4.1. ПОХОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ЙОРДАНІЇ
1964 р. Іншими словами, створення ЦБЙ було нагальною потребою
для трансформації створеної у 1950 р.
Ради з валютної політики. ЦБЙ має статус незалежного й автономного закладу незважаючи на те, що його капітал повністю належить уряду.Закон, на який спирається ЦБЙ (додаток З), обумовлює, що “цілями
Центрального банку повинні бути підтримка стабільності в Королівстві, щоб гарантувати обертання йорданського динара та сприяти стійкому зростанню економіки Королівства відповідно до загальної економічної політики уряду. Окрім того, щоб досягти цих цілей спільно з іншими ба- нками, функції ЦБЙ еволюціонували у бік вирішення спектра проблем, а саме:
1. Випуск і регулювання банкнот і монет.
2. Підтримка та управління золотовалютними резервами Королівства.
3. Виконання функцій банкіра та фінансового агента стосовно уряду і державних установ.
4. Виконання функцій банкіра стосовно банків і спеціалізованих кре-
дитних установ.
5. Підтримка безпеки банківської системи.
6. Інформування уряду при визначенні фінансової і економічної полі-
тики.
7. Вирішення грошово-кредитних місцевих економічних проблем.
8. Регулювання кредитних відносин.
9. Інші функції, які включають, наприклад, створення “нових” фінансо-
вих установ.
Банківська система Йорданії складається з ЦБЙ, ліцензованих бан- ків і спеціалізованих кредитних установ. Виникнення ліцензованих банків датується 1925 р., коли Оттоманський банк (Британський банк) розпочав своє функціонування. Після цього і завдяки арабсько- ізраїльській війні 1948 р. створений у Палестині (м. Єрусалим) Арабсь- кий банк у 1930 р. перемістив свою штаб-квартиру в м. Амман (Йорда- нія). Іншими словами, наприкінці 1950-х рр. і на початку 1960-х рр. у Йорданії відбулося зростання кількості ліцензованих банків. Дійсно, з цього часу загальна кількість банків зросла та в кінцевому підсумку ста- новила тринадцять національних банків, два мусульманські національні банки й вісім іноземних банків.