2.2. РОЗВИТОК БАНКІВНИЦТВА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Сучасна банківська система України сформувалась порівняно не-

давно, в 1990-ті роки, на уламках банківської системи Радянського Союзу. На час набуття Україною незалежності у 1991 р. уже відбувалось становлення банківських установ ринкового типу поряд з існуванням державних банків радянської епохи.

По-перше, найпотужнішими залишались контори, управління та відділення всесоюзних банків, що належали державі і виконували пе- реважно адміністративно-контрольні функції – Держбанк СРСР як емісійний центр і спеціалізовані Промбудбанк, Агропромбанк, Житло- соцбанк, Ощадбанк, Зовнішекономбанк. Їхньою прерогативою було фінансово-кредитне обслуговування державних підприємств та органі- зацій. У першій половині 1990 р. найбільші спеціалізовані республі- канські банки Агропромбанк СРСР та Житлосоцбанк СРСР були перетворені на акціонерні комерційні Агропромбанк “Україна” та Укрсоцбанк. Комерційними стали Ощадний, Промислово-будівельний і Зовнішньоекономічний банк України. Однак, ставши комерційними за формою, ці банки, по суті, залишалися державними. До того ж зна- чна частина їхнього основного капіталу належала відповідним всесо- юзним банкам, що ставило найбільші українські державні банківські монополії в залежність від всесоюзної фінансової бюрократії.

По-друге, фундаментальним елементом ринкової банківської си- стеми були кооперативні банки, створені відповідно до закону “Про кооперацію”, прийнятого у 1988 р.

З прийняттям Верховною Радою України 20 березня 1991 р. закону “Про банки і банківську діяльність” започатковано правове закріплен- ня автономної банківської системи ще в рамках не розмежованої між окремими незалежними державами радянської економіки. У зазначе- ному законі закріплювалось також створення Національного банку України як центрального банку держави, керівної ланки дворівневої банківської системи.

Відтоді процес становлення і розвитку банківської системи України

охоплює три основні періоди. У період 1991-1996 рр. відбувається перереєстрація Національним банком України комерційних банків. У відомчих банках відбувається передавання міністерських пакетів акцій на управління до Міністерства фінансів України. Паралельно проходить акціонування державних банків їх персоналом та окремими клієнтами цих банків. У ряді випадків за окремими банками стояли ве- ликі промислові комплекси, доходи яких становили основу банківських капіталів.

Подальше нагромадження капіталів в умовах розгортання струк-

турної перебудови економіки сприяло створенню банків “нової хвилі” із залученням значного приватного капіталу. Приватизація державно- го майна стала поштовхом до виникнення нових форм господарюван- ня в реальному секторі у вигляді відкритих і закритих акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю, розвитку малого та середнього бізнесу, досі наявного переважно в роздрібній торгівлі та сільському господарстві. У цей час відбувається уніфікація пасивів у діючих банках. До них належать такі: “Аваль”, “Інко”, “Відродження”, “Трансбанк”.

Після уповільнення інфляційних процесів у 1994-1996 рр. спосте- рігалась активізація дій НБУ з регулювання діяльності комерційних банків. Однак чимало банків, що звикли працювати в умовах високої інфляції, не зуміли перебудувати свою діяльність відповідно до нових

умов, допускали зниження рівня банківського менеджменту, що призве- ло до банківської кризи та банкрутства окремих банків. У 1994 р. було ліквідовано з причини порушення банківського законодавства 11 банків, у 1995 – 1, у 1996 – 11 банків, а ще 60 опинилися в стані прихованого банкрутства. У цей період банківська система України перебувала в ста- ні стагнації: відбувається скорочення розміру активів деяких банків, спостерігається велика розбіжність у концентрації банківського капі- талу, третина зареєстрованих банків не мали необхідного сплаченого статутного фонду (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Окремі дані про банківські установи у 1991-1995 рр.*

Показник 1991 1992 1993 1994 1995 Кількість банків за реєстром 76 133 211 228 230 Сплачений статутний фонд діючих банків у гривневому еквіваленті, млн. грн.

…

0,5

15

88

541 Кількість ліквідованих банків у зв’язку

з порушенням банківського законодавства

…

3

6

11

1 *Джерело: http://www.bank.gov.ua/Statist/Statistdata/banks.xls.

Другий етап формування банківської системи незалежної України розпочався із прийняттям Конституції України та запровадженням в обіг національної грошової одиниці – гривні у другій половині 1996 р. У цей час тривав процес уповільнення інфляції, хоча подоланню транс- формаційного спаду виробництва заважала фінансова криза 1998 р., що була пов’язана з відтоком портфельних інвестицій нерезидентів, дестабілізацією обмінного курсу гривні та реструктуризацією корот- кострокових боргових зобов’язань держави.

Банки, що мали значні портфелі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), внаслідок проведеної урядом конверсії короткостро- кових ОВДП у середньо- та довгострокові понесли відчутні збитки у зв’язку із заморожуванням частини активів.

50 % валютного виторгу клієнтів-експортерів певною мірою обмежив можливості прибуткового проведення валютних операцій банків, хоча й сприяв стабілізації курсової динаміки.

На тлі макроекономічних збурень все ж тривало організаційне

зміцнення банківської системи. У країні реєструються іноземні банки та їхні представництва (всього було зареєстровано 14), відбувається

зміна акціонерів, продаж і перепродаж банків, а також здійснюється реєстрація нових банків (табл. 2.2). За 4 роки обсяг коштів, залучених на рахунки фізичних та юридичних осіб, зріс у 2,36 раза, а обсяг наданих кредитів – у 2,16 раза.

Таблиця 2.2

Окремі дані про банки України та їх діяльність у 1996-1999 рр.*

Показник 1996 1997 1998 1999 Кількість банків за реєстром 229 227 214 203 Кількість банків за участю іноземного капіталу 14 22 28 30 Сплачений статутний фонд діючих банків у гривневому еквіваленті, млн. грн.

1 098

1 636

2 103

2 910 Кількість ліквідованих банків у зв’язку

з порушенням банківського законодавства

11

10

16

11 Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання

та фізичних осіб, млн. грн.

5 145

6 357

8 279

12 157 Вимоги банків за кредитами, наданими в економіку України, млн. грн.

5 452

7 295

8 873

11 787 *Джерело: http://www.bank.gov.ua/Statist/Statistdata/banks.xls;credits.xls; deposits.xls.

Починаючи з 2000 р. на сучасному етапі розвитку банківської сис- теми в Україні відновлюється економічне зростання, відбувається не- ухильне подолання тривалого трансформаційного спаду у виробництві, поступово стабілізується динаміка загального рівня цін (табл. 2.3).

В умовах макроекономічної стабілізації розширюється ресурсна база для банківської системи та водночас зростає потреба суб’єктів господарювання у банківських кредитах. З 2000 р. набуває чинності закон “Про Національний банк України”, де за НБУ утверджується його автономний статус у складі виконавчої влади, закріплюються повно- важення та функції, притаманні центрально-банківській установі в економіці ринкового типу. Відтоді показники розвитку монетарної сфери також ілюструють позитивну динаміку (табл. 2.4).

Темпи приросту грошової маси значно випереджали відповідні показники реального та номінального ВВП, тобто відбувалось підви- щення рівня монетизації економіки. Випереджальна динаміка грошової маси порівняно з монетарною базою (крім 2004 р.) означала зростання грошового мультиплікатора і збільшення комерційно-банківської гро- шової маси. З 2001 р. була подолана курсова нестабільність, в подаль- шому спостерігалась поступова ревальвація номінального та реального курсу гривні.

Таблиця 2.3

Макроекономічні показники розвитку української економіки в 2000-2007 рр., %*

Показник 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 У середньому Реальний ВВП 5,9 9,2 5,2 9,4 12,1 2,7 7,3 7,9 7,4 Індекс

споживчих цін **

25,8

6,1

–0,6

8,2

12,3

10,3

11,6

16,6

11,1 Рівень безробіття ***

11,6

10,9

9,6

9,1

8,6

7,2

6,8

6,4

8,8 Відношення дефіциту зведеного бюджету до ВВП

0,6

–0,3

0,7

–0,2

–3,2

–1,8

–0,7

–1,1

–0,8 Відношення поточного рахунку платіжного балансу до ВВП

4,6

3,7

7,5

5,8

10,6

2,9

–1,7

–4,1

3,7 *Джерело: http://www.bank.gov.ua/Statist/Macro/GDP_u.xls;PR_u.xls;MAR_u.xls;

www.ukrstat.gov.ua/Operativ/Operativ2005/Fin/Fin_ric/Fin_u/2003.htm.

** Грудень до грудня попереднього року.

*** За методологією Міжнародної організації праці.

Таблиця 2.4

Темпи приросту показників грошово-кредитного ринку в 2000-2007 рр., %*

Показник 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 У середньому Грошова маса M3 46,1 41,9 41,9 46,5 32,4 54,3 34,5 51,8 43,5 Грошова база 40,0 37,4 33,6 30,1 34,1 53,9 17,5 46,0 36,2 Офіційний курс долара США

31,7

–1,3

–0,9

0,1

–0,3

–3,7

–1,5

0,0

2,5 *Джерело: http://www.bank.gov.ua/Statist/El_bul/el_bul_022008.pdf.

Позитивні тенденції початку тисячоліття, відмічені в реальному і фінансовому секторах економіки, мали своє продовження і в банківській системі. Упродовж періоду основними напрямами розвитку банківського сектора були:

• забезпечення його фінансової стабільності;

• активізація операцій, пов’язаних з кредитуванням виробництва та обігу;

• розширення сфери банківських послуг.

Кількісно банківська система України стабілізувалась у межах

200 банків (табл. 2.5). Якщо в 2003 р. зареєстрованих банків нарахову-

валось 179, то надалі їх кількість стала зростати і в 2007 р. становила

198 банків. Водночас кількість діючих банків з 2001 р. неухильно зрос- тала, наприкінці періоду становила 175. Цілком природним було явище появи кожного року нових життєздатних банків і припинення діяльності неконкурентоспроможних установ, що позбавлялись ліцензії на бан- ківські операції. До післякризової стабілізації не змогли адаптуватись банки з недостатнім капіталом і хибною стратегією “зняття вершків”, притаманною діяльності в непрогнозованих непрозорих умовах ці- нових і курсових шоків. У 2002 р. 12 таких закладів було вилучено з державного реєстру з причин їх ліквідації чи реорганізації, після чого спостерігалась спадна динаміка зазначеного показника.

Окремі дані про банки в 2000-2007 рр.*

Таблиця 2.5

Показник 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Кількість банків за реєстром 195 189 182 179 181 186 193 198 Кількість банків, які мають ліцензію на здійснення банківських операцій

153

152

157

158

160

165

170

175 З них банки з іноземним капіталом 31 28 20 19 19 23 35 47 Кількість банків, вилучених з державного реєстру

9

9

12

8

4

1

6

– Статутний капітал діючих банків

у гривневому еквіваленті, млн. грн.

3 667

4 576

6 003

8 116

11 605

16 111

26 372

43 808 Статутний капітал одного банку в середньому, млн. грн.

24

30

38

51

73

98

155

250 *Джерело: http: //www.bank.gov.ua/Statist/Statistdata/banks.xls.

За організаційно-правовою формою 2/3 банків належали до акціо- нерних товариств, а решта – до товариств з обмеженою відповіда- льністю. Кількість державних банків упродовж періоду залишалась незмінною: 2 банківські установи з-поміж акціонерних товариств бу- ли державними, а кооперативні не набули поширення.

Починаючи з 2004 р. на ринку банківських послуг активізувались іноземні банки. Їх кількість зросла з 19 до 47, а зі 100-відсотковим іноземним капіталом – з 7 до 17 одиниць.

Протягом вказаного періоду в основному зберігалась позитивна динаміка зростання статутного, регулятивного та балансового капіталу банків за рахунок збільшення сплаченого статутного капіталу, резервно- го фонду, прибутку та сформованих банками резервів. За 2000-2007 рр. загальний обсяг капіталу діючих банків зріс із 3 667 до 43 808 млн. грн. або в 11,9 раза. З розрахунку на 1 банк сплачений статутний капітал за відповідний період збільшився в 10,4 раза.

Разом з цим зростання капіталізації банків України має інше похо- дження, ніж у розвинутих країнах світу, де основний механізм концен- трації банківського капіталу – злиття та поглинання банків. В Україні цей механізм ще не отримав відповідного розвитку, а концентрація банківського капіталу відбувається здебільшого в “автономному” режи- мі, тобто коли кожен банк вимушений збільшувати статутний капітал за рахунок внутрішніх джерел, задовольняючи вимоги Національного бан- ку України. Це свідчить про виняткову роль НБУ у процесі концентрації банківського капіталу в Україні, високий рівень регулювання банків і низький ступінь їх ініціативності щодо міжбанківських інтеграційних процесів.

Отже, на сьогодні банківська система України є ключовою части- ною фінансової системи країни, важливим елементом господарського механізму, де становлення ринкової структури відбулося раніше, ніж в інших секторах економіки. Саме банківська система відіграла важ- ливу роль у створенні сприятливого середовища для мобілізації й ві- льного переливання капіталів, нагромадження коштів для структурної перебудови економіки, приватизації й розвитку підприємництва.