<<
>>

2.7.2. ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПОБІГАННЯ ДЕФОЛТУ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ: РОЛЬ ЗОВНІШНІХ БОРГІВ

Зовнішня заборгованість українських банків є результатом актив- ної політики банків щодо залучення зовнішніх джерел фінансування під час економічного зростання, тобто в 2005-2007 рр.
Водночас по- вертати борги необхідно в умовах низької ліквідності, дохідності та скорочення ділової активності в країні.

Оскільки обсяги корпоративних облігацій, що обертаються на

внутрішньому ринку України, були обмежені його невисокою місткіс- тю, провідні банки основну частку запозичень формували за рахунок виходу на міжнародні ринки капіталів через випуск єврооблігацій зі строками погашення у 2009-2012 рр.

Також популярними серед банків були синдиковані кредити, що надавалися терміном на один-два роки групою великих міжнародних банків, що позначилось на зростанні частки банківських запозичень у структурі зобов’язань вітчизняних банків (рис. 2.11).

40

35 31,8

39,8

25,8

25

17,0

15

10

5

0

01.01.2006 01.01.2007 01.01.2008 01.01.2009

Звітна дата

Кошти банків Кошти юридичних осіб Кошти фізичних осіб

Рис. 2.11. Зростання частки банківських запозичень у структурі зобов’язань українських банків, %

Джерело: НБУ, публічна інформація банків.

Вчасне повернення цих позик у 2002-2008 роках, яке ґрунтувало- ся на зростанні обсягів кредитного та споживчого кредитування та економічному зростанні країни, сприяло подальшому збільшенню бор- гового навантаження.

З кожним роком зростали обсяги банківських запозичень, разом з ними і прибутки банків, а також довіра іноземців до українського банківського сектора. Провідні фінансові холдингові групи Європи стали власниками більш ніж 30 % українського банківського капіталу, безпосередньо долучившись до прибуткового кредитування.

Подальша стрімка девальвація гривні, особливо у другій половині

2008 р., зменшення реальних доходів населення, банкрутство підпри-

ємств – все це виявило загрозливі диспропорції у структурі банківських

зобов’язань.

Тепер зовнішні борги доводиться повертати в іноземній валюті,

тоді як більшість банківських активів номіновані у гривні, а суттєва частка доларових активів стала проблемною.

За підсумками першого півріччя 2009 р.

перевищення витрат над

доходами у банківській системі становило 10,2 мільярда гривень, або

14,5 % від загальних доходів. Банки потерпають від збитковості та зрос- тання частки безнадійних кредитів, а тимчасові адміністрації вводяться в нових установах.

Слід зазначити, що під час кризи банки вчасно погасили перева- жну більшість зовнішніх позик у вигляді синдикованих кредитів та єврооблігацій (табл. 2.7). Повернення банками синдикованих кредитів свідчить, що установи володіють певним запасом фінансової міцності. Разом з цим є й інші випадки.

Таблиця 2.7

Погашення синдикованих кредитів найбільшими банками України в період фінансової кризи

Дата погашення

Банк-боржник Сума боргу,

млн. дол. США

Стан погашення боргу Листопад

2008 р. Райффайзен

Банк Аваль

200,0 Виплатив, є зовнішня іноземна підтримка

Надра Банк

130,0 Виплатив, введена тимчасова адміністрація,

домовляється про реструктуризацію боргів

ПУМБ

90,0 Виплатив, домовляється

про реструктуризацію боргів

Кредитпромбанк

70,5 Виплатив, домовляється

про реструктуризацію боргів Грудень

2008 р. Укрсоцбанк 200,0 Виплатив, є зовнішня іноземна підтримка Сведбанк 55,0 Виплатив, є зовнішня іноземна підтримка Березень

2009 р. ПриватБанк 200,0 Виплатив

“Фінанси та Кредит”

70,0 Не виплатив, домовляється про реструктуризацію боргів Райффайзен

Банк Аваль

500,0 Виплатив, є зовнішня іноземна підтримка

Укрексімбанк

345,0 Виплатив, є державна та зовнішня іноземна підтримка “Форум” 115,0 Виплатив, є зовнішня іноземна підтримка Травень

2009 р. УкрСиббанк 250,0 Виплатив, є зовнішня іноземна підтримка “Південний” 46,0 Виплатив Червень

2009 р. Сведбанк 67,5 Виплатив, є зовнішня іноземна підтримка

ПУМБ

50,0 Не виплатив, домовляється про реструктуризацію боргів Райффайзен

Банк Аваль

83,5 Виплатив

Джерело: НБУ, публічна інформація банків.

Першим банком, що оголосив дефолт за зобов’язаннями, став банк “Фінанси та Кредит”, який у березні 2009 року не зумів повністю розрахуватися за синдикованою позикою в розмірі 70 мільйонів дола- рів, організаторами якої були Standard Bank, Raiffeisen Zentralbank та Банк ВТБ.

Для врегулювання ситуації банк “Фінанси та Кредит” залучив як консультанта процесу реструктуризації зовнішніх боргів міжнародний банк “Morgan Stanley”.

Проте більшість експертів відзначають негативний вплив берез-

невого дефолту на довіру іноземних кредиторів до українських банків.

Другий квартал 2009 року був рекордним за сумою погашеної бан- ками заборгованості у вигляді синдикованих позик – понад 1,3 мільярда доларів, незважаючи на песимістичні прогнози експертів (додаток Д).

Справді, наступні квартали мають нижче боргове навантаження, але тепер віддавати борги доведеться слабшим банкам.

Вони уже за- раз подають сигнали кредиторам про низьку платоспроможність через нав’язування процедури реструктуризації боргів чи подання заявок у НБУ на рекапіталізацію (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

План погашення заборгованості українських банків на друге півріччя 2009 р.

Дата погашення

Банк-боржник

Примітка Сума боргу,

млн. дол. США

Вид боргу Липень

2009 р.

Сведбанк

39,0 Облігації Серпень

2009 р.

ПУМБ Пропонує реструктуризацію

154,0 Синдикований кредит

Надра Банк Пропонує реструктуризацію

55,0 Синдикований кредит

“Фінанси та Кредит” Пропонує реструктуризацію

42,5 Синдикований кредит

Укргазбанк Проведена рекапіталізація

23,0 Синдикований кредит “Хрещатик” – 21,0 Синдикований кредит Вересень

2009 р. Укрексімбанк – 250,0 Єврооблігації Дельта Банк – 64,9 Облігації ОТП Банк – 63,0 Синдикований кредит

Родовід Банк Проведена рекапіталізація

13,0 Облігації

Продовж. табл. 2.8

Дата погашення

Банк-боржник

Примітка Сума боргу,

млн. доларів США

Вид боргу Жовтень

2009 р. “Форум” – 100,0 Єврооблігації УкрСиббанк – 55,0 Синдикований кредит Укрексімбанк – 39,0 Облігації

Альфа-Банк –

34,3 Синдикований кредит

Кредитпромбанк Пропонує реструктуризацію

32,5 Облігації Альфа-Банк – 23,5 Синдикований кредит Листопад

2009 р. Унікредитбанк – 70,1 Облігації ВТБ Банк – 32,5 Облігації Донгорбанк – 5,2 Облігації Донгорбанк – 3,9 Облігації Альфа-Банк – 3,2 Облігації Грудень

2009 р.

Альфа-Банк Проведений обмін на нові цінні папери

345,0 Єврооблігації

Родовід Банк Проведена рекапіталізація

32,5 Облігації

Родовід Банк Проведена рекапіталізація

32,5 Облігації

Родовід Банк Проведена рекапіталізація

32,5 Облігації Правекс Банк – 6,5 Облігації

Джерело: НБУ, публічна інформація банків.

Загострення ризику дефолтів за зовнішніми зобов’язаннями бан- ків відбудеться у серпні та грудні 2009 року.

Наприкінці літа 2009 р. ПУМБ повинен погасити синдикований кредит розміром 154 млн. доларів США, банк “Надра” – 55 млн. доларів США, “Фінанси та Кредит” – 42,5 млн. доларів США, Укргазбанк – 23 млн. доларів США.

Крім цього, у серпні 2009 р. розрахуватися із зовнішніми креди-

торами має банк “Хрещатик, в якого відсутня іноземна підтримка.

Про суттєві фінансові проблеми у перших чотирьох установах свідчать такі факти.

Влітку 2009 р. внаслідок невиплати боргу американській компанії Cargill був арештований кореспондентський рахунок ПУМБ у банку “Banker Trust”.

Як показує аналіз розподілу боргу за синдикованими кредита-

ми, єврооблігаціями та облігаціями, найбільші українські банки

перебуватимуть під загальним борговим навантаженням обсягом понад

800 млн. доларів США за квартал до початку другого кварталу 2010 р., в якому доведеться повернути 400 млн. доларів США позик (рис. 2.12).

У третьому кварталі 2010 р. українські банки змушені будуть по-

вернути майже 1 млрд. доларів США, після чого до серпня 2011 р. обсяг заборгованості буде низьким.

У 2010 р. найбільшими боржниками за єврооблігаціями є Укрсоц-

банк – 400 млн. доларів США, ПУМБ – 275 млн. доларів США, УкрСиб- банк – 200 млн. доларів США, банк “Надра” – 175 млн. доларів США, VABank – 125 млн. доларів США, а також “Фінанси та Кредит” і “Пів- денний” – по 100 млн. доларів США.

0 200

400

Млн. дол. США

600

800

1 000

1 200

ІІI кв. 2009

ІV кв. 2009

І кв. 2010

IІ кв. 2010

IIІ кв. 2010

IV кв. 2010

І кв. 2011

IІ кв. 2011

IIІ кв. 2011

IV кв. 2011

І кв. 2012

IІ кв. 2012

IIІ кв. 2012

IV кв. 2012

І кв. 2013

IІ кв. 2013

IIІ кв. 2013

2014

2016

2017

2018

2026

2031

Синдиковані кредити Облігації Єврооблігації

Рис. 2.12. Погашення основної суми боргу тридцятьма найбільшими банками України

Джерело: НБУ, публічна інформація банків.

Крім цього, Райффайзен Банк Аваль повинен повернути синдико-

ваний кредит на 116,5 млн. доларів США.

Кінець 2011 р. та початок 2012 р. позначиться черговим піком повернення банківських запозичень. Саме тоді настане час розпла- чуватися з власниками єврооблігацій УкрСиббанку – два випуски по

250 і 500 млн. доларів США, Альфа-банку – 250 млн. доларів США, Ук-

рексімбанку та ПриватБанку – по 500 млн. доларів США.

Починаючи з 2013 р. обсяги запозичень, які доведеться поверта- ти, стрімко зменшуються, хоча повертати існуючі борги деякі банки будуть до 2018 р.

Очевидно, що можливе неповернення зовнішніх запозичень укра- їнськими банками негативно вплине на економіку України. Отже, най- більш ймовірним інструментом запобігання появі зазначеної проблеми є

реструктуризація боргів.

Мінімізація наслідків боргової банківської кризи залежить від пе- реконливості доказів боржників щодо реструктуризації, яка заздале- гідь невигідна кредиторам, а також від успішності рекапіталізації проблемних установ, що здебільшого залежить від рішучості НБУ та консолідації зусиль Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради

України.

<< | >>
Источник: О. Костюк, М. Лін, Г. Омета.. Євразійські перспективи розвитку банківських систем [Текст] : монографія за заг. ред. О. Костюка, М. Лін, Г. Омета. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2010. – 157 с.. 2010

Еще по теме 2.7.2. ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПОБІГАННЯ ДЕФОЛТУ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ: РОЛЬ ЗОВНІШНІХ БОРГІВ: