхньою границями). Але такий еквівалент важко вважати однозначним і справедливим. Тому як адекватний інструмент порівняння доцільно використовувати логіку Парето-переважності [44, с. 440], згідно з якою один регіон вважається більш переважним за другий, якщо в першому щонайменше один показник переважає аналогічний показник другого регіону, а всі інші показники не гірші, ніж у другому.
Виконаний таким чином порівняльний аналіз відповідно до даних 2011 р. (додаток К) свідчить, що лише Запорізька та Сумська області превалюють над Чернігівською, а м. Севастополь − над Житомирською та Херсонською областями. Інші регіони між собою є Парето-непорівнянними відносно визначених критеріїв. Отже, простежується унікальність кожного регіону та відсутність однозначних лідерів чи аутсайдерів, характер регіонального розвитку яких можна вважати беззаперечно краще або гірше за інші регіони.
Важливими характеристиками показників рівня соціальної орієнтації в контексті соціальної безпеки є не лише рівень відповідності їх фактичних значень оптимальним, але і характер регіонального розподілу. Так, за наявності єдиної та ефективної державної структурної політики за певним напрямом більшість регіонів має групуватися біля середнього значення по країні, а додатні та від’ємні відхилення від середнього значення мають бути рівно ймовірні. Таким чином, характер структури розподілу регіонів має бути наближеним до нормального. В іншому разі поширена практика порівняння показників на регіональному рівні із середнім по країні є необґрунтованою, та й самі середні значення по країні різко втрачають у своїй практичній значущості. У цільовому положенні середні значення розподілу регіонів мають відповідати середині інтервалу оптимуму. Якщо значення показників перебувають поза інтервалом оптимуму, характеристикою ефективної державної регіональної політики є зміщення ваги розподілу вбік зони оптимуму.
Згідно з порівняльним аналізом розподілу показників соціальної складової економічної безпеки у 2011 р. порівняно з 2009 р. спостерігалися різноманітні напрями перетворення форми емпіричної функції розподілу регіонів (рис. 2.12).
Динаміку структури розподілу за показником «частка населення із середніми сукупними витратами на одну особу на місяць, які нижче прожиткового мінімуму» (Х1) свідчить про тенденції до зміщення вбік зони оптимуму, але форма є нестійкою, гістограма не відповідає нормальному розподілу.
Показник X1 (2009) |    Показник X1 (2011) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
    Показник X2 (2009) |   Показник X2 (2011) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 
Показник X3 (2009) |   Показник X3 (2011) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
     Показник X4 (2009) |  Показник X4 (2011) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рис. 2.12. Фактична функція розподілу регіонів України відносно показників соціальної безпеки в контексті соціальної орієнтації економіки
        Показник X5 (2009) |   Показник X5 (2011) |
     Показник X6 (2009) |  Показник X6 (2011) |
    Показник X7 (2009) |   Показник X7 (2011) |
    Показник X8 (2009) |   Показник X8 (2011) |
Рис. 2.12 (продовження). Фактична функція розподілу регіонів України відносно показників соціальної безпеки в контексті соціальної орієнтації економіки
Динаміка структури розподілу за показником «відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму» (Х2) свідчить про незначне, поступове зміщення до зони оптимуму, але характер трансформації є уповільненим, на що вказує концентрація переважної більшості регіонів якнайдалі від зони оптимуму.
Динаміка структури розподілу за показником «відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогосподарств до індексу споживчих цін» (Х3) є прикладом позитивної трансформації, коли більшість регіонів із найдальшою від оптимуму частиною розподілу зміщуються до його центру. Це є ознакою збалансованої державної політики.
Динаміку структури розподілу за показником «частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств» (Х4) можна вважати нейтральною з наявністю як негативних, так і позитивних ознак. Концентрація регіонів біля границі зони оптимуму, яка мала місце у 2009 р., не втілилась у потрапляння до нього. З іншого боку, спостерігається їх подальша концентрація біля границі оптимуму, про що свідчить збільшення регіонів із 4 до 8 у найближчій до оптимуму структурній частині розподілу.
Динаміка структури розподілу за показником «рівень безробіття за методологією МОП» (Х5) є позитивною, тому що збільшилася кількість регіонів у зоні оптимуму. Але форма гістограми не відповідає нормальному розподілу, що вказує на відсутність стійкості.
Динаміка структури розподілу за показником «очікувана тривалість життя при народженні» (Х6) свідчить, що форма розподілу залишилася несприятливою, більшість регіонів перебувають у частині, максимально віддаленій від зони оптимуму. Але при цьому спостерігається сукупне зміщення розподілу вбік зони оптимуму.
Динаміка структури розподілу за показником «коефіцієнт природного приросту» (Х7) вказує на наявність позитивних зрушень. Спостерігається сукупне змішення розподілу вбік зони оптимуму, переважна більшість регіонів групується біля середнього значення.
Динаміка розподілу за показником «відношення сукупних витрат 10% найбільш забезпеченого населення до 10% найменш забезпеченого» (Х8) вказує на збереження нестійкої структури розподілу, хоча близько половини регіонів перебувають у зоні оптимальних значень або її околу.
Таким чином, гістограми показників X2, X4, Х6 та Х8, де пік фактичної частоти зсунутий від середини інтервалу розподілу, вказують на те, що середні значення по країні не відображають стану переважної більшості регіонів, а державна політика щодо цих показників є нестійкою.
Для оцінки ймовірності досягнення оптимальних значень визначених показників використано нерівність Чебишева. Згідно з цією нерівністю ймовірність того, що випадкова величина х відхилиться за модулем від свого математичного сподівання, більше, ніж визначена величина ε, не перевищує її дисперсії, поділеної на ε2:
.
Для визначення ймовірності відхилення лише в один бік, наприклад більший, нерівність Чебишева набуває такоговигляду:
.
Застосування даного різновиду аналізу передбачає, що всі значення статистичної вибірки відносно відповідного показника незалежно від року спостереження мають однакову вагу. Тобто припущення, що в наступному періоді часу спостерігатиметься безумовно позитивна чи негативна динаміка відносно нинішнього, не спрацьовує, а очікується певна випадковість щодо майбутнього становища.
Результати оцінки щодо потрапляння кожного з регіонів до «зони оптимуму» та «критичної зони» наведено в табл. 2.10 (додаток Л).
Таблиця 2.10
Оцінка ймовірності потрапляння до «зони оптимуму» та «критичної зони» у 2015 р., %
| № з/п | Регіон | Ймовірність досягти «зони оптимуму» менша за | Ймовірність потрапити до «критичної зони» менша за | ||||||||||||||
| X1 | X2 | X3 | X4 | X5 | X6 | X7 | X8 | X1 | X2 | X3 | X4 | X5 | X6 | X7 | X8 | ||
| Україна | 22,11 | 4,94 | 3,59 | 2,40 | ≈100 | 1,66 | 1,32 | 12,88 | 26,47 | 5,14 | 3,55 | 0,86 | 0,90 | 3,88 | 45,72 | 0,38 | |
| 1 | АР Крим | 24,88 | 2,59 | 2,64 | 3,37 | 6,91 | 1,79 | 2,68 | ≈100 | 59,84 | 5,40 | 3,66 | 3,59 | 0,63 | 4,88 | 17,38 | 0,55 |
| 2 | Вінницька | 15,07 | 1,93 | 4,52 | 6,37 | ≈100 | 2,60 | 1,18 | ≈100 | 17,15 | 9,85 | 3,95 | 1,23 | 1,51 | 2,99 | ≈100 | 2,18 |
| 3 | Волинська | 9,70 | 1,66 | 3,19 | 3,04 | 42,76 | 1,30 | 7,54 | 34,18 | ≈100 | 10,38 | 2,66 | 0,45 | 1,34 | 2,39 | 2,83 | 0,65 |
| 4 | Дніпропетровська | 33,41 | 5,28 | 3,91 | 6,78 | 13,65 | 1,21 | 1,03 | ≈100 | 21,05 | 3,43 | 4,61 | 4,45 | 1,72 | 10,73 | ≈100 | 2,94 |
| 5 | Донецька | 40,41 | 9,00 | 5,39 | 0,86 | ≈100 | 1,23 | 0,62 | ≈100 | 20,30 | 3,48 | 4,79 | 1,98 | 0,48 | 12,26 | 35,95 | 0,45 |
| 6 | Житомирська | 16,30 | 1,88 | 6,24 | 6,75 | 12,25 | 1,54 | 1,48 | ≈100 | 38,75 | 9,64 | 5,32 | 2,26 | 0,60 | 15,71 | ≈100 | 3,63 |
| 7 | Закарпатська | 14,75 | 1,79 | 5,83 | 20,92 | ≈100 | 1,17 | 32,46 | 7,95 | 52,02 | 6,75 | 4,57 | 1,60 | 0,60 | 2,31 | 1,21 | 0,21 |
| 8 | Запорізька | 28,24 | 3,48 | 4,08 | 5,94 | 31,20 | 1,78 | 0,65 | ≈100 | 26,26 | 3,21 | 5,13 | 0,70 | 1,25 | 4,06 | ≈100 | 3,22 |
| 9 | Івано-Франківська | 17,85 | 2,18 | 7,62 | 26,69 | 59,34 | 3,78 | 2,40 | 19,15 | 33,34 | 5,71 | 6,96 | 2,16 | 0,59 | 1,32 | 1,29 | 0,59 |
| 10 | Київська | 38,23 | 6,30 | 3,55 | 17,79 | 30,81 | 1,49 | 1,85 | ≈100 | 38,37 | 5,58 | 3,69 | 1,87 | 0,65 | 9,93 | ≈100 | 2,89 |
| 11 | Кіровоградська | 12,29 | 1,95 | 2,71 | 7,09 | 50,55 | 0,88 | 0,84 | ≈100 | 58,00 | 8,56 | 2,46 | 1,26 | 0,84 | 7,23 | 65,52 | 7,05 |
| 12 | Луганська | 30,96 | 4,92 | 3,91 | 3,14 | 84,26 | 1,28 | 0,64 | ≈100 | 41,90 | 5,19 | 3,96 | 2,63 | 0,46 | 7,00 | 24,81 | 0,86 |
| 13 | Львівська | 19,04 | 2,37 | 4,28 | 1,40 | ≈100 | 3,25 | 1,63 | ≈100 | 42,20 | 5,81 | 4,62 | 1,17 | 1,94 | 1,10 | 1,92 | 1,44 |
| 14 | Миколаївська | 23,82 | 3,25 | 6,08 | 15,12 | 35,26 | 1,12 | 1,04 | ≈100 | 12,19 | 5,57 | 7,16 | 1,21 | 5,15 | 10,74 | 54,91 | 9,73 |
| 15 | Одеська | 20,74 | 2,88 | 6,10 | 0,69 | 7,31 | 1,35 | 2,61 | 74,60 | 43,59 | 5,01 | 5,88 | 2,53 | 2,97 | 12,74 | 21,37 | 3,24 |
| 16 | Полтавська | 19,86 | 3,18 | 4,33 | 2,36 | ≈100 | 1,44 | 0,71 | ≈100 | 23,48 | 5,32 | 4,71 | 0,85 | 2,61 | 3,03 | 23,02 | 0,89 |
| 17 | Рівненська | 15,46 | 2,22 | 5,68 | 5,24 | 17,22 | 1,50 | 21,44 | ≈100 | ≈100 | 6,40 | 5,29 | 1,11 | 0,61 | 2,16 | 2,05 | 1,45 |
| 18 | Сумська | 17,44 | 2,13 | 3,41 | 5,62 | ≈100 | 1,78 | 0,71 | 98,10 | 32,28 | 7,49 | 3,42 | 0,28 | 0,75 | 4,03 | 14,86 | 0,60 |
| 19 | Тернопільська | 8,52 | 1,52 | 8,24 | 17,91 | 16,91 | 3,31 | 0,79 | ≈100 | 79,14 | 12,78 | 9,08 | 0,73 | 1,16 | 0,82 | 3,66 | 2,81 |
| 20 | Харківська | 37,11 | 3,23 | 4,02 | 4,04 | 23,25 | 2,09 | 0,87 | ≈100 | 23,13 | 5,25 | 4,75 | 2,86 | 2,01 | 2,71 | ≈100 | 2,06 |
| 21 | Херсонська | 13,46 | 1,48 | 5,01 | 4,15 | 26,39 | 1,16 | 1,21 | ≈100 | 44,63 | 8,02 | 5,21 | 1,86 | 2,27 | 8,22 | 23,84 | 3,60 |
| 22 | Хмельницька | 14,67 | 2,16 | 3,24 | 12,85 | 50,22 | 2,22 | 1,06 | ≈100 | 39,59 | 10,93 | 3,47 | 1,00 | 2,55 | 2,35 | ≈100 | 9,06 |
| 23 | Черкаська | 19,61 | 1,99 | 4,27 | 22,12 | 23,87 | 1,72 | 0,83 | ≈100 | 12,06 | 7,80 | 3,98 | 1,64 | 0,78 | 2,71 | 39,15 | 2,89 |
| 24 | Чернівецька | 15,95 | 1,74 | 4,28 | 15,70 | 43,71 | 3,19 | 2,91 | ≈100 | 40,38 | 8,63 | 4,37 | 2,19 | 0,89 | 1,03 | 2,03 | 3,04 |
| 25 | Чернігівська | 20,58 | 1,54 | 3,07 | 7,23 | 69,60 | 1,69 | 0,59 | ≈100 | 32,90 | 8,97 | 3,33 | 0,85 | 0,00 | 11,60 | 5,16 | 2,83 |
| 26 | м. Київ | 96,12 | ≈100 | 6,45 | 13,81 | 7,13 | 7,58 | 11,70 | 6,68 | 1,99 | 3,35 | 5,16 | 0,27 | 0,00 | 1,18 | 1,37 | 12,48 |
| 27 | м. Севастополь | 86,02 | 3,74 | 6,80 | 4,33 | 8,87 | 1,32 | 0,93 | 28,94 | 1,09 | 4,76 | 8,02 | 3,61 | 0,00 | 2,02 | 6,64 | 1,35 |
| Мінімум | 8,5 | 1,5 | 2,6 | 0,7 | 6,9 | 0,9 | 0,6 | 6,7 | 1,1 | 3,2 | 0,0 | 0,3 | 0,0 | 0,8 | 1,2 | 0,2 | |
| Максимум | 96,1 | ≈100 | 8,2 | 26,7 | ≈100 | 7,6 | 32,5 | ≈100 | ≈100 | 12,8 | 9,1 | 4,5 | 5,2 | 15,7 | ≈100 | 12,5 | |
Як свідчать результати оцінки, виконаної вищезазначеним шляхом, найбільш сприятлива ситуація прогнозується за показниками Х5 (рівень безробіття) та Х8 (відношення сукупних витрат 10% найбільш забезпеченого населення до 10% найменш забезпеченого). Так, за показником Х5 кількість регіонів, де ймовірність досягнення зони оптимуму складає 6, а кількість регіонів, де вона перевищує 50%, – 5. За показником Х8 кількість регіонів, де ймовірність досягнення зони оптимуму, складає 20, а кількість регіонів, де вона перевищує 50%, – 2.
Негативна ситуація щодо забезпечення соціальної складової економічної безпеки прогнозується відносно показника X7 (коефіцієнт природного приросту), за яким у 7 регіонах велика загроза потрапити до «критичної зони», а ще у 2 регіонах ця ймовірність перевищує 50%.
За іншими показниками переважна збільшить регіонів перебуватиме у проміжному стані між «зоною оптимуму» та «критичною зоною». При цьому за показниками X3 та X6 ймовірність досягнення оптимальних значень не перевищує 8,2%.
За показниками X2, X5, X8 спостерігається надвисокий розмах варіації, коли ймовірність досягнення оптимальних значень у різних регіонах коливається від 1,5 до ≈100%. Це свідчить про неузгодженість регіонального розвитку за даними показниками. Середнє значення ймовірності досягнення зони оптимуму не перевищує 22,5%, а потрапляння до «критичної зони» – 12,5%. Таким чином, досягнення оптимальних показників є більш імовірним, ніж потрапляння до критичної зони.
Підсумовуючи результати здійсненого аналізу, можна дійти висновку про те, що в регіонах України простежується задовільний рівень забезпечення умов для соціалізації економіки, який має тенденцію до зростання протягом періоду дослідження (2004-2011 рр.). Незважаючи на те що економічна криза 2009 р. мала негативний вплив на потенціал соціалізації економіки, це погіршення не можна вважати критичним, ураховуючи відновлення 2010-2011 рр.
З точки зору досягнення соціальної безпеки можна виділити два етапи: перший − це досягнення оптимальних значень, другий − закріплення на оптимальних позиціях. За всі роки спостережень за всіма показниками не було переходу протягом одного року з «критичної зони» одразу до «зони оптимуму», та навпаки. Усі переходи відбувалися поступово. У разі досягнення інтервалу оптимуму ймовірність залишитися в його межах у середньому є вищою за ймовірність залишити цей інтервал та складає 60%, але значною мірою залежить від конкретного показника.
Для адекватної оцінки соціальної орієнтації економіки необхідний аналіз структури розподілу регіональних диспропорцій. Характер структури розподілу дозволяє визначити небезпечні зони та приймати відповідні управлінські рішення на державному рівні. Структура розподілу, яка відповідає нормальному розподілу, а середнє значення цієї функції співпадає із серединою інтервалу оптимуму, визначає певною мірою ефективність державної політики за всіма показниками соціальної складової економічної безпеки. У даному випадку державна політика є ефективною через відповідність оптимуму та стійкою внаслідок відповідності нормальному розподілу.