9.2. Розрахунок ризиків бізнес-плану

Оцінка ризиків може здійснюватися окремо для кожної стадії проекту та в цілому для всього проекту.

Визначення питомої ваги кожного простого ризику за всією їх сукупністю.

Введемо позначення:

£ — простий ризик, і = 1,п;

п — загальне число ризиків;

(2 — група пріоритету, у = \,к, к < п;

її/'.

к

Ші >0 = 1,0,

І = 1

де М — число ризиків, що входять до пріоритетної групи, у. Послідовність розрахунків може бути представлена таким чином:

1. Принциповим для розрахунків є те, у скільки разів перший пріоритет важить більше, ніж інший, тобто:

Ш1 =

2. Визначається вага групи з найменшими пріоритетами за формулою:

2

Ш = .

к к ■ (/ +1)

3. Визначаються ваги інших груп:

Ші = Шк к-1

4. Визначаються ваги простих факторів Ж = Ж / М для кожного простого ризику, що входить до відповідної пріоритетної групи. Це означає, що всі прості ризики всередині однієї і тієї пріоритетної групи мають однакові ваги. Якщо пріоритети за простими ризиками не встановлюються, то всі вони мають рівні ваги, тобто Ж = 1 / п.

5. Результати розрахунків оформлюються у вигляді таблиці (табл. 9.7).

Оцінка вірогідності настання ризику

Оцінка вірогідності настання ризику здійснюється методом експертних оцінок. Для проведення цієї роботи бажано мати не менше трьох експертів, добре знайомих із суттю проблеми. Ними можуть бути керівник підприємства, співробітник районної адміністрації, яка займається економічними питанням, кваліфікова

ний фахівець, раніше пов'язаний з підприємством і обізнаний на його проблемах.

Кожному експертові, який працює окремо, надається перелік простих ризиків проекту і пропонується оцінити ймовірність їх настання, керуючися такою системою оцінок:

0 — ризик розглядається як неістотний;

25 — ризик, швидше за все, не реалізується;

50 — про настання події нічого напевно сказати не можна;

75 — ризик, швидше за все, виявиться.

Правило «1» означає, що максимальна допустима різниця між оцінками двох експертів за будь-яким фактором має бути менше 50. Порівняння проводяться за модулем, тобто знак («плюс» або «мінус») не враховується. Це правило спрямоване на усунення неприпустимих відмінностей в оцінках ймовірності настання окремого ризику.

Правило «2» спрямоване на узгодження оцінок експертів в середньому. Воно використовується після виконання правила «1». Для розрахунків розбіжності оцінки підсумовуються модульно, тобто не звертаючи уваги на знаки, і результат відносять на число простих ризиків. Оцінки експертів можна визнати такими, що не суперечать одна одній, якщо отримана величина не перевищує 25. Результат роботи експертів оформлюються таблицею (табл. 9.8)

Визначення підсумкової оцінки за всіма ризиками проекту здійснюється за формулою:

і = 1

де Р. — середня ймовірність настання і-го ризику. Розрахунок оформлюється таблицею (табл. 9.9)

Таким чином, результати кількісного аналізу, виконаного за цією методикою, дозволяють виділити найбільш значущі серед простих ризиків, а також дати узагальнену оцінку ризику проекту.

Приклад 1. Реалізація проекту, розробленого в бізнес-плані, пов'язана з основними ризиками, поданими в табл. 9.10. У графі 3 цієї таблиці наведено оцінки пріоритетів, які і відображають важливість кожної окремої події для всього проекту.

Для оцінки ймовірності настання подій, які належать до кожного простого ризику, використовувалися точки зору трьох експертів. Кожному експертові, що працював окремо, надавався перелік первинних ризиків і пропонувалося оцінити ймовірність настання, керуючися такою системою оцінок:

0 — ризик розглядається як неістотний;

25 — ризик, швидше за все, не реалізується;

50 — про настання події нічого напевно сказати не можна;

75 — ризик, швидше за все, виявиться;

100 — ризик напевно реалізується.

Результати їх роботи наведено в табл. 9.11.

Потрібно оцінити ступінь ризику проекту в цілому. Першим кроком є визначення питомої ваги кожного простого ризику за всією їх сукупністю. Для цього встановлюється вага групи з найменшим пріоритетом:

2 2 к к ■ (/ +1) 3 3 ■ (4 +1)

= 0,133.

Далі визначається питома вага інших груп пріоритетів: Жі = Жк ■

Ж = 0,133 ■ (3 -1) ^4 +1 -1 = 0,532.

1 3 -1

Потім слід розрахувати питому вагу простих ризиків:

IV. = Ж / М.

0,532

ж==ж2=ж3=ж4=-

Питомі ваги ризиків, Ж:

0 333

Ж5=Ж6=Ж7=Ж==Ж9=—5— = 0,067,

0,133 ЛЛО„ Ж =Ж =Ж =Ж =— = 0,033.

10 11 12 13 4

Результати розрахунків слід звести у таблицю (табл. 9.12).

Другий крок — оцінка ймовірності настання ризиків, виконана за допомогою експертного методу. Проведемо аналіз оцінок експертів на несуперечність (табл 9.13).

Дані табл. 9.13 свідчать про прийнятну узгодженість експертів, виконуються правила оцінки несуперечності думок експертів: Правило 1: тах /А. — Б. / < 50;

І / Аі - Ві /

Правило 2: і = \_______________

п

У нашому випадку ця величина дорівнює 12,3. Третій крок — визначення загальної оцінки ризику проекту (табл.

Загальна оцінка ризику проекту 54,15 бала, що свідчить про середню ризикованість проекту.

Приклад 2. Ризик через втрату прибутку (падіння рентабельності) в результаті нестійкості попиту (положення на новому ринку) на планову продукцію може бути розрахований з використанням статистичних методів.

Зробимо припущення, що за попередні п'ять років рівень рентабельності на планову продукцію на аналогічних підприємствах становив: 5%, 10, 7, 6, 8%, а плановий рівень рентабельності — 11%.

Щоб визначити, наскільки ризикований запланований рівень рентабельності, здійснюються розрахунки у такій послідовності:

1. Визначаємо середньозважену рентабельність через ймовірність подій (дані про рівень рентабельності) 5 (ймовірність кожної події складе 1/5), отже:

Середня рентабельність = 5 х 1/5 + 10 х 1/5 + 7 х 1/5 + 6 х 1/5 +

8 х 1/5 = 7,2%.

2. Визначаємо дисперсію як суму добутків всіх квадратів різниць між фактичною і середньою їх величиною на відповідну величину ймовірності даної події:

Дисперсія = (5—7,2)2 х 1/5 + (10—7,2)2 х 1/5 + (7—7,2)2 х 1/5 + (6—7,2)2 х 1/5 + (8—7,2)2 х 1/5 = 2,96.

3. Розрахуємо стандартні відхилення як величину, відповідну квадратному кореню з дисперсії. Розмір стандартного відхи

лення і є рівнем ризику. Чим вище стандартне значення, тим більш ризикований даний проект:

Стандартне відхилення = ^дисперсії = ^2,96 я 1,7.

Це означає, що найбільш ймовірне відхилення рентабельності продукції від її середньої величини становить + 1,7%, тобто за песимістичним прогнозом можна чекати, що рентабельність продукції за розрахунками становить 5,5% (7,2 — 1,7), а за оптимістичним прогнозом — 8,9% (7,2 + 1,7). Проект достатньо ризикований, оскільки планується рівень рентабельності продукції — 11%.

Після оцінки ступеня ризику розробляється перелік заходів, які дозволяють його зменшити.