У 1970-х рр. ринкова конкуренція була каталізатором для збільшення якості фінансових послуг, але пізні- ше, наприкінці 1980-х рр., поява великої кількості фінансових установ несподівано призвела до зворотних результатів і врешті-решт викликала жорстку цінову війну. Специфічний і насичений фінансовий сектор сут- тєво вплинув на прибутковість кожного його учасника. Щоб подолати проблему низької концентрації банківського капіталу, уряд заохочував поглинання і придбання (M & A) між комерційними банками. Особливо закон “Про поглинання фінансових установ” мотивував банки до інте- грації і забезпечив податкові стимули до створення M & A. Закон за- безпечив фінансові установи привабливим правовим механізмом і зовнішнім середовищем для здійснення поглинань. Завдяки цим захо- дам до 31 липня 2003 р. було завершено одинадцять операцій M & A на фінансовому ринку Тайваню. Поглинання фінансових установ, зокрема слабких кредитних кооперативів, кредитних відділів фермерських і рибацьких асоціацій, заохочуються урядом для розширення масштабу їх бізнесу, скорочення операційних витрат і підвищення конкурентосп- роможності. Щоб слідувати за новою тенденцією, яку фінансові уста- нови започаткували в напрямку до універсальної банківської справи та операцій універсального типу, закон “Про фінансові холдингові компа- нії” дозволив їм створюватися і володіти дочірніми підприємствами, та- кими як банки, страхові компанії і компанії управління активами. Закон був оголошений і формально набув чинності в листопаді 2001 р. Згідно з цим механізмом іноземні фінансові установи можуть інвестувати в місцевий банк і тримати до 100 % його акцій. Окрім того, дозволяється двосторонній одночасний продаж фінансових послуг у межах фінансо- вої холдингової компанії. Це дає можливість взаємно використовувати інформацію та людські ресурси. 14 місцевих фінансових груп створи- ли фінансові холдингові компанії. Законодавство Тайваню щодо банків- ської консолідації відповідає глобальним тенденціям, оскільки наслідує принципи Закону США “Про фінансову модернізацію”. Очікується, що раціоналізація фінансових установ прискориться, зменшиться проблема перенасиченого сектора банківських послуг і збільшиться операційна ефективність фінансових установ.