Конгромерація.
ковано на початку ХХ століття з прийняттям закону “Про фінансо-
ві холдинги” та відповідних змін до нього протягом 2002-2007 рр.
Основну увагу приділено формуванню фінансових холдингів за участю банків (фінансові холдинги “Nan Hwa Financial Holdings” та “Yuanta Financial Holdings” з активами в управлінні на суму понад 60 млрд. та45 млрд. дол. США відповідно), а також фінансово-промислових груп
(ФПГ “Formosa Plastics Group” з активами у власності на суму понад
55 млрд. дол. США, з власністю на підприємства нафто-переробної, хімічної, електричної та інших галузей у таких країнах, як США, Великобританія, Австралія, Японія, Китай та ін.). В Україні законо- давство щодо фінансово-промислової конгломерації знаходиться все ще на стадії формування, фінансові холдинги все ще не отримали належного розвитку, а балансова вартість активів окремих найбільших вітчизняних ПФГ не перевищує 5-6 млрд. дол. США, що значно менше
за аналогічний показник ФПГ Тайваню.
У чому полягають причини такого суттєвого відставання у темпах розвитку банківської системи України від Тайваню?
По-перше, фактична незалежність агенцій з регулювання та нагляду за фінансовим ринком у Тайвані, їх велика кількість та організація спів- робітництва між ними на високому рівні забезпечують прогнозоване та, головне, рівноправне ставлення до банків з боку регулюючих агенцій. Можливо, в Україні варто переглянути структуру системи установ з банківського регулювання та нагляду, зменшити концентрацію функ- цій у руках НБУ та передати окремі з них до Державної комісії з регу- лювання ринків фінансових послуг або створити додаткові агенції, наприклад корпорацію зі страхування депозитів, корпорацію з інтеграції фінансових установ та ін.
По-друге, НБУ нарешті має визначитися з доцільністю допуску на вітчизняний ринок банківських послуг філій іноземних банків і ро-
зробити механізм з реалізації відповідного законодавства. Досвід
Тайваню свідчить про необхідність такого кроку.
По-третє, НБУ, відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства”, повинен жорстко проконтролювати трансформацію іс- нуючих організаційних форм банків в акціонерну. Більш того, НБУ доцільно рекомендувати банкам організувати власну діяльність у формі публічного акціонерного товариства з обов’язковим розміщенням акцій на біржі. Це має збільшити рівень прозорості банку для потенційних інвесторів.
По-четверте, НБУ має сприяти впровадженню спеціального зако- нодавства щодо злиттів і поглинань банків. Закон України “Про злиття та поглинання у фінансовому секторі” є дуже актуальним.