8.7. Очікувані фінансові показники

Для планування беззбиткової діяльності і визначення планового рівня економічної безпеки підприємництва використовуємо планові показники, які відображені у фінансовому плані підприємства, складеному за типовою формою.

1. Формування чистих доходів:

ЧД„ = чдоА + ЧДІ0. + ЧДф.д. + ЧДід, де ЧДп — чистий доход (надходження чистих грошових потоків) підприємства від господарської діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної) на плановий період;

ЧДод — чистий доход від основної операційної діяльності (реалізації товарів, готової продукції, робіт, послуг);

ЧДіо — чистий доход від іншої операційної діяльності (реалізації виробничих запасів

ЧД,д — чистий доход від фінансової діяльності;

Чди— чистий доход від інвестиційної діяльності;

2. Формування витрат підприємства:

ВП=СР0 й+ОВіо 0 +АВ+ВЗ +ВВф а +ВВ1 а +ШТг А де ВП — планові витрати підприємства, які призводять до зменшення активів або до збільшення зобов'язань, окрім пов'язаних із формуванням капітальних інвестицій, за досліджуваний період;

СРод — собівартість реалізованих об'єктів основної операційної діяльності (реалізованих товарів, готової продукції, робіт, послуг);

ОВі о — собівартість об'єктів іншої операційної діяльності (виробничих запасів);

АВ — адміністративні витрати;

ВЗ — витрати на збут;

ВВф д — витрати від фінансової діяльності;

ВВі д — витрати від інвестиційної діяльності;

ППг д — податок на прибуток підприємства від господарської діяльності.

3. Характеристика витрат підприємства:

Витрати підприємства поділяються на змінні (УС) і постійні (РС).

¥С= СРо. й + ОВі. о+ВВф. й + ВВі. й. +ППг. й. РС= АВ + ВЗ

4. Розрахункові показники для обґрунтування рівня економічної безпеки підприємництва:

1. Валовий прибуток підприємства (ВП^:

ВП„=ЧД„-ГС

ВПП =АВ +ВЗ + ЧПп;

ВП„ =РС+ЧП„, де ЧПп — чистий прибуток підприємства.

2. Валова прибутковість (рентабельність) чистого доходу

(ПВд):

ПВчй =ВП„ \. ЧД„.

Валова прибутковість чистого доходу (грн) показує, скільки 1 грн одержаного чистого доходу (ЧДп) приносить підприємству валового прибутку (ВП).

3. Затратомісткість чистого доходу за змінними витратами (ВМчд):

ВМ =ЗВ \ЧД.

Затратомісткість чистого доходу (грн) показує, скільки змінних витрат (ЗВп) витрачає підприємство на 1 грн одержаного чистого доходу (ЧДп);

4. Чистий доход підприємства, який забезпечує беззбиткову господарську діяльність (ЧДб):

ЧДб=рС \.ПВчд.

Показник демонструє, який обсяг чистого доходу підприємства забезпечує беззбитковий рівень господарської діяльності

(грн);

5. Змінні витрати підприємства, які забезпечують беззбиткову господарську діяльність (ЗВ):

ЗВ6=Щ ■ шчд.

Показник демонструє, який обсяг змінних витрат забезпечує беззбитковий рівень господарської діяльності (грн).

6. Рівень (коефіцієнт) економічної безпеки господарської діяльності підприємства (К):

кб - ЧДЧДЧДй..

Коефіцієнт показує, на скільки відсотків (разів) чистий доход від господарської діяльності підприємства більше (менше) чистого доходу, який забезпечує його беззбиткову діяльність.

Якщо затратомісткість чистого доходу підприємства за його змінними витратами (УС/ЧДп) менше 1,0, то підприємство формує валовий прибуток і має прибутковий сценарій розвитку, і за умови отримання фактичного чистого збитку воно має можливість, збільшивши обсяги господарювання, забезпечити його беззбитковість. У той же час, якщо затратомісткість чистого доходу

підприємства за його змінними витратами (УС/ЧДп) більше 1,0, підприємство позбавлене можливості формувати валовий прибуток, має збитковий сценарій розвитку, і за умови недосягнення показника затратомісткості чистого доходу за змінними витратами величини менше 1,0 підприємство стає банкротом. При цьому такі підприємства потребують обов'язкової системи антикри-зового управління як у формуванні витрат, особливо змінних, так і у формуванні доходу.

Нагадаємо, що при плануванні беззбитковості важливо враховувати такі взаємозв'язки:

1. При зміні змінних витрат зміщується сума покриття (різниця між чистим доходом і змінними витратами) і точка беззбитковості.

2. При зміні постійних витрат зміщується точка беззбитковості, але не сума покриття.

3. Зміна цін також впливає на величину суми покриття і величини в точці беззбитковості, але більшою мірою, чим зміна змінних витрат.

4. Ціни продажів і змінні витрати впливають тільки на величину суми покриття.

5. Якщо змінні і постійні витрати змінюються одночасно, то це приводить до великого зсуву точки беззбитковості.

Для аналізу очікуваних фінансових результатів та реальності реалізації бізнес-плану важливо розраховувати такі фінансові показники, як платоспроможність і ліквідність.

Ліквідність — це показник фінансового стану, який характеризує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розраховуватися за допомогою наявного на балансі майна (активів) за своїми зобов'язаннями (пасивами). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства.

Платоспроможність — це можливість підприємства своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати кредити і позики, виплачувати заробітну плату, вносити платежі до бюджету. Звідси ліквідність балансу підприємства пов'язана з можливістю продажу його активів з одночасною оплатою зобов'язань. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума поточних активів (грошових коштів, виробничих запасів, дебіторської заборгованості) більша або рівна його зовнішнім поточним зобов'язанням (заборгованості). Про неплатоспроможність підприємства можуть свідчити відсутність грошей на розрахун

кових рахунках, наявність непогашеної в строк заборгованості, порушення строків виплати заробітної плати тощо.

Загальний коефіцієнт покриття є важливим показником платоспроможності.

Якщо на покриття зобов'язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні активи в частині грошових коштів і коштів на рахунках, можна одержати коефіцієнт швидкої ліквідності. Він дорівнює результату від ділення цієї частини оборотних активів на суму поточних зобов'язань підприємства. Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,5—1,0.

Коефіцієнт швидкої ліквідності можна виразити такою формулою:

к . Аі + А2 кшл „ „ ■ Пі + П 2

де А1 + Аг — сума грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості; П1 + П2 — поточні зобов'язання.

Наймобільнішою частиною оборотних активів є гроші. Оборотні активи в грошах готові до платежу й розрахунків негайно, тому відношення їх до поточних зобов'язань підприємства називають коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Теоретично достатнє його значення згідно з визначеними нормативами — понад 0,2.

Визначається цей коефіцієнт за формулою:

Кал - Пі + пг

де А1 — сума грошових коштів та їх еквівалентів, а також фінансових інвестицій розділу II активу балансу);

П1 + П— поточні зобов'язання (підсумок розділу IV пасиву балансу).

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності та ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокової заборгованості воно може погасити в поточний момент або ж найближчим часом. Цей показник називають ще коефіцієнтом платоспроможності.

Важливим показником, який показує здатність підприємства повернути борги та відшкодувати збитки за рахунок власного капіталу, є коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів:

СЗВК ВК

де: Ззаг — загальна сума зобов'язань (сума рядка 480 розділу III та рядка 620 розділу IV пасиву балансу);

ВК — власний капітал (рядок 380 розділу І пасиву балансу).

Бажано, щоб цей показник був на рівні до 25%.

Оцінку ліквідності підприємства можливо здійснити за наявністю незалежних коштів платежу. Якщо можливість використання для погашення поточних зобов'язань виробничих запасів залежить від здійснення процесу виготовлення продукції, а дебіторської заборгованості — від повернення її боржниками, то використання таких активів, як готова продукція, товари та кошти не залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів. Ці активи завжди готові для оплати зобов'язань.

Важливим показником для оцінки ефективності діяльності підприємства є показник рентабельності.

Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім розрізняють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу), рентабельність продукції і рентабельність господарської діяльності. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Рентабельність активів (Ракт) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою:

Ракт '10°% СА

Ракт -Ш~ '100%: СА

де 77 — загальний прибуток підприємства за рік (весь прибуток, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу);

Пч — чистий прибуток підприємства за рік, тис. грн; СА — середньорічна вартість активів, тис. грн.

Рентабельність власного капіталу (Рвк) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

Рвк - — '100%,

ВК

де ВК — власний капітал підприємства.

Цей показник називають ще показником окупності власного капіталу, оскільки він дає змогу оцінити прибутковість вкладених коштів в започаткований бізнес.

Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) свідчить про верхню межу дивідендів на акції та обчислюється так:

Рак '100%, СТК

де СТК — статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій).

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулами:

Рпо — 100%.

у ВС + ВА + ВЗ

Р3ппг '100%.

де рзагпР — загальна рентабельність продукції, %;

Пз — загальний прибуток підприємства за рік, тис. грн;

ВС— виробнича собівартість продукції, тис. грн;

ВА — адміністративні витрати, тис. грн;

В3 — витрати на збут продукції, тис. грн;

ВВЗ — витрати на виробництво та збут продукції, тис. грн.

Валова рентабельність основної діяльності:

Рв '100%. С Рп

де 77 — валовий прибуток, тис. грн;

Срп — собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

У процесі аналізу планової рентабельності підприємства необхідно визначити, які фактори найбільше впливають на підвищення чи зниження рівня рентабельності, та розробити відповідні заходи підвищення ефективності діяльності підприємства.

У теорії і практиці ринкової економіки використовуються й інші показники — коефіцієнт іммобілізації, модернізації, коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів тощо.

Складаючи фінансовий план, слід також усвідомлювати, що нормативні (середньогалузеві) значення фінансових коефіцієнтів є різними в різних сферах бізнесу.

Наприклад, рентабельність продажу продукції або обороту для сфери виробництва в середньому 10—20%, для оптової торгівлі — 2—7%, для роздрібної —2—10% тощо.

Питання для самоконтролю

1. Які цілі складання фінансового плану?

2. Які особливості розробки фінансового плану порівняно з іншими розділами бізнес-плану?

3. Що таке план доходів та видатків і в якій послідовності він розробляється?

4. У чому полягає методика розробки планового балансу та який його зміст?

5. За допомогою яких інструментів здійснюється фінансовий аналіз підприємницького проекту?

6. Що таке точка беззбитковості та як вона визначається?

7. Який склад очікуваних фінансових коефіцієнтів, як вони розраховуються?

8. Що являє собою план грошових надходжень і виплат?

9. Які можуть бути джерела фінансування бізнес-плану? Які основні відмінності між власними та позиковими фінансовими ресурсами?

10. Яка інформація використовується для складання розділу «Фінансовий план» бізнес-плану?