8.2. Стратегія фінансування

Для того щоб забезпечити виконання бізнес-плану, необхідно визначити джерела його фінансування.

Фінансування будь-якого проекту класифікується за різними ознаками:

1. За походженням капіталу: внутрішнє та зовнішнє.

2. За юридичним статусом власника капіталу: власне та позикове.

3. За тривалістю надання капіталу: безстрокове, довгострокове (більше 5 років), середньострокове (від 1 до 5 років), корот

кострокове (до 1 року). Джерелами фінансування бізнес-плану можуть бути:

—власні кошти, а саме: нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування, статутний капітал, вкладення власного капіталу, зокрема, розширеною формою фінансування проектів є одержання фінансових ресурсів через випуск акцій та облігацій;

—різні форми позикових коштів, а саме: кредити, позики;

—іноземні та міжнародні інвестиції, лізингове фінансування;

—асигнування з державного, регіонального або місцевого бюджету. Довгостроковий банківський кредит, розміщення облігацій і позики юридичних осіб є традиційними інструментами позикового фінансування.

У ринковій економіці використання лізингу складає 25—30% від загальної суми позикових коштів. Прийняті щодо лізингу рішення базуються в співвідношенні величини лізингового платежу з платою за використання довгострокового кредиту, на який розраховує підприємство.

Кожне з цих джерел має свої переваги та недоліки. У світовій практиці основною формою залучення ресурсів для інвестування є розширення акціонерного капіталу, а також позики і випуск облігацій.

Основні відмінності між власними і позиковими фінансовими ресурсами полягають в тому, що процентні платежі вираховуються з податків, тобто включаються у валові витрати, в той час як дивіденди виплачуються з прибутку.

Усі надані в розпорядження проекту кошти мають вартість, тобто за використання всіх фінансових ресурсів потрібно платити, незалежно від способу отримання.

Відзначимо дві принципово важливі особливості плати за власні фінансові ресурси підприємства, накопичені підприємством у процесі своєї діяльності, і за залучені фінансові ресурси, які вкладені в підприємство у формі фінансових інструментів власності (акцій). На перший погляд, може виявитися, що, якщо підприємство вже розпоряджається деякими фінансовими ресурсами, то нікому не потрібно платити за ці ресурси. Це неправильна точка зору. Справа в тому, що, маючи фінансові ресурси, підприємство завжди може інвестувати їх, наприклад, у будь-які фінансові інструменти і тим самим заробити на цьому. Тому мінімальна вартість цих ресурсів — це «заробіток» підприємства

від альтернативного варіанту вкладення фінансових ресурсів, які є в його розпорядженні. Таким чином, підприємець, вирішуючи вкласти гроші в свій власний проект, передбачає вартість цього капіталу як мінімум рівною вартості альтернативного вкладення грошей.

Потреба в інвестиціях із зазначенням можливих джерел їх покриття оформляється таблицею (табл. 8.1).

Інвестиції можуть бути у формі грошових коштів, цільових банківських внесків, кредитів, позик, застав, технологій, землі, будівель, споруд, машин, устаткування, ліцензій, товарних знаків, будь-якого іншого майна або майнових прав, інтелектуальних цінностей. Джерела залучення інвестицій в системі бізнес-пла-нування представлено на рис. 8.1.

У поясненнях до таблиці необхідно навести обґрунтування вибору джерел фінансування з урахуванням сутності проекту, рівня ризику та інших факторів. Практично, мова йде про те, яку частку коштів можна і потрібно отримати у формі кредиту, а яку краще залучити у формі пайового капіталу.

Ряд зарубіжних банків і фондів як обов'язкову умову при наданні кредитів вимагають, щоб обсяг власних коштів складав не менше 30% від загальної суми інвестицій.

Джерела інвестицій

Внутрішні джерела

Запозичені кошти

Залучені кошти

Власні кошти: _ амортизація _ прибуток _ накопичення _ страхові кошти

_ банківські кредити _ державні кредити _ облігаційні позики

_ від продажу акцій _ пайові внески _ позабюджетні фонди

_ іноземні інвестиції

Рис. 8.1. Джерела залучення інвестицій у бізнес-план

У бізнес-плані наводяться дані про умови фінансування, тобто про умови отримання і повернення коштів, погашення кредиту (табл. 8.2).

Якщо підприємство на момент складання бізнес-плану вже має кредитні договори, то копії цих документів подаються в додатку до бізнес-плану.

Слід підкреслити, що в даному підрозділі бізнес-плану наводяться лише ті умови фінансування, які влаштовують підприємство. Завдання полягає в тому, щоб дати основне уявлення про фінансову структуру бізнес-плану.