Задать вопрос юристу

Висновки до Розділу 2

Зазначено, що правові прогалини мають особливо шкідливий характер, адже діяльність НБУ у сфері рефінансування має характеризуватися високим рівнем формалізму, а отже, її нормативно -правове підґрунтя має бути змістовним, чітким та однозначним.

Це необхідно для того, щоб гарантувати законіть процедури рефінансування, її послідовність, ефективність та доцільність.

Акцентовано увагу, що Закон України «Про національний банк України» є одним із ключових джерел правового регулювання роботи НБУ, оскільки саме цим нормативно-правовим актом визначають основні аспекти правового статусу даного суб’єкта публічного управління, зокрема завдання, функції та форми його діяльності, а також права та обов’язки якими він при цьому користується, зокрема і у сфері рефінансування.

На підставі аналізу положень законодавчих актів, які визначають правові засади рефінансування банків НБУ, обґрунтовано висновок, що пріоритетом рефінансування є не підтримка фінансового положення окремих банківських установ, а стабілізація грошово-кредитної та банківської системи держави. При цьому одним із головних проблемних аспектів регулювання діяльності НБУ у сфері рефінансування є те, що дані відносини регламентують нормами одразу декількох правових галузей.

Встановлено, що нормами адміністративно-правової галузі регламентуються повноваження та функції Національного банку України у сфері рефінансування, а також процедури реалізації даним державним органом своїх владних прав та обов’язків.

Доведено, що ключовою прогалиною діяльності НБУ у сфері рефінансування є відсутність врівноваженої процедури застосування конкретних методів регулятивно-наглядового впливу, а точніше, їх невідповідність інтересам комерційних суб’єктів.

Обґрунтовано, що видання нових підзаконних нормативно-правових актів, з огляду на специфіку рефінансування, як діяльності направленої на підтримку банківської ліквідності, є найбільш доцільним, ефективним і, що найсуттєвіше, оперативним способом подолання прогалин у цій сфері.

З метою усунення прогалин у правовому регулюванні діяльності НБУ у сфері рефінансування, запропоновано такі основні першочергові заходи: а) приведення у відповідність матеріальних та процедурних норм, які визначають процес рефінансування банків НБУ; б) вдосконалити процедуру рефінансування банків НБУ з урахуванням інтересів не тільки клієнтів банку, а й самих комерційних банків; в) не вносити чисельні зміни до старих нормативно-правових актів, що регулюють діяльність НБУ у сфері рефінансування банків України, а розробляти нові, які б відповідали вимогам сьогодення.

Визначено, що прогалини нормативно-правових актів, що регулюють діяльність НБУ у сфері рефінансування банків України, являють собою повну або часткову відсутність норм, які регламентують окремі моменти застосування заходів, способів, методів підтримки банківської ліквідності.

Під нормативно-правовим актом запропоновано розуміти офіційний документ, що видається уповноваженим органом державної влади і містить норми, що спрямовані на врегулювання відповідних правовідносин.

Нормативно-правові акти Національного банку України визначено, як письмові документи, що видаються Національним банком України у відповідності та на виконання діючих законів, реєструються у Міністерстві юстиції України, і які містять норми, що спрямовані на організацію і забезпечення належного (тобто ефективного та стабільного) функціонування банківської системи в країні.

Встановлено, що нормативно-правові акти Національного банку України у більшості своїй відповідають вимогам, які висуваються до підзаконних нормативно-правових актів, адже вони: по-перше, носять регулятивний характер, тобто спрямовані на впорядкування суспільних відносин і є обов’язковими для виконання іншими суб’єктами (наприклад, комерційними банками); по-друге, за допомогою своїх нормативно-правових актів НБУ може прямо впливати на соціально-економічний та політичний розвиток держави.

Обґрунтовується позиція, що акти НБУ носять саме підзаконний, а не локальний характер, у зв’язку з чим запропоновано внести відповідні зміни до норм чинного законодавств України та визначити, що нормативно-правові акти Національного банку України носять підзаконний характер, нарівні із нормативно-правовими актами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Констатовано, що нормативно-правові акти Національного банку відіграють важливу роль не лише у регулюванні діяльності НБУ, а й у підтримці банківської системи України в цілому.

Значення актів Національного банку України у підтримці банківської системи України обумовлюється тим, що вони: а) спрямовані на подолання кризових явищ, які виникли в банківській системі України у зв’язку із складною соціально-економічною ситуацією в країні; б) забезпечують належне функціонування кожного окремого банку України, шляхом затвердження відповідних нормативів їх діяльності та визначення порядку здійснення різних банківських операцій; в) спрямовані на організацію належного контролю за фінансовою стійкістю окремих банків, насамперед системно важливих, зокрема за допомогою стрес-тестування; г) забезпечують ефективну та надійну роботу банків, їх спроможність задовольняти потреби, вимоги та претензії своїх клієнтів. Зазначене досягається шляхом встановлення відповідних стандартів в обслуговуванні клієнтів, забезпеченні належного функціонування системи електронних платежів тощо.

Обґрунтовано висновок, що Національний банк України відіграє вирішальну роль у забезпеченні ефективного функціонування всієї банківської системи України, а як результат - і в забезпеченні стабільності національної економіки в цілому. При цьому одним із головних інструментів його впливу на відносини у сфері банківської діяльності є прийняття Національним банком відповідних нормативно-правових актів, а отже, від того, на скільки буде ефективною та своєчасною нормотворча діяльність НБУ, напряму залежить стабільність національної валюти, рівень інфляції, забезпечення зайнятості населення, вирівнювання платіжного балансу країни тощо.

<< | >>
Источник: БОЛДІН МАКСИМ ЯКОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ У СФЕРІ РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукюю Київ 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до Розділу 2:

  1. Висновки до розділу 1
  2. Вступ
  3. 3.1. Моделювання структури джерел формування бюджетного потенціалу регіону
  4. 1.1. Застосування законодавчо закріплених форм безпосередньої участі громадян у практиці місцевого самоврядування
  5. 1.2. Невнормовані законодавством форми безпосередньої участі громадян у практиці місцевого самоврядування
  6. 2.3. Комбінаторно-системний підхід дослідження місцевого розвитку, орієнтованого на громаду
  7. ПРАКТИКА СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТ (НА ПРИКЛАДІ СУМ, ПОЛТАВИ І ЧЕРНІГОВА)
  8. Основні принципи економічного контролю
  9. КОРОТКИМ ЗМІСТ
  10. Додаток до розділу 26 СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ І КРИВА ФІЛІПСА: ІСТОРИЧНА ПЕРСПЕКТИВА
  11. ПРОБЛЕМАТИКА ХОДУ ДУМОК ІСТОРИЧНО-КРИТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ПРАЩ М. ШЛЕМКЕВИЧА
  12. 1.2. Зміст та юридична природа координації фінансового контролю
  13. 1.1. Особливості механізму публічно-правового регулювання валютних відносин в Україні
  14. 2.1. Поняття валютної системи України та її структура
  15. ВСТУП