НОРМАТИВИ ВІДКРИТОЇ ВАЛЮТНОЇ ПОЗИЦІЇ УПОВНОВАЖЕНОГО БАНКУ

Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н15)

Обчислюється як відношення загальної величини відкри­тої валютної позиції банку до капіталу банку:

Н15= Вп/Кх 100%,

де Вп — загальна відкрита валютна позиція банку за ба­лансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);

К — капітал банку.

Стосовно кожної іноземної валюти підраховується підсу­мок за всіма балансовими і позабалансовими активами і

всіма балансовими та позабалансовими зобов'язаннями банку.

Якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів і позабалансових зобов'язань, відкривається довга відкрита валютна позиція.

Якщо вартість пасивів та позабалансових зобов'язань пе­ревищує вартість активів та позабалансових вимог, відкри­вається коротка відкрита валютна позиція.

При цьому довгу відкриту валютну позицію зазначають зі знаком плюс, а коротку відкриту валютну позицію — зі зна­ком мінус.

Враховуючи, що план рахунків мультивалютний, слід що­до кожної іноземної валюти підбити підсумок за всіма балан­совими активами та зобов'язаннями банку І, II, III, IV класів (крім розділів 43, 44, 45), а також за позабалансовими акти­вами та зобов'язаннями банку IX класу (тільки групи 920, 921, 929, 935, 936) Плану рахунків бухгалтерського обліку ко­мерційних банків України.

Загальна величина відкритої валютної позиції (Вп) у ціло­му по уповноваженому банку визначається як сума абсо­лютних величин усіх довгих та коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахування знака) за всіма іноземними валютами.

Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції банку із 15.01.1999 року не повинно перевищувати 35%.

Норматив довгої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н16)

Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті у гривневому еквіваленті і капіталу банку:

Н16=Він/Кх 100%,

де Він — довга (коротка) відкрита валютна позиція бан­ку за балансовими та позабалансовими активами та зо­бов'язаннями банку стосовно кожної вільно конвертованої валюти у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);

К — капітал банку.

За кожною вільно конвертованою валютою обчислюється довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривнево­му еквіваленті.

До вільно конвертованих належать валюти, що увійшли до І групи Класифікатора іноземних валют, затвердженого по­становою Правління Національного банку України № 34 від 04.02.1998 року.

Нормативне значення довгої відкритої валютної позиції бан­ку у вільно конвертованій валюті з 15.01.1999 року не повин­но перевищувати 30%.

Норматив короткої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н17)

Згідно з основними положеннями постанови Правління НБУ від 17.12.1998 р. окремо встановлено норматив корот­кої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н17), значення якого з 15.01.1999 року не повинно перевищу­вати 5%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у неконвертованій валюті (Н18)

Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у неконвертованій валюті в грив­невому еквіваленті і капіталу банку:

Н18= Вн/Кх 100%, де Вн — довга (коротка) відкрита валютна позиція бан-

ку за балансовими та позабалансовими активами і зо­бов'язаннями банку щодо кожної неконвертованоі валю­ти у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);

К — капітал банку.

За кожною неконвертованою валютою обчислюється дов­га (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату).

До неконвертованих належать валюти, що увійшли до II

— III груп Класифікатора іноземних валют, затвердженого по­становою Правління Національного банку України № 34 від 15.01.1999 року.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у неконвертованій валюті з 15.01.1999 року не по­винно перевищувати 3%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н19)

Розраховується як відношення довгої (короткої) відкри­тої валютної позиції у всіх банківських металах у гривнево­му еквіваленті до капіталу банку:

Н19=Вм/Кх 100%,

де Вм — довга (коротка) відкрита валютна позиція банку за балансовими і позабалансовими активами та зобов'язан­нями банку за банківськими металами у гривневому еквіва­ленті (розрахунок проводиться за звітну дату);

К — капітал банку.

При проведенні операцій із банківськими металами на ва­лютному ринку України слід керуватися Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і вико­ристання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" і Положенням про орга­нізацію торгівлі банківськими металами на валютному рин­ку України, затвердженим постановою Правління Національ­ного банку України № 65 від 24.02.1998 року та зареєстрова­ним у Міністерстві юстиції України 11.03.1998 року за №162/2602.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських металах із 15.01.1999 року не повинно перевищувати 2%.

При розрахунку нормативів відкритої валютної позиції виходять із суми капіталу, зафіксованої за балансом поперед­нього дня.

Нормативи відкритої валютної позиції розраховуються за формою № 540, яку подано у Правилах організації фінансо­вої та статистичної звітності банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України № 436 від 12.12.1997 року.

Валютну позицію уповноваженого банку визначають щодня окремо щодо кожної іноземної валюти.

На розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку впливають:

• купівля (продаж) готівкової і безготівкової іноземної ва­люти, поточні та строкові операції (на умовах своп, форвард, опціон тощо), за якими виникають вимоги й зобов'язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розра­хунків за ними;

• отримання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які враховують­ся на відповідних рахунках;

• купівля (продаж) основних засобів і товарно-матеріаль­них цінностей за іноземну валюту;

• надходження коштів у іноземній валюті до статутного

фонду за умови, що банк несе зобов'язання перед засновни­ками-нерезидентами в іноземній валюті;

• погашення банком безнадійної заборгованості в іно­земній валюті (її списують із відповідного рахунку витрат);

• інші обмінні операції з іноземною валютою (виник­нення вимог в одній валюті при розрахунках за ними в іншій валюті, утому числі й національній, що призводять до зміни структури активів при незмінності пасивів і навпаки).

Валютна позиція виникає на дату операції з купівлі (про­дажу) іноземної валюти, а також нарахування доходів (вит­рат), зарахування на рахунки (списання з рахунків ) інших доходів (витрат) та відповідно до названих операцій.

Уповноважений банк одержує право на відкриту валютну по­зицію з дати отримання ним від Національного банку України банківської ліцензії на право проведення операцій із валютни­ми цінностями і втрачає це право з дати її відкликання НБУ.