<<
>>

Додаток А

Таблиця Систематизація досліджень наукових шкіл України щодо забезпечення соціальної орієнтації економіки та її оцінки

з/п

Назва наукової школи (представники) Головна сутність одержаних результатів Підходи, напрямки та показники оцінки соціально орієнтованої економіки
1 2 3 4
1.
Дніпропетровська (В. Гришкін, Н. Дєєва) - визначено складові соціалізації економіки (економічної системи), до яких увійшли соціалізація економічних відносин, соціалізація продуктивних сил та господарського комплексу;

- встановлено, що суб’єктами розвитку можуть бути виключно люди, тільки люди є носіями цілей та одночасно виступають і об’єктами розвитку;

- встановлено, що саме в регіонах формуються ознаки спільності людей, їх економічної та соціальної цілісності, поєднуються інтереси всіх суб’єктів господарювання. Тому, скрізь призму регіонів можна репрезентувати все нагромадження загально державних проблем соціальної конверсії економіки.

- на державному рівні: рівень життя, зайнятість, соціальні обов’язки держави, структурування сімей за доходами;

- на регіональному рівні для оцінки змін соціалізаційних можливостей регіонів використовуються такі показники: питома вага областей у доданій вартості України, середній рівень доходів та видатків місцевих бюджетів на одну особу (без міжбюджетних трансфертів), питома вага видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення населення, освіту, духовний та фізичний розвиток; питома вага працівників, оплата праці яких фінансується за рахунок бюджетних коштів, рівень забезпеченості видатків соціально-культурної сфери місцевих бюджетів регіонів області податком з доходів фізичних осіб

2. Донецька (О. Амоша, О. Новікова, В. Антонюк, В.
Василенко, С. Гріневська)
- визначено, що «соціальна орієнтація економіки» – це діяльність, що забезпечує процес становлення та функціонування соціально орієнтованої економіки шляхом ринкової самоорганізації за умов регулюючої ролі держави;

- визначено концептуальні засади формування соціальної орієнтації економки, інституційне забезпечення, науково-методичні підходи виміру соціальної орієнтації та механізми її забезпечення на державному рівні;

- на державному рівні: ВВП на душу населення, витрати зведеного бюджету на соціальні заходи, фонд оплати праці найманих працівників, середньодушові витрати бюджету на соціальні заходи, середня чисельність зайнятих, інвестиції в основний капітал, середня вартість основних фондів, питома вага фонду оплати праці в структурі ВВП, середня заробітна плата в розрахунку на одного зайнятого;

- на регіональному рівні: рівень зайнятості та безробіття населення в регіонах; продуктивність праці зайнятої робочої сили регіону за показником ВРП; ефективність використання робочого часу та його витрати від неповної зайнятості й тимчасової непрацездатності.

Продовженя табл.

1 2 3 4
3. Київські

Інститут економіки та прогнозування НАН України:

(В. Геєць, Б. Кваснюк, І. Бобух )

ІДСД НАН України:

(Е. Лібанова, О. Макарова, В.Саріогло);

НІСД:

(С. Біла, Я. Жаліло);

КНЕУ:

(А. Колот

Ю. Зайцев);

Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України:

(В. Куценко,

Я. Остафійчук)

Національна академія статистики, обліку та аудиту (В. Єременко)

- визначено протиріччя між економізованими формами життєдіяльності суспільства та соціальними складовими. Зростання економіки та стабільність держави не є запорукою успішного розвитку суспільства в силу обмеженості доступу до суспільних благ, оскільки не всі члени суспільства мають його в рівній мірі.

- визначено обмеженість ринкових законів щодо суспільного розвитку;

- визначено тенденцію до зростання ваги суспільних благ, розподіл і споживання яких не може регулюватися суто ринковими принципами;

- визначено важливість соціальної орієнтації економічного розвитку як фактору зменшення розриву в якості життя населення України з європейськими стандартами;

- визначається низька ефективність діяльності місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування через недосконалість трансфертів фінансових ресурсів держави на рівень територіальної громади та надмірну залежність місцевого самоврядування від рішень центральної виконавчої влади;

- встановлено, що в умовах глобалізації процес формування метосоціальних систем на національному та наднаціональному рівнях не має єдиної спрямованості, тому носить характер двоякої тенденції: з одного боку, забезпечує позитивну орієнтацію та збільшує можливості вибору варіантів досягнення мети, з іншого – може гальмувати прагнення національних економік до соціалізації

- встановлено, що у країнах із соціально орієнтовано економікою піднесення соціальної сфери розглядається як один із важливих факторів переходу до сталого розвитку, а статистика країн свідчить, що чим вищою є частка соціальних послуг у величині ВВП, тим вище є власне ВВП;

- досліджує генезис становлення соціальної економіки від античних часів до сучасності, визначаючи витоки соціальної економіки, теоретичні підходи до «соціально-економічної гармонії», методологічні основи соціальної орієнтації економіки та практичну реалізацію теорії на державному рівні в зарубіжних країнах. - довидено провідну роль держави у забезпеченні соціальної орієнтації економіки на державному та регіональному рівні.

- на державному рівні оцінка проводиться через визначення долі людського капіталу у структурі національного багатства; економічна оцінка людського потенціалу; доступ до суспільних благ

- на державному та регіональному рівні: індекс людського розвитку; рівень диференціації за доходами;

- на державному та регіональному рівні: структура бюджетних доходів та видатків

- на державному рівні: система бюджетування та оподаткування;

Продовженя табл.

1 2 3 4
4. Кримська (К. Міхурінська, І. Бережна) - обґрунтовано соціалізацію як основну мету економічного розвитку регіону;

- сутність поняття «соціально орієнтованої економіки регіону», визначена у функціонуванні такої економіки, яка визначається високим ступенем персоналізації результатів розвитку економічних систем різного рівня, що є соціальною спільністю, якій властиві загальні ціннісні орієнтири життєдіяльності, а також тісна інтеграція приватних і суспільних інтересів;

- встановлено, що національним пріоритетом регіональної політики доцільно вважати формування та розвиток людського капіталу, як стратегічного ресурсу, який здатний забезпечити інноваційне перетворення соціально орієнтованої економіки регіону та перехід до постіндустріального інформаційного суспільства.

- на регіональному рівні: рівень тривалості життя населення, чисельність постійного населення, чисельність осіб молодших за працездатний вік; рівень захворювань на туберкульоз, хвороби системи кровообігу та онкологічні захворювання, кількість лікувальних закладів; обсяги фінансування бюджетної сфери; чисельність загальноосвітніх і професійно-технічних учбових закладів.

5. Львівська (

М. Долішний,

Л.Семів,

У.Садова, Л. Шевчук,

Г.Башнянін, В. Папп)

- розроблено підходи до оцінки ефективності соціалізації мікро- та макроекономічних систем;

- визначено, що композиція інноваційного, соціального та економічного спрямування, виступає індикатором регіонального розвитку, орієнтованого на перспективу;

- досліджено теоретико-методологічні основи регіональної соціальної політики в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки;

- визначено, що високоефективна соціально зорієнтована економіка сприяє науково-технічному прогресу і забезпечує високу якість життя населення.

- на регіональному рівні: індекс регіонального соціально-демографічного, соціально-трудового, соціально-гуманітарного розвитку; обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), кількість підприємств, які займаються інноваційною діяльністю, рівень землязабезпечення (сільгоспугідь та рілля на душу населення), виробництво сільськогосподарської продукції, середній рівень заробітної плати.
6. Луцька (З. Герасимчук, Л. Стрижеус, Барський Ю.) - досліджено економіку знань, як модель соціально-орієнтованої економіки регіону;

- встановлено, що однією з моделей інноваційного розвитку є модель економіки знань, яка з одного боку підтверджує соціальну орієнтацію економіки, а з іншого – інновативність регіонального розвитку;

- соціальна безпека регіону розглядається, як критерій забезпечення соціальної орієнтації його економіки;

- на регіональному рівні: валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу, коефіцієнти народжуваності населення (та ще 43 показника).
7. Харківська (Г. Задорожний, П. Бубенко, М. Кизим, В. Третяк) - визначено, що соціальна економіка є господарством, життєвим світоглядом, в якому саме визначальним є людина, а економіка виступає засобом забезпечення якості його життя, розвитку та творчості;

- визначено, що соціальна економія центром досліджень ставить особистість людини;

- на регіональному рівні: ВРП на душу населення.
8. Чернівецька (З. Галушка, В.Соболєв) - визначено вплив глобалізаційних процесів та зменшення можливості держави у забезпеченні соціальної орієнтації економіки;

- встановлено необхідність інноваційного розвитку країни;

- визначена роль соціального капіталу, як чинника соціалізації трансформаційної економіки

- на державному рівні: рівень конкурентоспроможності, рівень соціальної безпеки.

<< | >>
Источник: ВИШНЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ДЕРЖАВНОЇ СТРУКТУРНОЇ ПОЛІТИКИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Київ –2014. 2014

Еще по теме Додаток А:

  1. ДОДАТКИ Додаток А ЗАКОН УКРАЇНИ
  2. ДОДАТКИ Додаток А З А К О Н    У К Р А Ї Н И ПРО ІПОТЕКУ
  3. Додаток Б З А К О Н    У К Р А Ї Н И ПРО ІПОТЕЧНІ ОБЛІГАЦІЇ
  4. Додаток В З А К О Н   У К Р А Ї Н И ПРО ІПОТЕЧНЕ КРЕДИТУВАННЯ, ОПЕРАЦІЇ З КОНСОЛІДОВАНИМ ІПОТЕЧНИМ БОРГОМ ТА ІПОТЕЧНІ СЕРТИФІКАТИ
  5. Додаток Г З А К О Н   У К Р А Ї Н И ПРО ОЦІНКУ МАЙНА, МАЙНОВИХ ПРАВ ТА ПРОФЕСІЙНУ ОЦІНОЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ
  6. Додаток Ж
  7. Додаток З Паспорт банківського продукту
  8. Додаток К Паспорт банківського продукту
  9. Додаток А Отже, структура балансу згідно національних стандартів виглядає так:
  10. Додаток И
- Антимонопольное право - Бюджетна система України - Бюджетная система РФ - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инвестиции - Инновации - Инфляция - Информатика для экономистов - История экономики - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Логистика - Макроэкономика - Математические методы в экономике - Международная экономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги и налогообложение - Организация производства - Основы экономики - Отраслевая экономика - Политическая экономия - Региональная экономика России - Стандартизация и управление качеством продукции - Страховая деятельность - Теория управления экономическими системами - Товароведение - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Эконометрика - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятий - Экономика природопользования - Экономика регионов - Экономика труда - Экономическая география - Экономическая история - Экономическая статистика - Экономическая теория - Экономический анализ -