<<
>>

2.7.1. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РЕГУЛЯТИВНИХ ЗАХОДІВ

Світові проблеми фінансового сектора, зумовлені рецесійними явищами в економіці, починаючи з 2008 року, особливо гостро на собі відчула і банківська система України. Українські банки, особливо з іноземним капіталом, мали доступ до відносно дешевих і, як правило, короткострокових кредитів в іноземних банків, за рахунок чого видавали більш дорогі кредити в Україні.
Проте після початку кризи в США іно- земні кредити подорожчали, а неможливість взяти кредит зумовила підвищення ставок за кредитами на внутрішньому ринку, насамперед валютними. Таке подорожчання разом із панікою на валютному ринку призвело до ситуації, що в жовтні-листопаді 2008 року кредитування населення банками призупинилося.

Банки фактично почали відчувати труднощі в питаннях ліквідності, управління ризиком, портфелем проблемних активів, кількість яких постійно збільшувалася. Панічні настрої населення, підігріті невті- шними новинами про банкрутство світових фінансових корпорацій, призвели до масових відтоків депозитних коштів. Така ситуація за- грожувала колапсом банківської системи країни. Такі перспективи змушували Національний банк України вдаватися до непопулярних

адміністративних методів, серед яких мораторій на зняття депозитів фізичних осіб. Поряд з цим було прийнято рішення про підвищення мінімального гарантованого розміру депозитного вкладу до 150 тис. грн., що, на думку керівництва держави, мало заспокоїти ситуацію на ринку. Різкі коливання курсу та нестабільність призвели до того, що українсь- кий банківський сектор постраждав від кризи значно більше, ніж банки в інших країнах.

За підсумками І кварталу 2009 року близько 40 банків зазнали збитків, а за І та ІІ квартали банки України понесли збитки на суму

10,2 млрд. грн. (проти 5,3 млрд. грн. прибутку роком раніше).

За даними ІІ кварталу 2009 року з 16 найбільших банків України

11 виявилися збитковими.

Серед таких установ найбільші збитки по- несли Райффайзен Банк Аваль, Перший український міжнародний банк. Проте виявилися й такі, що отримали прибуток. Так Ощадбанк

отримав 314 млн. грн. за квартал. Найбільш збитковими за підсумками півріччя стали Райффайзен Банк Аваль та “Надра”, втрати яких оці- нюються в більш ніж 1 млрд. грн. За січень-липень 2009 року чистий збиток української банківської системи становив 18,361 млрд. грн.

Як результат – уряду та Національному банку України довелося

застосовувати низку термінових заходів щодо рекапіталізації банків, частину яких довелося націоналізувати. Такі дії закріплюються у по- становах та інших нормативно-правових актах. Президентом України було також підписано закон, прийнятий Верховною Радою, що спря- мований на оздоровлення банківського сектора в умовах фінансової кризи. Положення даного документа висвітлюють питання спрощеного порядку реорганізації банків, адже в результаті фінансової нестабіль- ності, як уже зазначалося, певні структури підлягають націоналізації. Також норми закону стосуються зменшення уставного капіталу банку при виконанні плану фінансового оздоровлення в рамках тимчасової адміністрації, особливостей дії мораторію на виконання зобов’язань перед кредиторами. Не популярним, але необхідним заходом Націона- льного банку є введення тимчасових адміністрацій у проблемних уста- новах. Згідно з Законом України “Про банки і банківську діяльність” процедура тимчасової адміністрації використовується Національним банком з метою забезпечення збереження капіталу та активів банку, оцінки його фінансового стану та прийняття відповідних заходів щодо поновлення платоспроможності, стабілізації діяльності, знешко- дження причин, які викликали погіршення фінансового стану. Усього за станом на 22 квітня 2009 року тимчасові адміністрації Націона- льного банку України діяли в 13 банківських закладах: ТОВ “Укр- промбанк”, АКБ “Національний кредит”, ВАТ “КБ “Причорномор’я”,

АКБ “Київ”, ВАТ “КБ “Надра”, ТОВ “Західінкомбанк”, АКБ “Одеса- банк”, АКБ “Трансбанк”, ВАТ “Родовід-Банк”, ВАТ “Банк “БІГ Енергія”, АБ “Банк регіонального розвитку”, ВАТ “Селянський комерційний банк “Дністер” і ТОВ “КБ “Арма”.

За даними Міністерства фінансів, Національний банк України оці-

нює обсяг необхідних інвестицій для рекапіталізації банків у 20 млрд. грн.

Причому така рекапіталізація передбачає дві складові частини – участь держави в уставному капіталі та необхідне фінансування для підтрим- ки ліквідності банку. За даними експертів, слід очікувати подальших ліквідаційних процесів щодо окремих банківських установ попри певне покращення ситуації у банківському секторі України.

Разом з цим варто зазначити, що Національному банку України необхідно розглядати уведення тимчасових адміністрацій у банках і наступну їх рекапіталізацію як комплекс заходів, успіх якого залежить від того, наскільки ефективно НБУ зможе впорядкувати процедуру вирішення питання проблемних активів банків. Ключову роль у такій процедурі має відігравати створення в Україні санаційного банку, зві- сно, з ініціативи НБУ та Кабінету Міністрів України. Така установа все ще не створена, хоча в більшості зарубіжних країн, наприклад США, Великобританії, Канаді, Австралії, Тайвані та інших країнах комплекс заходів щодо боротьби проти банківської кризи спрямований проти введення тимчасових адміністрацій у банках взагалі. Власне, за кордоном регулятори ринку не схильні обмежувати права стейкхолдерів банку, а навпаки:

• збільшують мінімальний гарантований розмір депозитного вкладу до повної суми внеску клієнта (в Україні тільки 150 тис. грн., тобто частки, що свідчить про вибіркову політику НБУ до клієнтів банків);

• ініціюють створення відповідних державних фондів для викупу проблемних активів банків (в Україні на початок вересня 2009 р., тобто за рік після початку банківської кризи, ще не визначено розмір такого фонду);

• створюють санаційну фінансову установу (банк) для акумулювання проблемних активів банків у себе на балансі й подальшого їх “оздоровлення” (в Україні такого банку все ще не створено).

За такої ситуації уведення тимчасових адміністрацій у банках

України не може вважатися своєчасним і, головне, виправданим кроком, адже такий крок супроводжується обмеженням прав стейкхолдерів, тобто клієнтів банку, щодо отримання у банку своїх внесків, а значить, і зменшенням довіри до банківської системи України у середньостроковій і довгостроковій перспективах.

Питання рекапіталізації банків з тимчасовою адміністрацією НБУ планує вирішити в окремих банках лише наприкінці 2009 р.

Так, Національний банк України має намір сприяти реструктуризації зов- нішньої заборгованості банку “Надра” і розпочати його капіталізацію до грудня поточного року.

Нацбанк планує провести заходи щодо докапіталізації банків

1-2 груп на суму не менше 9 809 млн. грн., а також 3-4 груп – на суму не менше 1 182 млн. грн. згідно з планом капіталізації банків.

Очевидно, що за умов невпорядкованості питань щодо рекапіталі- зації банків і створення санаційного банку, 21 серпня 2009 р. Національ- ний банк України прийняв кардинальне рішення щодо рекапіталізації –

про ліквідацію двох вітчизняних банків, щоб якось покращити ситуа-

цію з проблемними банками. Національний банк України призначив

Ігоря Євсієнка ліквідатором банку “Європейський”, а Юрія Журбаса – ліквідатором банку “Національний стандарт”. Ліквідатором АКБ “Євро- пейський” призначено фізичну особу – незалежного експерта (за дого- вором з Національним банком України) Євсієнка Ігоря Савелійовича. Ліквідатором ВАТ “Національний стандарт” призначено фізичну особу – незалежного експерта (за договором з Національним банком України) Журбаса Юрія Олександровича.

НБУ відкликав ліцензії та ініціював процедуру ліквідації цих кре-

дитно-фінансових установ з 21 серпня, з цього ж дня припинені пов-

новаження тимчасових адміністраторів банків.

З 15 травня у банках працювали тимчасові адміністрації НБУ.

Згідно із законодавством Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повинен почати виплачувати компенсацію (до 150 тис. гривень)

не пізніше ніж через два місяці після початку ліквідації банку. Згідно з даними НБУ за станом на 1 липня зобов’язання банку “Європейський”

перед фізособами становили 554,2 млн. гривень, а банку “Національний стандарт” – близько 97 млн. гривень.

<< | >>
Источник: О. Костюк, М. Лін, Г. Омета.. Євразійські перспективи розвитку банківських систем [Текст] : монографія за заг. ред. О. Костюка, М. Лін, Г. Омета. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2010. – 157 с.. 2010

Еще по теме 2.7.1. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РЕГУЛЯТИВНИХ ЗАХОДІВ: