<<
>>

3.4.2. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК КИТАЮ

Банківське законодавство КНР наділяє Центральний банк КНР (ЦБК) правом впровадження монетарної та валютної політики, зок- рема й на території Тайваню. Крім того, на ЦБК покладено виконання таких функцій:

• регулювання грошової маси в країні для досягнення цінової стабіль-

ності та зростання економіки;

• забезпечення надійності операцій банків і стабільності обмінного курсу;

• перевірка стану банків.

ЦБК був заснований у Китаї в 1924 р.

Після прийняття у 1928 р. статуту ЦБК банк почав працювати як Національний центральний банк. Закон “Про Центральний банк КНР” було прийнято в 1935 р.,

а низка законодавчих актів, прийнятих до 1942 р., закріпила за ЦБК право випускати національну валюту. У 1949 р. центральний уряд пе- ремістився з Китаю до Тайваню, проте Центральний банк не понов- лював свою діяльність до 1961 року. У 1979 р. було внесено зміни до закону “Про Центральний банк Китаю” таким чином, що банк опини- вся під юрисдикцією Кабінету Міністрів Тайваню, замість прямого – президенту Тайваню (додаток Ж). Однак за ЦБК були збережені права самостійно формувати та впроваджувати монетарну політику. У 1979 р. законодавство надало ЦБК право перевіряти діяльність фінансових установ.

Таким чином, ЦБК впроваджує монетарну та валютну політику,

випускає національну грошову одиницю, є банком уряду. Зазначені функції роблять його досить відмінним від звичайних банків. Закон “Про Центральний банк Китаю” визначив такі чотири операційні цілі:

1. Сприяння фінансовій стабільності.

2. Проведення надійних банківських операцій.

3. Підтримка стабільності національної грошової одиниці.

4. Сприяння економічному розвитку в рамках зазначених цілей.

Центральний банк Китаю є одноосібним представником монетарної влади. Найвищим органом даної фінансової установи, що приймає стратегічні рішення, є Рада директорів, яка складається із 15 членів.

Функції перевірки фінансової звітності Центрального банку покладено на наглядову раду, яка складається із п’яти учасників. На тактичному та оперативному рівнях існує вісім департаментів, які відповідають за різні напрями діяльності ЦБК, включаючи Департамент з банківської справи (Department of Banking), Емісійний департамент (Department of Issuing), Валютний департамент (Department of Foreign Exchange), Казначейський департамент (Department of the Treasury), Департа- мент фінансової інспекції (Department of Financial Inspection), Депар- тамент економічних досліджень (Department of Economic Research), Секретаріат (Secretariat), Департамент бухгалтерського обліку (Department of Accounting). Додатково існують чотири супроводжува- льні відділи: відділ персоналу (Personnel Office), відділ з етики суспільних послуг (Civil Service Ethics Office), відділ з управління інформацією (Information Management Office), юридичний відділ (Legal Affairs Office). За кордоном, у Нью-Йорку та Лондоні, ЦБК представлений філіалами, а також має підрозділи “Central Engraving & Printing Plant” та “Central Mint” (рис. 3.5).

Департамент з банківської справи

Емісійний департамент

Валютний департамент

Рада директорів

Казначейський департамент

Департамент фінансової інспекції

Голова

Заступники голови

Департамент економічних досліджень

Секретаріат

Департамент бухгалтерського обліку

Наглядова рада

Відділ персоналу

Відділ з етики суспільних послуг

Відділ з управління інформацією

Юридичний відділ

Представництво у м. Нью-Йорк

Представництво у м. Лондон

“Central Engraving & Printing Plant”

“Central Mint”

субординація нагляд

Рис. 3.5. Організаційна структура Центрального банку Китаю

Джерело: Central Bank of China.

Центральний банк Китаю регулює операції фінансових організа- цій у межах повноважень, наданих йому Законом “Про Центральний банк Китаю”. У вигляді фінансового контролю ЦБК може здійснювати як локальні перевірки на місцях, так і моніторинг.

У випадку переві- рок на місцях банківські ревізори проводять повну і цільову перевірки. Зазвичай вони перевіряють відповідність фінансовим нормам, інстру- кціям, операційні процедури, оцінюють ризик і внутрішні засоби управління. Стосовно іншого типу перевірок ЦБК переглядає фі- нансову звітність, протоколи зборів учасників, публічну відкритість фінансових установ.

До липня 2004 р. ЦБК поділяв повноваження контролю з Голо- вною корпорацією зі страхування депозитів і Міністерством фінансів, яке створило наглядовий комітет на чолі з заступником міністра та

заступником Голови ЦБК. Згідно зі структурою Міністерство фінансів додатково до повноважень у сфері оподаткування, казначейської, ми- тної справи уповноважене здійснювати нагляд за фінансовим ринком Тайваню через три основні підпорядковані структури: Бюро з монетар- них справ, Комісію з цінних паперів і ф’ючерсів, Департамент страху- вання. Серед зазначених структур Бюро монетарних справ відповідає за формування та впровадження політики та інструкцій. Перевірки на місцях здійснюються спільно трьома організаціями – ЦБК, Міні- стерством фінансів, Головною корпорацією зі страхування депозитів.

Фінансові послуги та банківська діяльність стають більш склад- ними та різноманітними, тому регуляторні та контрольні повноважен- ня повинні бути в подальшому змінені, об’єднані для підвищення ефективності, дієвості фінансового контролю.

Для покращення спільних дій фінансових організацій і відповід-

ності тенденції інтернаціоналізації та конгломерації, що може усклад- нювати діяльність індустрії фінансових послуг, 9 липня 2001 р. було прийнято закон “Про фінансові холдинги”, який надав законодавчу підставу для створення 14 холдингових компаній. Після введення в дію цього закону у 2001 р. була створена Комісія з фінансового нагляду для об’єднання адміністративних ресурсів і покращення фінансового контролю. Даний уніфікований наглядовий орган відповідальний за роз- судливий нагляд за банківською справою, страхуванням та індустрією цінних паперів.

Новостворена комісія працює як незалежний орган.

Повноважен-

ня комісії включають нагляд, перевірку та оцінку фінансового ринку.

Після заснування Комісії з фінансового нагляду ЦБК припинив брати участь у загальних перевірках фінансових установ. Проте він

все ще зберігає за собою право проводити цільові перевірки у випадках, які можуть перешкоджати виконанню грошово-кредитної політики або створювати систематичні ризики. Наприклад, Центральний банк все ще має такі обов’язки при проведенні фінансових перевірок:

1. Ліцензування. Банки мають отримати дозвіл від ЦБК перед тим,

як брати участь у банківському бізнесі.

2. Регулюючі обов’язки. ЦБК формулює правила щодо грошово- кредитної політики. Він також обумовлює правила для управління валютними операціями, як наприклад експорт/імпорт стосовно ва- лютних операцій, зовнішніх/внутрішніх грошових переказів, валютних депозитів, позик в іноземній валюті, валютних деривативів.

3. Додатковий контроль до звичайних контролюючих дій на грошо-

вому і валютному ринках. ЦБК також установив звітно-аудиторську систему, зібравши відомості про фінансові установи щодо достатності

основного капіталу, якості активів, регуляторних узгоджень, ділової стратегії та стабільності, прибутковості, а також управління ліквід- ністю. Аналіз, взятий із цієї системи, може слугувати посиланням для контролюючих органів.

4. Локальні перевірки. Оскільки просування фінансової стабіль-

ності – одна з головних цілей ЦБК, він все ще зберігає повноваження проводити цільові перевірки, пов’язані з грошовими, кредитними, валютними операціями.

5. Заходи примусового характеру. ЦБК може вжити заходів при- мусового характеру стосовно банків, які порушують інструкції. Для тих з них, котрі порушують будь-яку з умов у законі “Про валютний кон- троль”, ЦБК може призупинити валютні операції повністю або частко- во протягом певного періоду часу.

Щоб гарантувати ефективність дій фінансових установ і під-

тримувати стабільність фінансової системи, ЦБК проводить банківський нагляд відповідно до мандата, який забезпечений законом “Про Цент- ральний банк Республіки Китай”. Банк також активно бере участь у впровадженні фінансових індикаторів ефективності та інших фінансо- вих індикаторів стабільності, щоб систематично контролювати, аналі- зувати й оцінювати можливі джерела ризиків фінансової системи та вчасно прийняти відповідну стратегію і заходи.

Базуючись на періодичних звітах, представлених фінансовими

установами, ЦБК оцінює операційні, фінансові умови та узгодженість регуляторної діяльності щодо окремих фінансових установ, викорис- товуючи звітну аудиторську систему. Банк збирає дослідження різ- них ділових практик та іншу інформацію, щоб надати рекомендації відповідним контролюючим агентствам.

ЦБК звертається до директив МВФ за компіляцією фінансових

індикаторів ефективності з метою сформувати “Звітні елементи фінан- сових індикаторів ефективності та пояснення”, для місцевих банків з метою запровадження бази даних, формуючи таким чином основу для фінансової оцінки стабільності.

Згідно з базою даних ЦБК може регулярно визначати індикатори

фінансової стійкості місцевих банків і небанківських установ, дослі- джувати існуючі депозитні установи, стан управління, аналітичні зві- ти, поступово здійснюючи в такий спосіб оцінку фінансової стійкості для збереження стабільності економіки Тайваню.

ЦБК контролює фінансові установи, що здійснюють неефективне управління, та збирає відомості для прийняття рішень. Окрім того, ін- формація пересилається до Комісії з фінансового нагляду та/або Бюро фінансів сільського господарства для того, щоб швидше прийняти коригуючі заходи.

Інші важливі заходи, які були вжиті ЦБК у 2007 р.:

• банк підтримував Комісію з фінансового нагляду з приводу встано- влення єдиного вікна для звіту про фінансову інформацію стосовно перевірок місцевими та іноземними банками і кредитними компа- ніями та завершив дизайн формату обміну даними і передавання файлів;

• опублікував статистику фінансових установ і нові фінансові правила, надав публічну інформацію на сайті ЦБК для того, щоб підсилити прозорість діяльності фінансових установ;

• запровадив фінансовий комітет з оцінки стабільності і робочу групу з фінансової стабільності, щоб підтримати фінансову стабільність та дати їй правильну оцінку.

<< | >>
Источник: О. Костюк, М. Лін, Г. Омета.. Євразійські перспективи розвитку банківських систем [Текст] : монографія за заг. ред. О. Костюка, М. Лін, Г. Омета. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2010. – 157 с.. 2010

Еще по теме 3.4.2. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК КИТАЮ:

  1. 19.2. Центральный банк РФ, его задачи и функции
  2. 3.4.2. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК КИТАЮ
  3. Центральный банк РФ, структура, правовое положение
  4. ГЛАВА 3. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ БАНК РОССИИ
  5. I. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ БАНК — ГЛАВНОЕ ЗВЕНО ФИНАНСОВО-КРЕДИТНОЙ СИСТЕМЫ
  6. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ БАНК — ГЛАВНОЕ ЗВЕНО ФИНАНСОВО-КРЕДИТНОЙ СИСТЕМЫ
  7. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ БАНК РОССИИ
  8. Центральный банк — финансовый агент правительства.
  9. Центральный банк как хранитель золотовалютных резервов страны.
  10. Центральный банк и денежно-кредитная политика.
  11. Центральный банк Российской Федерации
  12.   25.1. Центральный банк Англии (Банк Англии)  
  13.   27.1. Центральный банк Японии  
  14.   29.2. Центральный банк (Банк Италии)  
  15.   30.2. Центральный банк РФ (Банк России)  
  16.   3.2. Центральный Банк РФ  
  17. 4. Центральный банк РФ, структура, правовое положение